Доцетаксел Эбеве отзывы

Отзывы об эффективности и лечении лекарственного препарата Доцетаксел Эбеве. Укажите ваш точный адрес, чтобы купить Доцетаксел Эбеве в ближайшей аптеке

Рейтинга

НЕТ

отзывов

0 отзывов

На данный момент пользователи не оставили ни одного отзыва о лекарственном препарате Доцетаксел Эбеве. Если вы имел личный опыт использования данного препарата, пожалуйста, поделитесь своим отзывом о нем.

Чтобы написать отзыв о Доцетаксел Эбеве или ответить на него, вам необходимо войти на сайт, а сделать вы это можете через социальную сеть:

или

Настоятельно не рекомендуем самостоятельно выносить решение о приеме лекарственного препарата Доцетаксел Эбеве на основании вышеизложенных отзывов, это может сделать только врач, исходя из вашей клинической картины. Все отзывы о Доцетаксел Эбеве и рекомендации пользователей опубликованы исключительно с ознакомительной целью и не должны послужить для вас как руководство к самолечению.
Перед употреблением препарата проконсультируйтесь с врачом и ознакомьтесь с инструкцией по применению.

САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я

ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ДОЦЕТАКСЕЛ "ЕБЕВЕ"
(DOCETAXEL "EBEWE")

Склад:
діюча речовина: docetaxel;
1 мл розчину містить 10 мг доцетакселу;
допоміжні речовини: кислота лимонна безводна, макрогол 300, полісорбат 80, етанол (96%).

Лікарська форма. Концентрат для розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група.
Антинеопластичні засоби. Алкалоїди рослинного походження та інші препарати природного походження. Таксани.
Код АТС L01C D02.

Клінічні характеристики.
Показання.
Рак молочної залози
· Ад'ювантна терапія хворих з операбельними формами раку молочної залози з ураженням лімфатичних вузлів (у комбінації з доксорубіцином і циклофосфамідом).
· Комбінована хіміотерапія з доксорубіцином хворих на місцевопоширений або метастатичний рак молочної залози, які раніше не отримували цитотоксичної хіміотерапії з приводу цього стану.
· Монотерапія хворих на місцевопоширений або метастатичний рак молочної залози у разі неефективності попередньої цитотоксичної хіміотерапії, яка включала антрацикліни або алкілувальні препарати.
· Комбінована хіміотерапія з трастузумабом хворих на метастатичний рак молочної залози з підвищеною експресією онкогену HER-2, які раніше не отримували хіміотерапії з приводу метастазів.
· Комбінована хіміотерапія з капецитабіном хворих на місцевопоширений або метастатичний рак молочної залози у разі неефективності попередньої цитотоксичної хіміотерапії, яка включала антрацикліни.
Недрібноклітинний рак легенів
· Монотерапія хворих на місцевопоширений або метастатичний недрібноклітинний рак легенів у разі неефективності попередньої хіміотерапії.
· Комбінована хіміотерапія з цисплатином хворих з неоперабельним, місцевопоширеним або метастатичним недрібноклітинним раком легенів, які раніше не отримували хіміотерапії з приводу цього стану.
Рак передміхурової залози
· Комбінована терапія з преднізоном або преднізолоном хворих на гормоно-рефрактерний метастатичний рак передміхурової залози.
Аденокарцинома шлунка
· Комбінована терапія з цисплатином і 5-фторурацилом хворих на метастатичну аденокарциному шлунка, зокрема аденокарциному гастроезофагеального з'єднання, які раніше не отримували хіміотерапії з приводу метастазів.
Рак голови та шиї
· Індукційна терапія з цисплатином і 5-фторурацилом хворих на місцевопоширену плоскоклітинну карциному голови та шиї.

Протипоказання.
· Підвищена чутливість до доцетакселу або інших компонентів препарату.
· Вихідна кількість нейтрофілів < 1500 клітин/мм³.
· Період вагітності або годування груддю.
· Тяжка печінкова недостатність.
· При комбінованій хіміотерапії слід враховувати протипоказання до застосування інших лікарських препаратів.

Спосіб застосування та дози.
Препарат призначений лише для внутрішньовенного введення.
Перед застосуванням препарат необхідно розвести 5% розчином глюкози або 0,9% розчином натрію хлориду.
При дотриманні правил асептики з флакона (флаконів) за допомогою градуйованого шприца з голкою відбирають необхідну кількість препарату, вводять його в інфузійний мішок або флакон, який містить 250 мл 5% розчину глюкози або 0,9% розчину натрію хлориду, і перемішують розчин коливальними рухами. При дозах понад 200 мг доцетакселу беруть більшу кількість розчинів-носіїв, щоб концентрація доцетакселу не перевищувала 0,74 мг/мл.
Одержаний розчин для інфузій має бути використаний протягом 4 годин. Його вводять при дотриманні правил асептики шляхом одногодинної внутрішньовенної інфузії при кімнатній температурі і нормальному освітленні. З мікробіологічної точки зору розчин для інфузій слід вводити одразу ж після приготування.
Курси лікування повторюють з періодичністю у 3 тижні.
Слід вживати заходи для запобігання перивенозній екстравазації.
Премедикація
Хворим на рак молочної залози, недрібноклітинний рак легенів, рак шлунка, а також рак голови та шиї за відсутності протипоказань з метою зменшення частоти і тяжкості побічних ефектів може проводитися пероральна премедикація кортикостероїдами, наприклад, дексаметазоном у дозі 16 мг/добу (по 8 мг 2 рази на добу) протягом 3 днів, починаючи за один день до введення доцетакселу (тобто дексаметазон приймають напередодні, у день інфузії та наступного дня після інфузії доцетакселу). З метою профілактики гематологічної токсичності можна застосовувати гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор (Г-КСФ).
Хворим на рак передміхурової залози, які одержують супутню терапію преднізоном або преднізолоном, рекомендується проводити пероральну премедикацію дексаметазоном у дозі 8 мг за 12 годин, 3 години і 1 годину до введення доцетакселу.
Рекомендовані дози
Рак молочної залози
При ад'ювантній терапії операбельного раку молочної залози з ураженням лімфовузлів Доцетаксел "Ебеве" рекомендується вводити у дозі 75 мг/м² поверхні тіла через 1 годину після введення доксорубіцину в дозі 50 мг/м² і циклофосфаміду в дозі 500 мг/м² поверхні тіла. Курси лікування повторюють з періодичністю у 3 тижні, всього проводять 6 курсів (див. також рекомендації щодо коригування доз у процесі лікування).
При монотерапії місцевопоширеного або метастатичного раку молочної залози Доцетаксел "Ебеве" рекомендується вводити у дозі 100 мг/м² поверхні тіла.
При терапії першої лінії місцевопоширеного або метастатичного раку молочної залози Доцетаксел "Ебеве" застосовують у дозі 75 мг/м² поверхні тіла в комбінації з доксорубіцином (50 мг/м² поверхні тіла).
У комбінації з трастузумабом Доцетаксел "Ебеве" рекомендується вводити у дозі 100 мг/м² поверхні тіла кожні 3 тижні, а трастузумаб – щотижня. Під час базового клінічного дослідження першу інфузію доцетакселу проводили наступного дня після введення першої дози трастузумабу. Надалі доцетаксел вводили одразу ж після завершення інфузії трастузумабу, за умови нормальної переносимості попередньої дози трастузумабу. Рекомендації щодо доз і способу введення трастузумабу наведені у відповідній інструкції по застосуванню препарату.
У комбінації з капецитабіном Доцетаксел "Ебеве" рекомендується вводити у дозі 75 мг/м² поверхні тіла кожні 3 тижні, а капецитабін – у дозі 1250 мг/м² поверхні тіла двічі на добу (через 30 хвилин після вживання їжі) впродовж двох тижнів з подальшою тижневою перервою. Рекомендації щодо розрахунку доз капецитабіну з урахуванням площі поверхні тіла пацієнта наведені в інструкції по застосуванню капецитабіну.
Недрібноклітинний рак легенів
При хіміотерапії першої лінії недрібноклітинного раку легенів Доцетаксел "Ебеве" рекомендується вводити у дозі 75 мг/м² поверхні тіла, після чого одразу ж вводять цисплатин у дозі 75 мг/м² поверхні тіла шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 30-60 хвилин.
У разі неефективності попередньої хіміотерапії препаратами платини Доцетаксел "Ебеве" застосовують у вигляді монотерапії в дозі 75 мг/м² поверхні тіла.
Рак передміхурової залози
Доцетаксел "Ебеве" рекомендується застосовувати у дозі 75 мг/м² поверхні тіла в комбінації з преднізоном або преднізолоном перорально по 5 мг 2 рази на добу, тривало.
Аденокарцинома шлунка
Доцетаксел "Ебеве" рекомендується вводити у дозі 75 мг/м² поверхні тіла шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 годину, після чого вводять цисплатин у дозі 75 мг/м² поверхні тіла шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1-3 години (обидва препарати вводять у перший день курсу), а потім 5-фторурацил у дозі 750 мг/м² поверхні тіла на добу шляхом 24-годинної безперервної інфузії тривалістю 5 діб, починаючи з моменту закінчення інфузії цисплатину. Курси лікування повторюють з періодичністю у 3 тижні. Необхідно проводити премедикацію антиеметичними засобами і відповідну гідратацію у зв'язку з введенням цисплатину. З метою профілактики гематологічної токсичності слід застосовувати Г-КСФ (див. також рекомендації щодо коригування доз в процесі лікування).
Рак голови та шиї
Необхідно проводити премедикацію антиеметичними засобами і відповідну гідратацію (до і після введення цисплатину). З метою профілактики гематологічної токсичності можна застосовувати Г-КСФ. Всім пацієнтам, які одержували доцетаксел під час досліджень TAX 323 і TAX 324, призначали антибіотикопрофілактику.
· Індукційна хіміотерапія з подальшою променевою терапією (схема TAX 323)
При індукційній терапії неоперабельної місцевопоширеної плоскоклітинної карциноми голови та шиї Доцетаксел "Ебеве" рекомендується вводити у дозі 75 мг/м² поверхні тіла шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 годину, після чого вводять цисплатин у дозі 75 мг/м² поверхні тіла шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 годину (обидва препарати вводять у перший день курсу), а потім 5-фторурацил у дозі 750 мг/м² поверхні тіла на добу шляхом 24-годинної безперервної інфузії тривалістю 5 діб. Всього проводять 4 курси лікування з періодичністю у 3 тижні. Після закінчення хіміотерапії пацієнтам проводять променеву терапію.
· Індукційна хіміотерапія з подальшою хіміопроменевою терапією (схема TAX 324)
При індукційній терапії технічно нерезектабельної (з низькою ймовірністю хірургічного лікування, з метою збереження органів) місцевопоширеної плоскоклітинної карциноми голови та шиї Доцетаксел "Ебеве" рекомендується вводити у дозі 75 мг/м² поверхні тіла шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 годину в перший день курсу, після чого вводять цисплатин у дозі 100 мг/м² поверхні тіла шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю від 30 хвилин до 3 годин, а потім 5-фторурацил у дозі 1000 мг/м² поверхні тіла на добу шляхом 24-годинної безперервної інфузії з першого по четвертий день. Всього проводять 3 курси лікування з періодичністю у 3 тижні. Після закінчення хіміотерапії пацієнтам проводять хіміопроменеву терапію.
Рекомендації щодо корекції доз цисплатину і 5-фторурацилу наведені у відповідних інструкціях по застосуванню препаратів.
Корекція доз у процесі лікування
Загальні рекомендації
Доцетаксел "Ебеве" можна застосовувати лише за умови, що кількість нейтрофілів у периферичній крові перевищує 1500 клітин/мм³. У разі розвитку під час лікування доцетакселом фебрильної нейтропенії, при тривалості нейтропенії (< 500 клітин/мм³) понад один тиждень, тяжких або кумулятивних шкірних реакціях або тяжкій периферичній нейропатії дози доцетакселу знижують з 100 мг/м² до 75 мг/м²поверхні тіла або з 75 мг/м² до 60 мг/м² поверхні тіла. Якщо зазначені вище ефекти спостерігаються при дозі 60 мг/м² поверхні тіла, препарат відміняють.
Ад'ювантна терапія раку молочної залози
Під час базового клінічного дослідження ад'ювантної терапії раку молочної залози при розвитку в пацієнтів ускладненої нейтропенії (зокрема тривалої нейтропенії, фебрильної нейтропенії або інфекційних ускладнень) з метою профілактики було рекомендовано призначати Г-КСФ при всіх подальших курсах лікування (наприклад, з 4-го по 11-й день кожного курсу). Якщо епізоди ускладненої нейтропенії відзначалися і надалі, продовжували безперервну терапію Г-КСФ, а дозу доцетакселу знижували до 60 мг/м² поверхні тіла.
Проте в клінічній практиці нейтропенія може розвинутися раніше, тому призначати Г-КСФ слід з урахуванням ризику розвитку нейтропенії у конкретного пацієнта і наведених вище рекомендацій. У разі розвитку стоматиту 3-4 ступеня дозу слід знижувати до 60 мг/м² поверхні тіла.
Комбінована терапія з цисплатином
Якщо після введення Доцетакселу "Ебеве" у початковій дозі 75 мг/м² поверхні тіла у поєднанні з цисплатином кількість тромбоцитів знижується до рівня нижче 25000 клітин/мм³ або ж у пацієнта розвивається фебрильна нейтропенія чи серйозні негематологічні токсичні ефекти, під час подальших курсів лікування дозу Доцетакселу "Ебеве" знижують до 65 мг/м² поверхні тіла. Рекомендації щодо корекції доз цисплатину наведені в інструкції по застосуванню цисплатину.
Комбінована терапія з капецитабіном
· Рекомендації щодо корекції доз капецитабіну наведені в інструкції по застосуванню капецитабіну.
· При першому епізоді розвитку токсичних ефектів 2 ступеня, що зберігаються на момент наступного планового введення доцетакселу і капецитабіну, лікування відстрочують доти, доки рівень токсичності не знизиться до 0-1 ступеня, після чого Доцетаксел "Ебеве" вводять у початковій дозі.
· При другому епізоді розвитку токсичних ефектів 2 ступеня або при першому епізоді розвитку токсичності 3 ступеня (на будь-якому етапі терапевтичного курсу) лікування відстрочують доти, доки рівень токсичності не знизиться до 0-1 ступеня, після чого Доцетаксел "Ебеве" вводять у дозі 55 мг/м² поверхні тіла.
· При повторних епізодах розвитку токсичних ефектів або ж при будь-яких проявах токсичності 4 ступеня лікування Доцетакселом "Ебеве" припиняють.
Комбінована терапія з цисплатином і 5-фторурацилом
Якщо незважаючи на терапію Г-КСФ у пацієнта розвивається фебрильна нейтропенія, тривала нейтропенія або нейтропенічна інфекція, дозу Доцетакселу "Ебеве" знижують з 75 мг/м² до 60 мг/м² поверхні тіла. При повторних епізодах ускладненої нейтропенії дозу доцетакселу знижують з 60 мг/м² до 45 мг/м² поверхні тіла. У разі розвитку тромбоцитопенії 4 ступеня дозу доцетакселу знижують з 75 мг/м² до 60 мг/м² поверхні тіла. Наступний курс лікування можна розпочинати лише після відновлення кількості нейтрофілів до рівня понад 1500 клітин/мм³, а кількості тромбоцитів – понад 100000 клітин/мм³. У разі тривалих проявів токсичності препарат відміняють.
У таблиці нижче наведені рекомендації щодо корекції доз при комбінованій терапії доцетакселом, цисплатином і 5-фторурацилом (5-ФУ).

Токсичні ефекти	Корекція доз
Діарея 3 ступеня	Перший епізод: знизити дозу 5-ФУ на 20%. Другий епізод: знизити дозу доцетакселу на 20%.
Діарея 4 ступеня	Перший епізод: знизити дози доцетакселу і 5-ФУ на 20%. Другий епізод: припинити лікування.
Стоматит/мукозит 3 ступеня	Перший епізод: знизити дозу 5-ФУ на 20%. Другий епізод: виключити лише 5-ФУ при всіх подальших курсах лікування. Третій епізод: знизити дозу доцетакселу на 20%.
Стоматит/мукозит 4 ступеня	Перший епізод: виключити лише 5-ФУ при всіх подальших курсах лікування. Другий епізод: знизити дозу доцетакселу на 20%.

Рекомендації щодо корекції доз цисплатину і 5-фторурацилу наведені у відповідних інструкціях по застосуванню препаратів.
Під час базового клінічного дослідження при розвитку у пацієнтів з плоскоклітинною карциномою голови та шиї ускладненої нейтропенії (зокрема тривалої нейтропенії, фебрильної нейтропенії або інфекційних ускладнень) з метою профілактики було рекомендовано призначати Г-КСФ при всіх подальших курсах лікування (наприклад, з 6-го по 15-й день кожного курсу).
Лікування особливих груп пацієнтів
Лікування пацієнтів з порушеннями функції печінки
Якщо при монотерапії доцетакселом рівні трансаміназ (АЛТ і АСТ) у понад 1,5 раза перевищують верхню межу норми (ВМН) і одночасно рівень лужної фосфатази у понад 2,5 раза перевищує ВМН, дозу доцетакселу рекомендується знижувати зі 100 мг/м² до 75 мг/м² поверхні тіла. Якщо рівень білірубіну підвищений та/або рівні АЛТ і АСТ у понад 3,5 раза перевищують ВМН і одночасно рівень лужної фосфатази у понад 6 разів перевищує ВМН, призначати доцетаксел не рекомендується. Якщо його все ж застосовують, то з обережністю, за строгими показаннями.
Хворих з підвищеним рівнем білірубіну (вище за ВМН), а також підвищеними рівнями АЛТ та/або АСТ (понад 1,5 раза вище за ВМН) і одночасно підвищеним рівнем лужної фосфатази (понад 2,5 раза вище за ВМН) не включали у базове клінічне дослідження по вивченню комбінованої терапії доцетакселом, цисплатином і 5-фторурацилом аденокарциноми шлунка. Призначати доцетаксел таким хворим не рекомендується. Якщо його все ж застосовують, то з обережністю, за строгими показаннями.
Дотепер відсутні дані щодо застосування доцетакселу в комбінації з іншими препаратами за іншими показаннями у хворих з порушеннями функції печінки.
Доцетаксел "Ебеве" містить 27% (за масою) етанолу 96% (алкоголю). Це слід враховувати при призначенні препарату пацієнтам групи високого ризику, зокрема із захворюваннями печінки.
Лікування пацієнтів з порушеннями функції нирок
Дотепер відсутні дані щодо застосування доцетакселу у хворих з тяжкими порушеннями функції нирок.
Лікування літніх пацієнтів
Виходячи з популяційного фармакокінетичного аналізу, спеціальних рекомендацій щодо лікування доцетакселом літніх пацієнтів немає. При комбінованій хіміотерапії у поєднанні з капецитабіном початкову дозу капецитабіну для пацієнтів старше 60 років рекомендується знижувати до 75% (див. інструкцію по застосуванню капецитабіну).

Побічні реакції.
При лікуванні доцетакселом найчастіше відзначаються такі побічні ефекти, як нейтропенія (оборотна і некумулятивна; кількість нейтрофілів знижується до мінімуму, в середньому, через 7 днів після введення препарату, середня тривалість тяжкої нейтропенії (< 500 клітин/мм³) становить 7 днів), анемія, алопеція, нудота, блювання, стоматит, діарея і астенія. Тяжкість побічних реакцій може зростати при призначенні доцетакселу в комбінації з іншими хіміотерапевтичними засобами.
За частотою побічні реакції розподілені на такі категорії: дуже поширені (≥ 1/10), поширені (≥ 1/100, < 1/10), непоширені (≥ 1/1000, < 1/100), рідко поширені (≥ 1/10000, < 1/1000), поодинокі (< 1/10000).
З боку нервової системи
При розвитку тяжких периферичних нейротоксичних ефектів необхідно знижувати дози доцетакселу. Слабкі або помірні нейросенсорні порушення виявляються парестезією, дизестезією, а також болем або печією. Нейромоторні порушення виявляються переважно слабкістю.
З боку шкіри та підшкірних тканин
Під час лікування доцетакселом відмічаються оборотні шкірні реакції, зазвичай слабкі або помірної тяжкості. Найчастіше шкірні реакції виявляються у вигляді висипань, зокрема локалізованої еритеми шкіри долонь і підошов (у тому числі тяжким долонно-підошовним синдромом), однак інколи висипання спостерігаються і на передпліччях, обличчі і грудях. Часто вони супроводжуються свербежем. Зазвичай висипання зникають протягом тижня після введення доцетакселу. Проте інколи розвиваються тяжкі симптоми, зокрема висипання з подальшою десквамацією, які в поодиноких випадках були причиною призупинення або припинення лікування доцетакселом. Тяжкі зміни у нігтях зазвичай виявляються гіпо- або гіперпігментацією, а в деяких випадках – болем і оніхолізисом.
Ефекти загального характеру та місцеві реакції
Реакції в місці введення доцетакселу зазвичай слабкі і виявляються гіперпігментацією, запаленням, почервонінням або сухістю шкіри, флебітом або екстравазацією і розбуханням вени. Затримка рідини в організмі виявляється периферичними набряками або, рідше, плевральним чи перикардіальним випотом, асцитом і збільшенням маси тіла. Розвиток периферичних набряків зазвичай починається з нижніх кінцівок і може переходити у генералізовану форму зі збільшенням маси тіла на 3 кг і більше. Затримка рідини в організмі має кумулятивний характер у аспектах частоти і тяжкості цього побічного ефекту.
З боку імунної системи
Реакції гіперчутливості (зазвичай слабкі або помірної тяжкості) розвиваються, як правило, протягом декількох хвилин після початку введення доцетакселу. Найчастіше відмічаються такі симптоми, як гіперемія і висипання (зі свербежем або без нього), тяжкість у грудях, біль у спині, задишка, пропасниця, озноб. Інколи спостерігаються тяжкі реакції, що характеризуються зниженням артеріального тиску і бронхоспазмом або генералізованим висипанням/еритемою.
Побічні ефекти при монотерапії доцетакселом у дозі 100 мг/м² поверхні тіла

Класи і системи органів	Дуже поширені (≥ 10%)	Поширені (≥ 1%, < 10%)	Непоширені (≥ 0,1%, < 10%)
Лабораторні показники		Підвищення рівня білірубіну (3-4 ст. у < 5% пацієнтів). Підвищення рівня лужної фосфатази (3-4 ст. у < 4% пацієнтів). Підвищення рівня АСТ (3-4 ст. у < 3% пацієнтів). Підвищення рівня АЛТ (3-4 ст. у < 2% пацієнтів).
З боку серця		Аритмія (3-4 ст. у 0,7% пацієнтів).	Серцева недостатність.
З боку системи крові та лімфатичної системи	Нейтропенія (4 ст. у 76,4% пацієнтів). Анемія (3-4 ст. у 8,9% пацієнтів). Фебрильна нейтропенія.	Тромбоцитопенія (4 ст. у 0,2% пацієнтів).
З боку нервової системи	Периферична сенсорна нейропатія (3 ст. у 4,1% пацієнтів). Периферична моторна нейропатія (3-4 ст. у 4% пацієнтів). Порушення смаку (тяжке у 0,07% пацієнтів).
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння	Задишка (тяжка у 2,7% пацієнтів).
З боку шлунково-кишкового тракту	Стоматит (3-4 ст. у 5,3% пацієнтів). Діарея (3-4 ст. у 4% пацієнтів). Нудота (3-4 ст. у 4% пацієнтів). Блювання (3-4 ст. у 3% пацієнтів).	Запор (тяжкий у 0,2% пацієнтів). Абдомінальний біль (тяжкий у 1% пацієнтів). Шлунково-кишкові кровотечі (тяжкі у 0,3% пацієнтів).	Езофагіт (тяжкий у 0,4% пацієнтів).
З боку шкіри та підшкірних тканин	Алопеція. Шкірні реакції (3-4 ст. у 5,9% пацієнтів). Зміни у нігтях (тяжкі у 2,6% пацієнтів).
З боку кістково-м'язової системи і сполучної тканини	Міалгія (тяжка в 1,4% пацієнтів).	Артралгія.
З боку системи метаболізму	Анорексія.
Інфекції та інвазії	Інфекції (3-4 ст. у 5,7% пацієнтів, включаючи сепсис і пневмонію, з летальним наслідком в 1,7% випадків).	Інфекції, що асоціюються з нейтропенією 4 ступеня (3-4 ст. у 4,6% пацієнтів).
З боку судинної системи		Артеріальна гіпотензія. Артеріальна гіпертензія. Кровотечі.
Ефекти загального характеру та місцеві реакції	Затримка рідини в організмі (тяжка у 6,5% пацієнтів). Астенія (тяжка у 11,2% пацієнтів). Біль.	Реакції в місці введення. Некардіологічний біль у грудях (тяжкий у 0,4% пацієнтів).
З боку імунної системи	Гіперчутливість (3-4 ст. у 5,3% пацієнтів).

З боку системи крові та лімфатичної системи
Повідомлялося про поодинокі епізоди кровотеч, асоційовані з тромбоцитопенією 3-4 ступеня.
З боку нервової системи
Були одержані дані про оборотність нейротоксичних ефектів, що розвинулися у 35,3% пацієнтів після монотерапії доцетакселом у дозі 100 мг/м² поверхні тіла. Зазначені нейротоксичні ефекти спонтанно зникли протягом 3 місяців.
З боку шкіри та підшкірних тканин
Був відмічений один випадок розвитку алопеції, необоротної до кінця дослідження. 73% шкірних реакцій були оборотними протягом 21 дня.
Ефекти загального характеру та місцеві реакції
Середня кумулятивна доза доцетакселу за період лікування становила понад 1000 мг/м² поверхні тіла, а медіана часу до усунення затримки рідини в організмі – 16,4 тижня (діапазон від 0 до 42 тижнів). У пацієнтів, які одержували премедикацію, помірна і тяжка затримка рідини розвинулася пізніше (при середній кумулятивній дозі 818,9 мг/м²) порівняно з тими, які не одержували премедикацію (при середній кумулятивній дозі 489,7 мг/м²). Проте у деяких пацієнтів затримка рідини в організмі розвинулася вже під час перших курсів терапії.
Побічні ефекти при монотерапії доцетакселом у дозі 75 мг/м² поверхні тіла

Класи і системи органів	Дуже поширені (≥ 10%)	Поширені (≥ 1%, < 10%)
Лабораторні показники		Підвищення рівня білірубіну (3-4 ст. у < 2% пацієнтів).
З боку серця		Аритмія (не тяжка).
З боку системи крові та лімфатичної системи	Нейтропенія (4 ст. у 54,2% пацієнтів). Анемія (3-4 ст. у 10,8% пацієнтів). Тромбоцитопенія (4 ст. у 1,7% пацієнтів).	Фебрильна нейтропенія.
З боку нервової системи	Периферична сенсорна нейропатія (3-4 ст. у 0,8% пацієнтів).	Периферична моторна нейропатія (3-4 ст. у 2,5% пацієнтів).
З боку шлунково-кишкового тракту	Нудота (3-4 ст. у 3,3% пацієнтів). Стоматит (3-4 ст. у 1,7% пацієнтів). Блювання (3-4 ст. у 0,8% пацієнтів). Діарея (3-4 ст. у 1,7% пацієнтів).	Запор.
З боку шкіри та підшкірних тканин	Алопеція. Шкірні реакції (3-4 ст. у 0,8% пацієнтів).	Зміни у нігтях (тяжкі у 0,8% пацієнтів).
З боку кістково-м'язової системи і сполучної тканини		Міалгія.
З боку системи метаболізму	Анорексія.
Інфекції та інвазії	Інфекції (3-4 ст. у 5% пацієнтів).
З боку судинної системи		Артеріальна гіпотензія.
Ефекти загального характеру та місцеві реакції	Астенія (тяжка у 12,4% пацієнтів). Затримка рідини в організмі (тяжка у 0,8% пацієнтів). Біль.
З боку імунної системи		Гіперчутливість (не тяжка).

Побічні ефекти при лікуванні доцетакселом у дозі 75 мг/м² поверхні тіла в поєднанні з доксорубіцином

Класи і системи органів	Дуже поширені (≥ 10%)	Поширені (≥ 1%, < 10%)	Непоширені (≥ 0,1%, < 10%)
Лабораторні показники		Підвищення рівня білірубіну (3-4 ст. у < 2,5% пацієнтів). Підвищення рівня лужної фосфатази (3-4 ст. у < 2,5% пацієнтів).	Підвищення рівня АСТ (3-4 ст. у < 1% пацієнтів). Підвищення рівня АЛТ (3-4 ст. у < 1% пацієнтів).
З боку серця		Серцева недостатність. Аритмія (не тяжка).
З боку системи крові та лімфатичної системи	Нейтропенія (4 ст. у 91,7% пацієнтів). Анемія (3-4 ст. у 9,4% пацієнтів). Фебрильна нейтропенія. Тромбоцитопенія (4 ст. у 0,8% пацієнтів).
З боку нервової системи	Периферична сенсорна нейропатія (3 ст. у 0,4% пацієнтів).	Периферична моторна нейропатія (3-4 ст. у 0,4% пацієнтів).
З боку шлунково-кишкового тракту	Нудота (3-4 ст. у 5% пацієнтів). Стоматит (3-4 ст. у 7,8% пацієнтів). Діарея (3-4 ст. у 6,2% пацієнтів). Блювання (3-4 ст. у 5% пацієнтів). Запор.
З боку шкіри та підшкірних тканин	Алопеція. Зміни у нігтях (тяжкі у 0,4% пацієнтів). Шкірні реакції (не тяжкі).
З боку кістково-м'язової системи і сполучної тканини		Міалгія.
З боку системи метаболізму		Анорексія.
Інфекції та інвазії	Інфекції (3-4 ст. у 7,8% пацієнтів).
З боку судинної системи			Артеріальна гіпотензія.
Ефекти загального характеру та місцеві реакції	Астенія (тяжка у 8,1% пацієнтів). Затримка рідини в організмі (тяжка у 1,2% пацієнтів). Біль.	Реакції в місці введення.
З боку імунної системи		Гіперчутливість (3-4 ст. у 1,2% пацієнтів).

Побічні ефекти при лікуванні доцетакселом у дозі 75 мг/м² поверхні тіла в поєднанні з цисплатином

Класи і системи органів	Дуже поширені (≥ 10%)	Поширені (≥ 1%, < 10%)	Непоширені (≥ 0,1%, < 10%)
Лабораторні показники		Підвищення рівня білірубіну (3-4 ст. у 2,1% пацієнтів). Підвищення рівня АЛТ (3-4 ст. у 1,3% пацієнтів).	Підвищення рівня АСТ (3-4 ст. у 0,5% пацієнтів). Підвищення рівня лужної фосфатази (3-4 ст. у 0,3% пацієнтів).
З боку серця		Аритмія (3-4 ст. у 0,7% пацієнтів).	Серцева недостатність.
З боку системи крові та лімфатичної системи	Нейтропенія (4 ст. у 51,5% пацієнтів). Анемія (3-4 ст. у 6,9% пацієнтів). Тромбоцитопенія (4 ст. у 0,5% пацієнтів).	Фебрильна нейтропенія.
З боку нервової системи	Периферична сенсорна нейропатія (3 ст. у 3,7% пацієнтів). Периферична моторна нейропатія (3-4 ст. у 2% пацієнтів).
З боку шлунково-кишкового тракту	Нудота (3-4 ст. у 9,6% пацієнтів). Блювання (3-4 ст. у 7,6% пацієнтів). Діарея (3-4 ст. у 6,4% пацієнтів). Стоматит (3-4 ст. у 2% пацієнтів).	Запор.
З боку шкіри та підшкірних тканин	Алопеція. Зміни у нігтях (тяжкі у 0,7% пацієнтів). Шкірні реакції (3-4 ст. у 0,2% пацієнтів).
З боку кістково-м'язової системи і сполучної тканини	Міалгія (тяжка у 0,5% пацієнтів).
З боку системи метаболізму	Анорексія.
Інфекції та інвазії	Інфекції (3-4 ст. у 5,7% пацієнтів).
З боку судинної системи		Артеріальна гіпотензія (3-4 ст. у 0,7% пацієнтів).
Ефекти загального характеру та місцеві реакції	Астенія (тяжка у 9,9% пацієнтів). Затримка рідини в організмі (тяжка у 0,7% пацієнтів). Пропасниця (3-4 ст. у 1,2% пацієнтів).	Реакції в місці введення. Біль.
З боку імунної системи	Гіперчутливість (3-4 ст. у 2,5% пацієнтів).

Побічні ефекти при лікуванні доцетакселом у дозі 100 мг/м² поверхні тіла в поєднанні з трастузумабом

Класи і системи органів	Дуже поширені (≥ 10%)	Поширені (≥ 1%, < 10%)
Лабораторні показники	Збільшення маси тіла
З боку серця		Серцева недостатність.
З боку системи крові та лімфатичної системи	Нейтропенія (3-4 ст. у 32% пацієнтів). Фебрильна нейтропенія (у тому числі нейтропенія, що асоціюється з пропасницею і вимагає застосування антибіотиків) або нейтропенічний сепсис.
З боку нервової системи	Парестезія, головний біль, порушення смаку, гіпестезія.
З боку органа зору	Посилене сльозовиділення, кон'юнктивіт.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння	Носові кровотечі, біль у горлі, назофарингіт, задишка, кашель, ринорея.
З боку шлунково-кишкового тракту	Нудота, діарея, блювання, запор, стоматит, диспепсія, абдомінальний біль.
З боку шкіри та підшкірних тканин	Алопеція, еритема, висипання, зміни у нігтях.
З боку кістково-м'язової системи і сполучної тканини	Міалгія, артралгія, біль у кінцівках, біль у кістках, біль у спині.
З боку системи метаболізму	Анорексія.
З боку судинної системи	Лімфатичний набряк.
Ефекти загального характеру та місцеві реакції	Астенія, периферичні набряки, гіпертермія, стомлюваність, запалення слизових оболонок, біль, грипоподібні симптоми, біль у грудях, озноб.	Загальмованість.
З боку психіки	Безсоння.

З боку серця
Симптоматична серцева недостатність була відмічена у 2,2% пацієнтів, які отримували доцетаксел у поєднанні з трастузумабом, і у 0% пацієнтів, які отримували монотерапію доцетакселом. Раніше ад'ювантну терапію антрациклінами проводили 64% хворих з групи, яка отримувала доцетаксел у поєднанні з трастузумабом, і 55% хворих з групи, яка отримувала монотерапію доцетакселом.
З боку системи крові та лімфатичної системи
При комбінованій хіміотерапії доцетакселом і трастузумабом токсичні ефекти гематологічного характеру відмічалися частіше, ніж при монотерапії доцетакселом (нейтропенія 3-4 ступеня за класифікацією NCI-CTC розвинулася у 32% хворих, які отримували доцетаксел і трастузумаб, і 22% хворих, що отримували лише доцетаксел). Мабуть ці показники занижені, оскільки відомо, що при монотерапії доцетакселом у дозі 100 мг/м² поверхні тіла нейтропенія розвивається у 97% пацієнтів, а нейтропенія 4 ступеня – у 76% пацієнтів (виходячи з мінімальної кількості формених елементів крові). Частота розвитку фебрильної нейтропенії/нейтропенічного сепсису також була вища у пацієнтів, які отримували доцетаксел у поєднанні з трастузумабом (у 23% порівняно з 17% при монотерапії доцетакселом).
Побічні ефекти при лікуванні доцетакселом у дозі 75 мг/м² поверхні тіла в поєднанні з капецитабіном

Класи і системи органів	Дуже поширені (≥ 10%)	Поширені (≥ 1%, < 10%)
Лабораторні показники		Зменшення маси тіла. Підвищення рівня білірубіну (3-4 ст. у 9% пацієнтів).
З боку системи крові та лімфатичної системи	Нейтропенія (3-4 ст. у 63% пацієнтів). Анемія (3-4 ст. у 10% пацієнтів).	Тромбоцитопенія (3-4 ст. у 3% пацієнтів).
З боку нервової системи	Порушення смаку (3-4 ст. у < 1% пацієнтів). Парестезія (3-4 ст. у < 1% пацієнтів).	Запаморочення. Головний біль (3-4 ст. у < 1% пацієнтів). Периферична нейропатія.
З боку органа зору	Посилене сльозовиділення.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння	Біль у горлі (3-4 ст. у 2% пацієнтів).	Задишка (3-4 ст. у 1% пацієнтів). Кашель (3-4 ст. у < 1% пацієнтів). Носові кровотечі (3-4 ст. у < 1% пацієнтів).
З боку шлунково-кишкового тракту	Стоматит (3-4 ст. у 18% пацієнтів). Діарея (3-4 ст. у 14% пацієнтів). Нудота (3-4 ст. у 6% пацієнтів). Блювання (3-4 ст. у 4% пацієнтів). Запор (3-4 ст. у 1% пацієнтів). Абдомінальний біль (3-4 ст. у 2% пацієнтів). Диспепсія.	Біль у верхній ділянці живота. Сухість у роті.
З боку шкіри та підшкірних тканин	Долонно-підошовний синдром (3-4 ст. у 24% пацієнтів). Алопеція (3-4 ст. у 6% пацієнтів). Зміни у нігтях (3-4 ст. у 2% пацієнтів).	Дерматит. Еритематозні висипання (3-4 ст. у < 1% пацієнтів). Зміни кольору нігтів. Оніхолізис (3-4 ст. у 1% пацієнтів).
З боку кістково-м'язової системи і сполучної тканини	Міалгія (3-4 ст. у 2% пацієнтів). Артралгія (3-4 ст. у 1% пацієнтів).	Біль у кінцівках (3-4 ст. у < 1% пацієнтів). Біль у спині (3-4 ст. у 1% пацієнтів).
З боку системи метаболізму	Анорексія (3-4 ст. у 1% пацієнтів). Зниження апетиту.	Дегідратація (3-4 ст. у 2% пацієнтів).
Інфекції та інвазії		Кандидоз ротової порожнини (3-4 ст. у < 1% пацієнтів).
Ефекти загального характеру та місцеві реакції	Астенія (3-4 ст. у 3% пацієнтів). Гіпертермія (3-4 ст. у 1% пацієнтів). Стомлюваність/слабкість (3-4 ст. у 5% пацієнтів). Периферичні набряки (3-4 ст. у 1% пацієнтів).	Загальмованість. Біль.

Побічні ефекти при лікуванні доцетакселом у дозі 75 мг/м² поверхні тіла в поєднанні з преднізоном або преднізолоном

Класи і системи органів	Дуже поширені (≥ 10%)	Поширені (≥ 1%, < 10%)
З боку серця		Зниження фракції викиду лівого шлуночка (3-4 ст. у 0,3% пацієнтів).
З боку системи крові та лімфатичної системи	Нейтропенія (3-4 ст. у 32% пацієнтів). Анемія (3-4 ст. у 4,9% пацієнтів).	Тромбоцитопенія (3-4 ст. у 0,6% пацієнтів). Фебрильна нейтропенія.
З боку нервової системи	Периферична сенсорна нейропатія (3-4 ст. у 1,2% пацієнтів). Порушення смаку (3-4 ст. у 0% пацієнтів).	Периферична моторна нейропатія (3-4 ст. у 0% пацієнтів).
З боку органа зору		Посилене сльозовиділення (3-4 ст. у 0,6% пацієнтів).
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння		Носові кровотечі (3-4 ст. у 0% пацієнтів). Задишка (3-4 ст. у 0,6% пацієнтів). Кашель (3-4 ст. у 0% пацієнтів).
З боку шлунково-кишкового тракту	Нудота (3-4 ст. у 2,4% пацієнтів). Діарея (3-4 ст. у 1,2% пацієнтів). Стоматит/фарингіт (3-4 ст. у 0,9% пацієнтів). Блювання (3-4 ст. у 1,2% пацієнтів).
З боку шкіри та підшкірних тканин	Алопеція. Зміни у нігтях (не тяжкі).	Ексфоліативні висипання (3-4 ст. у 0,3% пацієнтів).
З боку кістково-м'язової системи і сполучної тканини		Артралгія (3-4 ст. у 0,3% пацієнтів). Міалгія (3-4 ст. у 0,3% пацієнтів).
З боку системи метаболізму	Анорексія (3-4 ст. у 0,6% пацієнтів).
Інфекції та інвазії	Інфекції (3-4 ст. у 3,3% пацієнтів).
Ефекти загального характеру та місцеві реакції	Стомлюваність (3-4 ст. у 3,9% пацієнтів). Затримка рідини в організмі (тяжка у 0,6% пацієнтів).
З боку імунної системи		Гіперчутливість (3-4 ст. у 0,6% пацієнтів).

Побічні ефекти при лікуванні доцетакселом у дозі 75 мг/м² поверхні тіла в поєднанні з доксорубіцином і циклофосфамідом

Класи і системи органів	Дуже поширені (≥ 10%)	Поширені (≥ 1%, < 10%)	Непоширені (≥ 0,1%, < 10%)
Лабораторні показники	Збільшення або зниження маси тіла (3-4 ст. у 0,3% пацієнтів).
З боку серця		Аритмія (3-4 ст. у 0,1% пацієнтів). Застійна серцева недостатність.
З боку системи крові та лімфатичної системи	Анемія (3-4 ст. у 4,3% пацієнтів). Нейтропенія (3-4 ст. у 65,5% пацієнтів). Тромбоцитопенія (3-4 ст. у 2,0% пацієнтів). Фебрильна нейтропенія.
З боку нервової системи	Порушення смаку (3-4 ст. у 0,7% пацієнтів). Периферична сенсорна нейропатія (3-4 ст. у 0% пацієнтів).	Периферична моторна нейропатія (3-4 ст. у 0% пацієнтів). Нейрокортикальні порушення (3-4 ст. у 0,3% пацієнтів). Нейромозочкові порушення (3-4 ст. у 0,1% пацієнтів).	Непритомність (3-4 ст. у 0% пацієнтів).
З боку органа зору		Порушення сльозовиділення (3-4 ст. у 0,1% пацієнтів). Кон'юнктивіт (3-4 ст. у 0,3% пацієнтів).
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння		Кашель (3-4 ст. у 0% пацієнтів).
З боку шлунково-кишкового тракту	Нудота (3-4 ст. у 5,1% пацієнтів). Стоматит (3-4 ст. у 7,1% пацієнтів). Блювання (3-4 ст. у 4,3% пацієнтів). Діарея (3-4 ст. у 3,2% пацієнтів). Запор (3-4 ст. у 0,4% пацієнтів).	Абдомінальний біль (3-4 ст. у 0,5% пацієнтів).	Коліт/ентерит/ перфорація товстого кишечнику.
З боку шкіри та підшкірних тканин	Алопеція. Шкірні реакції (3-4 ст. у 0,7% пацієнтів). Зміни у нігтях (3-4 ст. у 0,4% пацієнтів).
З боку кістково-м'язової системи і сполучної тканини	Міалгія (3-4 ст. у 0,8% пацієнтів). Артралгія (3-4 ст. у 0,4% пацієнтів).
З боку системи метаболізму	Анорексія (3-4 ст. у 2,2% пацієнтів).
Інфекції та інвазії	Інфекції (3-4 ст. у 3,2% пацієнтів). Нейтропенічні інфекції (без летальних наслідків при сепсисі).
З боку судинної системи	Вазодилатація (3-4 ст. у 0,9% пацієнтів).	Артеріальна гіпотензія (3-4 ст. у 0% пацієнтів).	Флебіт (3-4 ст. у 0% пацієнтів). Лімфатичний набряк (3-4 ст. у 0% пацієнтів).
Ефекти загального характеру та місцеві реакції	Астенія (3-4 ст. у 11% пацієнтів). Пропасниця (3-4 ст. у 1,2% пацієнтів). Периферичні набряки (3-4 ст. у 0,4% пацієнтів).
З боку імунної системи	Гіперчутливість (3-4 ст. у 1,1% пацієнтів).
З боку репродуктивної системи і молочних залоз	Аменорея.

З боку серця
Повідомлялося про розвиток застійної серцевої недостатності у 2,3% пацієнтів протягом 70 місяців після закінчення хіміотерапії. Були відмічені поодинокі летальні випадки у кожній групі унаслідок серцевої недостатності.
З боку нервової системи
Через 55 місяців після закінчення хіміотерапії периферична сенсорна нейропатія все ще спостерігалася у 9 з 73 пацієнтів, у яких ця побічна реакція розвинулася в процесі лікування.
Ефекти з боку шкіри та підшкірних тканин
Через 55 місяців після закінчення хіміотерапії алопеція все ще спостерігалася у 22 з 687 пацієнтів, у яких ця побічна реакція розвинулася в процесі лікування.
Ефекти загального характеру та місцеві реакції
Через 55 місяців після закінчення хіміотерапії периферичні набряки все ще спостерігалися у 18 з 112 пацієнтів, у яких ця побічна реакція розвинулася в процесі лікування.
З боку репродуктивної системи і молочних залоз
Через 55 місяців після закінчення хіміотерапії аменорея все ще спостерігалися у 133 з 233 хворих, у яких ця побічна реакція розвинулася в процесі лікування.

Побічні ефекти при лікуванні аденокарциноми шлунка доцетакселом у дозі 75 мг/м² поверхні тіла в поєднанні з цисплатином і 5-фторурацилом

Класи і системи органів	Дуже поширені (≥ 10%)	Поширені (≥ 1%, < 10%)
З боку серця		Аритмія (3-4 ст. у 1,0% пацієнтів).
З боку системи крові та лімфатичної системи	Анемія (3-4 ст. у 20,9% пацієнтів). Нейтропенія (3-4 ст. у 83,2% пацієнтів). Тромбоцитопенія (3-4 ст. у 8,8% пацієнтів). Фебрильна нейтропенія.
З боку нервової системи	Периферична сенсорна нейропатія (3-4 ст. у 8,7% пацієнтів).	Запаморочення (3-4 ст. у 2,3% пацієнтів). Периферична моторна нейропатія (3-4 ст. у 1,3% пацієнтів).
З боку органа зору		Посилене сльозовиділення (3-4 ст. у 0% пацієнтів).
З боку системи слуху і лабіринтові порушення		Порушення слуху (3-4 ст. у 0% пацієнтів).
З боку шлунково-кишкового тракту	Діарея (3-4 ст. у 19,7% пацієнтів). Нудота (3-4 ст. у 16% пацієнтів). Стоматит (3-4 ст. у 23,7% пацієнтів). Блювання (3-4 ст. у 14,3% пацієнтів).	Запор (3-4 ст. у 1,0% пацієнтів). Абдомінальний біль (3-4 ст. у 1,0% пацієнтів). Езофагіт/дисфагія/ одинофагія (3-4 ст. у 0,7% пацієнтів).
З боку шкіри та підшкірних тканин	Алопеція (3-4 ст. у 4,0% пацієнтів).	Висипання зі свербежем (3-4 ст. у 0,7% пацієнтів). Зміни у нігтях (3-4 ст. у 0,7% пацієнтів). Ексфоліація шкіри (3-4 ст. у 0% пацієнтів).
З боку системи метаболізму	Анорексія (3-4 ст. у 11,7% пацієнтів).
Інфекції та інвазії	Нейтропенічна інфекція. Інфекції (3-4 ст. у 11,7% пацієнтів).
Ефекти загального характеру та місцеві реакції	Загальмованість (3-4 ст. у 19,0% пацієнтів). Пропасниця (3-4 ст. у 2,3% пацієнтів). Затримка рідини в організмі (тяжка або яка загрожує життю у 1% пацієнтів).
З боку імунної системи	Гіперчутливість (3-4 ст. у 1,7% пацієнтів).

З боку системи крові та лімфатичної системи
Під час дослідження фебрильна нейтропенія або нейтропенічна інфекція розвинулися у 17,2% і 13,5% пацієнтів відповідно (незалежно від застосування Г‑КСФ). З метою вторинної профілактики Г-КСФ призначався 19,3% пацієнтів (у 10,7% курсів лікування). Фебрильна нейтропенія або нейтропенічна інфекція розвинулися, відповідно, у 12,1% і 3,4% пацієнтів, що отримували профілактику Г‑КСФ, і в 15,6% та 12,9% пацієнтів, що не отримували профілактику Г‑КСФ.
Побічні ефекти при лікуванні раку голови та шиї доцетакселом у дозі 75 мг/м² поверхні тіла у поєднанні з цисплатином і 5-фторурацилом
Індукційна хіміотерапія з подальшою променевою терапією (схема TAX 323)

Класи і системи органів	Дуже поширені (≥ 10%)	Поширені (≥ 1%, < 10%)	Непоширені (≥ 0,1%, < 10%)
Лабораторні показники		Збільшення маси тіла.
З боку серця		Ішемія міокарда (3-4 ст. у 1,7% пацієнтів).	Аритмія (3-4 ст. у 0,6% пацієнтів).
З боку системи крові та лімфатичної системи	Нейтропенія (3-4 ст. у 76,3% пацієнтів). Анемія (3-4 ст. у 9,2% пацієнтів). Тромбоцитопенія (3-4 ст. у 5,2% пацієнтів).	Фебрильна нейтропенія.
З боку нервової системи	Порушення смаку/нюху. Периферична сенсорна нейропатія (3-4 ст. у 0,6% пацієнтів).	Запаморочення.
З боку органа зору		Посилене сльозовиділення. Кон'юнктивіт.
З боку системи слуху і лабіринтові порушення		Порушення слуху.
З боку шлунково-кишкового тракту	Нудота (3-4 ст. у 0,6% пацієнтів). Стоматит (3-4 ст. у 4,0% пацієнтів). Діарея (3-4 ст. у 2,9% пацієнтів). Блювання (3-4 ст. у 0,6% пацієнтів).	Запор. Езофагіт/дисфагія/ одинофагія (3-4 ст. у 0,6% пацієнтів). Абдомінальний біль. Диспепсія. Шлунково-кишкові кровотечі (3-4 ст. у 0,6% пацієнтів).
З боку шкіри та підшкірних тканин	Алопеція (3-4 ст. у 10,9% пацієнтів).	Висипання зі свербежем. Сухість шкіри. Ексфоліація шкіри (3-4 ст. у 0,6% пацієнтів).
З боку кістково-м'язової системи і сполучної тканини		Міалгія (3-4 ст. у 0,6% пацієнтів).
З боку системи метаболізму	Анорексія (3-4 ст. у 0,6% пацієнтів).
Інфекції та інвазії	Інфекції (3-4 ст. у 6,3% пацієнтів). Нейтропенічні інфекції.
Доброякісні та злоякісні новоутворення (включаючи кісти та поліпи)		Раковий біль (3-4 ст. у 0,6% пацієнтів).
З боку судинної системи		Венозні порушення (3-4 ст. у 0,6% пацієнтів).
Ефекти загального характеру та місцеві реакції	Загальмованість (3-4 ст. у 3,4% пацієнтів). Гіпертермія (3-4 ст. у 0,6% пацієнтів). Затримка рідини в організмі. Набряки.
З боку імунної системи		Гіперчутливість (нетяжка).

Індукційна хіміотерапія з подальшою хіміопроменевою терапією (схема TAX 324)

Класи і системи органів	Дуже поширені (≥ 10%)	Поширені (≥ 1%, < 10%)	Непоширені (≥ 0,1%, < 10%)
Лабораторні показники	Зменшення маси тіла.		Збільшення маси тіла.
З боку серця		Аритмія (3-4 ст. у 2,0% пацієнтів).	Ішемія міокарда.
З боку системи крові та лімфатичної системи	Нейтропенія (3-4 ст. у 83,5% пацієнтів). Анемія (3-4 ст. у 12,4% пацієнтів). Тромбоцитопенія (3-4 ст. у 4,0% пацієнтів). Фебрильна нейтропенія.
З боку нервової системи	Порушення смаку/нюху (3-4 ст. у 0,4% пацієнтів). Периферична сенсорна нейропатія (3-4 ст. у 1,2% пацієнтів).	Запаморочення (3-4 ст. у 2,0% пацієнтів). Периферична моторна нейропатія (3-4 ст. у 0,4% пацієнтів).
З боку органа зору		Посилене сльозовиділення.	Кон'юнктивіт.
З боку системи слуху і лабіринтові порушення	Порушення слуху (3-4 ст. у 1,2% пацієнтів).
З боку шлунково-кишкового тракту	Нудота (3-4 ст. у 13,9% пацієнтів). Стоматит (3-4 ст. у 20,7% пацієнтів). Блювання (3-4 ст. у 8,4% пацієнтів). Діарея (3-4 ст. у 6,8% пацієнтів). Езофагіт/дисфагія/ одинофагія (3-4 ст. у 12,0% пацієнтів). Запор (3-4 ст. у 0,4% пацієнтів).	Диспепсія (3-4 ст. у 0,8% пацієнтів). Абдомінальний біль (3-4 ст. у 1,2% пацієнтів). Шлунково-кишкові кровотечі (3-4 ст. у 0,4% пацієнтів).
З боку шкіри та підшкірних тканин	Алопеція (3-4 ст. у 4,0% пацієнтів). Висипання зі свербежем.	Сухість шкіри. Десквамація.
З боку кістково-м'язової системи і сполучної тканини		Міалгія (3-4 ст. у 0,4% пацієнтів).
З боку системи метаболізму	Анорексія (3-4 ст. у 12,0% пацієнтів).
Інфекції та інвазії	Інфекції (3-4 ст. у 3,6% пацієнтів).	Нейтропенічні інфекції.
Доброякісні та злоякісні новоутворення (включаючи кісти та поліпи)		Раковий біль (3-4 ст. у 1,2% пацієнтів).
З боку судинної системи			Венозні порушення.
Ефекти загального характеру та місцеві реакції	Загальмованість (3-4 ст. у 4,0% пацієнтів). Гіпертермія (3-4 ст. у 3,6% пацієнтів). Затримка рідини в організмі (3-4 ст. у 1,2% пацієнтів). Набряки (3-4 ст. у 1,2% пацієнтів).
З боку імунної системи			Гіперчутливість.

Постмаркетингові дані про побічні ефекти
З боку серця
Інфаркт міокарда (поодинокі випадки).
З боку системи крові та лімфатичної системи
Пригнічення функції кісткового мозку та інші побічні ефекти гематологічного характеру; дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові (ДВЗ-синдром), часто асоційоване із сепсисом або мультиорганною недостатністю.
З боку нервової системи
Судоми або транзиторна втрата свідомості при введенні доцетакселу (поодинокі випадки).
З боку органа зору
У поодиноких випадках – транзиторні порушення зору (такі як спалахи світла, миготіння світла, скотома), зазвичай у процесі інфузії препарату або при розвитку реакцій гіперчутливості. Ці ефекти були оборотними після закінчення введення препарату. Підвищене сльозовиділення, з розвитком кон'юнктивіту або без нього; обструкція слізних протоків унаслідок підвищеного сльозовиділення (поодинокі випадки).
З боку системи слуху і лабіринтові порушення
Ототоксичність, порушення або втрата слуху (поодинокі випадки).
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Гострий респіраторний дистрес-синдром, інтерстиціальна пневмонія, легеневий фіброз (поодинокі випадки); променевий пневмоніт у пацієнтів, які отримували супутню променеву терапію.
З боку шлунково-кишкового тракту
Дегідратація унаслідок таких побічних ефектів з боку травного тракту, як перфорація ШКТ, ішемічний коліт, коліт та нейтропенічний ентероколіт; непрохідність кишечнику й обструкція кишечнику (поодинокі випадки).
З боку шкіри та підшкірних тканин
У поодиноких випадках – системний червоний вовчак і бульозні реакції (мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз). Інколи розвитку цих ефектів сприяли додаткові чинники. Повідомлялося, що розвитку склеродермоподібних змін зазвичай передував периферичний лімфатичний набряк.
Доброякісні та злоякісні новоутворення (включаючи кісти та поліпи)
Гострий мієлоїдний лейкоз і мієлодиспластичний синдром у хворих, які отримували доцетаксел у поєднанні з іншими хіміопрепаратами і променевою терапією (поодинокі випадки).
З боку судинної системи
Венозні тромбоемболічні події (поодинокі випадки).
Ефекти загального характеру та місцеві реакції
Повернення побічних ефектів променевої терапії при наступній хіміотерапії доцетакселом (поодинокі випадки). Затримка рідини в організмі, яка не супроводжувалася гострими епізодами олігурії або артеріальною гіпотензією. Дегідратація і набряк легенів (поодинокі випадки).
З боку імунної системи
Анафілактичний шок, у тому числі з летальним наслідком (поодинокі випадки).
З боку гепатобіліарної системи
Гепатит, у тому числі з летальним наслідком, переважно у пацієнтів із захворюваннями печінки (поодинокі випадки).

Передозування.
Повідомлялося лише про декілька випадків передозування доцетакселу. Специфічний антидот доцетакселу невідомий. У разі передозування хворого спостерігають у спеціалізованому відділенні і проводять ретельний моніторинг життєво важливих функцій організму. При передозуванні можливе посилення побічних реакцій. Ймовірними головними ускладненнями при передозуванні доцетакселу є пригнічення функції кісткового мозку, периферична нейротоксичність і запалення слизових оболонок. Після виявлення передозування слід якнайскоріше призначити Г-КСФ. За необхідності можна застосовувати інші симптоматичні заходи.

Застосування у період вагітності або годування груддю.
Інформація про застосування доцетакселу в період вагітності відсутня. Подібно до інших цитотоксичних препаратів, доцетаксел може заподіяти шкоду плоду при застосуванні в період вагітності, тому препарат не слід призначати вагітним.
Пацієнткам дітородного віку, які одержують доцетаксел, необхідно рекомендувати запобігати зачаттю, а в разі вагітності негайно інформувати про це лікаря.
Доцетаксел є ліпофільною речовиною, проте невідомо, чи виділяється він у грудне молоко. Зважаючи на можливий розвиток небажаних побічних реакцій у грудних дітей, годування груддю під час лікування доцетакселом необхідно припинити.

Діти.
Враховуючи, що безпечність і ефективність лікування доцетакселом дітей вивчені недостатньо, препарат не рекомендується застосовувати у педіатричній практиці.

Особливі заходи безпеки.
Як і всі препарати для парентерального введення, Доцетаксел "Ебеве" перед застосуванням необхідно перевіряти на наявність механічних включень і зміну кольору. Флакони з осадом необхідно утилізувати.
Вагітні медичні співробітники не повинні працювати з препаратом.
Всі маніпуляції з препаратом необхідно виконувати у спеціально відведеному приміщенні. Цим повинен займатися підготовлений персонал. Робочі поверхні мають бути закриті одноразовими аркушами абсорбуючого паперу із захисним плівковим покриттям зі зворотного боку.
Необхідно користуватися захисним одягом (одноразовими рукавичками, масками, окулярами, халатами і шапочками). Слід вживати усі заходи для запобігання попаданню розчинів доцетакселу на шкіру і слизові оболонки. Якщо це все ж сталося, уражену ділянку ретельно промивають водою з милом. При попаданні препарату в очі їх негайно промивають великою кількістю води.
Всі шприци та інфузійні системи мають бути зі з'єднувачами типу "Луєр-Лок". Рекомендується використовувати голки великого діаметра для мінімізації тиску і зниження ризику розпилення препарату. З цією ж метою рекомендується використовувати вентиляційні голки.
Залишки препарату і всі інструменти та матеріали, що контактували з розчинами доцетакселу при приготуванні і введенні розчинів для інфузій, а також прибиранні, повинні складатися у спеціальні високоміцні мішки для небезпечних відходів, а гострі предмети (голки, шприци, флакони тощо) – у жорсткі контейнери і знищуватися відповідно до затвердженої процедури утилізації відходів цитотоксичних речовин. Персонал, що має справу зі збором і утилізацією відходів, має бути поінформований про їхню небезпечність.

Особливості застосування.
Лікування доцетакселом має здійснюватися під контролем лікаря-онколога в умовах спеціалізованого стаціонару.
Гематологічні ефекти
Найчастішою побічною реакцією при лікуванні доцетакселом є нейтропенія. Кількість нейтрофілів зазвичай знижується до мінімуму через 7 днів після введення препарату, а у хворих, які раніше отримували інтенсивну хіміотерапію – навіть раніше. Необхідно часто контролювати картину периферичної крові у всіх хворих, які одержують доцетаксел. Наступний курс лікування можна розпочинати лише після відновлення кількості нейтрофілів до рівня понад 1500 клітин/мм³. При розвитку під час лікування доцетакселом тяжкої нейтропенії (< 500 клітин/мм³ протягом 7 днів і більше) у ході подальших курсів терапії дозу знижують або вживають відповідні симптоматичні заходи (див розділ "Спосіб застосування та дози").
При комбінованій хіміотерапії доцетакселом, цисплатином і 5‑фторурацилом профілактичне застосування Г-КСФ дозволяє знизити частоту розвитку фебрильної нейтропенії або нейтропенічної інфекції. Пацієнти, які одержують комбіновану хіміотерапію доцетакселом, цисплатином і 5‑фторурацилом, мають перебувати під пильним наглядом і отримувати Г‑КСФ з метою профілактики ускладненої нейтропенії (тривалої нейтропенії, фебрильної нейтропенії або інфекційних ускладнень).
Реакції гіперчутливості
Враховуючи ризик розвитку реакцій гіперчутливості, пацієнти мають перебувати під пильним наглядом, особливо під час першої та другої інфузій препарату. Реакції гіперчутливості можуть розвинутися в перші хвилини введення доцетакселу, тому має бути наявним реанімаційне устаткування і засоби, необхідні для лікування артеріальної гіпотензії та бронхоспазму. Слабкі реакції підвищеної чутливості, такі як гіперемія або місцеві шкірні реакції, не вимагають відміни лікування. Однак тяжкі реакції, наприклад, виражене зниження артеріального тиску, бронхоспазм або генералізовані висипання/еритема, вимагають негайного припинення введення доцетакселу і проведення відповідного лікування. Доцетаксел не можна повторно призначати хворим, у яких спостерігалися тяжкі реакції гіперчутливості.
Шкірні реакції
Під час лікування доцетакселом відмічені випадки розвитку локалізованої еритеми шкіри кінцівок (долонь і підошов) з набряком і подальшою десквамацією. Повідомлялося про тяжкі симптоми, зокрема висипання з подальшою десквамацією, які спричинили призупинення або припинення лікування доцетакселом.
Затримка рідини в організмі
Пацієнти з вираженою затримкою рідини в організмі (зокрема плевральним або перикардіальним випотом, асцитом) мають перебувати під пильним наглядом.
Порушення функції печінки
При монотерапії доцетакселом у дозі 100 мг/м² поверхні тіла ризик розвитку тяжких небажаних реакцій (зокрема сепсису, шлунково-кишкових кровотеч з можливим летальним наслідком, фебрильної нейтропенії, інфекцій, тромбоцитопенії, стоматиту, астенії) вищий, якщо у пацієнта рівні трансаміназ (АЛТ і АСТ) у понад 1,5 раза перевищують ВМН і одночасно рівень лужної фосфатази у понад 2,5 раза перевищує ВМН. Тому в таких випадках дозу доцетакселу рекомендується знижувати до 75 мг/м² поверхні тіла і визначати рівні печінкових ферментів перед початком кожного курсу лікування.
Якщо рівень білірубіну підвищений та/або рівні АЛТ і АСТ у понад 3,5 раза перевищують ВМН і одночасно рівень лужної фосфатази у понад 6 разів перевищує ВМН, призначати доцетаксел не рекомендується. Якщо його все ж застосовують, то з обережністю, за строгими показаннями.
Хворих з підвищеним рівнем білірубіну (вище за ВМН), а також підвищеними рівнями АЛТ та/або АСТ (понад 1,5 раза вище за ВМН) і одночасно підвищеним рівнем лужної фосфатази (понад 2,5 раза вище за ВМН) не включали у базове клінічне дослідження по вивченню комбінованої терапії доцетакселом, цисплатином і 5-фторурацилом аденокарциноми шлунка. Призначати доцетаксел таким хворим не рекомендується. Якщо його все ж застосовують, то з обережністю, за строгими показаннями.
Дотепер відсутні дані щодо застосування доцетакселу в комбінації з іншими препаратами за іншими показаннями у хворих з порушеннями функції печінки.
Порушення функції нирок
Дотепер відсутні дані щодо застосування доцетакселу у хворих з тяжкими порушеннями функції нирок.
Нейротоксичність
При розвитку тяжких периферичних нейротоксичних ефектів необхідно знижувати дози.
Кардіотоксичність
Були відмічені випадки розвитку серцевої недостатності у хворих, які отримували доцетаксел у комбінації з трастузумабом, особливо після попередньої хіміотерапії антрациклінами (доксорубіцином або епірубіцином). Серцева недостатність може бути помірною або тяжкою, а в деяких випадках може призводити до летального наслідку.
Перед початком лікування доцетакселом у комбінації з трастузумабом необхідно провести ретельне кардіологічне обстеження пацієнта. В процесі лікування необхідний регулярний контроль функції серця (наприклад, кожні 3 місяці) з метою своєчасного виявлення порушень серцевої діяльності. Детальніші рекомендації наведені в інструкції по застосуванню трастузумабу.
Літній вік
У літніх хворих частота побічних ефектів може бути вищою, ніж у молодших пацієнтів.
Інші застереження
Чоловіки і жінки дітородного віку повинні користуватися ефективними контрацептивними засобами під час і щонайменше протягом 3 місяців після закінчення терапії доцетакселом.
Доцетаксел "Ебеве" містить 27% (за масою) етанолу 96%, тобто середня доза (160 мг доцетакселу) містить 4100 мг алкоголю, що еквівалентно менш ніж 100 мл пива.
Це слід враховувати при призначенні препарату особам, яким протипоказане вживання алкоголю – хворим на алкоголізм, вагітним, жінкам, які годують груддю, дітям, пацієнтам групи високого ризику, зокрема із захворюваннями печінки або неврологічними захворюваннями (наприклад, епілепсією).
Етанол у кількості, яка міститься у препараті, може змінювати дію інших лікарських засобів.

Додаткові запобіжні заходи при ад'ювантній терапії раку молочної залози
Ускладнена нейтропенія
При розвитку ускладненої нейтропенії (тривала нейтропенія, фебрильна нейтропенія або нейтропенічна інфекція) може бути необхідним застосування Г-КСФ і зниження доз.
Шлунково-кишкова токсичність
Такі симптоми, як біль у животі і болючість при пальпації, висока температура, діарея (з нейтропенією або без неї), можуть бути ранніми ознаками тяжкої шлунково-кишкової токсичності. Таких хворих необхідно негайно обстежити і призначити відповідне лікування.
Застійна серцева недостатність
У період лікування доцетакселом і після його закінчення пацієнтів необхідно регулярно обстежувати на наявність ознак застійної серцевої недостатності.
Лейкоз
Враховуючи ризик розвитку таких пізніх ускладнень, як мієлодисплазія або мієлоїдний лейкоз у хворих, які одержували комбіновану хіміотерапію доцетакселом, доксорубіцином і циклофосфамідом, після закінчення лікування необхідно періодично контролювати гематологічні показники.
Ефективність терапії хворих з ураженням чотирьох і більше лімфовузлів
При проміжному аналізі результатів не було точно встановлено співвідношення користі і ризику для комбінованої терапії доцетакселом, доксорубіцином і циклофосфамідом хворих з ураженням чотирьох і більше лімфовузлів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Доцетаксел "Ебеве" містить 27% (за масою) етанолу 96%, тобто середня доза (160 мг доцетакселу) містить 4100 мг алкоголю, що еквівалентно менш ніж 100 мл пива.
Етанол у кількості, яка міститься у препараті, може негативно вплинути на здатність керувати автотранспортом і працювати з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Дослідження in vitro показали, що метаболізм доцетакселу може змінюватися при супутньому прийомі препаратів, що індукують або інгібують активність ферментів системи цитохрому Р450-3А, а також метаболізуються за їх участі (при цьому може відбуватися конкурентне інгібування ферменту). Тому при супутньому призначенні таких препаратів, як циклоспорин, терфенадин, кетоконазол, еритроміцин і тролеандоміцин необхідна обережність, враховуючи можливість значної взаємодії.
Доцетаксел добре зв'язується з білками плазми крові (> 95%). Хоча формальні дослідження взаємодії доцетакселу in vivo з іншими лікарськими засобами не проводилися, дослідження in vitro показали, що речовини з високим ступенем зв'язування з білками (такі як еритроміцин, дифенгідрамін, пропранолол, пропафенон, фенітоїн, саліцилат, сульфаметоксазол і вальпроат натрію) не впливають на зв'язок доцетакселу з білками плазми крові. Дексаметазон також не впливає на зв'язування доцетакселу з білками. Доцетаксел не впливає на зв'язування дигітоксину з білками плазми крові.
Фармакокінетика доцетакселу, доксорубіцину і циклофосфаміду не змінюється при одночасному призначенні цих препаратів. Є обмежені дані, отримані під час єдиного неконтрольованого дослідження, які свідчать про взаємодію між доцетакселом і карбоплатином. При комбінованій терапії з доцетакселом кліренс карбоплатину був приблизно на 50% вищий, ніж раніше одержані показники при монотерапії карбоплатином.
Фармакокінетику доцетакселу у присутності преднізону вивчали у хворих на метастатичний рак передміхурової залози. Доцетаксел метаболізується за участі ізоферменту CYP3A4, а преднізон, як відомо, є індуктором CYP3A4. Проте статистично значущого впливу преднізону на фармакокінетику доцетакселу не було виявлено.
Доцетаксел слід з обережністю призначати пацієнтам, які одночасно одержують потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4, зокрема інгібітори протеази (наприклад, ритонавір), азольні протигрибкові засоби (наприклад, кетоконазол або ітраконазол). Дослідження взаємодії показало, що при комбінованому застосуванні кетоконазол наполовину знижує кліренс доцетакселу, ймовірно, унаслідок того, що доцетаксел метаболізується за участі ізоферменту CYP3A4 (це головний або єдиний метаболічний шлях). В таких випадках переносимість доцетакселу може погіршуватися навіть при знижених дозах.

Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Доцетаксел є антинеопластичним агентом, який сприяє утворенню стабільних мікротрубочок з тубуліну і пригнічує їх розпад, що призводить до вираженого зниження концентрації вільного тубуліну. Зв'язування доцетакселу з мікротрубочками не впливає на кількість протофіламентів.
Дослідження in vitro показали, що доцетаксел пошкоджує мікротубулярну мережу в клітинах і таким чином порушує клітинні функції на стадіях інтерфази та мітозу.
Як показали дослідження in vitro, доцетаксел чинить цитотоксичну дію щодо різних клітинних ліній пухлин мишей і людини, а також щойно виділених пухлинних клітин людини у клоногенних аналізах. Внутрішньоклітинні концентрації доцетакселу досягають високих рівнів і утримуються впродовж тривалого часу.
Окрім того, доцетаксел виявився активним щодо деяких, хоча і не всіх, клітинних ліній з підвищеною експресією р-глікопротеїну, який кодується геном множинної резистентності. In vivo доцетаксел має широкий спектр протипухлинної активності (незалежно від схеми застосування) щодо поширених пухлин мишей і перевитих пухлин людини.
Фармакокінетика.
Популяційний фармакокінетичний аналіз показав, що фармакокінетика доцетакселу не залежить від віку і статі пацієнта.
Після введення доцетакселу в дозі 100 мг/м² поверхні тіла шляхом одногодинної внутрішньовенної інфузії максимальна концентрація доцетакселу в плазмі крові (C_max) становить, в середньому, 3,7 мкг/мл, а площа під кривою "концентрація – час" (AUC) – 4,6 год∙мкг/мл.
Фармакокінетичний профіль доцетакселу є дозонезалежним і описується трикамерною моделлю. Періоди напіввиведення в альфа-, бета- і гама-фазі становлять, відповідно, 4 хвилини, 36 хвилин і 11,1 години. Тривалість термінальної фази частково обумовлена порівняно повільним вивільненням доцетакселу з периферичної камери.
Понад 96% доцетакселу зв'язується з білками плазми крові.
Середні показники загального кліренсу і рівноважного об'єму розподілу становлять, відповідно, 21 л/год∙м² і 113 л. Інтеріндивідуальна варіабельність показників загального кліренсу становить приблизно 50%.
Як показало дослідження із введенням ¹⁴С-доцетакселу, препарат виводиться із сечею і калом протягом 7 днів після Р450-опосередкованого окислювального метаболізму трет-бутилової ефірної групи. Екскреція із сечею і калом становить, відповідно, 6% і 75% дози. Приблизно 80% радіоактивності, виявленої в калі, було виведено протягом 48 годин у вигляді головного неактивного метаболіту і трьох другорядних неактивних метаболітів. Доцетаксел у незміненому вигляді був виявлений у калі в дуже незначній кількості.
У невеликої кількості хворих (n = 23) з легкими або помірними порушеннями функції печінки (рівні АЛТ і АСТ у понад 1,5 раза вищі за ВМН і одночасно рівень лужної фосфатази у понад 2,5 раза вищий за ВМН) загальний кліренс доцетакселу був на 27% нижчий за середній показник. У хворих з легкою або помірною затримкою рідини в організмі кліренс доцетакселу не відрізнявся від середнього; відомостей про кліренс препарату у хворих з вираженою затримкою рідини немає.
Фармакокінетична взаємодія з іншими препаратами
При комбінованій хіміотерапії доцетаксел не впливає на кліренс доксорубіцину і плазмовий рівень доксорубіцинолу (метаболіту доксорубіцину).
Фармакокінетичні параметри доцетакселу, доксорубіцину і циклофосфаміду не змінюються при одночасному застосуванні цих препаратів.
Капецитабін не впливає на фармакокінетику доцетакселу (виходячи з Сmах і AUC), а доцетаксел не впливає на фармакокінетику метаболіту капецитабіну 5'-ДФУР.
Кліренс доцетакселу при комбінованій терапії з цисплатином порівнянний з кліренсом при монотерапії доцетакселом. При введенні цисплатину невдовзі після доцетакселу його фармакокінетичний профіль порівнянний з показниками при монотерапії цисплатином.
Не виявлено взаємного впливу на фармакокінетику один одного доцетакселу, цисплатину і 5‑фторурацилу при такій комбінованій хіміотерапії.
Дослідження не виявило впливу преднізону на фармакокінетику доцетакселу в хворих, які отримували стандартну премедикацію дексаметазоном.

Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний або світло-жовтий розчин;
рН 3,0-4,5.
рН і осмолярність розчинів для інфузій
Розчин для інфузій з концентрацією 0,3 мг/мл, приготований шляхом розведення препарату 5% розчином глюкози: рН ≈ 3,6; осмолярність 517 мОсм/кг.
Розчин для інфузій з концентрацією 0,74 мг/мл, приготований шляхом розведення препарату 0,9% розчином натрію хлориду: рН ≈ 3,3-3,6; осмолярність 849 мОсм/кг.

Несумісність.
Доцетаксел "Ебеве" не слід змішувати з іншими лікарськими препаратами в одному інфузійному флаконі (окрім 5% розчину глюкози або 0,9% розчину натрію хлориду).

Термін придатності.
Лікарський препарат в оригінальній упаковці – 2 роки.
Розчини для інфузій з концентрацією доцетакселу 0,30 мг/мл і 0,74 мг/мл, приготовані шляхом розведення препарату 5% розчином глюкози або 0,9% розчином натрію хлориду, є фізично і хімічно стабільними протягом 4 годин у разі зберігання при температурі 2-8 °C у захищеному від світла місці або при кімнатній температурі (20-25 °C) у захищеному або не захищеному від світла місці.
З мікробіологічної точки зору розчин для інфузій слід вводити одразу ж після приготування. Якщо розчин не використали негайно, за тривалістю і умовами його зберігання має стежити медичний персонал.

Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °C. Не охолоджувати і не заморожувати.

Упаковка.
По 2 мл (20 мг), 8 мл (80 мг) або 16 мл (160 мг) у флаконі з безбарвного скла, закупореному пробкою з галобутилового каучуку з фторполімерним покриттям і алюмінієвим ковпачком;
1 флакон у картонній коробці.

Категорія відпуску.
За рецептом.

Виробник.
ЕБЕВЕ Фарма Гес.м.б.Х. Нфг.КГ.
EBEWE Pharma Ges.m.b.H. Nfg.KG.

Місцезнаходження.
Мондзеєштрасе, 11, А-4866 Унтерах, Австрія.
Mondseestrasse, 11, A-4866 Unterach, Austria.

Доцетаксел Эбеве отзывы

Ваша корзина

Экономия: 0 грн