Арифон Ретард цены в аптеках

Цены на Арифон Ретард в аптеках:
найдено 438 предложений и 411 аптек.
Все цены и наличие Арифон Ретард актуальны на сегодняшний день. Купить перепарат вы сможете в любой из нижеперечисленных аптек.
Укажите ваш точный адрес, чтобы купить Арифон Ретард в ближайшей аптеке
Средняя цена
110
19.4 – 162.77 грн
Условия пользования

Цены на аналоги Арифон Ретард

Индопрес - аналог Арифон Ретард Индопрес
405 предложений
от 3 до 68 грн
есть в наличии
Ипамид - аналог Арифон Ретард Ипамид
214 предложений
от 18 до 69 грн
есть в наличии
Арифон - аналог Арифон Ретард Арифон
443 предложения
от 19 до 159 грн
есть в наличии
Индапамид - аналог Арифон Ретард Индапамид
334 предложения
от 25 до 146 грн
есть в наличии
Индапамид-Астрафарм - аналог Арифон Ретард Индапамид-Астрафарм
153 предложения
от 26 до 65 грн
есть в наличии
Индап - аналог Арифон Ретард Индап
407 предложений
от 32 до 217 грн
есть в наличии
Индапамид SR - аналог Арифон Ретард Индапамид SR
195 предложений
от 32 до 136 грн
есть в наличии
Индапамид-Тева - аналог Арифон Ретард Индапамид-Тева
123 предложения
от 32 до 146 грн
есть в наличии
Индапамид-Тева SR - аналог Арифон Ретард Индапамид-Тева SR
123 предложения
от 32 до 146 грн
есть в наличии
Индапен - аналог Арифон Ретард Индапен
441 предложение
от 33 до 231 грн
есть в наличии
Вазопамид - аналог Арифон Ретард Вазопамид
101 предложение
от 42 до 119 грн
есть в наличии
Индапен SR - аналог Арифон Ретард Индапен SR
222 предложения
от 48 до 209 грн
есть в наличии
Равел sr - аналог Арифон Ретард Равел sr
385 предложений
от 57 до 525 грн
есть в наличии
Хемопамид Ретард - аналог Арифон Ретард Хемопамид Ретард
15 предложений
от 65 до 79 грн
есть в наличии
Индапамид-Ратиофарм SR - аналог Арифон Ретард Индапамид-Ратиофарм SR
7 предложений
от 78 до 98 грн
есть в наличии
Индапамид МВ - аналог Арифон Ретард Индапамид МВ
1 предложение
от 143 до 143 грн
есть в наличии
Индапамид МВ Штада - аналог Арифон Ретард Индапамид МВ Штада
1 предложение
от 143 до 143 грн
есть в наличии
Ксипогама - аналог Арифон Ретард Ксипогама
37 предложений
от 28 до 392 грн
есть в наличии
Все аналоги

Арифон Ретард инструкция

ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АРИФОН® Ретард
(ARIFON® Retard)

Склад.
Діюча речовина: 1 таблетка містить індапаміду 1,5 мг.
допомiжнi речовини: лактози моногiдрат, гіпромелоза, повiдон, кремнiю діоксид колоїдний безводний, магнiю стеарат, титану дiоксид (E 171), глiцерин, макрогол 6000.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, пролонгованої дії

Фармакотерапевтична група.
Нетіазидні діуретики з помірною діуретичною активністю.
Код АТС: C03B A11.

Клінічні характеристики.
Показання.
Есенціальна гіпертензія.

Протипоказання.
- Підвищена чутливість до індапаміду, інших сульфонамідів або будь-яких інших компонентів препарату;
- тяжка ниркова недостатнiсть;
- печінкова енцефалопатія та тяжке порушення функції печiнки;
- гіпокаліємія.

Спосіб застосування та дози.
Для перорального застосування: одна таблетка (1,5 мг) на добу, бажано вранці. Таблетку слід ковтати цілою, не розжовуючи, запиваючи водою.
Застосування більш високих доз препарату не призводить до збільшення антигіпертензивного ефекту, але діуретичний ефект зростає.
Пацієнти з груп ризику - див. розділ «Особливості застосування».

Побічні реакції.
Більшість небажаних ефектів, як клінічних, так і з боку лабораторних показників, є дозозалежними. Тіазидоподібні діуретики, в тому числі індапамід, можуть спричинити небажані ефекти, які перераховано нижче, з використанням наступного правила: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, <1/10), нечасто (≥ 1/1000, <1/100), рідко (≥ 1/10000), дуже рідко (< 1/10000); частота невідома (частота не може бути визначена згідно наявної інформації).
Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи: дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, апластична анемія, гемолітична анемія.
Розлади з боку нервової системи: рідко – запаморочення (вертиго), втомлюваність, головний біль, парестезія; частота невідома – непритомність.
Розлади з боку серцево-судинної системи: дуже рідко – аритмія, артеріальна гіпотензія; частота невідома – torsade de pointes - пароксизмальна шлуночкова тахікардія типу «пірует» (яка може бути фатальною) (див. розділи «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій»).
Розлади з боку травного тракту: нечасто – блювання; рідко – нудота, запор, сухість у роті; дуже рідко – панкреатит.
Розлади з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко – ниркова недостатність.
Розлади з боку гепатобіліарної системи: дуже рідко – порушення функції печінки; частота невідома – при печінковій недостатності можливе виникнення печінкової енцефалопатії (див. розділи «Особливості застосування» та «Протипоказання»), гепатит.
Прояви з боку шкіри та підшкірної тканини – реакції гіперчуливості, головним чином з боку шкіри, у пацієнтів, які мають схильність до алергічних та астматичних реакцій: часто – макропапульозний висип; нечасто – пурпура; дуже рідко – ангіоневротичний набряк та/або кропив’янка, токсичний некроліз шкіри, синдром Стівенса-Джонсона. Із невідомою частотою можливе загострення існуючого системного червоного вовчака. Повідомлялося про випадки реакцій фоточутливості (див. розділ «Особливості застосування»).
Дослідження: частота невідома – подовження інтервалу Q-T на електрокардіограмі (див. розділи «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій»); збільшення рівня сечової кислоти та глюкози у плазмі крові під час лікування тіазидними та тіазидоподібними діуретиками: раціональність призначення цих діуретиків має бути ретельно зважена перед призначенням пацієнтам із подагрою та цукровим діабетом; підвищення рівня печінкових ферментів.
Порушення метаболізму та обміну речовин:
Гіпокаліємія. Під час клінічних досліджень гіпокаліємія (калій в плазмі крові < 3,4 ммоль/л) спостерігалась у 10 % пацієнтів та у 4 % пацієнтів калій плазми знизився до < 3,2 ммоль/л через 4 - 6 тижнів лікування. Після 12 тижнів лікування середнє зниження рівня калію в сироватці крові було 0,23 ммоль/л.
Дуже рідко: гіперкальцємія.
Частота невідома:
- зниження рівня калію із виникненням гіпокаліємії, зокрема серйозної, у певних категорій пацієнтів високого ризику (див. розділ «Особливості застосування»);
- гіпонатріємія з гіповолемією може призвести до виникнення дегідратації та ортостатичної гіпотензії. Супутня втрата іонів хлору може спричинити вторинний компенсаторний метаболічний алкалоз (частота та вираженість цього явища – низькі).

Передозування.
Симптоми передозування (прийняття дуже великих доз), перш за все, мають прояви водно-електролітних порушень (гіпонатріємія, гіпокаліємія). Клінічно можливе виникнення нудоти, блювання, артеріальної гіпотензії, судом, сонливості, запаморочення, поліурії або олігурії аж до анурії (що спричинена гіповолемією).
Заходи першої допомоги включають швидке виведення препарату шляхом промивання шлунку та/або призначенням активованого вугілля з наступним відновленням водно-електролітного балансу в умовах стаціонару.

Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. Слід уникати призначення діуретиків вагітним жінкам та ніколи не застосовувати їх для лікування фізіологічних набряків вагітних. Діуретики можуть призвести до фетоплацентарної ішемії із ризиком затримки росту плода.
Під час періоду годування груддю застосування індапаміду протипоказане через наявність даних щодо його проникнення у грудне молоко.

Діти.
АРИФОН® Ретард не рекомендовано застосовувати для лікування дітей та підлітків через недостатню кількість даних щодо безпеки та ефективності для цієї групи пацієнтів.

Особливості застосування.
У пацієнтів із порушенням функції печінки застосування тіазидоподібних діуретиків може спричинити виникнення енцефалопатії, особливо при порушеннях електролітного балансу. В такому випадку застосування діуретиків слід негайно припинити.
У пацієнтів літнього віку креатинін плазми має бути на рівні, що відповідає віку, вазі та статі пацієнтів. Пацієнтам літнього віку АРИФОН® Ретард може призначатись, якщо функція нирок не порушена або якщо порушення функції нирок є незначними.
Ниркова недостатність та діуретики. У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше ніж 30 мл/хв) застосування препарату протипоказане. Тіазидні та тіазидоподібні діуретики найбільш ефективні, якщо функція нирок не порушена або якщо порушення функції є незначними (креатинін плазми нижче рівня 25 мг/л, тобто 220 мкмоль/л у дорослих). Гіповолемія, спричинена втратою води та натрію внаслідок приймання діуретиків, на початку лікування спричиняє зниження гломерулярної фільтрації. Це може призвести до підвищення рівня сечовини у крові та креатиніну плазми. Ця транзиторна функціональна ниркова недостатність не має наслідків у осіб із нормальною функцією нирок, але може погіршити існуючу ниркову недостатність.
Світлочутливість. Повідомлялося про випадки реакцій світлочутливості у пацієнтів, що приймали тіазидні та тіазидоподібні діуретики. При виникненні таких реакцій лікування діуретиками рекомендовано припинити. Якщо є необхідність знову призначити діуретики, рекомендовано захистити вразливі ділянки від сонця або від джерел штучного ультрафіолету.
Калій плазми. Зниження рівня калію плазми із виникненням гіпокаліємії є основним ризиком при застосуванні тіазидних та тіазидоподібних діуретиків. Ризик виникнення гіпокаліємії (< 3,4 ммоль/л) має бути попереджений у певних категорій пацієнтів високого ризику, таких як пацієнти літнього віку, пацієнти, які недостатньо харчуються та/або пацієнти, які приймають багато ліків, пацієнти з цирозом печінки, що супроводжується набряками та асцитом, пацієнти з ішемічною хворобою серця та пацієнти з серцевою недостатністю. В цьому випадку гіпокаліємія підвищує кардіотоксичність серцевих глікозидів та ризик виникнення аритмій.
Пацієнти, які мають подовжений QТ інтервал, вродженого або ятрогенного генезу, також належать до груп ризику. У таких пацієнтів гіпокаліємія, як і брадикардія, можуть сприяти розвитку тяжких порушень серцевого ритму, зокрема пароксизмальної шлуночкової тахікардії типу «пірует», яка може бути летальною.
У всіх вищезазначених випадках необхідний більш частий контроль рівня калію в крові. Перший аналіз має бути зроблений протягом першого тижня лікування. У разі виявлення гіпокаліємії необхідна її корекція.
Глюкоза крові. У пацієнтів із цукровим діабетом особливо важливо контролювати глюкозу крові при наявності гіпокаліємії.
Натрій плазми. Будь-який діуретик може спричинити виникнення гіпонатріємії, яка іноді має серйозні наслідки. Зниження натрію в плазмі крові може бути спочатку безсимптомним, тому регулярний моніторинг є необхідним. Він має проводитися частіше у пацієнтів літнього віку та із цирозом печінки.
Кальцій плазми. Тіазидні та тіазидоподібні діуретики можуть зменшувати екскрецію кальцію із сечею та призводити до незначного та тимчасового підвищення рівня кальцію у плазмі. Виражена гіперкальціємія може бути наслідком попереднього недіагностованого гіперпаратиреоїдизму. Лікування слід припинити та обстежити функцію паратиреоїдних залоз.
Пацієнти із подагрою. У пацієнтів з підвищеним рівнем сечової кислоти може бути тенденція до підвищення кількості нападів подагри.
До складу препарату входить лактоза, тому пацієнтам з уродженою непереносимістю галактози, синдромом мальабсорбції глюкози та галактози, недостатністю лактази Лаппа не рекомендовано його призначати.
У спортсменів індапамід може спричинити позитивну реакцію при проведенні допінг-контролю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Арифон® Ретард не порушує пильність, але у разі виникнення симптомів, що пов'язані із зниженням артеріального тиску, особливо на початку лікування або при комбінації з іншим антигіпертензивним засобом, може впливати на здатність керувати автомобілем і працювати з різними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Не рекомендовані комбінації:
Літій: Можливе підвищення рівня літію у плазмі крові та поява симптомів передозування внаслідок зменшення виведення літію (як й при безсольовій дієті). Якщо потрібне призначення діуретика, необхідно проводити ретельний моніторинг рівню літію у плазмі та адаптувати його дозу.

Комбінації, що потребують обережності:
Препарати, що можуть спричинити виникнення torsades de pointes (пароксизмальна шлуночкова тахікардія типу «пірует»):
- антиаритмічні препарати класу Іа (квінідин, гідроквінідин, дизопирамід);
- антиаритмічні препарати класу ІІІ (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід);
- деякі антипсихотичні препарати:
o фенотіазини (хлорпромазин, циамемазин, левомепромазин, тіоридазин, трифлуоперазин);
o бензаміди (амісульприд, сульпірид, сультоприд, тіаприд);
o бутирофенони (дроперидол, галоперидол);
- інші лікарські засоби: бепридил, цизаприд, дифеманіл, еритроміцин внутрішньовенний, галофантрин, мізоластин, пентамідин, спарфлоксацин, моксифлоксацин, вінкамін внутрішньовенний.
Підвищується ризик виникнення шлуночкових аритмій, зокрема torsades de pointes (гіпокаліємія є фактором ризику).
Перед призначенням такої комбінації перевіряють рівень калію та, за необхідності, коригують його. Слід контролювати клінічний стан пацієнтів, електроліти плазми та ЕКГ. За наявності гіпокаліємії слід призначати препарати, які не спричиняють виникнення torsades de pointes.
Нестероїдні протизапальні препарати (для системного призначення), включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, великі дози саліцилатів (більше 3 г/день):
- можуть зменшувати антигіпертензивний ефект індапаміду;
- у зневоднених пацієнтів підвищується ризик виникнення гострої ниркової недостатності (через зниження гломерулярної фільтрації). Перед початком лікування необхідно відновити водний баланс та перевірити функцію нирок.
Інгібітори АПФ. Можливе виникнення раптової артеріальної гіпотензії та/або гострої ниркової недостатності у пацієнтів зі зниженим рівнем натрію (особливо у пацієнтів із стенозом ниркової артерії). Пацієнтам із артеріальною гіпертензією, у яких попереднє застосування діуретика призвело до зниження рівня натрію, необхідно: або за три доби до початку лікування інгібітором АПФ припинити прийом діуретика та потім, за необхідності, відновити терапію діуретиком; або розпочинати прийом інгібітору АПФ з низької початкової дози із наступним поступовим збільшенням дози. У пацієнтів із застійною серцевою недостатністю починати застосування інгібітору АПФ слід з мінімальної дози, та, можливо, після зниження дози попередньо призначеного діуретика, який виводить калій.
У будь-якому випадку необхідно проводити контроль функції нирок (креатиніну плазми) під час перших тижнів лікування інгібітором АПФ.
Препарати, одночасне призначення з якими може спричинити виникнення гіпокаліємії: глюко- та мінералокортикоїди (для системного призначення), амфотерицин В (внутрішньовенний), тетракозактид, проносні препарати, що стимулюють перистальтику: підвищення ризику виникнення гіпокаліємії (адитивний ефект). Необхідно контролювати та, за необхідності, проводити корекцію калію плазми, особливо при одночасній терапії серцевими глікозидами. Рекомендується призначати проносні препарати, що не стимулюють перистальтику.
Серцеві глікозиди: наявність гіпокаліємії сприяє кардіотоксичності серцевих глікозидів. Слід проводити моніторинг калію плазми та ЕКГ-контроль та, за необхідності, коригувати терапію.
Баклофен посилює антигіпертензивну дію препарату. На початку терапії необхідно відновити водно-електролітний баланс пацієнта та контролювати функцію нирок.

Комбінації, які потребують уваги
Калійзберігаючі діуретики (амілорид, спіронолактон, триамтерен):
Така комбінація не виключає можливості виникнення гіпокаліємії (особливо у хворих на цукровий діабет або з нирковою недостатністю) або гіперкаліємії. Слід проводити моніторинг калію плазми та ЕКГ-контроль та, за необхідності, коригувати терапію.
Метформін: підвищується ризик виникнення молочнокислого ацидозу у разі розвитку функціональної ниркової недостатності внаслідок прийому діуретиків, особливо петльових діуретиків. Не слід призначати метформін, якщо рівень креатиніну плазми перевищує 15 мг/л (135 мкмоль/л) у чоловіків та 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.
Йодконтрастні засоби: при виникненні дегідратації, що була спричинена прийомом діуретиків, збільшується ризик розвитку гострої ниркової недостатності, особливо при застосуванні великих доз йодконтрастних засобів. Необхідно відновити водний баланс до призначення йодконтрастних засобів.
Іміпраміноподібні антидепресанти, нейролептики: посилення ризику розвитку ортостатичної гіпотензії за рахунок антигіпертензивного ефекту (адитивний ефект).
Солі кальцію: можливо виникнення гіперкальціємії внаслідок зниження елімінації кальцію через нирки.
Циклоспорин, такролімус: можливе підвищення креатиніну плазми без впливу на рівень циркулюючого циклоспрорину, навіть у разі відсутності зниження рівня води/натрію.
Кортикостероїди, тетракозактид (системної дії): зменшення антигіпертензивної дії індапаміду внаслідок затримки води та іонів натрію під впливом кортикостероїдів.

Фармакологiчнi властивості.
Фармакодинаміка.
Індапамiд - сульфонамiдний діуретик з індоловим кільцем, який фармакологiчно споріднений з тiазидними діуретиками та призначається для лікування артеріальної гіпертензії.
Індапамід діє на рівні нирок і судин.
Індапамiд інгібує реабсорбцію натрію в кортикальному сегменті нирок. Це підвищує екскрецію натрію та хлоридів у сечу та, меншою мірою, екскрецію калію та магнію, підвищуючи таким чином діурез.
Антигіпертензивна дія індапаміду триває 24 години при незначному діуретичному ефекті.
Більше того, його антигіпертензивна дія зберігається навіть у гіпертензивних пацієнтів на гемодіалізі.
Антигіпертензивна дія індапаміду пов’язана з покращенням еластичності артерій та зменшенням резистентності артеріол та загального периферичного опору судин.
Індапамід діє на рівні судин шляхом:
- зменшення скоротливої здатності гладких м'язів судин, що пов'язано зі змінами трансмембранного обміну іонів (головним чином кальцію);
- стимуляції синтезу простагландину PGE2 та простацикліну PGI2 (вазодилататор та інгібітор агрегації тромбоцитів).
Індапамід зменшує гіпертрофію лівого шлуночка.
Більше того, як було показано в дослідженнях різної тривалості (короткої, середньої та довгої) за участю пацієнтів із артеріальною гіпертензією, індапамід:
- не впливає на метаболізм лiпiдiв (тригліцерин, холестерин/ЛПНП та холестерин/ЛПВП),
- не впливає на метаболізм вуглеводів, навіть у хворих на артеріальну гіпертензію та цукровий діабет.
При перевищенні рекомендованої дози терапевтичний ефект тіазидів та тіазидоподібних діуретиків не збільшується, в той час як кількість небажаних ефектів зростає. Якщо лікування є недостатньо ефективним, збільшувати дозу не рекомендується.

Фармакокінетика.
Активна речовина - індапамід 1,5 мг знаходиться в таблетці пролонгованої дії, яка створена на основі гідрофільного матриксу. Розподілення індапаміду в системі матриксу забезпечує рівномірне вивільнення індапаміду з таблетки.
Індапамід, що вивільнюється з таблетки, швидко та повністю всмоктується в травному тракті. Прийом їжі дещо підвищує швидкість абсорбції, але не впливає на кількість препарату, що всмокталася.
Максимальна концентрація у плазмі крові після прийняття одноразової дози досягається приблизно через 12 годин, подальше застосування препарату зменшує коливання рівня індапаміду в плазмі крові в міждозовому інтервалі. Існують інтраіндивідуальні коливання.
Зв'язування з протеїнами плазми - 79 %.

Перiод напiввиведення становить вiд 14 до 24 годин (у середньому 18 годин).
При регулярному прийманні рівень стабільної концентрації індапаміду в плазмі крові (плато) досягається через 7 днів. Цей рівень концентрації в плазмі крові лишається стабільним тривалий час без виникнення кумуляції.
Індапамід виводиться із сечею (70 % від дози) та фекаліями (22 %) у вигляді неактивних метаболітів. Нирковий кліренс складає 60-80 % від загального кліренсу.
У пацієнтів з нирковою недостатністю фармакокінетичні параметри не змінюються.

Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості:
Білі круглі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Термін придатності. 2 роки.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання.
Зберігати при температурі до 30°C.
Зберігати у місцях, недоступних для дітей.

Упаковка.
По 30 таблеток у блістері; по 1 блістеру в коробці з картону.
Або по 15 таблеток у блістері; по 2 блістери у коробці з картону.

Категорія відпуску.
За рецептом.

Заявник.
ЛЄ ЛАБОРАТУАР СЕРВ'Є, Франція/
LES LABORATOIRES SERVIER, France.

Місцезнаходження.
50 рю Карно, 92284 Сюрен седекс, Франція/
50 rue Carnot, 92284 Suresnes cedex, France.

Виробник.
Лабораторії Серв'є Індастрі, Франція/
Les Laboratoires Servier Іndustrie, France.

Місцезнаходження.
905 рут де Саран 45520 Жіді, Франція/
905 route de Saran 45520 Gidy, France.

Або
Виробник.
Серв’є (Ірландія) Індастріс Лтд, Ірландія/
Servier (Ireland) Industries Ltd, Ireland.

Місцезнаходження.
Манілендз, Горей Роуд, Арклоу, Ко. Віклоу, Ірландія/
Moneylands, Gorey Road, Arklow, Co. Wicklow, Ireland.

Або
Виробник.
АНФАРМ Підприємство Фармацевтичне АТ, Польща/
ANPHARM Przedsiebiorstwo Farmaceutyczne SA, Poland.

Місцезнаходження.
вул. Аннопол 6Б-03-236 Варшава, Польща/
ul. Annopol 6B-03-236 Warsaw, Poland