ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ДАЛАЦИН Ц
(Dalacin C)
Склад:
діюча речовина: clindamycin;
1 капсула містить кліндаміцину гідрохлориду 162,87 мг або 325,75 мг, що еквівалентно кліндаміцину 150 мг або 300 мг;
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат, тальк, магнію стеарат;
оболонка капсули 150 мг: желатин, титану діоксид;
оболонка капсули 300 мг: желатин, еритрозин, індигокармін, титану діоксид.
Лікарська форма. капсули.
Основні фізико-хімічні властивості:
капсули по 150 мг: тверді непрозорі желатинові капсули, що містять білий порошок, розмір №1, з білою кришечкою та корпусом, з нанесеним чорним чорнилом логотипом Pfizer та кодом «CLIN 150»;
капсули по 300 мг: тверді непрозорі желатинові капсули, що містять білий порошок, розмір №0, з лавандового кольору кришечкою та корпусом, з нанесеним чорним чорнилом логотипом Pfizer та кодом
«CLIN 300».
Фармакотерапевтична група. Код АТХ.
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Лінкозаміди. Код АТХ J01F F01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Механізм дії. Механізм дії кліндаміцину базується на пригніченні біосинтезу білку шляхом зв’язування з підодиницею 50S бактеріальної рибосоми з настанням у більшості випадків бактеріостатичного ефекту.
Фармакокінетичний/фармакодинамічний взаємозв’язок. Ефективність буде істотно залежати від часу, впродовж якого рівні речовини перевищують мінімальну інгібуючу концентрацію (МІК) для причинного патогена.
Механізм розвитку резистентності. В основі розвитку резистентності до кліндаміцину можуть лежати механізми, зазначені нижче. Резистентність у стафілококів і стрептококів головним чином буде результатом підвищеної інтеграції метильних груп у 23S-рРНК (так звана конститутивна MLSB-резистентність), що значною мірою знижує зв’язувальну афінність кліндаміцину до рибосоми. Більшість метицилін-резистентних штамів S. aureus (MRSA) має конститутивний MLSB-фенотип і отже є кліндаміцин-резистентними. Тому інфекції, спричинені резистентними до макролідів стафілококами не слід лікувати кліндаміцином навіть при продемонстрованій in vitro чутливості внаслідок ризику селекції під час лікування мутантних штамів із конститутивною MLSB-резистентністю.
Штами з конститутивною MLSB-резистентністю демонструють повну перехресну резистентність між кліндаміцином і лінкоміцином, макролідами (наприклад, азитроміцином, кларитроміцином, еритроміцином, рокситроміцином, спіраміцином), а також стрептограміном B.
Граничні значення. Тестування кліндаміцину проводили із застосуванням звичайного методу послідовних розведень. Були визначені наступні мінімальні інгібуючі концентрації для чутливих і резистентних мікроорганізмів:
Граничні значення EUCAST (Європейського комітету з тестування чутливості до протимікробних засобів).
Мікроорганізм
Чутливий
Резистентний
Види Staphylococcus
£ 0,25 мг/л
> 0,5 мг/л
Види Streptococcus
(групи A, B, C, G)
£ 0,5 мг/л
> 0,5 мг/л
Streptococcus pneumoniae
£ 0,5 мг/л
> 0,5 мг/л
Стрептококи групи «віріданс» (інші стрептококи)
£ 0,5 мг/л
> 0,5 мг/л
Грамнегативні анаероби
£ 4 мг/л
> 4 мг/л
Грампозитивні анаероби
£ 4 мг/л
> 4 мг/л
Розповсюдженість набутої резистентності. Розповсюдженість набутої резистентності може варіювати для окремих видів залежно від географічного положення та часу, і тому потрібна місцева інформація щодо резистентності, зокрема при лікуванні тяжких інфекцій. Якщо ефективність кліндаміцину є сумнівною за рахунок місцевого характеру резистентності, слід звернутися за порадою експерта. Особливо у випадку тяжких інфекцій або терапевтичної невдачі слід встановити мікробіологічний діагноз із визначенням патогену та його чутливості до кліндаміцину. Розповсюдженість набутої резистентності на основі даних за останні 5 років, отриманих у рамках національних проектів із нагляду за резистентністю й досліджень (станом на грудень 2012 р., Німеччина).
Зазвичай чутливі види.
Аеробні грампозитивні мікроорганізми:
- Actinomyces israelii °
- Staphylococcus aureus (метицилін-чутливий)
- Streptococcus agalactiae
- Streptococcus pyogenes
- Стрептококи групи «віріданс» ^
Анаеробні мікроорганізми:
- Види Bacteroides ° (за винятком B. fragilis)
- Clostridium perfringens °
- Види Fusobacterium °
- Види Peptoniphilus. °
- Види Peptostreptococcus °
- Види Prevotella
- Види Propionibacterium °
- Види Veillonella °
Інші мікроорганізми:
- Chlamydia trachomatis °
- Chlamydophila pneumoniae °
- Gardnerella vaginalis °
- Mycoplasma hominis °
Види, для яких набута резистентність може являтися проблемою при їхньому застосуванні.
Аеробні грампозитивні мікроорганізми:
- Staphylococcus aureus
- Staphylococcus aureus (метицилін-резистентний) +
- Staphylococcus epidermidis +
- Staphylococcus haemolyticus
- Staphylococcus hominis
- Streptococcus pneumoniae
Аеробні грамнегативні мікроорганізми:
- Moraxella catarrhalis $
- Анаеробні мікроорганізми
- Bacteroides fragilis °
Мікроорганізми, резистентні від природи.
Аеробні грампозитивні мікроорганізми:
- Види Enterococcus
- Listeria monocytogenes
Аеробні грамнегативні мікроорганізми:
- Escherichia coli
- Haemophilus influenzae
- Види Klebsiella
- Pseudomonas aeruginosa
Анаеробні мікроорганізми:
- Clostridium difficile
Інші мікроорганізми:
- Mycoplasma pneumoniae
- Ureaplasma urealyticum
° На момент публікації таблиць оновлених даних не було. Основна література, стандартна література і рекомендації з лікування припускають наявність чутливості.
$ Природна чутливість більшості штамів знаходиться в проміжному діапазоні.
+ Щонайменш в одному регіоні частота резистентності перевищує 50 %.
^ Загальний термін для позначення гетерогенної групи видів стрептококів. Частота резистентності може варіювати залежно від відповідних видів стрептококів.
Фармакокінетика.
Відмінності між похідними кліндаміцину, які застосовують, слід приймати до уваги лише до часу всмоктування та розщеплення ефірів. Після цього кліндаміцин присутній в організмі у вигляді вільної основи (активна форма). Його ефіри слід вважати попередниками лікарського засобу.
Після перорального застосування кліндаміцину гідрохлорид і кліндаміцину 2-пальмітату гідрохлорид швидко та майже повністю всмоктуються з шлунково-кишкового тракту. Одночасний прийом їжі дещо уповільнює всмоктування. При застосуванні на порожній шлунок максимальні концентрації в сироватці досягаються приблизно через 45-60 хвилин, а при застосуванні після їди - приблизно через 2 години. Після перорального застосування однократної дози 150 мг або 300 мг вони становлять відповідно від 1,9 до 3,9 мкг/мл та від 2,8 до 3,4 мкг/мл (застосування на порожній шлунок).
Зв’язування кліндаміцину з білками плазми залежить від його концентрації й у межах терапевтичного діапазону становить від 60 до 94 %.
Кліндаміцин легко проникає в тканини, проходить крізь плацентарний бар’єр і надходить у грудне молоко. Дифузія в субарахноїдальний простір є недостатньою навіть при запаленні мозкових оболонок. У кістковій тканині досягаються високі концентрації.
Розпад кліндаміцину головним чином відбувається в печінці. Деякі метаболіти мають мікробіологічну ефективність. Лікарські засоби, які діють у якості індукторів печінкових ферментів, скорочують середній час утримання кліндаміцину в організмі.
Виведення кліндаміцину відбувається приблизно на 2/3 із калом і на 1/3 з сечею.
Період напіввиведення кліндаміцину з сироватки становить близько 3 годин у дорослих і близько 2 годин у дітей. При порушенні функції нирок і печінковій недостатності середнього або тяжкого ступеня період напіввиведення подовжено.
Кліндаміцин не виводиться шляхом діалізу.
Біодоступність.
Абсолютна біодоступність кліндаміцину була визначена в рамках клінічного дослідження (1994). Кожний із 16 здорових добровольців чоловічої статі отримував 600 мг кліндаміцину внутрішньовенно (у формі кліндаміцину фосфату) і перорально (2 капсули, кожна з яких містить 300 мг кліндаміцину гідрохлориду).
Передумова застосування: на порожній шлунок.
Середні арифметичні значення (mA), стандартне(-і) відхилення й середні геометричні значення (mG) після перорального та в/в застосування:
Перорально
в/в
mA
s
mG
mA
s
mG
Максимальна концентрація в плазмі (Cmax) [мкг/мл]
5,3
1,0
5,2
11,1
3,9
10,6
Площа під кривою концентрація-час (AUC)
[мкг/мл*год]
16,9
6,1
15,9
31,8
6,7
31,1
Час максимальної концентрації в плазмі
(tmax) [год]
0,76
0,36
0,70
0,46
0,10
0,45
Клінічні характеристики.
Показання.
Гострі та хронічні бактеріальні інфекції, спричинені чутливими до кліндаміцину патогенами, зокрема:
- інфекції кісток і суглобів;
- інфекції ділянки вуха, носа та горла;
- інфекції ділянки зубів і щелеп;
- інфекції нижніх дихальних шляхів;
- інфекції тазової та черевної ділянки;
- інфекції жіночих статевих органів;
- інфекції шкіри та м’яких тканин;
- скарлатина.
При тяжкій клінічній картині спочатку слід проводити лікування лікарськими засобами, що містять кліндаміцин та які повільно вводять в кровоносну судину (шляхом інфузій).
Протипоказання.
Далацин Ц не слід застосовувати пацієнтам з алергією на кліндаміцин або лінкоміцин (існує паралергія), або на будь-яку іншу складову лікарського засобу.
Слід з обережністю застосовувати наступним категоріям пацієнтів:
- з порушенням функції печінки;
- з порушеннями нервово-м’язової передачі (міастенія гравіс, хвороба Паркінсона);
- з наявністю в анамнезі шлунково-кишкових захворювань (наприклад, попереднє запалення товстої кишки);
- з атопією;
- з алергіями та астмою.
Примітка: Далацин Ц не слід застосовувати пацієнтам із гострими інфекціями дихальних шляхів, якщо вони спричинені вірусами. Далацин Ц не підходить для лікування менінгіту, оскільки концентрації антибіотику, які досягаються в спинномозковій рідині, є надто низькими.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
За можливістю Далацин Ц не слід поєднувати з еритроміцином, оскільки спостерігався антагоністичний ефект щодо антибактеріальної дії in vitro.
Патогени демонструють перехресну резистентність до кліндаміцину й лінкоміцину.
Внаслідок притаманних препарату Далацин Ц властивостей щодо блокування нервово-м’язової передачі він може підсилювати ефект м’язових релаксантів (наприклад, ефіру, тубокураріну, панкуронію галіду). Це може призводити до виникнення під час операцій неочікуваних, загрозливих для життя ситуацій.
При супутньому застосуванні препарату Далацин Ц надійність протизаплідного ефекту пероральних контрацептивів є сумнівною. Тому під час лікування препаратом Далацин Ц слід додатково застосовувати інші методи контрацепції.
Особливості застосування.
При довготривалому лікуванні (на протязі більш ніж 10 днів) показники клінічного аналізу крові та функції печінки й нирок слід перевіряти через регулярні періоди часу.
Довготривале й повторне застосування препарату Далацин Ц може призводити до розвитку суперінфекції або колонізації шкіри та слизових оболонок резистентними мікроорганізмами або дріжджовими грибами.
Під час застосування майже всіх антибактеріальних препаратів, у тому числі кліндаміцину, повідомлялося про виникнення діареї, спричиненої Clostridium difficile (CDAD, Clostridium difficile associated diarrhoea) зі ступенем тяжкості проявів від легкої діареї до летального коліту. Лікування антибактеріальними препаратами порушує нормальну флору товстої кишки, що призводить до надмірного росту C. difficile.
C. difficile виробляє токсини A і B, що сприяє розвитку CDAD. Штами C. difficile, що виробляють гіпертоксин, спричиняють підвищення захворюваності та смертності, оскільки ці інфекції можуть бути нечутливими до протимікробної терапії та потребувати проведення колектомії. Слід розглядати можливість виникнення CDAD у всіх пацієнтів із діареєю внаслідок застосування антибіотиків. Необхідно ретельно збирати анамнез, оскільки повідомлялося про випадки розвитку CDAD у період до двох місяців після застосування антибактеріальних препаратів.
Лікування псевдомембранозного ентероколіту.
У цьому випадку, залежно від показання, слід розглянути можливість припинення лікування і, у разі необхідності, слід негайно розпочати належне лікування (наприклад, застосування спеціальних антибіотиків/хіміотерапевтичних засобів із клінічно доведеною ефективністю). Лікарські засоби, які пригнічують перистальтику, протипоказані.
Інколи лікування кліндаміцином є можливою альтернативою у випадку алергії на пеніцилін (підвищена чутливість до пеніциліну). Перехресна алергія між кліндаміцином і пеніциліном невідома, і її розвиток також не очікується внаслідок наявності структурних відмінностей меж цими речовинами. Проте, в окремих випадках повідомлялося про анафілактичні реакції (підвищену чутливість) і на кліндаміцин в осіб, які вже мали алергію на пеніцилін. Це слід враховувати при застосуванні кліндаміцину для лікування пацієнтів з алергією на пеніцилін.
Далацин Ц містить 209,49 мг або 253,97 мг лактози моногідрату на 1 капсулу по 150 мг або300 мг відповідно. При застосуванні відповідно до інструкцій із дозування, з окремою дозою надходить до 837,96 мг лактози. Це відповідає загальній кількості лактози, яка міститься в 4 капсулах препарату Далацин Ц 150 мг. Пацієнтам із поодинокою спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або синдром порушеного всмоктування глюкози та галактози не слід застосовувати Далацин Ц.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Застосування під час вагітності.
Результати великого дослідження за участю вагітних жінок, у яких біля 650 новонароджених підлягали впливу кліндаміцину під час першого триместра вагітності, не продемонстрували підвищення частоти вад розвитку. Проте, наявні дані щодо безпечності застосування кліндаміцину під час вагітності є недостатніми.
Результати експериментальних досліджень на тваринах не припускають наявності безпосереднього або опосередкованого шкідливого впливу на перебіг вагітності, розвиток ембріона/плода, перебіг пологів або постнатальний розвиток.
Кліндаміцин проникає крізь плаценту. Припускається, що в організмі плода досягається терапевтична, ефективна концентрація. При застосуванні під час вагітності слід ретельно зважувати користь і можливі ризики, пов’язані з лікуванням.
Застосування під час годування груддю.
Кліндаміцин виділяється у грудне молоко. Тому в новонароджених, які перебувають на грудному вигодовуванні, не можна виключити розвиток сенсибілізації, діареї та колонізації слизових оболонок дріжджовими грибами. Внаслідок ризику розвитку тяжких побічних реакцій у новонароджених, які перебувають на грудному вигодовуванні, жінкам, які годують груддю, не слід застосовувати кліндаміцин.
Репродуктивна функція.
Результати досліджень на тваринах не продемонстрували жодних ознак порушень репродуктивної функції. Даних щодо впливу кліндаміцину на репродуктивну функцію людини немає.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Кліндаміцин чинить легкий або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Деякі побічні реакції (зокрема, запаморочення, сонливість, див. розділ «Побічні реакції») можуть впливати на здатність концентрувати увагу й на швидкість реакції; тому вони можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Далацин Ц слід застосовувати, запиваючи достатньою кількістю рідини (щонайменш однією великою склянкою води), щоб уникнути можливого подразнення стравоходу.
У випадку підозри на інфекцію, спричинену β-гемолітичним стрептококом, або за наявності ознак β-гемолітичного стрептококу, лікування слід проводити на протязі щонайменш 10 днів.
Капсули по 150 мг.
Пацієнти дорослого віку. Залежно від локалізації та ступеня тяжкості інфекції дорослі й підлітки віком старше 14 років застосовують 4-12 капсул на добу (що еквівалентно 0,6-1,8 г кліндаміцину).
Добова доза розподіляється на 4 окремих дози.
Для забезпечення вищих доз також існують лікарські засоби з вищим вмістом активної речовини.
Капсули по 300 мг.
Залежно від локалізації та ступеня тяжкості інфекції дорослі й підлітки віком старше 14 років застосовують 0,6-1,8 г кліндаміцину на добу. Добова доза розподіляється на 2, 3 або 4 окремих дози.
Тому на добу застосовують 2-6 капсул препарату Далацин Ц 300 мг (що еквівалентно 0,6-1,8 г кліндаміцину).
Для дітей віком до 14 років існують лікарські засоби з нижчим вмістом активної речовини.
Захворювання печінки.
У пацієнтів із помірно тяжкими або тяжкими захворюванням печінки період напіввиведення кліндаміцину подовжений. Зазвичай, якщо Далацин Ц застосовують кожні 8 годин, знижувати дозу не потрібно. Але за пацієнтами із тяжкою печінковою недостатністю слід спостерігати щодо рівня кліндаміцину в плазмі крові. Залежно від отриманих результатів може бути необхідним зниження дози або подовження інтервалів між дозами.
Захворювання нирок.
При захворюванні нирок період напіввиведення кліндаміцину подовжений; але при порушенні функції нирок легкого або середнього ступеня знижувати дозу не потрібно. Проте у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю або анурією слід спостерігати за рівнем кліндаміцину в плазмі. Залежно від результатів цих вимірювань може потребуватися зниження дози або, у якості альтернативи, подовження інтервалів між дозами до 8 або навіть 12 годин.
Гемодіаліз.
Кліндаміцин не виводиться шляхом гемодіалізу. Тому до або після проведення гемодіалізу застосування додаткової дози не потрібне.
Діти.
Застосовувати лікарський засіб у формі капсул даній категорії пацієнтів можна тоді, коли діти здатні безпечно проковтнути капсулу, що зазвичай є можливим у віці від 5 років.
Препарат не застосовують дітям до 4 тижнів.
Залежно від локалізації та ступеня тяжкості інфекції дітям віком до 14 років застосовують
8-25 мг кліндаміцину на кілограм маси тіла на добу.
Це відповідає, наприклад, наступним дозам:
Маса тіла
Кількість капсул на добу
Кліндаміцин, мг
20 кг
3 капсули
450 мг
30 кг
4-5 капсул
600-750 мг
40 кг
4-6 капсул
600-900 мг
50 кг
4-8 капсул
600-1200 мг
Добова доза розподіляється на 3-4 окремих дози. Як правило, перевага надається застосуванню у вигляді 4 доз.
Для забезпечення нижчих доз існують лікарські засоби з нижчим вмістом активної речовини.
Передозування.
До теперішнього часу симптомів передозування не спостерігалося. При необхідності показане промивання шлунку. Гемодіаліз та перитонеальний діаліз не є ефективними. Специфічний антидот невідомий.
Побічні реакції.
За частотою побічні реакції поділяються на наступні категорії: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до
Нижче побічні реакції наведені відповідно до груп «Система-Орган-Клас» за класифікацією MedDRA. У кожній категорії побічні реакції спочатку класифіковані за частотою, а потім за клінічною значимістю.
Інфекції та інвазії.
Часто: псевдомембранозний коліт.
Розлади з боку системи крові та лімфатичної системи.
Часто: лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія.
Розлади з боку імунної системи.
Рідко: набряк Квінке, підвищення температури тіла, спричинене лікарським засобом.
Дуже рідко: анафілактоїдні реакції.
Частота невідома: реакція на лікарський засіб з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром).
Розлади з боку нервової системи.
Нечасто: спотворення смаку, блокада нервово-м’язової передачі.
Частота невідома: запаморочення, сонливість, головний біль.
Розлади з боку шлунково-кишкового тракту.
Дуже часто: подразнення стравоходу, езофагіт, стоматит.
Частота невідома: виразка стравоходу.
Гепатобіліарні розлади.
Часто: тимчасове підвищення сироваткового рівня трансаміназ легкого ступеня.
Дуже рідко: минущий гепатит із холестатичною жовтяницею, жовтяниця.
Розлади з боку шкіри та підшкірної тканини.
Часто: макулопапулярна екзантема, кореподібна екзантема, кропив’янка.
Рідко: мультиформна еритема, синдром Стівена-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєла), ексфоліативний дерматит, бульозний дерматит, свербіж, вагініт.
Дуже рідко: висип, утворення пухирів, реакції надмірної чутливості.
Частота невідома: вагінальні інфекції, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.
Розлади з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини.
Дуже рідко: поліартрит.
Побічні реакції антибіотиків (ефект класу).
Дуже рідко під час лікування капсулами препарату Далацин Ц може розвиватися псевдомембранозний ентероколіт. Негайно після визначення (діагностування) псевдомембранозного ентероколіту лікарю слід розглянути можливість припинення застосування препарату Далацин Ц та негайно розпочати належне лікування (застосування спеціальних антибіотиків/хіміотерапевтичних засобів із клінічно доведеною ефективністю). Лікарські засоби, які пригнічують перистальтику, протипоказані.
Опис деяких побічних реакцій.
Часто розвиваються рідкий стул і діарея, інколи пов’язані з нудотою, блюванням і болем у животі. Ці симптоми або ознаки в більшості випадків мають легкий ступінь тяжкості та часто зникають під час лікування, або після його припинення. Ці побічні реакції залежать від способу застосування й дози.
Інколи алергічні реакції виникають навіть після першого застосування. Дуже рідко виникають тяжкі гострі алергічні реакції, такі як анафілактичний шок. У такому випадку застосування препарату Далацин Ц слід негайно припинити та застосувати звичайних відповідних невідкладних заходів (наприклад, застосувати антигістамінні засоби, кортикостероїди, симпатоміметики та, за необхідності, провести штучну вентиляцію).
Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Після реєстрації лікарського засобу дуже важливо повідомляти про підозрювані побічні реакції. Це дозволяє проводити безперервний моніторинг співвідношення між користю і ризиками, пов’язаними із застосуванням цього лікарського засобу. Лікарям слід звітувати про будь-які підозрювані побічні реакції відповідно до вимог законодавства.
Термін придатності. 5 років.
Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ºС.
Упаковка. 16 капсул по 150 мг в упаковці; 16 капсул по 300 мг в упаковці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
1. Пфайзер Менюфекчуринг Бельгія Н.В., Бельгія /
Pfizer Manufacturing Belgium N.V., Belgium.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Rijksweg 12, 2870 Puurs, Belgium.
Виробник.
2. Пфайзер Пі. Джі. Ем., Франція / Pfizer PGM, France.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Zonne Industrielle, 29 route des Industries, 37530 Poce-sur-Cisse, France.