Доцетактин аналоги и цены

Всего найдено 68 аналогов Доцетактин
Все аналоги Доцетактин подобраны по международной системе классификации лекарственных средств АТС (анатомо-терапевтическо-химическая классификация).
Действующие вещества: Доцетаксел
Укажите ваш точный адрес, чтобы купить Доцетактин в ближайшей аптеке
Средняя цена
3015
1871 – 4158 грн

Классификация лекарственного препарата Доцетактин

Аналоги по составу

У нижеперечисленных аналагов Доцетактин совпадают коды ATC. Аналоги подобраны по химической структуре лекарственного препарата и являются наиболее подходящими заменителями. Одинаковый состав, показания к применению, могут отличаться дозы действующих веществ.
Состав: доцетаксел

Аналоги по показанию и способу применения

Аналоги совпадают по коду ATC 4-го уровня. Лекарственные препараты, имеющие различный состав, но могут быть схожи по показанию и способу применения.

Аналоги по коду ATC 3-го уровня

Аналоги совпадают по коду ATC 3-го уровня. Лекарственные препараты, имеющие различный состав, но могут быть схожи по показания и способу применения.
Все аналоги Доцетактин представлены исключительно в ознакомительных целях и не являются поводом для самостоятельного принятия решения о замене препарата. Перед употреблением препарата проконсультируйтесь с врачом и ознакомьтесь с инструкцией по применению.
САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ДОЦЕТАКТІН

(DOCETAСTIN)

 

Склад:

діюча речовина:доцетаксел;

1 мл концентрату містить 20 мг доцетакселу;

допоміжні речовини:повідон, полісорбат 80, кислота лимонна безводна, етанол абсолютний.

 

Лікарська форма. Концентрат для розчинудля інфузій.

 

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Таксани. Код АТС L01C D02.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Рак молочної залози

Доцетактін у комбінації з доксорубіцином і циклофосфамідом призначений для ад’ювантної  терапії  хворих з:

·                    операбельним раком молочної залози з ураженням лімфовузлів;

·                    операбельним раком молочної залози без ураження лімфовузлів.

Хворим з операбельним раком молочної залози без ураження лімфовузлів ад’ювантну терапію потрібно проводити, якщо пацієнти підлягають хіміотерапії відповідно до прийнятих міжнародних критеріїв для первинної терапії ранніх стадій раку молочної залози.

Доцетактін у комбінації з доксорубіцином призначений для лікування хворих з місцевопрогресуючим або метастатичним раком молочної залози, які раніше не отримували цитотоксичну терапію з приводу цього захворювання.

Доцетактін як монотерапія призначений для лікування хворих з місцевопрогресуючим або метастатичним раком молочної залози після неефективної цитотоксичної терапії, яка включала антрациклін або алкілувальний препарат.

Доцетактін у комбінації з трастузумабом призначений для лікування хворих з метастатичним раком молочної залози з підвищеною експресією НЕR-2 пухлинними клітинами, які раніше не отримували хіміотерапію з приводу метастазів.

Доцетактін у комбінації з капецитабіном призначений для лікування хворих з місцевопрогресуючим або метастатичним раком молочної залози після неефективної терапії, яка включала антрациклін.

Недрібноклітинний рак легенів

Доцетактін призначений для лікування хворих з місцевопрогресуючим або метастатичним недрібноклітинним раком легенів після неефективної хіміотерапії.

Доцетактін у комбінації з цисплатином призначений для лікування хворих з неоперабельним, місцевопрогресуючим або метастатичним недрібноклітинним раком легенів, якщо попередня хіміотерапія з приводу цього стану не проводилася.

Рак передміхурової залози

Доцетактін у комбінації з преднізоном або преднізолоном призначений для лікування хворих з гормонорефрактерним метастатичним раком передміхурової залози.

Аденокарцинома шлунка

Доцетактін у комбінації з цисплатином і 5-фторурацилом призначений для лікування хворих з метастатичною аденокарциномою шлунка, в тому числі аденокарциномою гастро-езофагального відділу, які  попередньо не отримували хіміотерапію з приводу метастазів.

Рак голови та шиї

Доцетактін у комбінації з цисплатином та 5-фторурацилом призначений для індукційної терапії хворих на місцевопрогресуючу сквамозно-клітинну карциному голови та шиї.

 

Протипоказання.

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-яких допоміжних речовин. Вихідний рівень нейтрофілів ·         Індукційна хіміотерапія, після якої призначається променева терапія

Для індукційної хіміотерапії неоперабельної місцевопрогресуючої сквамозно-клітинної карциноми голови та шиї (СККГШ) рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2, що вводиться інфузійно протягом 1 години, одразу після чого в 1-й день циклу призначається цисплатин 75 мг/м2 інфузійно протягом 1-3 годин; негайно після закінчення введення цисплатину починається інфузія 5-фторурацилу (750 мг/м2/добу), що продовжується безперервно 5 діб. У такому режимі ці препарати призначаються кожні 3 тижні протягом 4 циклів. Після хіміотерапії пацієнти повинні отримувати променеву терапію.

·         Індукційна хіміотерапія, після якої призначається хіміорадіотерапія

Для індукційної хіміотерапії місцевопрогресуючої СККГШ (технічно нерезектабельної, з низькою імовірністю проведення хірургічного лікування або необхідністю застосування органозберігаючого підходу) рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2, що вводиться інфузійно протягом 1 години, одразу після чого в 1-й день циклу призначається цисплатин 100 мг/м2 інфузійно протягом 0,5-3 годин; негайно  після закінчення введення цисплатину починається інфузія 5-фторурацилу (1000 мг/м2/добу), що продовжується безперервно 4 доби. В такому режимі ці препарати призначаються кожні 3 тижні протягом
3 циклів. Після хіміотерапії пацієнти повинні отримувати хіміорадіотерапію.

Особливості корекції доз цисплатину та 5-фторурацилу викладені у відповідних Інструкціях для медичного застосування.


 

Корекція дози під час лікування

Загальні принципи

Доцетаксел слід застосовувати за умови, що кількість нейтрофілів становить ≥1500 клітин/мм3. Якщо на тлі терапії доцетакселом або розвивається фебрильна нейтропенія, або кількість нейтрофілів становить ·         Особливості корекції дози капецитабіну викладені в Інструкції для медичного застосування лікарського засобу капецитабін.

·         Пацієнтам, у яких вперше виникли прояви токсичності II ступеня, що зберігаються і на той час, коли має проводитися наступне введення доцетакселу/капецитабіну, лікування слід перервати, поки прояви токсичності не знизяться до 0-I ступеня, а потім поновити із застосуванням 100% початкової дози препаратів.

·         Пацієнтам, у яких у будь-який час в ході циклу лікування вдруге виникли прояви токсичності II ступеня або вперше виникли прояви токсичності III ступеня, терапію слід перервати, поки прояви токсичності не знизяться до 0-I ступеня, а потім поновити, застосовуючи доцетаксел у дозі 55 мг/м2.

·         У випадку наступної появи токсичних явищ або якщо виникли прояви токсичності         IV ступеня, лікування доцетакселом слід відмінити.

Особливості корекції дози трастузумабу викладені в Інструкції для медичного застосування трастузумабу.

У комбінації з цисплатином та 5-фторурацилом

У випадку, якщо у пацієнта розвивається епізод фебрильної нейтропенії, тривалої нейтропенії або інфекції на тлі нейтропенії, незважаючи на прийом Г-КСФ, дозу доцетакселу слід зменшити з 75 до 60 мг/м2. Якщо і в подальшому розвиваються епізоди ускладненої нейтропенії, доза препарату знижується з 60 до 45 мг/м2. У випадку, якщо у пацієнта розвивається епізод тромбоцитопенії 4 ступеня тяжкості, дозу доцетакселу слід зменшити із 75 до 60 мг/м2. Не можна повторювати курс терапії в наступних циклах доки кількість нейтрофілів у крові не повернеться до рівня >1500 клітин/мм3, тромбоцитів – до рівня >100 000 клітин/мм3. Якщо прояви токсичності зберігаються і після цих заходів, терапію доцетакселом необхідно відмінити(див. розділ «Особливості застосування»).

 

Рекомендовані заходи щодо корекції дози хіміопрепаратів у пацієнтів, що приймають комбінацію доцетакселу, цисплатину та 5-фторурацилу (5-ФУ):

Прояви токсичності

Корекція доз

Діарея ІІІ ступеня тяжкості

Перший епізод: знизити дозу 5-ФУ на 20%.

Другий епізод: знизити дозу доцетакселу на 20%.

Діарея ІV ступеня тяжкості

Перший епізод: знизити дози доцетакселу та 5-ФУ на 20%.

Другий епізод: відмінити терапію.

Стоматит/ мукозит ІІІ ступеня тяжкості

Перший епізод: знизити дозу 5-ФУ на 20%.

Другий епізод: відмінити 5-ФУ на всі наступні цикли лікування.

Третій епізод: знизити дозу доцетакселу на 20%.

Стоматит/ мукозит ІV ступеня тяжкості

Перший епізод: відмінити 5-ФУ на всі наступні цикли лікування.

Другий епізод: знизити дозу доцетакселу на 20%.

Особливості корекції доз цисплатину та 5-ФУ викладені у відповідних Інструкціях для медичного застосування.

В опорному клінічному дослідженні доцетакселу пацієнтам, у яких на тлі терапії СККГШ розвивалася ускладнена нейтропенія (в тому числі тривала нейтропенія, фебрильна нейтропенія або інфекційні захворювання), було рекомендовано застосовувати профілактично Г-КСФ (наприклад, з 6-ї по 15-у добу циклу) в усіх наступних циклах хіміотерапії.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти з порушенням функції печінки

Згідно з даними вивчення фармакокінетики доцетакселу в умовах монотерапії цим препаратом у дозі 100 мг/м2, для пацієнтів з підвищеними рівнями трансаміназ (АЛТ і/або АСТ) більше ніж у 1,5 разу порівняно з верхньою межею норми (ВМН), а також лужної фосфатази – більше ніж у 2,5 разу порівняно з ВМН, рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2. Для пацієнтів, у яких спостерігається підвищення сироваткового рівня білірубіну (>ВМН) і/або АЛТ і АСТ більш ніж у 3,5 разу порівняно з ВМН, що супроводжується підвищенням рівня лужної фосфатази більше ніж у 6 разів порівняно з ВМН, зменшення дози не рекомендується, але доцетаксел взагалі не слід застосовувати, якщо немає крайньої необхідності.

В опорному клінічному дослідженні доцетакселу в комбінації з цисплатином і 5-фторурацилом у хворих з аденокарциномою шлунка одними з критеріїв виключення пацієнтів були підвищені рівні АЛТ і/або АСТ більш ніж у 1,5 разу порівняно з ВМН, лужної фосфатази – більше ніж у 2,5 разу порівняно з ВМН, білірубіну – більше ВМН; відповідно, для таких пацієнтів зменшення дози доцетакселу не може бути рекомендоване, і препарат взагалі не слід застосовувати у цієї категорії хворих, якщо немає крайньої необхідності.

Даних про застосування доцетакселу у комбінованій терапії при інших показаннях у хворих із порушенням функції печінки немає.

Люди літнього віку

Спираючись на фармакокінетичні дані, можна стверджувати, що для пацієнтів літнього віку не існує спеціальних інструкцій для застосування препарату.

При комбінованому застосуванні з капецитабіном у пацієнтів віком 60 років і старше рекомендовано зменшити початкову дозу капецитабіну до 75% (див. інструкцію для медичного застосуваннякапецитабіну).

 

Побічні реакції.

Побічні реакції описані з урахуванням Загальних критеріїв токсичності Національного онкологічного інституту Канади [NationalCancerInstitute, NCI] (ступінь вираженості 3 = 3G,     3-4 ступінь вираженості = 3/4G, ступінь вираженості 4 = 4G) і термінології COSTART. Частота розвитку побічних ефектів визначалася таким чином: дуже часто (>1/10), часто (>1/100 та 1/1000 та 1/10 000 та

Алопеція (G3/4: 1.                  Нейтропенічні ускладнення у пацієнтів, які приймали TAC з первинною профілактикою за допомогою Г-КСФ чи без такої профілактики (дослідження GEICAM 9805)

 

Без первинної профілактики за допомогою Г-КСФ

(n = 111)

n (%)

З первинною профілактикою за допомогою Г-КСФ

(n = 421)

n (%)

Нейтропенія (4 ступінь )

104 (93,7)

135 (32,1)

Фебрильна нейтропенія

28 (25,2)

23 (5,5)

Нейтропенічна інфекція

14 (12,6)

21 (5,0)

Нейтропенічна інфекція (3-4 ступінь)

2 (1,8)

5 (1,2)

 

Доцетактін у дозі 75мг/м² у комбінації з цисплатином та 5-фторурацилом для лікування аденокарциноми шлунка

 

Класи систем

органів відповідно до MedDRA

Дуже часті

побічні явища

Часті

побічні явища

Інфекційні та паразитарні захворювання

Нейтропенічні інфекції;

інфекційні захворювання

 (G3/4: 11,7%)

 

Ураження крові та лімфатичної системи

Анемія (G3/4: 20,9%);

нейтропенія (G3/4: 83,2%);

тромбоцитопенія (G3/4: 8,8%);

фебрильна нейтропенія

 

Ураження імунної системи

Реакції гіперчутливості

(G3/4: 1,7%)

 

Метаболічні та нутритивні розлади

Анорексія (G3/4: 11,7%)

 

Ураження нервової системи

Периферична сенсорна

нейропатія (G3/4: 8,7%)

Запаморочення

(G3/4: 2,3%);
периферична моторна нейропатія (G3/4: 1,3%)

Ураження органів зору

 

Лакримація (G3/4: 0%)

Ураження органів слуху та рівноваги



Погіршення слуху

(G3/4: 0%)

Ураження серця

 

Аритмія (G3/4: 1,0%)

Ураження травної системи

Діарея (G3/4: 19,7%);
нудота (G3/4: 16%);
стоматит (G3/4: 23,7%);
блювання (G3/4: 14,3%)

Запори (G3/4: 1,0%);
біль у животі

(G3/4: 1,0%);
езофагіт/дисфагія/
одинофагія (G3/4: 0,7%)

Ураження шкіри та підшкірної клітковини

Алопеція (G3/4: 4,0%)

Висипання зі свербежем (G3/4: 0,7%);
ураження нігтів

(G3/4: 0,7%);
посилене злущування шкірного епітелію

(G3/4: 0%)

Загальні порушення та місцеві реакції

Летаргія (G3/4: 19,0%);
гарячка (G3/4: 2,3%);
затримка рідини в організмі (тяжка/небезпечнадля життя: 1%)




 

Ураження крові та лімфатичної системи

Фебрильна нейтропенія та нейтропенічні інфекції розвивалися у 17,2 % та 13,5 % пацієнтів відповідно, якщо не враховувати застосування Г-КСФ. Г-КСФ призначався з метою вторинної профілактики у 19,3 % пацієнтів (10,7 % всіх проведених циклів хіміотерапії). Фебрильна нейтропенія та нейтропенічні інфекції розвинулися відповідно у 12,1 % та 3,4 % пацієнтів, які отримували Г-КСФ, і в 15,6 % та 12,9 % пацієнтів, яким профілактику за допомогою Г-КСФ не проводили.

Доцетактін у дозі 75мг/м² у комбінації з цисплатином та 5-фторурацилом для лікування раку голови та шиї

§ Індукційна хіміотерапія з подальшим застосуванням променевої терапії (дослідження TAX 323)

Класи систем органів відповідно до MedDRA

Дуже часті побічні явища

Часті побічні явища

Нечасті побічні явища

Інфекційні та паразитарні захворювання

Інфекційні захворювання (G3/4: 6,3 %);

нейтропенічні інфекції

 

 

Пухлини доброякісні, злоякісні та невизначені (в тому числі кісти та поліпи)

 

Біль, зумовлений злоякісною пухлиною (G3/4: 0,6%)

 

Ураження крові та лімфатичної системи

Нейтропенія

(G3/4: 76,3 %);

анемія (G3/4: 9,2 %);

тромбоцитопенія

(G3/4: 5,2 %)

Фебрильна нейтропенія

 

Ураження імунної системи

 

Реакції гіперчутливості (тяжких не було)

 

Метаболічні та нутритивні розлади

Анорексія (G3/4: 0,6%)

 

 

Ураження нервової системи

Дисгевзія / паросмія;

периферична сенсорна нейропатія (G3/4: 0,6 %)

Запаморочення

 

Ураження органів зору

 

Лакримація; кон’юнктивіт 

 

Ураження органів слуху та рівноваги

 

Погіршення слуху

 

Ураження серця

 

Ішемія міокарда (G3/4:1,7 %)

Аритмія

(G3/4: 0,6 %)

Ураження судин

 

Ураження вен

(G3/4: 0,6 %)

 

 

Ураження травної системи

Нудота (G3/4: 0,6%);

стоматит (G3/4: 4%);

діарея (G3/4: 2,9%);

блювання (G3/4: 0,6%)

Запори;

езофагіт/дисфагія/ одинофагія

(G3/4: 0,6%);

біль у животі;

диспепсія;

шлунково-кишкові кровотечі (G3/4: 0,6%)

 

Ураження шкіри та підшкірної клітковини

Алопеція (G3/4: 10,9%)

Висипання зі свербежем;

підвищена сухість шкіри;

посилене злущування шкірного епітелію (G3/4: 0,6%)

 

Ураження опорно-рухового апарату та сполучної тканини

 

Міалгія (G3/4: 0,6 %)

 

Загальні порушення та місцеві реакції

Летаргія (G3/4: 3,4%);

гарячка (G3/4: 0,6%);

затримка рідини в організмі;

набряки

 

 

Результати досліджень

 

Збільшення маси тіла

 

 

Індукційна хіміотерапія з подальшим застосуванням хіміорадіотерапії (дослідження TAX 324)

 

Класи систем органів відповідно до MedDRA

Дуже часті побічні явища

Часті побічні явища

Нечасті побічні явища

Інфекційні та паразитарні захворювання

Інфекційні захворювання (G3/4: 3,6 %)

Нейтропенічні інфекції

 

 

Пухлини доброякісні, злоякісні та невизначені (в тому числі кісти та поліпи)

 

Біль, зумовлений злоякісною пухлиною (G3/4: 1,2%)

 

Ураження крові та лімфатичної системи

Нейтропенія (G3/4: 83,5 %);

анемія (G3/4: 12,4 %);

тромбоцитопенія

(G3/4: 4,0 %); фебрильна нейтропенія

 

 

Ураження імунної системи

 

 

Реакції гіперчутливості

Метаболічні та нутритивні розлади

Анорексія (G3/4: 12,0%)

 

 

Ураження нервової системи

Дисгевзія/паросмія

(G3/4: 0,4 %);

периферична сенсорна нейропатія (G3/4: 1,2 %)

Запаморочення

(G3/4: 2,0%);

периферична моторна нейропатія (G3/4: 0,4%)

           

Ураження органів зору

 

 

Лакримація

Кон’юнктивіт

Ураження органів слуху та рівноваги

Погіршення слуху

(G3/4: 1,2 %)

 

 

Ураження серця

 

Аритмія (G3/4: 2,0%)

Ішемія міокарда

Ураження судин

 

 

Ураження вен

Ураження травної системи

Нудота (G3/4: 13,9%);

стоматит (G3/4: 20,7%);

блювання (G3/4: 8,4%);

діарея (G3/4: 6,8%);

езофагіт/дисфагія/ одинофагія (G3/4: 12,0%);

запори (G3/4: 0,4%)

Диспепсія (G3/4: 0,8%);

біль у животі 

(G3/4: 1,2%);

шлунково-кишкові кровотечі (G3/4: 0,4%)

 

 

Ураження шкіри та підшкірної клітковини

Алопеція (G3/4: 4,0%);

висипання зі свербежем

Підвищена сухість шкіри;

посилене злущування шкірного епітелію

 

Ураження опорно-рухового апарату та сполучної тканини

 

Міалгія (G3/4: 0,4%)

 

Загальні порушення та місцеві реакції

Летаргія (G3/4: 4,0%);

гарячка (G3/4: 3,6%);

затримка рідини в організмі (G3/4: 1,2%);

набряки (G3/4: 1,2 %)

 

 

Результати досліджень

Зменшення маси тіла

 

Збільшення маси тіла

Дані постмаркетингового спостереження

Пухлини доброякісні, злоякісні та невизначені (в тому числі кісти та поліпи)

Прийом доцетакселу в комбінації з іншими хіміотерапевтичними препаратами і/або променевою терапією асоціювався з дуже рідкісними випадками розвитку гострого мієлолейкозу та маніфестації мієлодиспластичного синдрому.

Ураження крові та лімфатичної системи

Повідомлялося про пригнічення функції кісткового мозку та інші гематологічні побічні ефекти. Були також повідомлення про розвиток синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, часто в асоціації із сепсисом або поліорганною недостатністю.

Ураження імунної системи

Повідомлялося про кілька випадків розвитку анафілактичного шоку, іноді летальних.

Ураження нервової системи

Призначення доцетакселу зумовило рідкісні випадки розвитку судом або минущої втрати свідомості. Ці реакції іноді спостерігалися під час інфузії препарату.

Ураження органів зору

Повідомлялося про дуже рідкісні випадки минущих порушень зору (спалахи, миготіння світла перед очима, скотоми), що, як правило, розвивалися під час інфузії препарату і супроводжувалися реакціями гіперчутливості. Ці розлади самостійно проходили після припинення інфузії. Були повідомлення про рідкісні випадки лакримації із супутнім кон’юнктивітом або без нього, що розвивалися як наслідок обструкції слізної протоки та зумовлювали посилену сльозотечу.

У пацієнтів, які отримували доцетаксел, спостерігалися випадки кистоподібного набряку макули (КНМ).

Ураження органів слуху та рівноваги

Повідомлялося про рідкісні випадки розвитку ототоксичності, погіршення і/або втрати слуху.

Ураження серця

Повідомлялося про рідкісні випадки розвитку інфаркту міокарда.

Ураження судин

Повідомлялося про рідкісні випадки розвитку венозних тромбоемболічних порушень.

Ураження респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння

Повідомлялося про рідкісні випадки гострого респіраторного дистрес-синдрому, інтерстиційної пневмонії/пневмоніту, інтерстиційного захворювання легень, фіброзу легень та дихальної недостатності, які іноді були летальними. У пацієнтів, які отримували супутню променеву терапію, спостерігалися рідкісні випадки променевого пневмоніту.

Ураження травної системи

Повідомлялося про рідкісні випадки розвитку зневоднення як наслідку шлунково-кишкових розладів, перфорацій травного тракту, ішемічного коліту, коліту іншої етіології та нейтропенічного ентероколіту. Були повідомлення про рідкісні випадки розвитку кишкової непрохідності та обструкції кишечнику.


 

Гепатобіліарні ураження

Повідомлялося про дуже рідкісні випадки розвитку гепатиту, іноді летального (переважно у пацієнтів, що мали печінкову дисфункцію ще до початку хіміотерапії).

Ураження нирок та сечовивідних шляхів

Повідомлялося про випадки дисфункції нирок та ниркової недостатності. Приблизно у 20% цих випадків не було виявлено жодних факторів ризику розвитку гострої ниркової недостатності, таких як супутнє застосування нефротоксичних лікарських засобів або шлунково-кишкові розлади.

Ураження шкіри та підшкірної клітковини

Повідомлялося про дуже рідкісні випадки розвитку на тлі прийому доцетакселу системного червоного вовчака та бульозних висипань, таких як мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. У деяких випадках розвиток цих побічних явищ могли зумовлювати супутні фактори. Були повідомлення також про розвиток на тлі прийому доцетакселу склеродермоподібних уражень, яким передувала периферична лімфоедема.Повідомлялося про випадки стійкої алопеції.

Повідомлялося про випадки уповільнених побічних реакцій в місці введення інфузії, які зовні проявлялися як опік.

Загальні порушення та місцеві реакції

Повідомлялося про рідкісні випадки появи феномену повернення променевої реакції (гострі променеві реакції на тлі хіміотерапії, що проводиться через кілька тижнів, місяців або років після променевої терапії).

Затримка рідини в організмі не супроводжувалася гострими епізодами олігурії або артеріальної гіпотензії.

Повідомлялося про рідкісні випадки розвитку зневоднення та набряку легень.

Метаболічні та аліментарні розлади

Повідомлялося про випадки гіпонатріємії, головним чином асоційовані із дегідратацією, блюванням та пневмонією.

 

Передозування.

Існує кілька повідомлень про випадки передозування препарату. Специфічний антидот доцетакселу дотепер невідомий. У випадку передозування препарату необхідно госпіталізувати пацієнта у спеціалізоване відділення та проводити ретельний моніторинг життєвих функцій. При передозуванні слід очікувати на посилення побічних ефектів препарату.В першу чергу, передбачається розвиток таких розладів, як пригнічення функції кісткового мозку, периферичні нейротоксичні порушення та запалення слизових оболонок. Після встановлення факту передозування потрібно якнайшвидше ввести пацієнту терапевтичні дози Г-КСФ. Якщо є необхідність, вживають інших необхідних симптоматичних заходів.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Даних про застосування доцетакселу вагітним жінкам немає. В експериментах на тваринах доцетаксел виявляв ембріотоксичний та фетотоксичний вплив; крім того, у пацюків застосування препарату призвело до зниження фертильності. Як і інші цитотоксичні лікарські препарати, доцетаксел в разі застосування вагітним жінкам може завдати шкідливого впливу на плід. У зв’язку з цим доцетаксел не можна призначати під час вагітності, за винятком випадків, коли для цього існує нагальна потреба. Жінкам репродуктивного віку, які приймають доцетаксел, слід рекомендувати уникати вагітності і негайно повідомити лікаря у разі настання вагітності.

Протягом всього періоду лікування слід користуватися ефективними методами контрацепції.

У ході доклінічних дослідженнь доцетаксел виявляв генотоксичну дію і міг впливати на  фертильність дослідних тварин-самців. Таким чином, чоловікам, які приймають доцетаксел, рекомендовано застосовувати належні засоби контрацепції під час лікування і впродовж


6 місяців після його припинення. Їм слід звернутися за консультацією щодо консервування сперми перед початком лікування.

Доцетаксел є ліпофільною субстанцією, але невідомо, чи проникає він у грудне молоко. Отже, враховуючи ризик розвитку побічних ефектів у немовлят, які перебувають на вигодовуванні грудним молоком, протягом курсу лікування доцетакселом слід припинити годування дитини груддю.

 

Діти.

Результатів досліджень щодо ефективності та безпеки застосування доцетакселу для лікування дітей не отримано.

 

Особливі заходи безпеки.

Доцетаксел – протипухлинний засіб, потенційно токсична речовина, тому необхідно бути обережними при приготуванні і застосуванні розчину. При роботі з доцетакселом слід користуватися медичними гумовими рукавичками. У разі потрапляння концентрату або інфузійного розчину на шкіру, її слід негайно і ретельно промити водою з милом. Якщо концентрат або інфузійний розчин потрапив на слизові оболонки, місце ураження треба негайно і ретельно промити водою.

 

Особливості застосування.

У пацієнтів з раком молочної залози або недрібноклітинним раком легень за відсутності протипоказань премедикація кортикостероїдами для перорального застосування, такими як дексаметазон 16 мг на добу (наприклад 8 мг двічі на день) протягом 3 днів, починаючи за 1 день до призначення доцетакселу, може зменшити частоту розвитку та вираженістьзатримки рідини в організмі та реакцій гіперчутливості. У пацієнтів з раком простати премедикація проводиться пероральним препаратом дексаметазону у дозі 8 мг за 12 годин, 3 години та 1 годину до початку інфузії доцетакселу.

Гематологічні зміни при застосуванні препарату

Найчастіша побічна реакція при лікуванні доцетакселом – нейтропенія. Найнижчі рівні нейтрофілів спостерігалися в середньому на 7-й день лікування, але час досягнення піку нейтропенії міг бути коротшим у пацієнтів, які раніше зазнавали неодноразових курсів протипухлинної терапії. У всіх пацієнтів, які приймають доцетаксел, необхідно проводити ретельний моніторинг картини периферичної крові. Доцетаксел можна вводити повторно в складі нового циклу хіміотерапії лише після того, як кількість нейтрофілів після завершення попереднього циклу відновиться до ≥1500 клітин/мл3.

Якщо на тлі лікування доцетакселом розвивається тяжка нейтропенія (ВМН) і/або АЛТ і АСТ більш ніж у 3,5 раза порівняно з ВМН, що супроводжується підвищенням рівня лужної фосфатази більше ніж у 6 разів порівняно з ВМН, зменшення дози не рекомендується, але доцетаксел, взагалі, не слід застосовувати, якщо немає крайньої необхідності.

В опорному клінічному дослідженні доцетакселу в комбінації з цисплатином і 5-фторурацилом у хворих з аденокарциномою шлунка одними з критеріїв виключення пацієнтів були підвищені рівні АЛТ і/або АСТ більш ніж у 1,5 разу порівняно з ВМН, лужної фосфатази – більше ніж у 2,5 разу порівняно з ВМН, білірубіну – більше ВМН; відповідно, для таких пацієнтів зменшення дози доцетакселу не може бути рекомендоване, і препарат взагалі не слід застосовувати у цієї категорії хворих, якщо немає крайньої необхідності. Даних про застосування доцетакселу у комбінованій терапії при інших показаннях у хворих із порушенням функції печінки немає.

Пацієнти з порушенням функції нирок

Даних про лікування доцетакселом пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок немає.


 

Нервова система

Виникнення серйозних периферичних нейротоксичних явищ вимагає зменшення дози препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Кардіотоксична дія

У пацієнтів, які приймали доцетаксел у комбінації з трастузумабом, особливо якщо в попередньому курсі хіміотерапії застосовувалися антрацикліни (доксорубіцин чи епірубіцин), спостерігалися випадки розвитку серцевої недостатності. Така сердцева недостатність могла бути помірною або тяжкою і асоціювалася з високим ризиком смерті.

Якщо є необхідність застосовувати доцетаксел у комбінації з трастузумабом, слід до початку терапії оцінити стан серцево-судинної системи пацієнта. Під час лікування цими препаратами необхідно регулярно контролювати функцію серця (наприклад, кожні 3 місяці), що допоможе виявити пацієнтів, у яких може розвинутися кардіальна дисфункція. Більш детальна інформація міститься в «Загальній характеристиці лікарського засобу» трастузумабу.

Розлади з боку органів зору

У пацієнтів, які отримували доцетаксел, спостерігалися випадки кистоподібного набряку макули (КНМ). Пацієнтам з порушеннями зору необхідно зробити невідкладне та повне офтальмологічне обстеження. У випадку діагностування КНМ необхідно відмінити доцетаксел і розпочати відповідне лікування (див. розділ «Побічні реакції»).

Інші застереження

Протягом усього періоду лікування (як для чоловіків, так і для жінок) та упродовж принаймні 6 місяців після його припинення (лише для чоловіків) потрібно застосовувати методи контрацепції (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Додаткові застереження щодо застосування доцетакселу для ад’ювантної терапії раку молочної залози

Ускладнена нейтропенія

Для пацієнтів, у яких розвивається ускладнена нейтропенія (тривала нейтропенія, фебрильна нейтропенія або інфекції), слід розглянути доцільність застосування Г-КСФ та зменшення дози доцетакселу.

Реакції з боку шлунково-кишкового тракту

Такі симптоми, як біль у животі, чутливість та болісність живота при пальпації, гарячка, діарея (на тлі нейтропенії чи без неї), можуть бути проявами серйозної гастроінтестинальної токсичності і вимагають негайного обстеження та лікування.

Застійна серцева недостатність

Слід спостерігати за станом пацієнтів для виявлення можливих симптомів застійної серцевої недостатності під час лікування і в ході подальшого спостереження.Було показано, що у пацієнтів, які отримують терапію за схемою TAC з приводу раку молочної залози з метастазами у лімфатичні вузли, протягом першого року після лікування підвищується ризик розвитку ЗСН (див. розділи «Побічні реакції» та «Фармакодинамічні властивості»).

Лейкоз

Ризик відстроченої маніфестації мієлодисплазії або розвитку гострого міелолейкозу у пацієнтів, що лікувалися комбінацією доцетакселу, доксорубіцину та циклофосфаміду (TAC), обумовлює необхідність контролю основних гематологічних показників у ході подальшого спостереження.

Пацієнти з метастазами в ≥4 лімфатичні вузли

Оскільки переваги, які спостерігалися у пацієнтів з метастазами у 4 і більше лімфовузлів, не були статистично значущими для безрецидивної виживаності (БРВ) та загальної виживаності (ЗВ), у остаточному аналізі не було у повній мірі продемонстровано позитивне співвідношення «користь/ризик» схеми терапії TAC у таких пацієнтів (див. розділ «Фармакодинамічні властивості»).

Пацієнти літнього віку

Дані про застосування доцетакселу в комбінації з доксорубіцином та циклофосфамідом особам віком від 70 років відсутні.

Серед пацієнтів, які отримували доцетаксел кожні три тижні, пов’язані з лікуванням зміни у нігтях у пацієнтів віком від 65 років реєстрували на ≥ 10% частіше, ніж у молодших пацієнтів. Зумовлені лікуванням випадки підвищення температури тіла, діареї, відсутності апетиту та периферичних набряків виникали у пацієнтів віком від 75 років на ≥ 10% частіше, ніж у пацієнтів віком до 65 років.

Серед пацієнтів, які отримували доцетаксел у комбінації з цисплатином і 5-фторурацилом у дослідженні з вивчення раку шлунка, 74 пацієнти були віком від 65 років, а 4 пацієнти – віком від 75 років. Частота виникнення серйозних побічних ефектів у пацієнтів старшого віку була вищою, ніж у молодших. У пацієнтів віком від 65 років на ≥ 10% частіше, ніж у молодших пацієнтів, виникали такі побічні ефекти (усіх ступенів вираженості): в’ялість, стоматит, нейтропенічна інфекція.

При застосуванні комбінації TCF слід забезпечити ретельний нагляд за пацієнтами літнього віку.

Застереження щодо допоміжних речовин

Цей лікарський препарат містить етиловий спирт, кількість якого становить 50% від загального об’єму концентрату, тобто до 0,395 г (0,5 мл) на один флакон; за кількістю спирту це еквівалентно 10 мл пива або 4 мл вина.

Це обумовлює шкідливість препарату для тих пацієнтів, що страждають на алкоголізм, а також при лікуванні дітей та пацієнтів, що належать до груп високого ризику, наприклад, осіб із захворюваннями печінки або з епілепсією.

Інструкції щодо застосування та поводження з препаратом

(Особливі запобіжні заходи при видаленні невикористаних лікарських засобів чи їх відходів)

Доцетактін відноситься до антинеопластичних препаратів і, як і будь-який інший потенційно токсичний засіб, вимагає дотримання заходів безпеки при поводженні з ним та приготуванні розчинів із препаратом Доцетактін. При роботі з препаратом рекомендоване використання захисних рукавичок.

Якщо концентрат Доцетактін або його розчин для інфузій потрапив на шкіру, потрібно негайно та ретельно змити його водою з милом. Якщо концентрат або його розчин для інфузій потрапив на слизові оболонки, потрібно негайно та ретельно змити його водою.

Приготування розчину для внутрішньовенного введення

Не застосовуйте інші препарати доцетакселу, що містять 2 флакони (концентрат та розчинник), із цим препаратом (Доцетактін 20 мг/1 мл концентрату для розчину для інфузій, що містить лише 1 флакон).

Доцетаксел 20 мг/1 мл концентрату для приготування розчину для інфузій не потребує попереднього розчинення і готовий для додавання до розчину для інфузій.

Кожен флакон призначений для одного використання і має бути використаний негайно після першого відкриття.

Якщо флакони зберігаються у холодильнику, безпосередньо перед застосуванням слід залишити необхідну кількість коробок препарату Доцетактіну, концентрату для розчину для інфузій, при кімнатній температурі (нижче 25 °C) на 5 хв.

Для того, щоб отримати необхідну для пацієнта дозу, може знадобитися декілька флаконів препарату Доцетактін, концентрату для приготування розчину для інфузій. Дотримуючись правил асептики, наберіть необхідну кількість Доцетактіну, концентрату для розчину для інфузій, використовуючи калібрований шприц.

У флаконі концентрація доцетакселу становить 20 мг/мл.

Необхідну кількість Доцетактіну, концентрату для розчину для інфузій, слід ввести в 250 мл пакет або флакон для інфузій, що містить 5% розчин глюкози або 0,9% розчин (9 мг/мл) натрію хлориду для ін’єкцій.

Якщо пацієнту потрібна доза доцетакселу, більша за 200 мг, слід використовувати більший об’єм розчину для інфузій, щоб не перевищувати концентрацію доцетакселу 0,74 мг/мл.

Струсніть пакет чи флакон із розчином для інфузій, щоб їхній вміст перемішався із введеним концентратом.

Приготований розчин для інфузій слід використати протягом 8 годин при температурі нижче +25 °C (у тому числі із врахуванням години самої інфузії).

Перед застосуванням розчин доцетакселудля інфузії, як і усі препарати, призначені для парентерального введення, слід уважно оглянути; розчини, що містять осад, використовувати не можна.

Невикористаний препарат або витратні матеріали підлягають знищенню у встановленому місцевими нормами порядку.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Немає даних стосовно впливу доцетакселу на здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами. Доцетаксел містить 400 мг етанолу в 1 мл концентрату. У високих дозах (7,5 мл концентрату (150 мг доцетакселу) містить 3 г етанолу) кількість алкоголю може знизити здатність керувати автомобілем або іншими механізмами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дослідження invitro продемонстрували, що метаболізм доцетакселу може змінюватися при одночасному застосуванні препаратів, які викликають індукцію цитохрому P450-3A, інгібують його чи метаболізуються під його дією (а, отже, можуть обумовлювати його конкурентне інгібування), таких як циклоспорин, терфенадин, кетоконазол, еритроміцин та тролеандоміцин. У зв’язку з цим слід з обережністю вдаватися до одночасного прийому цих ліків, враховуючи ризик клінічно значущої взаємодії.

Доцетаксел значною мірою зв’язується з білками плазми крові (>95%). Хоча можливі взаємодії цього препарату при його одночасному прийомі з іншими ліками формально не досліджувалися in vivo, за даними досліджень in vitro препарати, які також мають високий рівень зв’язування з білками плазми (такі як еритроміцин, дифенгідрамін, пропранолол, пропафенон, фенітоїн, саліцилати, сульфаметоксазол та натрію вальпроат), не погіршували зв’язування доцетакселу з білками плазми. Крім того, не погіршує зв’язування доцетакселу з білками плазми і дексаметазон. Доцетаксел не впливає на зв’язування з білками плазми дигітоксину.

Фармакокінетика доцетакселу, доксорубіцину та циклофосфаміду не змінювалася при одночасному призначенні цих препаратів. Існують обмежені дані, отримані по результатах одного неконтрольованого дослідження, що дозволяють припустити наявність взаємодії між доцетакселом та карбоплатином. При застосуванні комбінації цих препаратів кліренс карбоплатину майже на 50% перевищував рівні цього показника, що були визначені на тлі монотерапії карбоплатином в раніше проведених дослідженнях.

Повідомлялося про клінічні випадки, що узгоджувалися із підвищенням токсичності доцетакселу при його застосуванні у комбінації з ритонавіром. Механізм, що лежить в основі цієї взаємодії, полягає в інгібуванні ритонавіром ферменту CYP3A4 – основного ізоферменту, що опосередковує метаболізм доцетакселу. На основі екстраполяції даних, отриманих у ході фармакокінетичного дослідження з кетоконазолом, в якому взяли участь 7 пацієнтів, рекомендується зважити доцільність зниження дози доцетакселу на 50%, якщо пацієнти потребують одночасного застосування потужного інгібітора CYP3A4, наприклад азольних протигрибкових препаратів, ритонавіру та деяких макролідів (кларитроміцину, телітроміцину).

Спирт, що міститься в доцетакселі, може змінювати клінічні ефекти інших лікарських препаратів.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Доцетаксел – протипухлинний цитостатичний препарат із групи таксанів. Активна речовина доцетаксел – це продукт хімічного напівсинтезу з природної сировини (біомаса з голок європейського тиса). Препарат сприяє накопиченню тубуліну в мікротрубочках клітин і перешкоджає розкладу цих мікротрубочок, що призводить до блокування мітозу та міжфазових процесів у клітинах пухлини. Доцетаксел тривалий час затримується в клітинах, де його концентрація досягає високих значень, крім того, доцетаксел виявляє активність відносно деяких клітин, які продукують у надмірній кількості р-глікопротеїн, що кодується геном множинної резистентності.

Фармакокінетика.

Фармакокінетика доцетакселу вивчалась у хворих на рак після застосування 20-115 мг/м2 препарату. Кінетичний профіль доцетакселу є дозозалежним і відповідає трикамерній фармакокінетичній моделі з періодом напіввиведення для a-, b- та g-фаз 4 хв, 36 хв та 11,1 години відповідно. Пізня фаза частково зумовлена відносно повільним процесом виведення доцетакселу. Після введення 100 мг/м2 шляхом одногодинної інфузії максимальна концентрація препарату в плазмі становила в середньому 3,7 мкг/мл, а площа під фармакокінетичною кривою (AUC- area under curve) – 4,6 мкг/мл/год. Загальний кліренс та об’єм розподілу в стані рівноваги дорівнювали 21 л/год/м2 та 113 л відповідно. Варіабельність загального кліренсу в різних індивідуумів становить приблизно 50 %. Доцетаксел більше ніж на 95 % зв’язується з білками плазми.

У трьох хворих на рак проводилося дослідження з 14С-доцетакселом. Протягом 7 днів доцетаксел після окислення тертбутилової ефірної групи за участю цитохрому Р450 виводився із сечею і калом. Екскреція із сечею і калом становила відповідно 6 % і 75 % радіоактивної дози. Приблизно 80 % радіоактивного препарату, що виводиться з калом, виявлено протягом 48 годин у вигляді основного неактивного метаболіту.

Фармакокінетика доцетакселу не залежить від статі і віку пацієнтів. У пацієнтів з ознаками порушення функції печінки (активність АЛТ і АСТ перевищувала нормальні показники більше ніж у 1,5 раза, а активність лужної фосфатази була у 2,5 раза вищою від норми) загальний кліренс доцетакселу був зменшений на 27 % порівняно із середньостатистичним показником. Кліренс доцетакселу не змінювався у хворих з легкою або помірною затримкою рідини. Даних щодо кліренсу препарату у хворих з вираженою затримкою рідини немає.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, маслянистий, блідо-жовтий розчин.

 

Термін придатності.2 роки.

 

Умови зберігання. Зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Не охолоджувати або не заморожувати.

 

Упаковка.По 1 мл або 4 мл, або 7 мл розчину в скляних флаконах. Флакони закриті гумовими пробками та обжаті алюмінієвими ковпачками з поліпропіленовими дисками.

По 1 флакону у картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.Сіндан Фарма СРЛ, Румунія.

Актавіс Італія С.п.А., Італія.

 

Місцезнаходження.Бульвар Іона Михалаче, 11, сектор 1, 011171, Бухарест, Румунія.       

Віа Пастеур, 10, 20014 Нервіано (Мілан), Італія.