Эмесетрон-Здоровье отзывы

Отзывы об эффективности и лечении лекарственного препарата Эмесетрон-Здоровье. Укажите ваш точный адрес, чтобы купить Эмесетрон-Здоровье в ближайшей аптеке
Цены 30 аналогов Инструкция
Рейтинга
НЕТ
отзывов
0 отзывов
На данный момент пользователи не оставили ни одного отзыва о лекарственном препарате Эмесетрон-Здоровье. Если вы имел личный опыт использования данного препарата, пожалуйста, поделитесь своим отзывом о нем.

Чтобы написать отзыв о Эмесетрон-Здоровье или ответить на него, вам необходимо войти на сайт, а сделать вы это можете через социальную сеть:
или
Настоятельно не рекомендуем самостоятельно выносить решение о приеме лекарственного препарата Эмесетрон-Здоровье на основании вышеизложенных отзывов, это может сделать только врач, исходя из вашей клинической картины. Все отзывы о Эмесетрон-Здоровье и рекомендации пользователей опубликованы исключительно с ознакомительной целью и не должны послужить для вас как руководство к самолечению.
Перед употреблением препарата проконсультируйтесь с врачом и ознакомьтесь с инструкцией по применению.
САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування|вживанню| препарату
ЕМЕСЕТРОН-ЗДОРОВ’Я
(EMESETRON-ZDOROVYE)

Склад:
діюча речовина: ondansetron;
1 мл розчину містить ондансетрону гідрохлориду у перерахуванні на ондансетрон 2 мг;
допоміжні речовини: кислота лимонна, моногідрат; натрію цитрат; динатрію едетат;
сорбіт (Е 420); 0,1 М розчин натрію гідроксиду; вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протиблювотні засоби та препарати, що усувають нудоту. Антагоністи 5НТ3 (серотонінових) рецепторів. Код АТС А04А А01.

Клінічні характеристики.
Показання.
Дорослі. Усунення нудоти та блювання, спричинених цитотоксичною хіміотерапією та променевою терапією. Попередження та лікування післяопераційної нудоти та блювання.
Діти. Усунення нудоти та блювання, спричинених цитотоксичною хіміотерапією, у дітей віком від 6 місяців. Попередження та лікування післяопераційної нудоти та блювання у дітей віком від 1 місяця.

Протипоказання. Підвищена індивідуальна чутливість до будь-якого компонента препарату або до будь-якого антагоніста 5НТ3-рецепторів.

Спосіб застосування та дози. Призначають внутрішньом’язово, внутрішньовенно струминно (повільно) або внутрішньовенно краплинно. Внутрішньовенна інфузія має тривати не менше 15 хвилин.
Внутрішньом’язово в одну й ту саму ділянку тіла ондансетрон можна вводити одномоментно в об’ємі, що не перевищує 2 мл.
Для приготування розчину ондансетрону для інфузійного введення можуть застосовувати: розчин натрію хлориду 0,9 %, розчин глюкози 5 %, розчин Рінгера. Розчин ондансетрону для інфузійного введення готують безпосередньо перед уведенням; у разі необхідності його можна зберігати до повного використання не більше 24 годин при температурі 2-8 оС. Під час проведення інфузії не потрібний захист від світла при нормальному освітленні.
Нудота і блювання, спричинені цитотоксичною хіміотерапією та променевою терапією.
Еметогенний потенціал терапії раку варіює залежно від дози та комбінації режимів хіміотерапії та променевої терапії, що застосовуються. Вибір режиму дозування ондансетрону залежить від вираженості еметогенної дії протипухлинної терапії, що проводиться.
Дорослі.
Еметогенна хіміотерапія та променева терапія. Рекомендована внутрішньовенна або внутрішньом’язова доза ондансетрону – 8 мг (4 мл препарату) у вигляді повільної ін’єкції, безпосередньо перед лікуванням, з подальшим пероральним прийомом ондансетрону у дозі 8 мг через 12 годин.
Для профілактики відстроченого або тривалого блювання після перших 24 годин рекомендується пероральне застосування ондансетрону протягом до 5 днів.
Високоеметогенна хіміотерапія. Пацієнтам, які отримують високоеметогенну хіміотерапію (наприклад, високі дози цисплатину), ондансетрон у перші 24 години хіміотерапії може бути призначений однаково ефективно за наступними схемами:
одноразова доза 8 мг (4 мл препарату) у вигляді повільної внутрішньовенної або внутрішньом’язової ін’єкціїі безпосередньо перед хіміотерапією;
- доза 8 мг (4 мл препарату) у вигляді повільної внутрішньовенної або внутрішньом’язової ін’єкції, безпосередньо перед хіміотерапією, з подальшим дворазовим внутрішньовенним або внутрішньом’язовим введенням 8 мг ондансетрону (4 мл препарату) через 2 та 4 години або постійною інфузією 1 мг/год протягом 24 годин;
– одноразова доза 32 мг (16 мл препарату), розчинена у 50-100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або іншого відповідного розчинника, у вигляді внутрішньовенної інфузії, безпосередньо перед хіміотерапією; інфузія має тривати не менше 15 хвилин.
Вибір режиму дозування визначається тяжкістю еметогенної терапії.
Ефективність ондансетрону при високоеметогенній хіміотерапії може бути підвищена додатковим одноразовим внутрішньовенним введенням дексаметазону натрію фосфату у дозі 20 мг перед хіміотерапією.
Для профілактики відстроченого або тривалого блювання після перших 24 годин рекомендується пероральне застосування ондансетрону терміном до 5 днів з моменту закінчення хіміотерапії.
Діти віком від 6 місяців та підлітки. Дози розраховують, виходячи з площі поверхні тіла або маси тіла. При необхідності застосування ондансетрону у дозі 2 мг слід використовувати препарат з можливістю такого дозування.
Розрахунок дозування за площею поверхні тіла. Безпосередньо перед хіміотерапією призначають ондансетрон (розчин для ін’єкцій) у вигляді одноразової внутрішньовенної ін’екції у дозі 5 мг/м2; внутрішньовенна доза не має перевищувати 8 мг. Пероральне введення розпочинають через 12 годин і продовжують до 5 днів. Загальна добова доза ондансетрону не має перевищувати 32 мг.
Площа поверхні тіла
День 1-й
Дні 2-6-й
5 мг/м2 внутрішньовенно та 2 мг перорально через 12 годин
перорально 2 мг кожні 12 годин
³ 0,6 м2
5 мг/м2 внутрішньовенно та 4 мг перорально через 12 годин
перорально 4 мг кожні 12 годин
Розрахунок дозування за масою тіла. Безпосередньо перед хіміотерапією призначають ондансетрон (розчин для ін’єкцій) у вигляді одноразової внутрішньовенної ін’єкції у дозі 0,15 мг/кг; внутрішньовенна доза не має перевищувати 8 мг. У подальшому можливі 2 внутрішньовенні ін’єкції з інтервалами 4 години. Загальна добова доза ондансетрону не має перевищувати 32 мг. Пероральне введення розпочинають через 12 годин і продовжують до 5 днів.
Маса тіла
День 1-й
Дні 2-6-й
£ 10 кг
До 3 доз 0,15 мг/кг кожні 4 години внутрішньовенно
перорально 2 мг кожні 12 годин
> 10 кг
До 3 доз 0,15 мг/кг кожні 4 години внутрішньовенно
перорально 4 мг кожні 12 годин
Пацієнти літнього віку. Препарат добре переноситься особами літнього віку, тому корегування режиму дозування не потрібне.
Пацієнти з нирковою недостатністю. Пацієнтам з порушенням функції нирок немає необ- хідності у зміні режиму дозування або шляху введення препарату.
Пацієнти з печінковою недостатністю. У хворих на помірну або тяжку недостатність функції печінки кліренс ондансетрону суттєво знижений, а період напіввиведення з сироватки крові значно подовжений. Для таких пацієнтів загальна добова доза ондансетрону не має перевищувати 8 мг.
Післяопераційні нудота і блювання. Дорослі.
Для профілактики післяопераційних нудоти і блювання рекомендована доза ондансетрону у дорослих становить 4 мг (2 мл препарату) у вигляді одноразової внутрішньом’язової або повільної внутрішньовенної ін’єкції під час введення в наркоз.
Для лікування післяопераційних нудоти і блювання рекомендована разова доза ондансетрону становить 4 мг (2 мл препарату) у вигляді внутрішньом’язової або повільної внутрішньовенної ін’єкції.
Діти віком від 1 місяця та підлітки.
Для профілактики і лікування післяопераційних нудоти і блювання у дітей, які оперуються під загальною анестезією, ондансетрон можна вводити у дозі 0,1 мг/кг (0,05 мл препарату/кг) маси тіла (максимально − до 4 мг ондансетрону (2 мл препарату)) шляхом повільної внутрішньовенної ін’єкції (не менш ніж за 30 секунд) до під час після введення в наркоз або після операції.
Пацієнти літнього віку. Препарат добре переноситься особами літнього віку, тому корегування режиму дозування не потрібне.
Пацієнти з нирковою недостатністю. Пацієнтам з порушенням функції нирок немає необхідності у зміні режиму дозування або шляху введення препарату.
Пацієнти з печінковою недостатністю. У хворих на помірну або тяжку недостатність функції печінки кліренс ондансетрону суттєво знижений, а період напіввиведення з сироватки крові значно подовжений. Для таких пацієнтів загальна добова доза ондансетрону не має перевищувати 8 мг.
Пацієнти з порушенням метаболізму спартеїну/дебрисоквіну.
Період напіввиведення ондансетрону у осіб з порушенням метаболізму спартеїну і дебрисоквіну не змінюється. У таких пацієнтів повторне введення приводить до такої ж концентрації ондансетрону, що й у хворих з неушкодженим метаболізмом, тому зміна дозування або частоти введення не потрібна.

Побічні реакції.
Кардіальні порушення: аритмія, біль у ділянці серця (з депресією сегмента ST або без неї), тахікардія або брадикардія.
Неврологічні розлади: головний біль, судоми, рухові порушення (включаючи екстрапірамідні реакції, такі як окулогирний криз, дистонічні реакції і дискінезія без стійких клінічних наслідків), запаморочення під час швидкого внутрішньовенного введення препарату (рекомендована швидкість введення препарату – не швидше 30 мг/15 хв), пригнічення центральної нервової системи, парестезії, слабкість, непритомність.
Порушення з боку органа зору: скороминущі зорові розлади (помутніння в очах, сліпота), го-
ловним чином під час внутрішньовенного введення; у більшості випадків сліпота минає протягом 20 хвилин.
Порушення з боку дихальної системи та органів грудної клітки: гикавка, кашель.
Шлунково-кишкові розлади: запор, діарея, сухість у роті.
Судинні розлади: відчуття тепла або припливу крові, гіперемія обличчя, гіпотензія або гіпертензія.
Загальні розлади: місцеві реакції у ділянці внутрішньовенного введення.
Порушення з боку імунної системи: реакції гіперчутливості негайного типу (кропив’янка, бронхоспазм), часом тяжкі, аж до анафілаксії.
Розлади гепатобіліарної системи: безсимптомне підвищення показників функції печінки, недостатність функції печінки. Ці випадки спостерігаються головним чином у хворих, які лікуються хіміотерапевтичними препаратами, що містять цисплатин.
Інші: почервоніння і печіння у місці ін’єкції.

Передозування. Дані про передозування ондансетрону обмежені. Можливе підсилення побічної дії препарату. Рекомендується контролювати стан пацієнта для своєчасного виявлення ознак інтоксикації. Лікування. Відміна препарату, симптоматична та підтримуюча терапія. Специфічного антидоту для ондансетрону не існує.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Безпека застосування ондансетрону у період вагітності не встановлена, тому препарат не рекомендується застосовувати в цей період.
У разі необхідності застосування препарату слід припинити годування груддю.

Діти. Препарат застосовують для усунення нудоти та блювання, спричинених цитотоксичною хіміотерапією, у дітей віком від 6 місяців.
Досвід застосування препарату для запобігання та лікування післяопераційної нудоти та блю-вання у дітей віком до 2 років обмежений.

Особливі заходи безпеки. При лікуванні ондансетроном пацієнтів з проявами гіперчутливості до інших селективних антагоністів 5НТ3-рецепторів можуть спостерігатися реакції гіперчутливості.
Дуже рідко і головним чином при внутрішньовенному застосуванні ондансетрону можуть спостерігатися тимчасові зміни ЕКГ, включаючи подовження інтервалу QT.
Оскільки ондансетрон послаблює перистальтику кишечнику, під час застосування препарату потрібне ретельне спостереження за пацієнтами з ознаками підгострої непрохідності кишечнику.

Особливості застосування. Ондансетрон можна призначати у вигляді внутрішньовенної інфузії зі швидкістю 1 мг/год. Через Y-подібний ін’єктор разом із ондансетроном при його концентрації від 16 до 160 мкг/мл (тобто, наприклад, 8 мг/500 мл або 8 мг/50 мл відповідно) можна вводити нижченаведені препарати:
- цисплатин у концентрації до 0,48 мг/мл (наприклад, 240 мг/500 мл), введення протягом 1-8 годин;
- 5 -фторурацил у концентрації до 0,8 мг/мл (наприклад, 2,4 г/3 л або 400 мг/500 мл) зі швидкістю не більше 20 мл/год (500 мл/24 год). Більш висока концентрація 5-фторурацилу може спричинити преципітацію ондансетрону. Розчин 5-фторурацилу для інфузій може містити не більше 0,045 % магнію хлориду разом з іншими сумісними компонентами;
- карбоплатин у концентрації від 0,18 мг/мл до 9,9 мг/мл (наприклад, від 90 мг/500 мл до 990 мг/100 мл), введення протягом 10-60 хвилин;
- етопозид у концентрації від 0,14 мг/мл до 0,25 мг/мл (наприклад, від 72 мг/500 мл до 250 мг/1 л), введення протягом 30-60 хвилин;
- цефтазидим у дозі від 250 мг до 2 г, розведений у воді для ін’єкцій за методом, рекомендованим виробником, у вигляді внутрішньовенної болюсної ін’єкції (наприклад,
250 мг/2,5 мл або 2 г/10 мл), введення протягом 5 хвилин;
- циклофосфамід у дозі від 100 мг до 1 г, розведений у воді для ін’єкцій за методом, рекомендованим виробником, у вигляді внутрішньовенної болюсної ін’єкції (100 мг циклофосфаміду/5 мл), введення протягом 5 хвилин;
- доксорубіцин у дозі від 10 мг до 100 мг, розведений у воді для ін’єкцій за методом, рекомендованим виробником, у вигляді внутрішньовенної болюсної ін’єкції (10 мг доксорубіцину/5 мл), введення протягом 5 хвилин;
- дексаметазон у дозі 20 мг фосфорнокислої натрієвої солі дексаметазону, у вигляді повільної внутрішньовенної ін’єкції протягом 2-5 хвилин через Y-подібне з’єднання інфузійного апарата, через яке протягом приблизно 15 хв проходить 8-32 мг ондансетрону, розведеного у 50-100 мл основного інфузійного розчину.
Ондансетрон, розведений 0,9 % розчином натрію хлориду або 5 % розчином глюкози і іншими рекомендованими розчинами, зберігає стабільність у поліпропіленових шприцах.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Враховуючи можливі побічні ефекти з боку нервової системи, пацієнтам під час лікування препаратом рекомендується утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психічних і рухових реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Ондансетрон метаболізується різними ізоферментами цитохрому Р450 печінки: CYP3A4, CYP2D6 та CYP1A2. Завдяки цьому гальмування або зменшення активності одного з них (наприклад, генетичний дефіцит CYP2D6) у звичайних умовах компенсується іншими ізоферментами і не буде мати впливу або вплив на загальний кліренс ондансетрону буде незначним.
Внаслідок того, що ондансетрон метаболізується системою цитохрому Р450, індуктори або інгібітори цитохрому Р450 можуть змінювати кліренс і період напіввиведення ондансетрону.
Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні:
– з індукторами ізоферментів CYP2D6 і CYP3А (барбітурати, карбамазепін, каризопродол, глютетимід, гризеофульвін, закис азоту, папаверин, фенілбутазон, фенітоїн, рифампіцин, толбутамід). У пацієнтів, які лікуються фенітоїном, карбамазепіном і рифампіцином, кліренс ондансетрону збільшується, а його концентрація у крові зменшується;
– з інгібіторами ізоферментів CYP2D6 і CYP3А (алопуринол, макролідні антибіотики, антидепресанти (інгібітори МАО), хлорамфенікол, циметидин, естрогенвмісні пероральні контрацептиви, дилтіазем, дисульфірам, флуконазол, фторхінолони, ізоніазид, кетоконазол, ловастатин, метронідазол, омепразол, пропранолол, хінідин, хінін, верапаміл).
Ондансетрон може зменшувати аналгетичний ефект трамадолу.

Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Емесетрон-Здоров’я – сильнодіючий протиблювотний засіб; містить діючу речовину ондансетрон.
Ондансетрон − високоселективний антагоніст 5НТ3-рецепторів серотоніну. Препарат попереджує або усуває нудоту і блювання, що спричиняються цитотоксичною хіміотерапією та/або променевою терапією, а також післяопераційні нудоту і блювання.
Застосування протипухлинної хіміотерапії і радіотерапії спричиняє підвищення рівня серотоніну внаслідок подразнення слизової оболонки шлунка і тонкого кишечнику, що, у свою чергу, шляхом активації вагусних аферентних волокон, які містять 5НТ3-рецептори, спричиняє блювотний рефлекс. Подразнення вагусних аферентних волокон може призвести до підвищення рівня серотоніну і в area postrema, що знаходиться в нижній частині четвертого шлуночка мозку. Це також спричиняє виникнення блювання внаслідок стимуляції розташованих там 5НТ3-рецепторів. Ондансетрон гальмує появу блювотного рефлексу внаслідок антагоністичної дії на 5НТ3-рецептори, що знаходяться на нейронах як центральної, так і периферичної нервової системи. Очевидно, на цьому механізмі дії базується попередження і терапія післяопераційного і викликаного цитотоксичним лікуванням блювання та нудоти.
Фармакокінетика. При внутрішньом’язовому введенні ондансетрону пікова концентрація у плазмі досягається протягом 10 хвилин. Максимальна концентрація в плазмі крові після інфузії 8 мг ондансетрону становить 80-100 нг/мл. Безперервна внутрішньовенна інфузія (1 мг/год) після початкової дози (8 мг) підтримує концентрацію ондансетрону у плазмі на рівні 30 мг/мл протягом 24 годин інфузії. Об’єм розподілу після парентерального введення у дорослих становить 140 л. Зв’язування з білками плазми – 70-76 %.
Основна частина введеної дози піддається метаболізму у печінці за участю ізоферментів цитохрому Р-450, включаючи CYP1A2, CYP2D6 і CYP3A4. Провідну роль у повному метаболізмі ондансетрону відіграє ізофермент CYP3A4. Через велику кількість метаболічних ізоферментів, які відповідають за метаболізм ондансетрону, інгібування або втрата одного з ізоферментів (наприклад, дефіцит ізоферменту CYP2D6) заміщується іншими та призводить до незначної зміни кліренсу ондансетрону.
Виводиться з сечею та калом у вигляді метаболітів. Основні метаболіти: глюкуронід, сульфатні кон’югати та гідроксильовані продукти. Із сечею у незмінному стані виводиться менше 5 % препарату. Період напіввиведення – приблизно 3 години (у хворих літнього віку − 5 годин).
У пацієнтів з нирковою недостатністю помірного ступеня (кліренс креатиніну 15-60 мл/хв) зменшуються як системний кліренс, так і об’єм розподілу ондансетрону, результатом чого є незначне і клінічно незначуще збільшення періоду напіввиведення препарату. Фармакокінетика ондансетрону практично не змінюється у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня, які знаходяться на хронічному гемодіалізі.
У пацієнтів з хронічною печінковою недостатністю тяжкого ступеня системний кліренс ондансетрону помітно зменшується зі збільшенням періоду напіввиведення (15-32 години).

Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний або злегка жовтуватий розчин.

Несумісність.
Не допускається введення ін’єкційного розчину в одному шприці з будь-яким іншим лікарським препаратом.
Для приготування розчину для внутрішньовенного введення можна використовувати тільки інфузійні розчини, зазначені у розділі «Спосіб застосування та дози».

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25° С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 2 мл та по 4 мл в ампулі; № 5 у коробці; № 5, № 5´2 у блістері у коробці. |таблетки|

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я».

Місцезнаходження. Україна, 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 22.