Беротек Н инструкция по применению

Укажите ваш точный адрес, чтобы купить Беротек Н в ближайшей аптеке

ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату

БЕРОТЕК® Н
(BEROTEC® N)

Склад:
діюча речовина: fenoterol (1-(3,5-дигідрокси-феніл)-2-[[1-(4-гідрокси-бензил)-етил]-аміно]-етанол гідробромід);
1 доза містить фенотеролу гідроброміду 100 мкг;
допоміжні речовини: пропелент: 1,1,1,2-тетрафторетан (HFA 134а), кислота лимонна безводна, вода очищена, етанол безводний.

Лікарська форма.
Аерозоль дозований.

Фармакотерапевтична група.
Засоби, що застосовуються при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Селективні агоністи бета-2-адренорецепторів.
Код АТС R03А С04.

Клінічні характеристики.

Показання.
Симптоматичне лікування гострих нападів астми та інших станів з оборотним звуженням повітряних шляхів, наприклад, хронічного обструктивного бронхіту. Для пацієнтів з нападами астми та з чутливим до стероїдів хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) необхідно розглянути супутню протизапальну терапію.
Профілактика астми, індукованої фізичним навантаженням.

Протипоказання

Гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, тахіаритмія. Гіперчутливість до фенотеролу гідроброміду або до неактивних інгредієнтів дозованого аерозолю. Період годування груддю.
Спосіб застосування та дози.

Лікування нападів бронхіальної астми та іншіх станів з оборотним звуженням повітряних шляхів.
У більшості випадків для швидкого полегшення симптомів достатньо 1 дози; якщо через 5 хвилин дихання полегшується недостатньо, можна повторити інгаляцію, максимум до 8 доз на день.
Якщо напад не знімається двома дозами та виникає потреба у подальшій інгаляції, хворому слід негайно звернутися до найближчої лікарні.
Профілактика астми, індукованої фізичним навантаженням.
1-2 інгаляції перед фізичним навантаженням, максимум до 8 доз на день.

Для лікування дітей дозований аерозоль БЕРОТЕК Н застосовувати лише за призначенням лікаря та під наглядом дорослих.

Застосування
Для успішного лікування важливо правильно застосовувати дозований аерозоль.
Перед першим використанням балончика двічі натисніть на клапан.

Перед кожним застосуванням необхідно дотримуватися наступних правил:

1. Зніміть захисний ковпачок.

2. Зробіть повний видих.

3. Тримайте дозований аерозоль, як показано на мал. 1, і охопіть губами мундштук. Стрілка та основа контейнера мають бути повернені догори.

4. Вдихніть якомога глибше, одночасно міцно натиснувши на основу контейнера, це призведе до випуску відміряної дози. На кілька секунд затримайте дихання, потім вийміть мундштук і видихніть.
Якщо потрібна ще одна інгаляція, повторіть описану вище дію (кроки 2-4).

5. Після застосування поверніть захисний ковпачок на місце.

6. Якщо дозованим аерозолем не користувалися протягом трьох днів, необхідно один раз натиснути клапан.

Контейнер непрозорий. Тому не можна побачити, коли він спорожніє. Аерозольний балончик має забезпечити 200 доз. Коли всі ці дози будуть використані, може здатися, що в балончику ще залишилось небагато рідини. Однак цей балончик необхідно замінити, оскільки, в іншому разі, Ви не зможете отримати точну кількість препарату.
Кількість ліків у аерозольному балончику можна перевірити наступним чином: від’єднайте від балончика пластмасовий мундштук і помістіть балончик у ємність з водою. Вміст аерозольного балончика можна оцінити, спостерігаючи його положення у воді (див. мал. 2).

Чистіть інгалятор щонайменше раз на тиждень.
Важливо зберігати мундштук інгалятора чистим, щоб гарантувати, що препарат не загус і не перешкоджає витоку аерозолю.
Для очистки спочатку зніміть пилозахисний ковпачок та від’єднайте від інгалятора контейнер. Промивайте інгалятор водою, поки буде змитий загустілий препарат та/або бруд (мал. 3).

Після очистки струсіть інгалятор та залиште його висохнути на повітрі (не сушити за допомогою будь-якої нагрівальної системи (мал. 4). Коли мундштук висохне, приєднайте контейнер та пилозахисний ковпачок.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ.
Пластмасовий мундштук сконструйований спеціально для застосування зі
100-мікрограмовим БЕРОТЕКом Н, щоб гарантувати, що Ви завжди отримуєте потрібну кількість ліків. Ніколи не можна застосовувати мундштук з будь-яким іншим дозованим аерозолем, і не можна застосовувати 100 мкг БЕРОТЕК Н з будь-яким іншим мундштуком крім того, що постачається разом з цим виробом.

Контейнер знаходиться під тиском, і ні за яких обставин його не можна відкривати з застосуванням сили або нагрівати до температури вище 50 °С.

Побічні реакції.
Як і у випадку інших бета-агоністів, БЕРОТЕК Н може викликати наступні побічні ефекти, включаючи серйозну гіпокаліємію. Як і при будь-якій іншій інгаляційній терапії, при застосуванні БЕРОТЕКу Н можуть проявлятися симптоми місцевого подразнення.
Розлади імунної системи:
гіперчутливість.
Розлади метаболізму та травлення:
гіпокаліємія.
Психіатричні розлади:
збудження, знервованість.
Розлади нервової системи:
тремор, головний біль, запаморочення.
Порушення серцевої діяльності:
ішемія міокарда, аритмія, тахікардія, відчуття серцебиття.
Респіраторні, торакальні та медіастинальні розлади (що застосовуються тільки для інгаляційних лікувальних форм):
парадоксальний бронхоспазм, кашель, подразнення горла.
Шлунково-кишкові розлади:
нудота, блювання.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин:
гіпергідроз, шкірні реакції, такі як висипання, свербіж, кропив’янка.
Порушення з боку опорно-рухового апарату:
м’язевий спазм, міальгія, м’язова слабкість.
Дослідження:
підвищений систолічний тиск, знижений діастолічний тиск.

Передозування.
Симптоми.
Очікуваними симптомами передозування є такі: тахікардія, відчуття серцебиття, тремор, артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, збільшення пульсових коливань артеріального тиску, стенокардія, аритмія та припливи крові.

Терапія.
Введення седативних засобів, транквілізаторів, у тяжких випадках – інтенсивна терапія.
Як специфічні антидоти рекомендуються блокатори бета-рецепторів, бажано бета1-селективні. Однак необхідно брати до уваги можливе підсилення бронхіальної обструкції, тому для хворих на бронхіальну астму необхідно ретельно підбирати дозу.


Застосування у період вагітності або годування груддю.

Негативний вплив на перебіг вагітності не виявлений. Однак необхідно дотримуватися звичайних пересторог при застосуванні ліків під час вагітності.
Необхідно брати до уваги інгібуючий вплив фенотеролу на скорочувальну функцію матки.
Виявлено, що фенотерол проникає у грудне молоко. Безпека застосування препарату у період годування груддю не встановлена.

Діти.
Застосовують дітям віком від 6 років за призначенням лікаря та під наглядом дорослих.

Особливості застосування.
Щодо хворих на бронхіальну астму та пацієнтів із стероїдозалежними хронічними обструктивними захворюваннями легенів (ХОЗЛ) треба передбачати необхідність одночасної протизапальної терапії.
При застосуванні нового дозованого аерозолю БЕРОТЕК Н вперше деякі пацієнти можуть відзначати, що смак трохи відрізняється від старого аерозолю, що містить фреон. Про це слід інформувати пацієнтів при призначенні нового дозованого аерозолю БЕРОТЕК Н. Пацієнтів також слід повідомляти про те, що обидві лікарські форми аерозолю взаємозамінні та ідентичні за властивостями, а різниця смаку не впливає на ефективність та безпеку препарату.
Інші симпатоміметичні бронходилататори можна одночасно застосовувати з БЕРОТЕКом Н лише під медичним наглядом. Антихолінергічні бронходилататори можуть інгалюватися одночасно з БЕРОТЕКом Н.
За таких станів, особливо при застосуванні доз вище рекомендованих, БЕРОТЕК Н слід застосовувати тільки після ретельної оцінки «ризик/користь»:
· неконтрольований цукровий діабет,
· нещодавно перенесений інфаркт міокарда, серйозні органічні ураження серця або судин,
· гіпертиреоз, феохромоцитома.
У випадку раптового розвитку та швидкого прогресування задишки хворому слід негайно звернутися до лікаря.
Тривале застосування препарату:
– симптоматичне лікування є бажанішим, ніж регулярне застосування;
– необхідно оцінити доцільність додаткової або посилення протизапальної терапії (наприклад, інгаляційними кортикостероїдами) для контролю запального процесу дихальних шляхів та уникнення ускладнення контролю над захворюванням.
Якщо бронхіальна обструкція підсилюється, то перевищення рекомендованої дози ліків, які містять бета-2-агоністи, таких як БЕРОТЕК Н, є не тільки недоцільним, а й небезпечним. Застосування підвищених доз бета-2-агоністів, таких як БЕРОТЕК Н, протягом тривалого часу може призвести до погіршання контролю симптомів бронхіальної обструкції. У цій ситуації для попередження стану, потенційно загрозливого для життя, необхідно переглянути план лікування та особливо – адекватність протизапальної терапії.
При терапії бета-2-агоністами може виникати серйозна гіпокаліємія. Особлива увага необхідна при тяжкій формі астми, оскільки у цьому разі гіпокаліємія може потенціюватись одночасним прийомом похідних ксантину, глюкокортикостероїдів, діуретиків. Крім того, гіпоксія як симптом бронхіальної астми може підсилювати вплив гіпокаліємії на серцевий ритм. У пацієнтів, які приймають дігоксин, гіпокаліємія може призвести до підвищеної схильності до аритмії. У сумнівних ситуаціях рекомендується моніторинг рівня калію у сироватці крові.
При застосуванні симпатоміметичних препаратів, включаючи БЕРОТЕК Н, можуть спостерігатися серцево-судинні ефекти. Існують певні докази ішемії міокарда, пов’язаної з бета-агоністами, отримані з постмаркетингових даних та поодиноких випадків, опублікованих у літературі.
Пацієнтів з основними тяжкими захворюваннями серця (наприклад, ішемічною хворобою серця, аритмією або тяжкою серцевою недостатністю), які приймають БЕРОТЕК Н, потрібно попередити про необхідність звертатися до лікаря, якщо вони відчують біль у грудях або інші симптоми погіршення серцевого захворювання.
Необхідно приділяти увагу оцінці таких симптомів як диспное та біль у грудях, оскільки вони можуть бути як респіраторного, так і серцевого походження.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Дані відсутні, але слід враховувати можливість виникнення побічних реакцій при застосуванні препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Бета-адренергетики, антихолінергетики та похідні ксантину (такі як теофілін) можуть підсилювати дію фенотеролу. Одночасне введення інших бета-міметиків, систематичне застосування антихолінергічних засобів і похідних ксантину (наприклад, теофіліну) може збільшувати побічну дію.
При одночасному застосуванні бета-блокаторів потенційно можливе серйозне зниження бронходилатації.
Бета-адренергічні агоністи слід з обережністю призначати пацієнтам, які приймають інгібітори моноаміноксидази або трициклічні антидепресанти, оскільки дія бета-адренергічних засобів може підсилюватися.
Інгаляції галогенованих гідрокарбонових анестетиків, таких як галотан, трихлоретилен та енфлуран, можуть підсилювати вплив бета-адренергічних засобів на серцево-судинну систему.

Фармакологічні властивості.
БЕРОТЕК Н – ефективний бронходилататор для застосування при гострих нападах астми та при інших станах з оборотним звуженням повітряних шляхів, таких як обструктивний бронхіт з емфіземою легень чи без неї. Після перорального прийому БЕРОТЕК Н починає діяти протягом кількох хвилин при тривалості дії до 8 годин.
Після інгаляції фенотеролу гідроброміду при обструктивних захворюваннях легень бронходилятація наступає протягом кількох хвилин. Дія бронходилататора триває 3-5 годин.
Фармакодинаміка.
У клінічних дослідженнях тривалістю до 3 місяців у дорослих, хворих на бронхіальну астму, з хронічними обструктивними захворюваннями легенів (ХОЗЛ) та дітей, хворих на бронхіальну астму, було показано, що тетрафторетанвмісна і фреонвмісна форми аерозольного інгалятора БЕРОТЕК Н мають однакову терапевтичну ефективність.
Фенотеролу гідробромід є симпатоміметичним засобом, який у терапевтичній дозі вибірково стимулює бета2-адренорецептори. При використанні вищих доз препарат стимулює бета1-адренорецептори (наприклад, коли його приймають при токолізі). Зв’язування препарату з бета2-адренорецепторами призводить до активації аденілатциклази шляхом стимуляції Gs-протеїну. При підвищенні концентрації циклічного АМФ відбувається активація протеїн-кінази А, яка забезпечує фосфорилювання білків-мішеней у гладком’язових клітинах. Це, у свою чергу, призводить до фосфорилювання кіназою легких ланцюгів міозину, пригнічення фосфоінозитидного гідролізу та відкриття великих кальційзалежних калієвих канальців. Існують дані, які свідчать про те, що великі калієві канали можуть активуватися безпосередньо Gs-протеїном.
Фенотерол розслабляє гладку мускулатуру бронхів і судин та запобігає розвитку бронхоспастичних реакцій, зумовлених впливом гістаміну, метахоліну, холодного повітря та алергенів (реакції гіперчутливості негайного типу). Зразу після застосування фенотерол блокує вивільнення медіаторів запалення і бронхообструкцію з опасистих клітин. Крім того, після застосування фенотеролу у вищих дозах відзначалося посилення мукоциліарного кліренсу.
При високій концентрації препарату у плазмі, яка частіше досягається при пероральному або внутрішньовенному способі введення, відзначається зниження скорочувальної активності матки. При застосуванні високих доз спостерігаються такі метаболічні ефекти: ліполіз, глікогеноліз, гіперглікемія та гіпокаліємія; остання спричинена підвищеним поглинанням іонів К+, насамперед скелетною мускулатурою. Бета-адренергічний вплив препарату на серцеву діяльність, такий як: збільшення частоти і сили серцевих скорочень, зумовлений судинною дією фенотеролу, стимуляцією бета2-адренорецепторів, а при застосуванні доз, що перевищують терапевтичні, – стимуляцією серцевих бета1-адренорецепторів. Як і для інших бета-адренергічних агентів, повідомлялося про подовження QTc.Для дозуючих інгаляторів з фенотеролом це були окремі явища при дозах, вищих рекомендованих. Однак системна експозиція після прийому з небулайзерами (UDV, розчином для інгаляції) може бути вищою, ніж при рекомендованих дозах, що застосовуються вручну (MDI) без спеціальних пристроїв. Клінічна значимість не встановлена. Частішим спостережним ефектом бета-агоністів є тремор. На відміну від впливу на гладкі бронхіальні м’язи, системний вплив ß-агоністів на скелетні м’язи переносимий.
У клінічних дослідженнях показана висока терапевтична ефективність фенотеролу при бронхоспастичних станах. Фенотерол усуває бронхоспазм, що спричиняється різними стимуляторами (наприклад, холодним повітрям), а також бронхоспастичні реакції негайного типу при контакті з алергеном.
Фармакокінетика.
Фармакокінетика фенотеролу вивчалася після внутрішньовенного, інгаляційного та перорального введення. Терапевтичний ефект БЕРОТЕКу Н досягається шляхом локального впливу на дихальні шляхи. Таким чином, концентрація препарату у плазмі крові не обов’язково корелює з бронходилятаторним ефектом.
Хоча композиція з тетрафторетаном (HFA) і склад з фреоном (CFC) призводять до різних системних експозицій фенотеролу, ці дві формуляції можна вважати терапевтично еквівалентними.
Всмоктування
Після інгаляції залежно від способу інгаляції та системи, що застосовується, близько 10 – 30 % діючої речовини, що вивільняється з аерозольного препарату, досягає нижнього відділу респіраторного тракту.Решта відкладається у верхній частині респіраторного тракту та ротової порожнини та потім ковтається. Абсолютна біодоступність фенотеролу з дозованого аерозолю БЕРОТЕК Н після інгаляції становить 18,7 %.
Всмоктування з легень проходить двофазним шляхом. 30 % дози фенотеролу гідроброміду швидко абсорбується з напівперіодом 11 хвилин, а 70 % – повільно абсорбується з напівперіодом 120 хвилин.
Максимальні плазмові концентрації (Cmax) 45,3 пг/мл спостерігалися через 15 хвилин після прийому одноразової дози 100 мкг фенотеролу з допомогою дозуючого інгалятора з фреоном у пацієнтів з бронхіальною астмою. Однак дослідження на здорових добровольцях при частішому заборі зразків крові для фармакокінетичних досліджень дозволяють припустити, що максимальні плазмові концентрації досягалися раніше: між 2 та 3,5 хвилинами після прийому дози. Максимальні плазмові концентрації після інгаляції однократної дози 200 мкг фенотеролу з допомогою дозуючого інгалятора з тетрафторетаномбули нижчі і спостерігалися пізніше порівняно з інгаляцією з допомогою дозуючого інгалятора з фреоном (CFC-MDI: Cmax = 165 пг/мл, tmax = 3,5 хвилин; HFA-MDI: Cmax = 66,9 пг/мл, tmax = 15 хвилин).
Після перорального введення абсорбується приблизно 60 % дози фенотеролу гідроброміду. Кількість, що всмокталась, піддається інтенсивному одностадійному метаболізму, що призводить до того, що біодоступність при внутрішньому застосуванні зменшується приблизно до 1,5 %. Таким чином, внесок порції активного інгредієнта, яку проковтнув пацієнт, у плазмову концентрацію після інгалювання незначний.
При систематичному введенні фенотеролу гідробромід елімінується за трикамерною моделлю з напівперіодами ta(1/2) = 0,42 хвилини, tb(1/2) = 14,3 хвилини, tg(1/2) = 3,2 години. Метаболічна трансформація фенотеролу гідроброміду у людини відбувається майже повністю шляхом сульфатації, в основному в інтестинальній стінці.
У неметаболізованому стані фенотеролу гідробромід може проходити крізь плаценту та потрапляти у материнське молоко. Щодо впливу фенотеролу гідроброміду на метаболічні стани при цукровому діабеті даних недостатньо.
Розподілення
Фенотерол широко розподіляється по організму. Об’єм розподілу у стабільному стані після внутрішньовенного введення (Vss) становить 1,9 - 2,7 л/кг. Розподіл фенотеролу у плазмі крові після внутрішньовенного введення адекватно описується трикамерною фармакокінетичною моделлю з напівперіодами tα = 0,42 хвилини, tβ = 14,3 хвилини і
tγ = 3,2 години. Зв’язування плазмового білка – від 40 до 55 %.
Метаболізм
У людей фенотерол зазнає інтенсивного метаболізму шляхом кон’югації до глюкуронідів та сульфатів. Після перорального прийому фенотерол метаболізується переважно шляхом сульфонації. Така метаболічна інактивація вихідної сполуки розпочинається вже у стінці кишечнику.
Екскреція
Після внутрішньовенного введення основну частину (близько 85 %) середнього загального кліренсу, що дорівнює 1,1-1,8 л/хв, забезпечує біотрансформація, включаючи виділення жовчі. Нирковий кліренс фенотеролу (0,27 л/хв) відповідає приблизно 15 % середнього загального кліренсу системно доступної дози. Враховуючи частку препарату, зв’язаного білком плазми, величина ниркового кліренсу дозволяє, крім клубочкової фільтрації, припустити тубулярну секрецію фенотеролу.
Протягом 48 годин після перорального та внутрішньовенного введення загальна радіоактивність, виведена в сечі, складає, відповідно, приблизно 39 % та 65 % дози, а загальна радіоактивність, виведена з фекаліями, дорівнює 40,2 % та 14,8 % дози. Після перорального введення 0,38 % дози виводиться з сечею як вихідна сполука, тоді як після внутрішньовенного введення незмінними виводяться 15 % сполуки. Після інгаляції з дозуючого інгалятора 2 % дози виводяться через нирки без змін.

Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна ледь жовтувата, або ледь коричнювата рідина, вільна від суспендованих часток.
Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Захищати від прямих сонячних променів, тепла та морозу. Зберігати у місці, недоступному для дітей!

Упаковка.

По 10 мл (200 доз) у металевому балончику з дозованим клапаном у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Берінгер Інгельхайм Фарма ГмбХ і Ко. КГ.
Boehringer Ingelheim Pharma GmbH & Co. KG.
Місцезнаходження.
Бінгер Штрассе 173, D-55216 Інгельхайм-на-Рейні, Німеччина.
Binger Strasse 173, D-55216 Ingelheim am Rhein, Germany.