Флексид цены в аптеках Львова

Цены на Флексид в аптеках Львова:
найдено 0 предложений и 0 аптек.
Все цены и наличие Флексид актуальны на сегодняшний день. Купить перепарат вы сможете в любой из нижеперечисленных аптек Львова.
Укажите ваш точный адрес, чтобы купить Флексид в ближайшей аптеке
По вашему запросу ничего не найдено


Условия пользования


Флексид инструкция

ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ФЛЕКСІДÒ
(FLEXIDÒ)

Склад:
діюча речовина: levofloxacin;
1 таблетка містить левофлоксацину 250 мг або 500 мг у формі левофлоксацину гемігідрату;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон, натрію крохмальгліколят (тип А), тальк, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію кроскармелоза, гліцерол дибегенат;
оболонка: гіпромелоза, гідроксипропілцелюлоза, макрогол 6000, титану діоксид (E 171), заліза оксид жовтий (E 172), заліза оксид червоний (E 172), тальк.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група.
Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Фторхінолони.
Код АТС J01M А12.

Клінічні характеристики.
Показання.
Гострі синусити, загострення хронічних бронхітів, негоспітальна пневмонія, ускладнені та неускладнені інфекції сечовивідних шляхів (у тому числі пієлонефрити), інфекції шкіри і м`яких тканин, септицемія/бактеріємія, інтраабдомінальні інфекції.

Протипоказання.
Підвищена чутливість до левофлоксацину, інших хінолонів або до будь-якої з допоміжних речовин. Епілепсія, хворі зі скаргами на побічні реакції з боку сухожиль після попереднього застосування хінолонів. Період вагітності і годування груддю. Дитячий вік до 18 років.

Спосіб застосування та дози.
Таблетки приймають 1 або 2 рази на добу. Доза залежить від типу і тяжкості інфекції. Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби і становить не більше 14 днів. Рекомендовано продовжувати лікування левофлоксацином принаймі протягом 48 - 72 годин після зникнення гострих симптомів захворювання.
Таблетки слід ковтати, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Для зручності дозування таблетки можна ділити за розподільчою рискою. Приймають незалежно від прийому їжі.
Щодо дозування слід дотримуватись нижчевикладених рекомендацій.

Дозування для пацієнтів з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну > 50 мл/хв)
ПоказанняДобова дозаКількість прийомів на добуТривалість лікування
Гострі синусити500 мг1 раз10 - 14 днів
Загострення хронічного бронхіту250 - 500 мг1 раз7 - 10 днів
Негоспітальна пневмонія500 - 1000 мг1-2 рази7 - 14 днів
Неускладнені інфекції сечовивідних шляхів 250 мг1 раз3 дні
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, включаючи пієлонефрит250 мг1 раз7 - 10 днів
Інфекції шкіри і м’яких тканин500 - 1000 мг1 - 2 рази7 - 14 днів
Септицемія/бактеріємія500 - 1000 мг1 - 2 рази10 - 14 днів
Інтраабдомінальні інфекції*500 мг1 раз7 - 14 днів
*У комбінації з антибіотиками з дією на анаеробні збудники.

Дозування для пацієнтів з порушеною функцією нирок (кліренс креатиніну < 50 мл/хв)
Кліренс креатиніну

Режим дозування (залежно від тяжкості інфекції)


50 - 20 мл/хв
перша доза: 250 мг
наступні: 125 мг/24 год
перша доза: 500 мг
наступні: 250 мг/24 год
перша доза: 500 мг
наступні: 250 мг/12 год

19 - 10 мл/хв
перша доза: 250 мг
наступні: 125 мг/48 год
перша доза: 500 мг
наступні: 125 мг/24 год
перша доза: 500 мг
наступні: 125 мг/12 год
< 10 мл/хв
(а також при гемодіалізі та ХАПД 1)
перша доза: 250 мг
наступні: 125 мг/48 год
перша доза: 500 мг
наступні: 125 мг/24 год
перша доза: 500 мг
наступні: 125 мг/24 год


















1
– Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні.

Дозування для пацієнтів з порушеною функцією печінки.
Корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується в печінці.
Дозування для пацієнтів літнього віку.
Якщо ниркова функція не порушена, немає потреби в корекції дози.

Побічні реакції.
Небажані ефекти, пов’язані із застосуванням левофлоксацину, наведені нижче за класифікацією: дуже поширені (> 1/10), поширені (> 1/100, < 1/10, непоширені (> 1/1000, < 1/100), рідко поширені (> 1/10 000, < 1/1000), дуже рідко поширені (< 1/10 000), включаючи поодинокі повідомлення.
Реакції з боку шкіри та загальні реакції підвищеної чутливості:
– рідко поширені – загальні реакції підвищеної чутливості (анафілактичні та анафілактоїдні) з такими ознаками, як кропив’янка, спазм бронхів і, можливо, тяжка задишка, дуже рідко – набряк шкіри та слизових оболонок (наприклад, шкіри обличчя і слизової оболонки глотки);
– дуже рідко поширені – раптове зниження артеріального тиску та шок; подовження QT-інтервалу, підвищена чутливість до сонячного та ультрафіолетового проміння;
– поодинокі випадки – тяжкі висипання на шкірі і слизових оболонках з утворенням пухирів, такі як синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) та ексудативна мультиформна еритема. Загальним реакціям підвищеної чутливості можуть інколи передувати більш легкі реакції з боку шкіри (свербіж та почервоніння шкіри). Такі реакції можуть з'явитися вже після першої дози та протягом кількох хвилин або годин після прийому.
Травний тракт/обмін речовин:
– поширені – нудота, пронос;
– у поодиноких випадках – відсутність апетиту, блювання, біль у животі, розлади травлення;
– рідко поширені – криваві проноси, які інколи можуть бути ознакою запалення кишечнику, в тому числі псевдомембранозного коліту;
– дуже рідко поширені – зниження вмісту цукру в крові (гіпоглікемія), що має, можливо, особливе значення для хворих на цукровий діабет. Ознаками гіпоглікемії можуть бути підвищений апетит, нервозність, підвищена пітливість, тремтіння кінцівок.
Щодо інших хінолонів відомо, що вони, можливо, здатні спричиняти напади порфірії у хворих з наявністю порфірії. Це може стосуватись також і левофлоксацину.
Нервова система:
– у поодиноких випадках – головний біль, запаморочення, сонливість, розлади сну;
– рідко поширені – парестезія в кистях, тремтіння, неспокій, стани страху, судомні напади та сплутаність свідомості;
– дуже рідко поширені – розлади зору та слуху, порушення смаку та нюху, знижене відчуття дотику, а також психотичні реакції, такі як галюцинації та депресивні зміни настрою, суїцидальні думки; порушення ходи.
Серцево-судинна система:
– рідко поширені – тахікардія, зниження артеріального тиску;
– дуже рідко поширені – колапс, подібний до шоку.
Кістково-м'язова система:
– рідко поширені – ураження сухожилля, в тому числі його запалення, біль у суглобах або м'язах;
– дуже рідко поширені – розрив ахіллового сухожилля. Ця побічна дія може проявитися протягом 48 годин від початку лікування та уразити ахіллове сухожилля обох ніг. Можлива м'язова слабкість, яка може мати особливе значення для хворих на тяжку міастенію;
– поодинокі випадки – рабдоміоліз.
Печінка та нирки:
– поширені – підвищені показники печінкових ензимів (наприклад, АЛТ, АСТ);
– у поодиноких випадках – підвищені показники білірубіну та креатиніну сироватки крові;
– дуже рідко поширені – печінкові реакції, такі як запалення печінки. Погіршення функції нирок, аж до гострої ниркової недостатності, наприклад, внаслідок алергічних реакцій (інтерстиціальний нефрит).
Кров:
– у поодиноких випадках – еозинофілія, лейкопенія;
– рідко поширені – нейтропенія, тромбоцитопенія, яка може спричиняти підвищену схильність до крововиливів або кровотеч;
– дуже рідко поширені – агранулоцитоз, що може призвести до тяжких симптомів хвороби (тривала або рецидивуюча гарячка, фарингіт, виражене хворобливе самопочуття);
– у поодиноких випадках – гемолітична анемія, панцитопенія.
Інші:
– в окремих випадках – загальна слабкість (астенія);
– дуже рідко поширені – гарячка, алергічний пневмоніт, васкуліт; застосування будь-яких антибактеріальних засобів може призвести до порушень, пов’язаних з їх впливом на нормальну мікрофлору людського організму. З цієї причини може розвинутись вторинна інфекція, яка вимагатиме додаткового лікування.

Передозування.
Симптоми: з боку центральної нервової системи (сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості та судомні напади); з боку травної системи (нудота та ерозія слизових оболонок). При застосуванні доз, вищих ніж терапевтичні, спостерігалось подовження QT-інтервалу.
Лікування. Промивання шлунка, проведення ретельного спостереження за пацієнтом, включаючи ЕКГ, застосування антацидних засобів. Терапія симптоматична.
Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний, не є ефективним засобом для виведення левофлоксацину з організму. Специфічний антидот не існує.

Застосування у період вагітності або годування груддю.
Через відсутність досліджень на людині і можливе ушкодження хінолонами суглобового хряща в організмі, який росте, левофлоксацин не можна застосовувати вагітним та жінкам, які годують груддю. Якщо під час лікування левофлоксацином встановлюється вагітність, про це слід повідомити лікарю.

Діти.
Дітям і підліткам віком до 18 років не можна застосовувати левофлоксацин, оскільки не виключене ушкодження суглобового хряща.



Особливості застосування.
У тяжких випадках пневмококової пневмонії левофлоксацин може бути не самим ефективним препаратом для терапії.
Нозокоміальні інфекції, спричинені синьогнійною паличкою (P. aeruginosa), у деяких випадках потребують комбінованої терапії.
У поодиноких випадках може виникнути тендиніт (запалення сухожиль). Найчастіше у таких випадках залучається ахіллове сухожилля, що може призвести до його розриву. Ризик розвитку тендиніту ірозриву сухожилля особливо збільшується у пацієнтів літнього віку і в пацієнтів, які приймають кортикостероїди. Тому при призначенні левофлоксацину необхідно ретельне спостереження за такими пацієнтами. У разі виникнення симптомів тендиніту пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем. Якщо у пацієнта розвинувся тендиніт, лікування левофлоксацином слід негайно припинити і застосувати відповідну терапію (наприклад, іммобілізація ураженого сухожилля).
Симптомами захворювання, спричиненого Clostridium difficile, може бути діарея, особливо її тяжкі, затяжні форми, з домішками крові, що виникає під час або після лікування левофлоксацином. Найтяжчоюформою цього захворювання є псевдомембранозний коліт. При перших ознаках виникнення псевдомембранозного коліту прийом препарату слід негайно припинити, при цьому пацієнт повинен отримати необхідну терапію. При такому діагнозі препарати, що інгібують перистальтику, протипоказані.
Препарат з обережністю слід застосовувати пацієнтам, схильним до судомних реакцій, наприклад, пацієнтам з існуючим ураженням нервової системи, при одночасному лікуванні фенбуфеном і подібними нестероїдними протизапальними препаратами або лікарськими засобами, що знижують судомний поріг, такими як теофілін.
З обережністю слід призначати препарат пацієнтам з прихованими або явними дефектами активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, які при лікуванні антибактеріальними препаратами групи хінолонів можуть мати схильність до гемолітичних реакцій.
Оскільки левофлоксацин виділяється, головном чином, нирками, у пацієнтів з порушенням функції нирок слід коригувати дозу препарату.
Під час лікування левофлоксацином слід уникати дії сонячного світла або штучного ультрафіолетового опромінення (наприклад, солярій, лікування УФ), щоб уникнути появи фотосенсибілізації.
Оскільки існує ймовірність підвищення показників у тестах на згортання крові (протромбіновий час/міжнародне нормалізоване співвідношення та/або кровотеча у пацієнтів, які лікуються левофлоксацином укомбінації з антагоністом вітаміну К (наприклад, варфарином), при одночасному застосуванні цих препаратів необхідно проводити спостереження за результатами тестів на згортання крові.
Були повідомлення про виникнення психотичних реакцій у пацієнтів, які приймали препарати групи хінолонів, включаючи левофлоксацин. У вкрай поодиноких випадках ці реакції збільшувалися до виникнення суїцидальних думок і спроб завдати собі шкоди, іноді навіть після одноразового застосування левофлоксацину. У разі виникнення у пацієнтів подібних реакцій слід припинити застосування препарату і вжити відповідних заходів. Рекомендується з обережністю застосовувати левофлоксацин психічно хворим особам або пацієнтам із психічними захворюваннями в анамнезі.
Препарат містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
До з’ясування індивідуальної реакції на левофлоксацин під час лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.



Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Адсорбція левофлоксацину суттєво зменшується при одночасному прийомі з антацидами, які містять магній та алюміній, а також із препаратами, які містять солі заліза. Рекомендований термін часу між прийомом левофлоксацину та названими препаратами повинен становити не менше 2 годин. Біодоступність левофлоксацину значно зменшується при одночасному прийомі з сукралфатом. Проміжок часу між прийомом цих препаратів повинен становити не менше 2 годин. Хоча в клінічних дослідженнях не встановлено взаємодії між левофлоксацином і теофіліном, проте можливе суттєве зниження судомного порога при одночасному застосуванні хінолонів з теофіліном, нестероїдними протизапальними препаратами та іншими агентами, які зменшують судомний поріг. Концентрація левофлоксацину в плазмі в присутності фенбуфену була приблизно на 13 % вище, ніж при прийомі лише левофлоксацину. Пробенецид і циметидин статистично достовірно впливають на виведення левофлоксацину. Нирковий кліренс левофлоксацину знижується в присутності пробенециду на 34 %, а циметидину – на 24 %. Завдяки цьому обидва препарати здатні блокувати канальцеву екскрецію левофлоксацину. Період напівжиття циклоспорину збільшується на 33 % при одночасному прийомі з левофлоксацином.
При одночасному застосуванні з антагоністами вітаміну К (наприклад, варфарином) підвищуються показники коагуляційних тестів та/або збільшується ризик виникнення кровотечі. Зважаючи на це, пацієнтам, які лікуються паралельно антагоністами вітаміну К, необхідно здійснювати контроль показників коагуляції.
Не рекомендується застосування левофлоксацину одночасно з алкоголем.

Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Левофлоксацин характеризується широким спектром антибактеріальної дії. Бактерицидний ефект забезпечується завдяки пригніченню левофлоксацином бактеріального ферменту ДНК-гірази. Результатом такого пригнічення є неможливість подальшого поділу (розмноження) бактеріальних клітин. Спектр активності левофлоксацину включає грампозитивні, грамнегативні бактерії разом з неферментуючими бактеріями.
До препарату чутливі такі мікроорганізми:
грампозитивні аероби: Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus methi-S, Staphylococcus coagulase negative methi-S(1), Streptococci, групи C, G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae peniI/S/R,Streptococcus pyogenes;
грамнегативні аероби: Acinetobacter baumannii, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter agglomerans, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus influenzae ampi-S/R,Haemophilus para- influenzae, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis b+/b-, Morganella morganii, Pasteurella multocida, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescens;
анаероби: Bacteroides fragilis, Clostridium perfringens, Peptostreptococcus;
інші: Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticum, H. pylori.
До дії препарату помірно чутливі:
грампозитивні аероби: Staphylococcus haemolyticus methi-R.;
грамнегативні аероби: Burkholderia cepacia;
анаероби: Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotamicron, Bacteroides vulgaris, Clostridium difficile.
До дії препарату резистентні:
грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus methiR, Staphylococcus coagulase negative methi-R.
Подібно до інших фторхінолонів, левофлоксацин неактивний щодо спірохет.
Фармакокінетика.
Всмоктування. При застосуванні внутрішньо левофлоксацин швидко та майже повністю всмоктується з піком концентрації у плазмі, який спостерігається через 1 годину після прийому. Абсолютна біодоступність – майже 100 %. Левофлоксацин підлягає лінійній фармакокінетиці в діапазоні від 50 до 600 мг. Прийом їжі практично не впливає на його всмоктування.
Розподіл. Приблизно 30 - 40 % левофлоксацину зв’язується з білками плазми. Кумуляційний ефект левофлоксацину при дозуванні 500 мг 1 раз на добу не має клінічного значення, проте існує незначна, але передбачувана його кумуляція при дозуванні 500 мг 2 рази на добу. Стабільні показники розподілу досягаються протягом 3 діб.
Розподіл у слизовій бронхів і секреті бронхіального епітелію. Максимальна концентрація левофлоксацину у слизовій бронхів та секреті бронхіального епітелію після прийому дози 500 мг становила 8,3 мкг/г та 10,8 мкг/мл відповідно.
Розподіл у тканині легенів. Максимальна концентрація левофлоксацину в тканині легенів після прийому дози 500 мг становила приблизно 11,3 мкг/г та досягалась протягом 4 - 6 годин після застосування. Концентрація в легенях стабільно перевищувала таку в плазмі.
Розподіл у рідині пухирів. Максимальна концентрація левофлоксацину в рідині пухирів після прийому дози 500 мг 1 або 2 рази на добу протягом 3 днів становила 4 та 6,7 мкг/мл відповідно.
Розподіл у спинномозковій рідині. Левофлоксацин погано потрапляє у спинномозкову рідину.
Розподіл у тканині простати. Після прийому дози 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 3 днів середні концентрації у тканині простати становили 8,7 мкг/г, 8,2 мкг/г та 2 мкг/г відповідно через 2, 6 та 24 години; середнє співвідношення концентрацій у простаті і плазмі – 1,84.
Концентрація в сечі. Середня концентрація левофлоксацину протягом 8 - 12 годин після одноразового прийому дози 150 мг, 300 мг або 500 мг становила 44 мг/л, 91 мг/л та 200 мг/л відповідно.
Метаболізм.
Левофлоксацин метаболізується дуже незначною мірою, метаболітами є дезметил-левофлоксацин та левофлоксацин N-оксид. Ці метаболіти становлять менше 5 % кількості препарату, що виділяється з сечею.
Виведення.
Після перорального застосування левофлоксацин виводиться з плазми відносно повільно (період напіввиведення становить 6 - 8 годин). Виведення здійснюється, в основному, нирками (понад 85 % уведеної дози). Немає суттєвої різниці щодо фармакокінетики левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального застосування.

Фармацевтичні характеристики:
основні фізико-хімічні властивості:
таблетки по 250 мг: світло-оранжево-рожевого кольору, восьмикутні, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з розподільчою рискою з обох боків;
таблетки по 500 мг: світло-оранжево-рожевого кольору, восьмикутні, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з розподільчою рискою з одного боку.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.
Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.
По 7 або 10 таблеток у блістері; по 1 (1 ´ 7) або (1 ´ 10) блістеру в картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Лек фармацевтична компанія д.д., Словенія, підприємство компанії Сандоз.

Місцезнаходження. 1526 Любляна, Веровшкова, 57, Словенія.