Эстрожель аналоги и цены

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

ЕСТРОЖЕЛЬ

(OESTROGEL)

Склад:

діюча речовина: естрадіол (estradiol);

1 г гелю містить 0,6 мг естрадіолу (у вигляді естрадіолу гемігідрату);

допоміжні речовини: карбомер 980, триетаноламін, етанол 96 %, вода очищена.

Одна доза аплікатора відповідає 2,5 г гелю або 1,5 мг естрадіолу.

Лікарська форма.

Гель для місцевого застосування.

Фармакотерапевтична група.

Естрогени. Прості препарати природних та напівсинтетичних естрогенів.

Код АТС G03C A03.

Клінічні характеристики.

Показання.

Симптоми, пов’язані з дефіцитом естрогенів при віковій або штучній менопаузі, для профілактики постменопаузального остеопорозу.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до активного інгредієнта або до  допоміжних речовин в анамнезі.

Рак молочної залози (діагностований, підозрюваний або в анамнезі).

Діагностовані або підозрювані естрогензалежні злоякісні пухлини (наприклад, рак ендометрія).

Вагінальні кровотечі нез’ясованої етіології.

Гіперплазія ендометрія, що не лікувалася.

Тромбоемболічні захворювання вен наявні або в анамнезі (тромбоз глибоких вен (ТГВ), емболія легеневої артерії).

Гостра тромбоемболія артерій наявна або в анамнезі (наприклад, стенокардія, інфаркт міокарда).

Тяжкі захворювання печінки наявні або в анамнезі (до нормалізації лабораторних показників функцій печінки).

Порфірія.

Спосіб застосування та дози.

Естрожель призначають циклами 24-28 днів на місяць. Дози та тривалість лікування встановлює лікар індивідуально.

Одну дозу (2,5 г гелю)  наносять тонким шаром на велику поверхню шкіри: живота, поперека, стегон, плечей та передпліч до повного всмоктування 1 раз на добу. Зазвичай застосовують 2,5 г гелю на добу. У разі необхідності після 2-3 циклів дозу можна скоригувати відповідно до клінічних ознак надлишку чи дефіциту естрогенів (див. розділ «Побічні реакції»). Наприкінці кожного терапевтичного циклу можливі менструальноподібні кровотечі відміни.

Спосіб застосування.

1 доза аплікатора відповідає 2,5 г гелю або 1,5 мг естрадіолу гемігідрату.

Гель наноситься пацієнтками самостійно. Для цього слід відкрити тубу і проткнути її за допомогою маленького пробійника, який знаходиться у пробці. Металева перетинка туби має повністю відкритись. Для розрахунку щоденної дози використовують пластмасовий аплікатор-дозатор. Необхідно натиснути на тубу над лінійкою шпателя. 1 доза дорівнює стовпчику (діаметру олівця),  довжина якого збігається з заглибленням на лінійці. Заглиблення має рисочку, яка дає змогу поділити добову дозу навпіл. Один тюбик розрахований на 30 доз.

Наносити гель слід тонким шаром на поверхню шкіри у вищезазначених місцях. Не слід масажувати місце нанесення гелю. Необхідно запобігати потраплянню гелю на молочні залози та слизові оболонки. Застосування є правильним і  ефективним, якщо гель повністю всмоктується менш ніж за 2-3 хвилини.

Побічні реакції.

Побічні реакції, як правило, виражені слабко і дуже рідко потребують припинення лікування. Побічні реакції виникають зазвичай лише у перші місяці лікування.

Порушення метаболізму: набряки, збільшення маси тіла.

Розлади психіки: зміни настрою та порушення лібідо.

З боку нервової системи: головний біль, мігрень.

З боку серцево-судинної системи: підвищення артеріального тиску, тромбоемболія вен.

З боку травного тракту: нудота, блювання, шлункові коліки, порушення функції печінки та відтоку жовчі.

З боку шкіри: висип.

З боку репродуктивної системи: невпорядковані вагінальні кровотечі або виділення.

Новоутворення у молочних залозах: рак молочної залози.

Реакції у місці застосування: подразнення шкіри.

Нижче наведені побічні явища,  які потребують коригування дози залежно від ознак недостатності або збільшення кількості естрогенів:

ознаки недостатньої кількості естрогенів: припливи, частий головний біль, мігрень, сухість піхви, подразнення очей при застосуванні контактних лінз;

ознаки перебільшення кількості естрогенів: нудота, блювання, різь у животі, метеоризм, набряк молочних залоз, роздратованість, набряки, відчуття тяжкості у ногах, посилення секреції з шийки матки.

Інші можливі побічні явища: маткові кровотечі (потрібно визначити причину, у тому числі, ендометріоз), галакторея (необхідне обстеження для виключення аденоми гіпофіза), загострення епілепсії, хлоазма або меланоз.

Передозування.

У разі передозування можливе виникнення явищ, зазначених у розділі «Побічні реакції» (ознаки перебільшення кількості естрогенів). Ці симптоми зникають при відміні лікування чи зменшенні дози.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Не можна застосовувати у період вагітності або годування груддю. Лікування Естрожелем слід негайно припинити у разі підтвердження вагітності або при підозрі на вагітність. За даними епідеміологічних досліджень не було підтверджено додаткового ризику виникнення вроджених вад плода внаслідок застосування естрогену на ранніх строках вагітності у разі її пізнього діагностування. Разом з цим слід зазначити,  що штучно припиняти вагітність жінкам, які приймали естрогени чи естропрогестагени на ранніх строках вагітності у разі її пізнього діагностування, не потрібно.

Діти. Препарат не застосовують у педіатричній практиці.

Перед початком або повторним призначенням замісної гормональної терапії (ЗГТ) лікарю необхідно зібрати повний особистий і сімейний анамнез пацієнтки, слід провести медичне (включаючи органи малого таза і грудні залози) обстеження з метою виявлення можливих протипоказань і дотримання необхідної обережності при призначенні препарату.

У процесі лікування рекомендується проводити періодичні обстеження. Частота і вид методів, що входять до нього, визначаються для кожної пацієнтки індивідуально. Жінок треба інформувати, що слід повідомляти лікарю про зміни у молочних залозах. Дослідження, включаючи мамографію, необхідно проводити відповідно до прийнятих норм і адаптувати до індивідуальних клінічних потреб кожної пацієнтки.

Якщо будь-який із нижченаведених станів наявний, зустрічався раніше і/або загострювався під час вагітності або попередньої гормональної терапії, пацієнтка має знаходитися під постійним наглядом лікаря. Ці стани, у деяких випадках, можуть рецидивувати або загострюватися під час лікування Естрожелем, зокрема лейоміома (фіброміома) матки або ендометріоз, якщо вони були в анамнезі, фактори ризику естрогензалежних пухлин (наприклад, І ступінь спадковості раку молочної залози), артеріальна гіпертензія, захворювання печінки легкого або помірного ступеня та аденома печінки, цукровий діабет з ураженням судин або без ураження, холелітіаз, мігрень, системний червоний вовчак, епілепсія, бронхіальна астма, отосклероз.

Терапію необхідно припинити  при виникненні таких станів: жовтяниця або тяжкі порушення функції печінки, значне підвищення артеріального тиску, часті напади мігренеподібного головного болю.

Тривале застосування естрадіолу без додавання гестагенних препаратів може спричинити гіперплазію ендометрія, що збільшує ризик розвитку раку ендометрія. Таким чином, у пацієнток з інтактною маткою застосування Естрожелю обов'язково має супроводжуватися циклічним призначенням гестагенів.

Під час прийому Естрожелю у комбінації з прогестагеном у 80-90 % жінок спостерігаються регулярні менструальноподібні кровотечі із середньою тривалістю 5-6 днів. Менструальноподібні кровотечі починаються звичайно протягом 1-7 днів після останнього прийому прогестагену. Кровотечі «прориву»  і/або незначні кров'янисті виділення спостерігаються під час лікування приблизно у 4-5 % жінок. Аменорея зустрічається у 3-5 % жінок у 1-й рік лікування.

Естрогени можуть спричинити затримку рідини в організмі, тому пацієнткам з порушенням функції серця і нирок повинні перебувати під особливим контролем. Пацієнтки з нирковою недостатністю потребують особливо уважного спостереження, оскільки слід очікувати підвищення рівня діючих речовин Естрожелю в крові.

Зміни толерантності до глюкози спостерігалися в деяких пацієнток, які приймали естроген/прогестагенові препарати. Естрожель може підвищувати чутливість до інсуліну і прискорювати його елімінацію. У хворих на цукровий діабет слід уважно стежити за рівнем глюкози крові у перші місяці ЗГТ.

Відомо про підвищення ризику виникнення хірургічно підтвердженої жовчокам'яної хвороби у постменопаузі у жінок, які приймали естрогени.

Застосування естрогенів може змінити результати деяких ендокринологічних тестів, показників функцій печінки.

Слід ретельно спостерігати за пацієнтками з гіпертригліцеридемією, які застосовують ЗГТ. Відомо кілька випадків різкого підвищення рівня тригліцеридів у плазмі крові при прийманні естрогенів такими пацієнтками, що може призвести до розвитку панкреатиту.

Естрогени підвищують рівень тиреоїд-зв’язуючого глобуліну (ТЗГ), що призводить до підвищення рівня циркулюючої кількості гормонів щитовидної залози, вимірюваного за допомогою протеїн-зв'язаного йоду, концентрації Т4 (колонковий або радіоімунний метод дослідження) або концентрації Т3 (радіоіммунний метод дослідження). Підвищення рівня Т3 знижується, що відображає підвищений ТЗГ, концентрації вільних Т4 і Т3 змінюються.

Можуть підвищуватися концентрації в сироватці крові та інших зв’язуючих протеїнів, наприклад, кортикоїд-зв’язуючий глобулін (КЗГ), глобулін, що зв'язує статеві гормони (ГЗСГ), що призводить до підвищення концентрації циркулюючих кортикостероїдів і статевих стероїдних гормонів відповідно. Концентрації вільного або біологічно активного гормона залишаються незмінними. Концентрація інших протеїнів плазми може підвищуватися (ангіотензин/ренін субстрат, альфа-1-трипсин, церулоплазмін).

Необхідний ретельний контроль за станом пацієнток у таких випадках:

ішемічний інсульт при атеросклерозі, крововилив у мозок, оклюзія вен сітківки, ожиріння у зв’язку з ризиком венозного тромбозу, постільний режим та підготовка до планової операції (бажано відмінити лікування за 1 місяць до операції).  Пильного нагляду потребують пацієнтки з доброякісною пухлиною шкіри, пролактин-секретуючою пухлиною гіпофіза, отоспонгіозі чи свербежу в анамнезі.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Відсутні  дані.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При застосуванні разом з циклоспорином можливе зменшення виведення циклоспорину печінкою та підвищення рівня циклоспорину, креатиніну та трансаміназ у плазмі крові.

Є посилання на те, що естрогени можуть знижувати ефект антигіпертензивних і протидіабетичних препаратів та антикоагулянтів. Супутнє застосування препаратів, індукторів печінкових ферментів (барбітуратів, карбамазепіну, гризеофульвіну, фенобарбіталу, фенітіону, примідону, рифабутину і рифампіцину) може знижувати рівень естрадіолу у плазмі крові. Ритонавір і нелфінавір, хоча і є потужними інгібіторами, при одночасному застосуванні з естрогенами виявляють, навпаки, індукуючий ефект. Рослинні препарати, що містять траву звіробою продірявленного, можуть підсилювати метаболізм естрогенів і прогестагенів. При трансдермальному застосуванні препарат минає ефект «першого проходження» через печінку, отже, трансдермально нанесені естрогени і прогестагени меншою мірою піддаються впливу індукторів ферментів, ніж гормони, застосовані внутрішньо.

Клінічно підвищений метаболізм естрогенів і прогестагенів може призвести до зниження ефекту і зміни характеру вагінальної кровотечі.

Фармакодинаміка. Фармакологічні властивості зумовлені наявністю естрадіолу, який є фолікулярним гормоном. На фоні лікування препаратом значно зменшуються прояви клімактеричного синдрому (припливи, збільшене потовиділення, сухість піхви, пригнічений настрій). У жінок клімактеричного періоду при застосуванні Естрожелю не зменшується вміст мінералів у кістковій тканині, що запобігає розвитку клімактеричного остепорозу.  Здатність запобігати остеопорозу має індивідуальний характер і пропорційна дозі доступного естрогену. При застосуванні 2,5 гелю на добу протягом 21 доби з 28 ефект забезпечується приблизно у 89 % жінок. Трансдермальний шлях введення дає змогу застосовувати натуральний естроген, який секретується яєчниками – естрадіол-17β. Цей шлях виключає ефект первинного проходження через печінку, запобігаючи тим самим стимуляції синтезу ангіотензину, ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) та деяких коагулюючих факторів, що зменшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань, тромбоемболій та метаболічних порушень.

Фармакокінетика. При аплікації гелю спирт швидко випаровується. При цьому 10 % нанесеної дози, що відповідає 150 мкг естрадіолу, просочується крізь шкіру. Естрадіол затримується у підшкірній клітковині та вивільняється у системний кровообіг поступово. Рівень естрадіолу у плазмі крові жінок менопаузального періоду при застосуванні однієї дози (2,5 г гелю) на день дорівнює 80 пг/мл, що відповідає нормальному співвідношенню естрон/естрадіол у жінок репродуктивного віку.  Метаболізм та виведення естрадіолу при застосуванні Естрожелю аналогічні біотрансформації та виведенню природних естрогенів.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: безбарвний прозорий гель із запахом спирту.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С у місцях, нeдоступних для дітей.

Упаковка.

По 80 г у тубі в комплекті з аплікатором-дозатором, вкладеній у картонну коробку.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Безен Меньюфекчурiнг Белджiум СА, Бельгія /Besins  Manufacturing  Belgium SA, Belgium).

Місцезнаходження.

Грот-Бігарденштрат 128, 1620 Дрогенбос, Бельгія/Groot-Bijgaardenstraat 128, 1620, Drogenbos, Belgium.