Армадин инструкция по применению

Укажите ваш точный адрес, чтобы купить Армадин в ближайшей аптеке
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
АРМАДІН
(ARMADIN)

Склад:
діюча речовина: етилметилгідроксипіридину сукцинат;
1 ампула містить 100 мг етилметилгідроксипіридину сукцинату;
допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін'єкцій.

Фармакотерапевтична група.
Засоби, що впливають на нервову систему. Код АТС N07X X.
Кардіологічні препарати. Код АТС C01E B.

Клiнiчнi характеристики.
Показання.
Неврологія: гострі порушення мозкового кровообігу, дисциркуляторна енцефалопатія, вегето-судинна дистонія, легкі когнітивні порушення атеросклеротичного генезу, тривожні розлади при невротичних або неврозоподібних станах, гостра інтоксикація антипсихотичними засобами.
Кардіологія: у складі комплексної терапії гострого інфаркту міокарда (з перших годин захворювання), нестабільна стенокардія, ішемічна хвороба серця в поєднанні з артеріальною гіпертензією кризовогоперебігу, хронічною серцевою недостатністю, шлуночковими аритміями.
Купірування абстинентного синдрому при алкоголізмі з перевагою неврозоподібних і вегето-судинних розладів.
Гострі гнійно-запальні процеси у черевнiй порожнинi (гострий панкреатит, перитоніт) у складі комплексної терапії.

Протипоказання.
Підвищена індивідуальна чутливість до препарату, гострі порушення функції печінки і/або нирок, період вагітності та годування груддю, дитячий вiк.

Спосіб застосування та дози.
Препарат вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно. Доза і тривалість лікування залежать від виду захворювання, тяжкості стану хворого та ефективності лікування. Внутрішньовенно препарат вводятьшляхом краплинної інфузії повільно на фізіологічному розчині натрію хлориду в об'ємі 200 мл протягом 30-90 хв (40-60 крапель/хв), струминно вводять повільно протягом не менше 5 хв. Максимальна добова доза - 800 мг, разова – 200 мг.
Гострі порушення мозкового кровообігу. У складі комплексної терапії в перші 2-4 дні вводять внутрішньовенно краплинно або струминно 200-300 мг 1 раз на добу, потім внутрішньом'язово - по 100 мг 3 рази на добу. Термін лікування 10-14 днів.
Дисциркуляторна енцефалопатія. У фазі декомпенсації вводять внутрішньовенно струминно або краплинно по 100 мг 2-3 рази на добу протягом 14 діб, потім внутрішньом'язово - по 100 мг/добу протягом наступних 2 тижнів. Для курсової профілактики дисциркуляторної енцефалопатії (фаза компенсації) вводять внутрішньом'язово по 100 мг 2 рази на добу протягом 10-14 днів.
Вегето-судинна дистонія. Вводять внутрішньовенно струминно 100-200 мг/добу протягом 10 днів або внутрішньом'язово 200 мг/добу протягом 15 днів.
Легкі когнітивні розлади атеросклеротичного генезу і тривожні розлади при невротичних або неврозоподібних станах. Вводять внутрішньом'язово 100-300 мг/добу протягом 14-30 днів.
Гостра інтоксикація антипсихотичними засобами. Вводять внутрішньовенно 50-300 мг/добу протягом 7-14 днів.
Гострий iнфаркт мiокарда. Застосовують у складі комплексної терапії. У перші 5 діб бажано вводити внутрішньовенно краплинно, в наступні 9 діб – внутрішньом'язово, далі переходять на таблетованi форми лiкарського засобу протягом 2-3 місяців. Внутрішньовенно краплинно та внутрішньом'язово вводять в дозі 2-3 мг/кг кожні 8 годин (3 рази на добу). Добова доза становить 6-9 мг/кг.
Максимальнм добова доза не повинна перевищувати 800 мг, разова – 250 мг.
У складі комплексної терапії ускладнених гіпертонічних кризів за кардіальним варіантом, а також неускладнених гіпертонічних кризів з високим ризиком розвитку ускладнень і повторних кризів у перші 3-5 діб госпіталізації застосовують внутрішньовенно краплинно або внутрішньом'язово (амбулаторно) в дозі 3-6 мг/кг/добу, далі переходять на таблетованi форми лiкарського засобу протягом 3 місяців.
Купiрування абстинентного синдрому при алкоголізмі. Вводять внутрішньовенно краплинно 1-2 рази на добу або внутрішньом'язово 2-3 рази на добу по 100-200 мг протягом 5-7 днів.
Гострі гнійно-запальні процеси черевної порожнини (гострий некротичний панкреатит, перитоніт). У складі комплексної терапії призначають на першу добу як у передопераційному, так і в післяопераційному періодах. Доза препарату залежить від форми і тяжкості захворювання, поширеності процесу і варіантів клінічного перебігу. Відміна препарату повинна проводитися поступово, тільки післядосягнення стійкого позитивного клініко-лабораторного ефекту. Внутрішньовенно препарат вводять на фізіологічному розчині натрію хлориду.
Гострий набряковий (інтерстиціальний) панкреатит: вводять по 100 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно або внутрішньом'язово. Легкий ступінь тяжкості некротичного панкреатиту: вводять по 100-200 мг 3 рази на добу внутрішньовенно краплинно або внутрішньом'язово. Середній ступінь тяжкості: вводять внутрішньовенно краплинно по 200 мг 3 рази на добу. Тяжкий перебіг: вводять у пульс-дозуванні 400 мг 2 рази на першу добу, далі - по 300 мг 2 рази на добу з поступовим зниженням добової дози. Дуже тяжкий перебіг: 800 мг/добу до стійкого купiрування проявів панкреатогенного шоку, після стабілізації стану – внутрішньовенно краплинно по 300-400 мг 2 рази на добу з поступовим зниженням добової дози.

Побічні реакцiї.
Препарат добре переноситься, побічні реакції розвиваються рідко. При надмірно високій швидкості введення можлива поява сухості та «металевого» присмаку у роті, відчуття тепла, що «розливається» у всьому тілі, недостача повітря (як правило, зазначені явища швидко зникають при уповільненні швидкості або припиненні введення). При тривалому введеннi препарату можливі нудота, метеоризм, порушення сну, алергічні реакції.

Передозування.
Симптоми: порушення сну – безсоння, в деяких випадках - сонливість; при внутрішньовенному введенні - незначне і короткочасне (1,5-2 год.) підвищення артеріального тиску. Лікування: дезiнтоксикацiйне. В особливо тяжких випадках призначають анксіолітичні засоби для прийому внутрішньо (нітразепаму 10 мг, оксазепаму 10 мг, діазепаму 5 мг). При надмірному підвищенні артеріального тиску призначають антигіпертензивні засоби під контролем артеріального тиску і/або доповнюють терапію нітропрепаратами.

Застосування в період вагітності або годування груддю.
Не застосовують.

Діти.
Не застосовують.

Особливості застосування.
Після завершення курсу парентерального введення препарату для підтримки досягнутого ефекту рекомендується продовжити лікування таблетованими формами лiкарського засобу.
З обережністю застосовують пацієнтам з алергічними реакціями в анамнезі.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботi з іншими механізмами.
На початку лікування рекомендується утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Сумісний практично з усіма лікарськими засобами, якi застосовуються у комплексній терапії за зазначеними показаннями. Потенціює дію протисудомних засобів (карбамазепіну), транквілізаторів (бензодіазепінів), протипаркінсонічних засобів (леводопи). Підвищує антиангінальну активність нітропрепаратів і антигіпертензивну активність інгібіторів АПФ та бета-адреноблокаторів. Суміснезастосування з нібентаном, пропранололом та верапамілом знижує ризик розвитку аритмогенних ефектів останніх, сумісне застосування з нейролептиками знижує ризик розвитку і вираженість побічних ефектів останніх. Зменшує токсичні ефекти етилового спирту.

Фармакологiчнi властивостi.
Фармакодинамiка. Цитопротективний, протиішемічний, антиангінальний, антигіпоксичний, ангіопротекторний, гіпохолестеринемічний засіб. Гальмує вільнорадикальні процеси окиснення ліпідів і підвищує активність ферментів антиоксидантної системи організму, зменшує прояви окиснювального стресу в організмі. В результаті збільшення постачання, споживання клітинами сукцинату та реалізації феномену швидкого його окиснення активує енергосинтезуючі ферменти мітохондрій і покращує енергетичний метаболізм у клітині. За умов ішемії тканин посилює компенсаторну активацію аеробного гліколізу і знижує ступінь пригнічення окиснювальних процесів у циклі Кребса.
Зменшує в'язкість клітинних мембран, підвищує їх плинність, має модулюючий вплив на мембранозв'язані ферменти (кальційнезалежну фосфодіестеразу, аденілатциклазу, ацетилхолінестеразу), іонні канали і рецепторні комплекси, у тому числі ГАМК-бензодіазепіновий, ацетилхоліновий, що сприяє збереженню структурно-функціональної цілісності біомембран мозку, покращує транспорт нейромедіаторів і синаптичну передачу. Підвищує вміст в головному мозку дофаміну. Володіє анксіолітичним, ноотропним, протисудомним ефектом.
Поліпшує функціональний стан ішемізованого міокарда, зменшує прояв систолічної та діастолічної дисфункції лівого шлуночка і електричної нестабільності міокарда. За умов коронарної недостатності збільшує колатеральне кровопостачання міокарда і активізує енергосинтезуючі процеси в зоні ішемії, що сприяє збереженню цілісності кардіоміоцитів і підтримці їх функціональної активності. Ефективно відновлює скоротність міокарда при оборотній серцевій дисфункції, забезпечуючи істотний резерв підвищення скоротливої здатності серця у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, ускладненою серцевоюнедостатністю. Має антиаритмічний ефект відносно ішемічних (стрес-індукованих) шлуночкових порушень ритму, підвищує ефективність антиаритмічної терапії і зменшує вірогідність розвитку кардіальних побічних ефектів основних антиаритмічних препаратів, зберігаючи або посилюючи їх активність.
Стабілізує мембранні структури судинної стінки та клітин крові, інгібує агрегацію тромбоцитів, нормалізує мікроциркуляцію на ранніх стадіях атерогенезу, підвищуючи в цілому реологічні властивості крові і покращуючи кровопостачання мозку та міокарда. Зменшує наслідки реперфузійного синдрому при гострій коронарній недостатності. Підвищує антиангінальну активність нітропрепаратів.
Виявляє ліпідкоригуючий вплив на співвідношення про- і антиатерогенних фракцій ліпідів крові, знижуючи рівень тригліцеридів, холестерину ліпопротеїдів низької і дуже низької щільності при одночасному підвищенні холестерину ліпопротеїдів високої щільності.
Зменшує ферментативну токсемію і ендогенну інтоксикацію при гострих гнійно-запальних процесах черевної порожнини, полегшує перебіг абстинентного синдрому і знижує вираженість алкогольної інтоксикації.
Комплексна дія препарату на енергетичний і клітинний метаболізм підвищує стійкість організму в екстремальних ситуаціях (стрес, тяжкі кисневозалежні стани, екзо- і ендоінтоксикації). У хворих на стабільну стенокардію напруги підвищує толерантність до фізичних навантажень, знижує частоту розвитку гострої коронарної недостатності. У пацієнтів з ішемічною хворобою серця і кризовим перебігом гіпертонічної хвороби скорочує терміни посткризової стабілізації стану, зменшує вірогідність рецидування кризу і частоти розвитку коронарної недостатності на фоні кризу, підвищує ефект антигіпертензивних препаратів. Упацієнтів з ішемічною хворобою серця з хронічною серцевою недостатністю підвищує якість життя. У хворих на цукровий діабет типу 2 знижує ступінь інсулінової резистентності, рівень глікемії і гліколізованого гемоглобіну, сприяє зменшенню ризику мікро- і макроангіопатій.
Фармакокiнетика. При парентеральному введенні етилметилгідроксипіридину сукцинату визначається в плазмі крові протягом 4 годин після введення. Час досягнення максимальної концентрації при внутрішньом'язовому введенні становить 0,58 години.
Препарат швидко переходить з кровоносного русла в органи і тканини. Інтенсивно метаболізується з утворенням 5 метаболітів. 1-й метаболіт (фосфат-3-оксипіридину) утворюється в печінці і під впливом лужної фосфатази розпадається на фосфорну кислоту і 3-оксипіридин. 2-й метаболіт (фармакологічно активний) утворюється у великих кількостях і виявляється в сечі на 1-2 добу після введення препарату. 3-йметаболіт виводиться у великих кількостях iз сечею. 4-й і 5-й метаболіти є глюкуронокон’югатами. Фармакокінетичні профілі препарату як при одноразовому, так і при тривалому введенні не відрізняються.
В середньому за 12 годин iз сечею екскретується 0,3% незміненого препарату і 50% від введеної дози у вигляді глюкуронокон’югатів. Показники екскреції з сечею етилметилгідроксипіридину сукцинату і його метаболітів мають значну індивідуальну варіабельність.
Висока мембранотропна активність етилметилгідроксипіридину сукцинату дозволяє впродовж 72 годин зберігати достатньо високі концентрації препарату в клітинних мембранах.


Термін придатності.
3 роки.

Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 30ºС в захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

Упаковка.
По 2 мл в ампулах темного скла, по 10 ампул (2 касети по 5 ампул) у картонній упаковці.

Категорія відпуску.
За рецептом.

Виробник.
ЗАТ «Лекхiм-Харків»

Мiсцезнаходження.
61115, г. Харкiв, вул. 17-го Партз'їзду, 36
Україна

Заявник.
ТОВ НВФ «Мiкрохiм»

Мiсцезнаходження.
93009, м. Рубіжне, вул. Леніна, 33
Україна