ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЦЕФТАРИДЕМ
(CEFТАRIDEМ®)
Склад:
діюча речовина: цефтазидим;
1 флакон містить цефтазидиму пентагідрату еквівалентного 1 г або 2 г цефтазидиму; допоміжні речовини: натрію карбонат безводний.
Лікарська форма. Порошок для розчину для ін'єкцій.
Фармакотерапевтична група.
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини.
Код АТС J01D D02.
Клінічні характеристики. Показання.
Цефтаридем призначений для лікування моно- та змішаних інфекцій, спричинених чутливими мікроорганізмами.
Тяжкі інфекції:
- сепсис, бактеріемія, перитоніт, менінгіт;
- інфекції у хворих зі зниженим імунітетом;
- у пацієнтів відділень інтенсивної терапії, наприклад з інфікованими опіками.
Інфекції дихальних шляхів, включаючи інфекції легенів у хворих на муковісцидоз.
Інфекції ЛОР-органів.
Інфекції сечовивідних шляхів.
Інфекції шкіри та м'яких тканин.
Інфекції травного тракту, жовчних шляхів і черевної порожнини.
Інфекції кісток і суглобів.
Інфекції, пов'язані з гемо- та перитонеальним діалізом і неперервним амбулаторним перитонеальним діалізом.
Профілактика: оперативні втручання на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція).
Протипоказання.
- Підвищена чутливість до цефтазидиму, цефалоспоринів.
- гіперчутливість до будь-якого інгредієнта препарату.
Спосіб застосування та дози.
Препарат застосовують для парентерального введення. Перед застосуванням обов'язкове проведення шкірної проби на індивідуальну чутливість до препарату. У випадку застосування у якості розчинника лідокаїну необхідно врахувати інформацію з безпеки лідокаїну.
Доза залежить від тяжкості захворювання, чутливості, локалізації та типу інфекції, а також від віку та функції нирок пацієнта.
Дорослі
У більшості випадків добова доза становить від 1 до 6 г за 2-3 прийоми шляхом внутрішньовенної або внутрішньом'язової ін'єкції.
Інфекції сечостатевих шляхів і менш тяжкі інфекції: 500 мг - 1 г кожні 12 годин. Більшість інфекцій: 1 г кожні 8 годин або 2 г кожні 12 годин.
Дуже тяжкі інфекції, особливо у хворих на імунодефіцит, включаючи хворих на нейтропенію: 2 г кожні 8 або 12 годин або 3 г кожні 12 годин.
Муковісцидоз у поєднанні із синьогнійною інфекцією легенів: від 100 до 150 мг/кг на добу за 3 прийоми.
Загалом лікування препаратом слід продовжувати ще 2 дні після зникнення проявів інфекції, однак у разі тяжких інфекцій лікування може бути тривалим.
Застосування дози до 9 г на добу дорослим із нормальною функцією нирок не спричиняло будь-яких ускладнень.
При застосуванні для профілактики при оперативних втручаннях на передміхуровій залозі слід ввести 1 г під час індукції в анестезію. Другу дозу вводять у момент видалення катетера.
Немовлята і діти віком від 2 місяців
30-100 мг/кг на добу за 2-3 приймання. Дітям з імунодефіцитом, муковісцидозом або хворим на менінгіт рекомендується вводити дози до 150 мг/кг/добу (максимально 6 г на добу) за три прийоми.
Новонароджені (0-2 місяці)
25-60 мг/кг/добу у вигляді 2 ін'єкцій. У новонароджених період напіввиведення цефтазидиму із сироватки крові може бути у 3-4 рази більший, ніж у дорослих.
Хворі літнього віку
Враховуючи зниження кліренсу цефтазидиму, для хворих літнього віку, які мають гострі інфекції, добова доза зазвичай не повинна перевищувати 3 г, особливо для пацієнтів від 80 років. Тривалість лікування визначається індивідуально.
Дозування при порушеній функції нирок
Цефтазидим виводиться нирками у незмінному стані. Тому для пацієнтів з порушенням функції нирок доза повинна бути зменшена.
Рекомендовані підтримуючі дози цефтазидиму при нирковій недостатності
Кліренс
креатиніну,мл/в
Приблизний рівенькреатиніну у сироватці крові, мкмоль/л (мг/дл)
Рекомендована одноразова доза цефтазидиму, г
Частота дозування (год)
> 50