для медичного застосування препарату
ЛОКСОФ
(LOXOF)
Склад:
діюча речовина: левофлоксацин;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить левофлоксацину гемігідрат еквівалентно 500 мг левофлоксацину;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза, полісорбат 80, кросповідон, магнію стеарат, Опадрай жовтий 03В52874 (гіпромелоза, титану діоксид
(Е 171), макрогол 400, заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172)).
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони. Код АТС J01M А12.
Клінічні характеристики.
Показання.
Дорослим з інфекціями легкого або помірного ступеня тяжкості, спричиненими чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами: гострі синусити, загострення хронічних бронхітів, пневмонії, ускладнені та неускладнені інфекції сечовивідних шляхів (у тому числі пієлонефрити), інфекції шкіри і м`яких тканин, хронічний бактеріальний простатит.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до левофлоксацину, інших хінолонів, або до будь-яких допоміжних речовин препарату; епілепсія; хворі зі скаргами на побічні реакції з боку сухожиль після попереднього застосування хінолонів.
Спосіб застосування та дози.
Таблетки Локсоф слід приймати 1 або 2 рази на добу. Доза та тривалість лікування залежать від типу і тяжкості інфекції, перебігу хвороби. Рекомендується продовжувати лікування Локсофом принаймні протягом 48-72 годин після нормалізації температури тіла або підтвердженої мікробіологічними тестами відсутності збудників.
Таблетки Локсоф слід ковтати, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Приймати їх можна як разом з їжею, так і в проміжках між прийомами їжі.
У разі необхідності застосування дози, меншої 500 мг, слід використовувати препарат в іншій лікарській формі або з іншим вмістом діючої речовини.
Дозування для дорослих пацієнтів з нормальною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну становить понад 50 мл/хвилину:
Показання
Добова доза
Кількість прийомів на добу
Тривалість лікування
Гострі синусити
500 мг
1 раз
10-14 днів
Бактеріальне загострення
хронічного бронхіту
250-500 мг
1 раз
7-10 днів
Негоспітальні пневмонії
500 мг
1-2 рази
7-14 днів
Неускладнені інфекції
сечовивідних шляхів
250 мг
1 раз
3 дні
Хронічний бактеріальний простатит
500 мг
1 раз
28 днів
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів включно з пієлонефритом
250 мг
1 раз
7-10 днів
Інфекції шкіри і м`яких тканин
250-500 мг
1-2 рази
7-14 днів
Дозування для пацієнтів з порушеною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну менше 50 мл/хвилину:
Кліренс креатиніну
Режим дозування (залежно від тяжкості інфекції та нозологічної форми)50-20 мл/хв
250 мг/24 год
500 мг/24 год
500 мг/12 год
перша доза: 250 мг
наступні:
125 мг/24 год
перша доза: 500 мг
наступні:
250 мг/24 год
перша доза: 500 мг
наступні:
250 мг/12 год
19-10 мл/хв
перша доза: 250 мг
наступні:
125 мг/48 год
перша доза: 500 мг
наступні:
125 мг/24 год
перша доза: 500 мг
наступні:
125 мг/12 год
2 мг/л
Pseudomonas spp.
≤ 1 мг/л
> 2 мг/л
Acinetobacter spp.
≤ 1 мг/л
> 2 мг/л
Staphylococcus spp.
≤ 1 мг/л
> 2 мг/л
S.pneumoniae1
≤ 2 мг/л
> 2 мг/л
Streptococcus A, B, C, G
≤ 1 мг/л
> 2 мг/л
H. influenzae
M.catarrhalis2
≤ 1 мг/л
> 1 мг/л
Граничні значення, не пов’язані з видами3
≤ 1 мг/л
> 2 мг/л
1 Граничне значення МІК між чутливими та проміжно чутливими (помірно резистентними) штамами було збільшено з 1 до 2 з метою стримування росту диких штамів цього мікроорганізму, що демонструють варіабельність даного параметра. Граничні значення стосуються терапії високих доз.
2 Штами з величинами МІК вище граничного значення між чутливими та проміжно чутливими (помірно резистентними) штамами є дуже рідкісними або про них ще не повідомлялося. Тести на ідентифікацію та протимікробну чутливість на будь-якому подібному ізоляті слід повторити, і якщо результат буде підтверджено, надіслати ізолят у довідкову лабораторію.
3 Граничні значення МІК, не пов’язані з видами, було визначено, виходячи з даних фармакокінетики/фармакодинаміки, та є незалежними від розподілу МІК певних видів. Вони є для використання лише для видів, яким не було визначено конкретне для виду граничне значення, та не є для використання для видів, де тестування на чутливість не рекомендується чи для яких існує недостатньо доказів щодо сумнівних видів (Enterococcus, Neisseria, грамнегативні анаероби).
Рекомендовані CLSI (Інститутом Клінічних та Лабораторних Стандартів, раніше NCCLS) граничні значення МІК для левофлоксацину, що відділяють чутливі від проміжно чутливих організмів, та проміжно чутливі від резистентних організмів, наведено нижче у таблиці, для тестування МІК (мкг/мл) чи диско-дифузного методу (діаметр зони [мм] з використанням диску з левофлоксацином 5 мкг).
Рекомендовані CLSI граничні значення МІК та диско-дифузного методу для левофлоксацину (М100-S17, 2007):
Патоген
Чутливі
Резистентні
Enterobacteriacae
≤ 2 мкг/мл
≥17 мм
≥ 8 мкг/мл
≤ 13 мм
Не Enterobacteriacae
≤ 2 мкг/мл
≥17 мм
≥ 8 мкг/мл
≤ 13 мм
Acinetobacter spp.
≤ 2 мкг/мл
≥17 мм
≥ 8 мкг/мл
≤ 13 мм
Stenotrophomonas maltophilia
≤ 2 мкг/мл
≥17 мм
≥ 8 мкг/мл
≤ 13 мм
Staphylococcus spp.
≤ 1 мкг/мл
≥19 мм
≥ 4 мкг/мл
≤ 15 мм
Enterococcus spp.
≤ 2 мкг/мл
≥17 мм
≥ 8 мкг/мл
≤ 13 мм
H. influenzae
M.catarrhalis1
≤ 2 мкг/мл
≥17 мм
Streptococcus pneumoniae
≤ 2 мкг/мл
≥17 мм
≥ 8 мкг/мл
≤ 13 мм
Бета-гемолітичний Streptococcus
≤ 2 мкг/мл
≥17 мм
≥ 8 мкг/мл
≤ 13 мм
1 Відсутність чи рідкісне поширення резистентних штамів попередньо виключає визначення будь-яких категорій результатів, інших, ніж «чутливі». Для штамів, що дають результати, які свідчать про «нечутливу» категорію, ідентифікація організмів та результати тестів на протимікробну чутливість необхідно підтвердити довідковою лабораторією, використовуючи еталонний метод розведень CLSI.
Антибактеріальний спектр
Поширеність резистентності може варіювати географічно та з часом для обраних видів, і бажано отримати локальну інформацію про резистентність, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. При необхідності слід звернутися за порадою до спеціаліста, коли місцева поширеність резистентності є такою, що корисність агента щонайменше при деяких типах інфекцій є сумнівною.
Зазвичай чутливі види
Аеробні грампозитивні бактерії:
Staphylococcus aureus* метицилін-чутливий, Staphylococcus saprophyticus, Streptococci, група С і G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae*, Streptococcus pyogenes*
Аеробні грамнегативні бактерії:
Burkholderia cepacia**, Eikenella corrodens, Haemophilus influenzae*, Haemophilus para- influenzae*, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae*, Moraxella catarrhalis*, Pasteurella multocida, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri
Анаеробні бактерії:
Peptostreptococcus
Інші:
Chlamydophila pneumoniae*, Chlamydophila psittaci, Chlamidia trachomatis, Legionella pneumophila*, Mycoplasma pneumoniae*, Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticum
Види, для яких набута (вторинна) резистентність може бути проблематичною
Аеробні грампозитивні бактерії:
Enterococcus faecalis*, Staphylococcus aureus метицилін-резистентний, Staphylococcus coagulase spp.
Аеробні грамнегативні бактерії:
Acinetobacter baumannii*, Citrobacter freundii*, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae*, Escherichia coli*, Morganella morganii*, Proteus mirabilis*, Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa*, Serratia marcescens*
Анаеробні бактерії:
Bacteroides fragilis, Bacteroides ovatus** , Bacteroides thetaiotamicron** , Bacteroides vulgatus**, Clostridium difficile**
* Клінічна ефективність була продемонстрована для чутливих ізолятів у затверджених клінічних показаннях.
** природна проміжна чутливість.
Інші дані
Госпітальні інфекції, викликані P.aeruginosa, можуть потребувати комбінованої терапії.
Фармакокінетика.
Абсорбція
Левофлоксацин при пероральному прийомі швидко та майже повністю всмоктується, при цьому пікові концентрації у плазмі крові досягаються протягом 1 години. Абсолютна біодоступність становить приблизно 100 %.
Їжа майже не впливає на всмоктування левофлоксацину.
Розподіл
Приблизно 30-40 % левофлоксацину зв’язується з протеїном сироватки крові. Кумуляційний ефект левофлоксацину при застосуванні 500 мг 1 раз на добу багатократного прийому практично відсутній. Існує незначний, але передбачуваний кумуляційний ефект після прийому доз по 500 мг двічі на добу. Стабільний стан досягається протягом 3 днів.
Проникнення у тканини та рідини організму
Проникнення у слизову оболонку бронхів, бронхіальний секрет тканин легенів (БСТЛ)
Максимальна концентрація левофлоксацину у слизовій оболонці бронхів та бронхіальному секреті легенів після прийому 500 мг перорально становили 8,3 мкг/г та 10,8 мкг/мл відповідно. Ці показники досягалися протягом 1 години після прийому препарату.
Проникнення у тканини легенів
Максимальні концентрації левофлоксацину у тканинах легенів після прийому 500 мг перорально становили приблизно 11,3 мкг/г та досягалися через 4-6 годин після прийому препарату. Концентрація у легенях перевищує таку у плазмі крові.
Проникнення у вміст сечового міхура
Максимальні концентрації левофлоксацину 4,0-6,7 мкг/мл у вмісті сечового міхура досягалися через 2-4 години після прийому препарату через 3 дні прийому препарату при дозах 500 мг 1 раз чи двічі на добу відповідно.
Проникнення у цереброспінальну (спинномозкову) рідину
Левофлоксацин погано проникає у цереброспінальну рідину.
Проникнення у тканини простати
Після перорального прийому 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 3 днів середні концентрації у тканині простати досягали 8,7 мкг/г, 8,2 мкг/г та 2 мкг/г відповідно через 2 години, 6 годин на 24 години; середній коефіцієнт концентрацій простата/плазма становив 1,84.
Концентрація у сечі
Середня концентрація у сечі через 8-12 годин після однократного прийому перорально дози 150 мг або 300 мг, або 500 мг левофлоксацину становили 44 мг/л, 91 мг/л та 200 мг/л відповідно.
Біотрансформація
Левофлоксацин метаболізується дуже незначною мірою, метаболітами є дисметил-левофлоксацин та левофлоксацин N-оксид. Ці метаболіти становлять менше 5 % кількості препарату, що виділяється з сечею. Левофлоксацин є стереохімічно стабільним та не підлягає інверсії хіральної структури.
Виведення
Після перорального та внутрішньовенного введення левофлоксацин виводиться з плазми крові відносно повільно (період напіввиведення становить 6-8 годин). Виведення відбувається зазвичай через нирки (понад 85 % введеної дози).
Немає суттєвої різниці щодо фармакокінетики левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального введення, що свідчить про те, що ці шляхи (пероральний та внутрішньовенний шляхи введення) є взаємозамінними.
Лінійність
Левофлоксацин слідує лінійній фармакокінетиці у діапазоні 50-600 мг.
Пацієнти з нирковою недостатністю
На фармакокінетику левофлоксацину впливає ниркова недостатність. При зниженні функції нирок знижується ниркове виведення та кліренс, а періоди напіввиведення збільшуються, як видно з нижче наведеної таблиці:
Кліренс креатиніну (мл/хв)
20-40
50-80
Нирковий кліренс (мл/хв)
13
26
57
Період напіввиведення (години)
35
27
9
Пацієнти літнього віку
Немає значних відмінностей у фармакокінетиці левофлоксацину у молодих пацієнтів та пацієнтів літнього віку, крім відмінностей, пов’язаних із кліренсом креатиніну.
Гендерні відмінності
Окремий аналіз щодо пацієнтів жіночої та чоловічої статі продемонстрував незначні відмінності у фармакокінетиці левофлоксацину залежно від статі. Не існує доказів того, що ці гендерні відмінності є клінічно значущими.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: продовгасті, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою таблетки світло-оранжевого кольору з відбитком «500» з одного боку.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати у захищеному від світла і вологи та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 С.
Упаковка.
По 5 таблеток у блістері; по 1 блістеру у картонній упаковці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Ранбаксі Лабораторіз Лімітед, Індія,
Ranbaxy Laboratories Limited, India.
Місцезнаходження.
Індастріал Ареа 3, Девас-455001, Індія
Іndustrial Area-3, Dewas-455001, India
Плот № В-2, Мадкаі Індастріал Істейт, Понда, Гоа-403404, Індія
Plot № B-2, Madkai Industrial Estate, Ponda, Goa-403404, India.