Дифорс инструкция по применению

Укажите ваш точный адрес, чтобы купить Дифорс в ближайшей аптеке

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ДІФОРС 80

ДІФОРС 160

ДІФОРС XL

(DIFORS 80)

 (DIFORS 160)

(DIFORS XL)

 

Склад:

діючі речовини: амлодипіну бесілат та валсартан;

1 таблетка містить амлодипіну бесілату 6,94 мг у перерахуванні на амлодипін 5 мг та 80 мг валсартану або амлодипіну бесілату 6,94 мг у перерахуванні на амлодипін 5 мг та 160 мг валсартану, або амлодипіну бесілату 13,88 мг у перерахуванні на амлодипін 10 мг та 160 мг валсартану;

допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат дигідрат, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, гідроксипропілметилцелюлоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, магнію стеарат, покриття для нанесення оболонки Opadry II White (поліетиленгліколь, спирт полівіниловий, тальк, титану діоксид Е171).

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група. Комбіновані препарати інгібіторів ангіотензину ІІ.

Код АТС С09D B01.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Есенціальна гіпертензія у пацієнтів, артеріальний тиск яких не регулюється монопрепаратом.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату. Вагітність. Період годування груддю.

 

Спосіб застосування та дози.

Пацієнти, у яких артеріальний тиск неадекватно регулюється монопрепаратами амлодипіну або валсартану, можуть бути переведені на комбіновану терапію препаратом Діфорс. Рекомендована доза - 1 таблетка на добу. Рекомендується приймати Діфорс, запиваючи його водою.

Пацієнтів, які приймають валсартан і амлодипін окремо, можна перевести на Діфорс, який містить ті ж самі дози компонентів.

Для пацієнтів літнього віку рекомендовані звичайні дозові схеми.

Максимальна добова доза – 1 таблетка Діфорс 80 або 1 таблетка Діфорс 160 або 1 таблетка Діфорс XL (максимально допустимі дози компонентів препарату - 10 мг за вмістом амлодипіну, 320 мг за вмістом валсартану).

 

Побічні реакції.

Приведені нижче побічні реакції класифіковані за органами, системами та частотою виникнення, причому найпоширеніші вказані першими. При оцінюванні частоти виникнення побічних реакцій  використані такі критерії: дуже поширені (≥ 1/10); поширені (> 1/100, ≤ 1/10), непоширені (> 1/1000, ≤ 1/100), рідко поширені (>1/10000, ≤ 1/1000), дуже рідко поширені (