Эмсеф цены в аптеках

Цены на Эмсеф в аптеках:
найдено 201 предложение и 198 аптек.
Все цены и наличие Эмсеф актуальны на сегодняшний день. Купить перепарат вы сможете в любой из нижеперечисленных аптек.
Укажите ваш точный адрес, чтобы купить Эмсеф в ближайшей аптеке
Средняя цена
99
46.89 – 128 грн
Условия пользования

Цены на аналоги Эмсеф

Цефтриаксон - аналог Эмсеф Цефтриаксон
584 предложения
от 5 до 852 грн
есть в наличии
Цефтриаксон-БХФЗ - аналог Эмсеф Цефтриаксон-БХФЗ
227 предложений
от 7 до 81 грн
есть в наличии
Цефтриаксон-Дарница - аналог Эмсеф Цефтриаксон-Дарница
244 предложения
от 10 до 700 грн
есть в наличии
Лораксон - аналог Эмсеф Лораксон
268 предложений
от 15 до 1198 грн
есть в наличии
Офрамакс - аналог Эмсеф Офрамакс
3 предложения
от 24 до 50 грн
есть в наличии
Медаксон - аналог Эмсеф Медаксон
334 предложения
от 28 до 1050 грн
есть в наличии
Эмсеф 1000 - аналог Эмсеф Эмсеф 1000
161 предложение
от 47 до 128 грн
есть в наличии
Алвобак - аналог Эмсеф Алвобак
113 предложений
от 49 до 112 грн
есть в наличии
Альцизон - аналог Эмсеф Альцизон
28 предложений
от 55 до 124 грн
есть в наличии
Ауроксон - аналог Эмсеф Ауроксон
5 предложений
от 56 до 82 грн
есть в наличии
Блицеф - аналог Эмсеф Блицеф
221 предложение
от 60 до 1136 грн
есть в наличии
Цефаксон - аналог Эмсеф Цефаксон
18 предложений
от 63 до 104 грн
есть в наличии
Диацеф - аналог Эмсеф Диацеф
171 предложение
от 66 до 193 грн
есть в наличии
Промоцеф - аналог Эмсеф Промоцеф
129 предложений
от 82 до 498 грн
есть в наличии
Бресек - аналог Эмсеф Бресек
4 предложения
от 169 до 198 грн
есть в наличии
Роцефин - аналог Эмсеф Роцефин
14 предложений
от 202 до 610 грн
есть в наличии
Терцеф - аналог Эмсеф Терцеф
1 предложение
от 213 до 213 грн
есть в наличии
Цефотаксим - аналог Эмсеф Цефотаксим
357 предложений
от 9 до 192 грн
есть в наличии
Цефотаксим-БХФЗ - аналог Эмсеф Цефотаксим-БХФЗ
44 предложения
от 11 до 75 грн
есть в наличии
Цефотаксим-Дарница - аналог Эмсеф Цефотаксим-Дарница
50 предложений
от 11 до 88 грн
есть в наличии
Фортум - аналог Эмсеф Фортум
527 предложений
от 32 до 650 грн
есть в наличии
Цефтрактам - аналог Эмсеф Цефтрактам
119 предложений
от 34 до 68 грн
есть в наличии
Цефобоцид - аналог Эмсеф Цефобоцид
137 предложений
от 38 до 214 грн
есть в наличии
Цефтазидим - аналог Эмсеф Цефтазидим
152 предложения
от 41 до 72 грн
есть в наличии
Гепацеф - аналог Эмсеф Гепацеф
418 предложений
от 42 до 626 грн
есть в наличии
Цефантрал - аналог Эмсеф Цефантрал
9 предложений
от 42 до 67 грн
есть в наличии
Зацеф - аналог Эмсеф Зацеф
180 предложений
от 54 до 356 грн
есть в наличии
Цефтум - аналог Эмсеф Цефтум
151 предложение
от 56 до 872 грн
есть в наличии
Цефопектам - аналог Эмсеф Цефопектам
114 предложений
от 66 до 108 грн
есть в наличии
Сульбактомакс - аналог Эмсеф Сульбактомакс
161 предложение
от 69 до 168 грн
есть в наличии
Медоцеф - аналог Эмсеф Медоцеф
135 предложений
от 70 до 1175 грн
есть в наличии
Гепацеф комби - аналог Эмсеф Гепацеф комби
203 предложения
от 77 до 134 грн
есть в наличии
Ауромитаз - аналог Эмсеф Ауромитаз
91 предложение
от 83 до 135 грн
есть в наличии
Орзид - аналог Эмсеф Орзид
8 предложений
от 88 до 159 грн
есть в наличии
Цефорал солютаб - аналог Эмсеф Цефорал солютаб
152 предложения
от 88 до 366 грн
есть в наличии
Туликсон - аналог Эмсеф Туликсон
114 предложений
от 94 до 127 грн
есть в наличии
Цефосульбин - аналог Эмсеф Цефосульбин
141 предложение
от 97 до 288 грн
есть в наличии
Все аналоги

Эмсеф инструкция

ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЕМСЕФ®
(EMCEPH®)

Склад:
діюча речовина: сeftriaxonе;
1 флакон містить цефтриаксону 500 мг або 1000 мг у вигляді цефтриаксону натрію.

Лікарська форма. Порошок для розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група.
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини. Цефтриаксон.
Код АТС J01D D04.

Клінічні характеристики.
Показання.
Лікування інфекцій, збудники яких чутливі до цефтриаксону:
– інфекції дихальних шляхів, особливо пневмонія, а також інфекції вуха, горла і носа;
– інфекції органів черевної порожнини (перитоніт, інфекції жовчовивідних шляхів і травного тракту);
– інфекції нирок і сечовивідних шляхів;
– інфекції статевих органів, включаючи гонорею;
– сепсис;
– інфекції кісток, суглобів, м'яких тканин, шкіри, а також ранові інфекції;
– інфекції у хворих з ослабленим імунним захистом;
– менінгіт;
– дисемінований бореліоз Лайма (ранні та пізні стадії захворювання).
Передопераційна профілактика інфекцій при хірургічних втручаннях на органах шлунково-кишкового тракту, жовчовивідних шляхів, сечовивідних шляхів і під час гінекологічних процедур, але лише у випадках потенційної чи відомої контамінації.
При призначенні препарату необхідно дотримуватись офіційних рекомендацій з антибіотикотерапії та рекомендацій з профілактики антибіотикорезистентності.

Протипоказання.
Підвищена чутливість до цефалоспоринів, пеніцилінів або до інших бета-лактамних антибіотиків в анамнезі, до лідокаїну чи до інших амідних місцевоанестезуючих лікарських засобів (при внутрішньом’язовому введенні на лідокаїн).
Гіпербілірубінемія у новонароджених та недоношених. Цефтриаксон може витісняти білірубін зі зв’язку з альбуміном сироватки крові, що може призвести до ризику розвитку енцефалопатії, спричиненої білірубіном.
Ні в якому разі не можна застосовувати цефтриаксон з кальційвмісними розчинами (розчин Рінгера тощо)! Кальційвмісні розчини не слід призначати протягом 48 годин після останнього введення цефтриаксону.


Спосіб застосування та дози.
Дорослі і діти віком старше 12 років: зазвичай призначають 1-2 г препарату 1 раз на добу (кожні 24 години). При тяжких інфекціях або інфекціях, збудники яких мають лише помірну чутливість до цефтриаксону, добову дозу можна збільшувати до 4 г.
Діти
Новонароджені, немовлята і діти віком до 12 років
Новонароджені (до 2 тижнів): 20-50 мг/кг маси тіла 1 раз на добу. Зважаючи на недорозвиненість ферментної системи, добова доза не має перевищувати 50 мг/кг маси тіла. При визначенні дози препарату для доношених і недоношених дітей відмінностей немає.
Препарат протипоказаний для застосування новонародженим віком ≤ 28 днів у разі необхідності (чи очікуваної необхідності) лікування внутрішньовенними розчинами, які містять кальцій, у тому числі внутрішньовенні вливання, які містять кальцій, наприклад, парентеральне харчування, у зв’язку з ризиком виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону.
Новонароджені та діти віком від 15 днів до 12 років: 20-80 мг/кг маси тіла 1 раз на добу. Дітям з масою тіла понад 50 кг призначають дози для дорослих.
Внутрішньовенні дози 50 мг/кг або вищі слід вводити шляхом інфузії протягом принаймні 30 хв.
Хворі літнього віку
Хворим літнього віку корекція дози не потрібна.
Тривалість лікування
Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Як прийнято при терапії антибіотиками, хворим слід продовжувати приймати препарат ще протягом як мінімум 48-72 годин після того, як температура нормалізується і аналізи покажуть відсутність збудників.
Комбінована терапія
Щодо багатьох грамнегативних бактерій існує синергізм між цефтриаксоном і аміноглікозидами. Незважаючи на те, що підвищену ефективність таких комбінацій не завжди можна передбачити, її слід мати на увазі при наявності тяжких, загрозливих для життя інфекцій, спричинених Pseudomonas aeruginosa. Через фізичну несумісність цефтриаксону та аміноглікозидів їх слід вводити окремо в рекомендованих дозах.
Дозування в особливих випадках
Менінгіт
При бактеріальному менінгіті у немовлят і дітей віком від 15 днів до 12 років лікування розпочинають з дози 100 мг/кг (але не більше 4 г) 1 раз на добу. Як тільки збудник буде ідентифікований, а його чутливість визначена, дозу можна відповідно зменшити. Найкращі результати досягалися при такій тривалості лікування:

Neisseria meningitidis4 дні
Haemophilus influenze6 днів
Streptococcus pneumoniae7 днів


Бореліоз Лайма: дорослим та дітям – 50 мг/кг (найвища добова доза – 2 г) 1 раз на добу протягом 14 днів.
Гонорея
Для лікування гонореї (спричиненої штамами, які утворюють/не утворюють пеніциліназу) рекомендується призначати разову дозу 250 мг внутрішньом’язово.
Профілактика інфекцій у хірургії
Для профілактики післяопераційних інфекцій у хірургії рекомендується – залежно від ступеня небезпеки зараження – вводити разову дозу 1-2 г Емсефу за 30-90 хв до початку операції. При операціях на товстій і прямій кишці добре зарекомендувало себе одночасне (але окреме) введення препарату і одного з 5-нітроімідазолів, наприклад, орнідазолу.
Ниркова та печінкова недостатність
У хворих із порушеннями функції нирок немає необхідності знижувати дозу, якщо функція печінки залишається нормальною.
У хворих із порушеннями функції печінки немає необхідності знижувати дозу, якщо функція нирок залишається нормальною. Лише у разі ниркової недостатності у передтермінальній стадії (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) добова доза не має перевищувати 2 г. При одночасній тяжкій нирковій та печінковій недостатності слід регулярно визначати концентрацію цефтриаксону у плазмі крові та проводити корекцію дози препарату у разі необхідності.
Хворим, які перебувають на гемодіалізі, немає потреби у додатковому введенні препарату після діалізу. Слід однак контролювати концентрацію цефтриаксону в сироватці крові на предмет можливої корекції дози, оскільки у цих хворих може знижуватися швидкість виведення. Добова доза препарату у хворих, які знаходяться на гемодіалізі, не має перевищувати 2 г.
Приготування розчинів
Готувати розчини безпосередньо перед їх застосуванням.
Свіжоприготовлені розчини зберігають свою фізичну і хімічну стабільність протягом 6 годин при кімнатній температурі (або протягом 24 годин при температурі 2-8 °С). Залежно від концентрації і тривалості зберігання колір розчинів може варіювати від блідо-жовтого до бурштинового. Ця властивість активної речовини не впливає на ефективність або переносимість препарату.
Внутрішньом’язова ін’єкція
Для внутрішньом’язової ін’єкції 1 г розчиняють у 3,5 мл 1 % розчину лідокаїну; ін’єкцію роблять глибоко у сідничний м’яз. Рекомендується вводити не більше 1 г в одну сідницю.
Розчин, що містить лідокаїн, не можна вводити внутрішньовенно.
Внутрішньовенна ін’єкція
Для внутрішньовенної ін’єкції розчиняють 1 г препарату у 10 мл стерильної води для ін’єкцій; вводять внутрішньовенно повільно (2-4 хв).
Внутрішньовенне вливання
Внутрішньовенне вливання має тривати не менше 30 хв. Для приготування розчину для вливання розчиняють 2 г препарату в 40 мл одного з наступних інфузійних розчинів, вільних від іонів кальцію: 0,9 % хлорид натрію, 0,45 % хлорид натрію + 2,5 % глюкоза, 5 % глюкоза, 10 % глюкоза, 6 % декстран у розчині глюкози 5 %, 6-10 % гідроксиетильований крохмаль, вода для ін’єкцій. Зважаючи на можливу несумісність, розчини, які містять цефтриаксон, не можна змішувати з розчинами, які містять інші антибіотики, як при приготуванні, так і при введенні.
Не можна використостовувати розчинники, які містять кальцій, такі як розчин Рінгера або розчин Гартмана, для розчинення препарату у флаконах чи для розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення у зв’язку з вірогідністю утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону. Виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону також може відбуватися при змішуванні препарату з розчинами, які містять кальцій, в одній інфузійній системі для внутрішньовенного введення. Препарат не можна одночасно вводити внутрішньовенно з розчинами, які містять кальцій, у тому числі з тривалими інфузіями, які містять кальцій, наприклад, парентеральне харчування (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Побічні реакції.
Інфекції: мікоз статевих шляхів, вторинні грибкові інфекції та інфекції, спричинені резистентними мікроорганізмами.
З боку системи крові та лімфатичної системи: еозинофілія, нейтропенія, лейкопенія, гранулоцитопенія, анемія, включаючи гемолітичну анемію, тромбоцитопенія, збільшення протромбінового часу, розлади коагуляції. Дуже рідко спостерігалися випадки агранулоцитозу (< 500/мм3), переважно після застосування загальної дози 20 г чи більше. Під час тривалого лікування слід регулярно контролювати картину крові.
З боку травного тракту: діарея, нудота, блювання, стоматит, глосит; панкреатит, що розвинувся, можливо, внаслідок обструкції жовчовивідних шляхів. Більшість із цих хворих мали фактори ризику застою у жовчовивідних шляхах, наприклад, лікування в анамнезі, тяжкі захворювання та повністю парентеральне харчування. При цьому не можна виключати роль преципітатів у розвитку панкреатиту, що утворилися під дією цефтриаксону у жовчовивідних шляхах; повідомлялося про псевдомембранозний ентероколіт.
З боку гепатобіліарної системи: преципітати кальцієвої солі цефтриаксону у жовчному міхурі з відповідною симптоматикою у дітей, оборотний холелітіаз у дітей. Вказані явища рідко спостерігались у дітей; поширені – збільшення рівня печінкових ферментів у сироватці крові (АСТ, АЛТ, лужної фосфатази).
З боку шкіри і підшкірної клітковини: шкірні висипання, алергічний дерматит, свербіж, кропив’янка, набряки, екзантема; ексудативна мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
З боку сечовидільної системи: олігурія, глюкозурія; гематурія; утворення конкрементів у нирках, головним чином у дітей віком від 3 років, які отримували великі добові дози препарату (≥ 80 мг/кг на добу), або кумулятивні дози понад 10 г, а також які мали додаткові фактори ризику (обмежене вживання рідини, постільний режим). Утворення конкрементів у нирках може перебігати безсимптомно або проявлятися клінічно, може спричинити ниркову недостатність, яка минає після припинення лікування цефтриаксоном.
Загальні розлади: головний біль і запаморочення, пропасниця, озноб, анафілактичні або анафілактоїдні реакції. У поодиноких випадках спостерігаються запальні реакції стінки вени. Їх можна уникнути, застосовуючи повільну ін’єкцію (2-4 хв).
Місцеві реакції: при внутрішньовенному введенні – флебіти, болючість по ходу вени; при внутрішньом’язовому введенні – болючість у місці введення. Внутрішньом’язова ін’єкція без застосування лідокаїнуболюча.
Взаємодія з кальцієм
Препарат не можна призначати одночасно чи змішувати з кальційвмісними розчинами, навіть при застосуванні окремих інфузійних систем. Описана невелика кількість летальних випадків утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону у легенях та нирках новонароджених. У деяких випадках венозні доступи та час введення цефртиаксону та кальційвмісних розчинів були різні.
Лабораторні показники.
У поодиноких випадках при лікуванні цефтриаксоном у хворих можуть відзначатися хибнопозитивні результати Кумбса. Як і інші антибіотики, цефтриаксон може спричиняти хибнопозитивний результат проби на галактоземію. Хибнопозитивні результати можуть бути отримані і при визначенні глюкози в сечі, тому під час лікування цефтриаксоном глюкозурію при необхідності слід визначати лише ферментним методом.

Передозування.
У разі передозування можливе посилення проявів побічних реакцій.
Гемодіаліз чи перитонеальний діаліз не зменшать концентрації препарату. Специфічного антидоту не існує. Лікування передозування симптоматичне.

Застосування у період вагітності або годування груддю.
Цефтриаксон проникає крізь плацентраний бар’єр. Безпека застосування цефтриаксону для жінок у період вагітності не вивчалася.
У малих концентраціях цефтриаксон проникає у грудне молоко. Тому при призначенні цефтриаксону годування груддю необхідно припинити.

Діти.
Препарат застосовують дітям згідно з дозуванням, вказаним у розділі «Спосіб застосування та дози».
Препарат протипоказаний недоношеним дітям віком 41 тиждень з урахуванням строку внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + вік після народження).
У доношених новонароджених (до 28 днів життя) з жовтяницею або з гіпоальбумінемією, ацидозом, при цих станах зв’язування білірубіну з білками крові знижується, зростає ризик білірубінової енцефалопатії.
У новонароджених віком ≤ 28 днів для застосування у разі необхідності (чи очікуваній необхідності) лікування внутрішньовенними розчинами, які містять кальцій, у тому числі внутрішньовенні вливання, які містять кальцій, наприклад, парентеральне харчування, у зв’язку з ризиком виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
У новонароджених та недоношених дітей описані випадки виникнення преципітатів у легенях та нирках, які спричинили летальні наслідки при одночасному введенні цефтриаксону та препаратів кальцію. У деяких із цих випадків застосовувалися ті ж самі інфузійні системи для внутрішньовенного введення для цефтриаксону та розчинів, які містять кальцій, і в деяких інфузійних системах для внутрішньовенного введення спостерігалося виникнення преципітатів.

Особливості застосування.
При призначенні цефтриаксону необхідно дотримуватись офіційних рекомендацій з антибіотикотерапії та зокрема рекомендацій з профілактики антибіотикорезистентності.
Як і при застосуванні інших цефалоспоринів, при застосуванні цефтриаксону повідомлялося про випадки анафілактичних реакцій з летальними наслідками, навіть якщо у докладному анамнезі немає відповідних вказівок. При виникненні алергічних реакцій цефтриаксон слід одразу відмінити та призначити відповідне лікування.
Цефтриаксон з обережністю застосовувати пацієнтам зі схильністю до алергічних діатезів.
Цефтриаксон може збільшувати протромбіновий час. У зв’язку з цим при підозрі на дефіцит вітаміну К необхідно визначати протромбіновий час.
При застосуванні практично всіх антибактеріальних препаратів, у тому числі і цефтриаксону, можливе виникнення діареї, асоційованої з Clostridium difficile, від легкого ступеня тяжкості до коліту з летальним наслідком. Антибактеріальні препарати змінюють нормальну флору товстого кишечнику, що призводить до надмірного росту Clostridium difficile. Clostridium difficile продукує токсини А та В, які сприяють розвитку діареї, асоційованої з Clostridium difficile. Штами Clostridium difficile, які надмірно продукують токсини, спричиняють підвищену захворюваність та летальність, оскільки ці інфекції можуть бути резистентними до антимікробних засобів та потребувати колектомії. Діарею, асоційовану з Clostridium difficile, необхідно виключити у всіх пацієнтів під час застосування антибіотиків. Необхідно зібрати детальний медичний анамнез, оскільки діарея, асоційована з Clostridium difficile, може виникати протягом 2 місяців після закінчення застосування антибактеріальних засобів.
При підозрі чи підтвердженні діареї, асоційованої з Clostridium difficile, необхідно відмінити антибіотикотерапію, яка не впливає на Clostridium difficile. За клінічними показаннями слід призначити відповідну кількість рідини та електролітів, білкових добавок, антибіотикотерапію, до якої чутлива Clostridium difficile, та хірургічне обстеження.
Протягом тривалого застосування цефтриаксону можливі труднощі у контролюванні нечутливих до препарату мікроорганізмів. У зв’язку з цим необхідний ретельний нагляд за пацієнтами. При виникненні суперінфекції необхідно вжити відповідні заходи.
Після застосування цефтриаксону зазвичай у дозах, що перевищують стандартні рекомендовані, при ультразвуковому досліджені жовчного міхура можуть спостерігатися тіні, що помилково сприймаються за камені. Це преципітати кальцієвої солі цефтриаксону, що зникають після завершення чи припинення терапії цефтриаксоном. Подібні зміни рідко супроводжуються будь-якою симптоматикою. Але і в таких випадках рекомендується лише консервативне лікування. Якщо ці явища супроводжуються клінічною симптоматикою, то рішення про відміну препарату приймає лікар.
У хворих, яким вводили цефтриаксон, спостерігалися поодинокі випадки панкреатиту, що розвинувся, можливо, внаслідок обструкції жовчовивідних шляхів. Більшість із цих хворих мали фактори ризику застою у жовчовивідних шляхах, наприклад, лікування в анамнезі, тяжкі захворювання та повністю парентеральне харчування. При цьому не можна виключати роль преципітатів у розвитку панкреатиту, що утворилися під дією цефтриаксону у жовчовивідних шляхах.
Цефтриаксон може витісняти білірубін зі зв’язку з альбуміном сироватки крові. У зв’язку з цим застосування цефтриаксону у новонароджених з гіпербілірубінемією протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).
Слід виявляти обережність при застосуванні цефтриаксону хворим із нирковою недостатністю, які одночасно отримують аміноглікозиди та діуретики.
Цефтриаксон не можна змішувати чи призначати одночасно з кальційвмісними розчинами, навіть при введенні препаратів через різні інфузійні системи. У новонароджених та недоношених дітей описані випадки виникнення преципітатів у легенях та нирках, які спричинили летальні наслідки при одночасному введенні цефтриаксону та препаратів кальцію. У зв’язку з цим не можна застосовувати кальційвмісні розчини для внутрішньовенного введення новонародженим та пацієнтам інших вікових груп щонайменше протягом 48 годин після введення останньої дози цефтриаксону (див. розділ «Протипоказання»).
Про випадки виникнення внутрішньосудинних преципітатів після одночасного застосування цефтриаксону з внутрішньовенними кальційвмісними розчинами також повідомлялося у пацієнтів інших вікових груп.
Імуноопосередкована гемолітична анемія спостерігалась у пацієнтів, які отримували цефалоспорини, у тому числі цефтриаксон. Про випадки тяжкої гемолітичної анемії, у тому числі фатальні, повідомлялося у пацієнтів дорослого віку та дітей. При розвитку анемії під час застосування цефтриаксону необхідно виключити анемію, спричинену цефтриаксоном, та відмінити препарат до встановлення етіології анемії.
Під час тривалого лікування слід регулярно контролювати картину крові.
У поодиноких випадках при лікуванні цефтриаксоном у хворих можуть відзначатися хибнопозитивні результати Кумбса. Як і інші антибіотики, цефтриаксон може спричиняти хибнопозитивний результат проби на галактоземію. Хибнопозитивні результати можуть бути отримані і при визначені глюкози у сечі, тому під час лікування цефтриаксоном глюкозурію при необхідності слід визначати лише ферментним методом.
Цефтриаксону натрієва сіль містить натрій, що необхідно врахувати пацієнтам, які дотримуються дієти з обмеженим вмістом натрію.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Немає даних щодо впливу цефтриаксону на швидкість реакції, але у зв’язку з можливістю виникнення запаморочення препарат може впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Ні в якому разі не можна застосовувати препарат з кальційвмісними розчинами (розчин Рінгера тощо)! Кальційвмісні розчини не слід призначати протягом 48 годин після останнього введення цефтриаксону.
У новонароджених та недоношених дітей описані випадки виникнення преципітатів у легенях та нирках, які спричинили летальні наслідки при одночасному введенні цефтриаксону та препаратів кальцію.
При одночасному застосуванні високих доз цефтриаксону і таких сильнодіючих діуретиків як фуросемід, порушень функції нирок не спостерігалося. Немає вказівок на те, що цефтриаксон підвищує ниркову токсичність аміноглікозидів. Після прийому алкоголю одразу після прийому цефтриаксону не спостерігалося ефектів, схожих на дію дисульфіраму (тетураму).
Цефтриаксон не містить N-метилтіотетразольну групу, яка б могла викликати непереносимість етанолу, а також кровотечі, властиві деяким іншим цефалоспоринам. Пробенецид не впливає на виведення цефтриаксону.
In vitro був виявлений антагонізм між хлорамфеніколом та цефтриаксоном.
Не можна використовувати розчинники, які містять кальцій, такі як розчин Рінгера чи розчин Гартмана, для розчинення цефтриаксону у флаконах чи для розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення у зв’язку з вірогідністю утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону. Виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону також може відбуватись при змішуванні цефтриаксону з розчинами, які містять кальцій в одній інфузійній системі для внутрішньовенного введення. Цефтриаксон не можна одночасно вводити внутрішньовенно з розчинами, які містять кальцій, у тому числі з тривалими інфузіями, які містять кальцій, наприклад, парентеральне харчування. У дослідженнях in vitro було показано, що у немовлят підвищений ризик утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону.
Згідно з літературними даними, цефтриаксон не сумісний з амзакрином, ванкоміцином, флуконазолом та аміноглікозидами.
Бактеріостатичні засоби можуть впливати на бактерицидну дію цефалоспоринів.
Цефтриаксон може зменшувати ефективність гормональних пероральних контрацептивів. У зв’язку з цим рекомендується застосовувати додаткові (негормональні) методи контрацепції під час лікування та протягом 1 місяця після лікування.
Немає повідомлень про взаємодію між цефтриаксоном та продуктами для перорального прийому, які містять кальцій, та взаємодію між цефтриаксоном при внутрішньом’язовій ін’єкції і продуктами, які містять кальцій (внутрішньовенно чи перорально).

Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Бактерицидна активність цефтриаксону зумовлена пригніченням синтезу клітинних мембран. Цефтриаксон активний in vitro відносно більшості грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів. Цефтриаксон характеризується дуже великою стійкістю до більшості β-лактамаз (як пеніциліназ, так і цефалоспориназ) грампозитивних і грамнегативних бактерій. Цефтриаксон активний відносно таких мікроорганізмів in vitro і при клінічних інфекціях:
грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus (у тому числі ті, що утворюють пеніциліназу), коагулазо-негативні стафілококи, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus групи A (Str. рyogenes), Streptococcusгрупи B (Str. agalactiae), Streptococcus viridans.
Примітка. Стійкі до метициліну Staphylococcus spp., а також більшість штамів Enterococcus (наприклад, E. faecalis, Enterococcus faecium та Listeria monocytogenes) виявляють стійкість до цефалоспоринів, у тому числі цефтриаксону;
грамнегативні аероби: Aeromonas spp., Alcaligenes spp., Branhamella catarrhalis (що утворюють і не утворюють β-лактамази), Citrobacter spp., Enterobacter spp. (деякі штами резистентні), Escherichia coli, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella spp., Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeaе, Neisseria meningitidis, Plesiomonas shigelloides, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp., Pseudomonas aeruginosa (деякі штами резистентні), Salmonella spp. (у тому числі S. typhi), Klebsiella spp. (у тому числі K. pneumoniae), Serratia spp. (у тому числі S. marcescens), Shigella spp., Vibrio spp., Yersinia spp.
(у тому числі Y. enterocolitica).
Примітка. Багато штамів вищезазначених мікроорганізмів, які мають множинну стійкість до таких антибіотиків як пеніциліни, більш ранні цефалоспорини і аміноглікозиди, є чутливими до цефтриаксону.
Treponema pallidum чутлива до цефтриаксону in vitro і в дослідах на тваринах. Клінічні дослідження показують, що цефтриаксон ефективний для лікування первинного і вторинного сифілісу, за винятком клінічних штамів P. аeruginosa, стійких до цефтриаксону;
анаероби: Bacteroides spp. (чутливі до жовчі), Clostridium spp. (за винятком C. difficile), Fusobacterium spp. (за винятком F. mortiferum та F. varium), Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.
Примітка. Багато зі штамів Bacteroides spp., які продукують β-лактамази (зокрема, B. fragilis), стійкі до цефтриаксону.
Фармакокінетика. Цефтриаксон відрізняється тривалим часом напіввиведення, який у здорових дорослих становить приблизно 8 годин. Концентрація у плазмі крові після внутрішньовенного введення дорівнює такій після внутрішньом’язового введення. Це означає, що біодоступність цефтриаксону після внутрішньом’язового введення становить 100 %. Після внутрішньовенного введення цефтриаксон швидко проникає у тканинну рідину, де протягом більш ніж 24 годин підтримуються бактерицидні концентрації щодо чутливих мікроорганізмів.
Виведення.
Період напіввиведення цефтриаксону у здорових дорослих становить приблизно 8 годин. У немовлят у перші 8 днів життя, а також в осіб старше 75 років період напіввиведення в середньому у 2-3 рази більший. У дорослих 50-60 % цефтриаксону виводиться у незміненому вигляді нирками і 40-50 % – з жовчю. Кишкова флора перетворює цефтриаксон у неактивні метаболіти. У новонароджених дітей нирками виводиться приблизно 70 % дози. У хворих із нирковою або печінковою недостатністю фармакокінетика цефтриаксону змінюється незначною мірою, відзначається лише незначне збільшення періоду напіввиведення. Якщо порушена лише функція нирок, збільшується виведення з жовчю, якщо порушена функція печінки, збільшується виведення нирками.
Зв’язування з білками.
Цефтриаксон оборотно зв’язується з альбуміном, причому ступінь зв’язування зменшується зі зростанням концентрації, наприклад, знижуючись з 95 % при концентрації у плазмі крові менше 100 мг/л до 85 % при концентрації 300 мг/л. Завдяки нижчій концентрації альбуміну у тканинній рідині частка вільного цефтриаксону в ній вища, ніж у плазмі крові.
Проникнення у цереброспінальну рідину.
У дітей, у тому числі новонароджених, цефтриаксон проникає в запалені мозкові оболонки. Концентрація цефтриаксону у цереброспінальній рідині при бактеріальному менінгіті становить 17 % від концентрації у плазмі крові, що майже в 4 рази перевищує концентрацію при асептичному менінгіті. Через 24 години після внутрішньовенного введення цефтриаксону у дозі 50-100 мг/кг маси тіла у цереброспінальній рідині спостерігаються концентрації цефтриаксону, які перевищують 1,4 мг/л. У дорослих хворих з менінгітом після введення дози 50 мг/кг маси тіла через 2-24 години досягаються такі концентрації цефтриаксону у цереброспінальній рідині, які в багато разів перевищують мінімальні інгібуючі концентрації для найрозповсюдженіших збудників менінгіту.
Цефтриаксон проникає крізь плацентарний бар’єр та у малих концентраціях – у грудне молоко.

Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок від білого до жовто-оранжевого кольору.

Несумісність.
Не можна змішувати з кальційвмісними розчинами, такими як розчин Рінгера чи розчин Гартмана.
Цефтриаксон несумісний з амсакрином, ванкоміцином, флуконазолом і аміноглікозидами.
Не слід змішувати з іншими розчинниками, крім тих, що зазначені у розділі «Спосіб застосування та дози».
Несумісний з розчинами, що містять інші антибіотики.

Термін придатності. 2,5 року.

Умови зберігання.
Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Приготовлений розчин зберігати не більше 6 годин при температурі не вище 25 °С і не більше
24 годин у холодильнику (2-8 °С).

Упаковка.
По 500 мг або 1000 мг порошку у флаконі. По 1 флакону в картонній упаковці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.
ЕМКЙОР ФАРМАСЬЮТІКАЛС ЛТД.

Місцезнаходження.
Дж-174, М.I.Д.С., Тарапур, Войсар, Діст. Чан-401506, Індія.