Гриппоцитрон Хот Лимон аналоги и цены

Всего найдено 281 аналог Гриппоцитрон Хот Лимон
Все аналоги Гриппоцитрон Хот Лимон подобраны по международной системе классификации лекарственных средств АТС (анатомо-терапевтическо-химическая классификация).
Действующие вещества: Парацетамол в комбинации с другими препаратами (исключая психотропные препараты)
Укажите ваш точный адрес, чтобы купить Гриппоцитрон Хот Лимон в ближайшей аптеке
Средняя цена
116
61 – 171 грн

Классификация лекарственного препарата Гриппоцитрон Хот Лимон

Аналоги по составу

У нижеперечисленных аналагов Гриппоцитрон Хот Лимон совпадают коды ATC. Аналоги подобраны по химической структуре лекарственного препарата и являются наиболее подходящими заменителями. Одинаковый состав, показания к применению, могут отличаться дозы действующих веществ.
Состав: аскорбиновая кислота, парацетамол, фенилэфрин, фенирамин

Аналоги по показанию и способу применения

Аналоги совпадают по коду ATC 4-го уровня. Лекарственные препараты, имеющие различный состав, но могут быть схожи по показанию и способу применения.

Аналоги по коду ATC 3-го уровня

Аналоги совпадают по коду ATC 3-го уровня. Лекарственные препараты, имеющие различный состав, но могут быть схожи по показания и способу применения.
Все аналоги Гриппоцитрон Хот Лимон представлены исключительно в ознакомительных целях и не являются поводом для самостоятельного принятия решения о замене препарата. Перед употреблением препарата проконсультируйтесь с врачом и ознакомьтесь с инструкцией по применению.
САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ГРИПОЦИТРОН Хот Лимон
(GRIPOCITRON Hot Lemon)

Склад лікарського засобу:
діючі речовини: Comb drug.
1 пакет (4 г порошку) містить парацетамолу 500 мг, кислоти аскорбінової  50 мг, феніраміну малеату  20 мг, фенілефрину гідрохлориду 10 мг;
допоміжні речовини: сорбіт (Е 420); кислота лимонна, безводна;  сахарин натрію; лактоза, моногідрат; ароматизатор «Лимон»; кислота янтарна; натрію цитрат,  повідон; кремнію діоксид колоїдний безводний; тартразин (Е 102).

Лікарська форма. Порошок для орального розчину.

Суміш гранул і порошку жовтого і білого кольорів з фруктовим запахом.

Назва і місцезнаходження виробника. ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я».
Україна, 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 22.

Фармакотерапевтична група. Інші аналгетики та антипіретики. Парацетамол, комбінації без психолептиків. Код АТС N02В Е51.
Грипоцитрон-Здоров’я – жарознижувальний, знеболювальний, антигістамінний, судинозвужувальний, протизапальний комбінований лікарський засіб. Фармакологічний ефект обумовлений дією компонентів, що входять до його складу, – парацетамолу, аскорбінової кислоти, феніраміну малеату та фенілефрину гідрохлориду.

Парацетамол інгібує синтез простагландинів та інших медіаторів болю і запалення переважно в центральній нервовій системі. Меншою мірою впливає на периферичну нервову систему, блокуючи проведення больових імпульсів. Виявляє жарознижувальну, знеболювальну і слабку протизапальну дію.

Аскорбінова кислота (вітамін С) компенсує підвищену потребу організму у вітаміні С при респіраторних інфекціях, підвищує неспецифічну резистентність організму. Має  антиоксидантні властивості, бере участь у регуляції окисно-відновних процесів, вуглеводного обміну, знижує потребу у вітамінах B1, B2, А, Е, фолієвій кислоті, пантотеновій кислоті. Покращує переносимість парацетамолу і подовжує його дію (подовжує період напіввиведення).

Феніраміну малеат – блокатор гістамінових Н1-рецепторів на ефекторних клітинах, виявляє протиалергічну дію, зменшує судинно-тканинну проникність слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, запобігає розвитку набряку тканин, зменшує вираженість місцевих ексудативних процесів, усуває сльозотечу, свербіж в очах і носі.

Фенілефрину гідрохлорид – симпатоміметик, стимулятор переважно -адренорецепторів, виявляє помірну судинозвужувальну дію, сприяючи усуненню набряку слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і додаткових пазух, зменшенню ринореї, сльозотечі і нормалізації носового дихання.

Фармакокінетика. Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо парацетамол швидко і прктично повністювсмоктується зі шлунково-кишкового тракту,переважно із верхніх відділів кишечнику.
Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 30-60 хв. Зв'язок з білками плазми- 25%. Проникає через плацентарний бар'єр, незначна частина – в грудне молоко.
95% парацетамолу метаболзується в печінці з утворенням глюкоруніду і сульфату. Залежно від концентрації в плазмі крові частково піддається деацетилюванню або гідроксилюванню. При застосуванні в терапевтичних дозах період напіввиведення становить 1-4 год. Тривалість дії – 3-4 год. Основний шлях виведення- із сечею (90-100% впродовж 24 год), у вигляді кон'югатів глюкоронідів (60%), сульфатів (35%) або цистеїну (3%); менше 55 екскретується в незмінному стані.
Аскорбінова кислота добре всмоктується з тонкого кишечнику. Біодоступність  становить приблизно 70%. Зв'язок з білками, тромбоцити, потім у всі тканини; найбільш висока концентрація створюється  в залозистих тканинах. Метаболізується переважно в пецінці. Виводиться у вигляді метаболітів і частково в незміненому вигляді, в основному нирками з сечею, а також з фекаліями, потом, грудним молоком.
Феніраміну малеат добре всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1-2.5 год. Метаболізується в печінці шляхом окисненняцитохрому Р-450; період напіввиведення становить16-19 год. Виведення відбувається в основному нирками. З сечею у незміненому стані або  у вигляді метаболітів 70-83% від прийнятої внутрішньо дози.
Фенілефрин при прийомі внутрішньо погано всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, характеризується низькою біодоступністю. Дія настає швидко і триває приблизно 20 хв.піддається біотрансформації за участю моноаміноксидази в стінці кишечнику, а також пресистемному метаболізму в печінці. Виводиться нирками.

Показання для застосування. Симптоматичне лікування інфекційно-запальних захворювань (грип, гострі респіраторні вірусні інфекції, простудні захворювання), що супроводжуються підвищеною температурою тіла, ознобом, головним болем, нежитем, набряком слизової оболонки носа (ринітом), чханням і болем у м’язах («ломота»), а також алергічний риніт, ринофарингіт.

Протипоказання. Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату;  тяжкі серцево-судинні захворювання, виражена артеріальна гіпертензія, шлуночкова тахікардія, тяжка печінкова і/або ниркова недостатність, аденома передміхурової залози з  утрудненим сечовипусканням, обструкція шийки сечового міхура,  пілородуоденальна обструкція, стенозуюча виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, захворювання легенів (включаючи бронхіальну астму), закритокутова глаукома, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, епілепсія, захворювання крові, період вагітності та годування груддю, дитячийвік до 12 років.

Належні заходи безпеки при застосуванні. Не слід перевищувати рекомендовану дозу або застосовувати препарат більше 5 днів поспіль.
Тривале застосування парацетамолу у високій дозі, включаючи загальні високі рівні доз, може викликати нефропатію і розвиток печінкової недостатності, іноді необоротної. Протипоказане одночасне застосування з іншими препаратами, що містять парацетамол.
Для запобігання токсичному ураженню печінки під час прийому препарату не слід вживати спиртні напої.
У зв’язку з судинозвужувальним впливом фенілефрину з обережністю слід приймати препарат літнім пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями.
З обережністю приймають препарат при гіперплазії передміхурової залози, захворюваннях щитоподібної залози, печінки і нирок, при хронічному алкоголізмі.
Не слід застосовувати препарат хворим, які проходять курс лікування із застосуванням інших лікарських засобів, зокрема інгібіторів моноаміноксидази.
Препарат містить лактозу, внаслідок чого його з обережністю призначають пацієнтам зі спадковою непереносністю лактози, галактоземією та порушеннями всмоктування глюкози/галактози.
Перед першим прийомом препарату проконсультуйтеся з лікарем! Без консультації лікаря не застосовуйте препарат понад встановлений термін!

Особливі застереження. Обов’язково повідомте лікаря про Вашу попередню реакцію на прийом препаратів цієї групи.

Фенілефрин може сприяти псевдопозитивному результату при допінг-контролі у спортсменів.
Якщо симптоми захворювання не зникають через 5 днів прийому препарату, хворому слід припинити лікування препаратом і пройти додаткове обстеження.
Не слід використовувати препарат у пошкодженій упаковці.
Застосування в період вагітності або годування груддю.
Препарат протипоказаний при вагітності (клінічний досвід застосування препарату в період вагітності обмежений). При необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Під час лікування не рекомендується займатися діяльністю, що вимагає підвищеної концентрації уваги, швидких психічних і рухових реакцій (управління транспортними засобами, робота зі складними механізмами), оскільки препарат може викликати сонливість.
Діти. Препарат протипоказаний для застосування дітям віком до 12 років.

Спосіб застосування та дози. Призначають внутрішньо дорослим і дітям віком від 12 років по 1 пакеті кожні 4-6 годин, але не більше 3 пакетів на добу. Перед застосуванням вміст
1 пакета розчинити в склянці кип’яченої гарячої води (не окропу); приймати гарячим. 
Тривалість лікування – до 5 днів (не більше).
Дозу та тривалість застосування лікар встановлює індивідуально, залежно від тяжкості захворювання!

Передозування. При перевищенні рекомендованих доз може спостерігатися передозування, зумовлене, в основному, дією парацетамолу та фенілефрину.
Симптоми передозування парацетамолу: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювання; гепатотоксичний ефект, у тяжких випадках розвивається некроз печінки (вираженість некрозу внаслідок інтоксикації прямо залежить від ступеня передозування). Перші симптоми гепатотоксичного ефекту можуть з’явитися впродовж 24-48 годин або пізніше після передозування і включають нудоту, блювання і біль в епігастральній ділянці; розгорнута клінічна картина ураження печінки виявляється через 1-6 днів. Високі дози парацетамолу (10-15 г) можуть викликати розвиток печінкової недостатності. Рідко печінкова недостатність розвивається блискавично і може ускладнюватися нирковою недостатністю (тубулярний некроз).
Симптоми передозування фенілефрину: сонливість, за якою може  бути збудження (особливо у дітей), порушення зору, нудота, блювання, головний біль, порушення кровообігу, коматозний стан, судоми, зміни поведінки, підвищення артеріального тиску, брадикардія, атропіноподібний синдром.
Лікування: відміна препарату, промивання шлунка, прийом активованого вугілля. У тяжких випадках – пероральний прийом або внутрішньовенне введення N-ацетилцистеїну як антидоту до парацетамолу, моніторинг стану дихальної і  кровоносної систем (неможна застосовувати епінефрин). У разі появи судом призначають діазепам.

Побічні ефекти. Можливі: сонливість, запаморочення, сухість у роті або горлі, стомлюваність, головний біль, безсоння, дратівливість або нервозність, тахікардія і відчуття серцебиття, алергічні реакції (шкірний висип, свербіж, кропив’янка). Рідко (переважно у дітей) – збудженість і порушення сну.
З боку травного тракту: нудота, блювання, запор, діарея або метеоризм.
Побічні реакції, пов’язані з дією парацетамолу:
– алергічні реакції: зрідка – кропив’янка, свербіж, шкірний висип, висип на слизових оболонках, ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (у т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла);
– з боку центральної нервової системи: психомоторне збудження і порушення орієнтації   (зазвичай  розвивається при прийомі високих доз);
– з боку  системи травлення: зрідка – біль в епігастрії, нудота, підвищення активності «печінкових» ферментів, як правило, без розвитку жовтухи, гепатонекроз (дозозалежний ефект); при тривалому застосуванні, особливо у великих дозах, можлива гепатотоксична дія;
– з боку органів кровотворення: зрідка – тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія; у поодиноких випадках – агранулоцитоз; при тривалому застосуванні, особливо у великих дозах, можлива анемія (гемолітична та апластична), панцитопенія, метгемоглобінемія, сульфгемо-глобінемія;
– з боку сечовидільної системи: при тривалому застосуванні, особливо у великих дозах, можлива нефротоксична дія (в т.ч. ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, капілярний некроз);
– інше: зрідка – зниження рівня кров’яного тиску; у пацієнтів з непереносимістю ацетилсаліцилової кислоти (при бронхіальній астмі) іноді – реакції гіперчутливості.
Побічні реакції, пов’язані із симпатоміметичною дією фенілефрину: незначне підвищення артеріального тиску (особливо у пацієнтів з артеріальною гіпертензією), рефлекторна брадикардія, мідріаз; затримка сечі і утруднення сечовиділення; можливий вплив на ендокринну та інші системи, що беруть участь у метаболізмі.
Побічні реакції, пов’язані із периферичним антихолінергічним впливом феніраміну: сухість у роті, сухість слизової оболонки очей, затримка сечовипускання, утруднення сечовиділення у чоловіків. Побічніреакції, пов’язані із центральним впливом феніраміну: сонливість, у поодиноких випадках – кома, епілептичні напади, дискінезія, зміна поведінки.
У разі виникнення будь-яких незвичних реакцій обов’язково порадьтеся з лікарем щодо подальшого застосування препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Якщо Ви приймаєте будь-які інші лікарські засоби, обов’язково проконсультуйтеся з лікарем щодо можливості застосування препарату!
Препарат підсилює ефекти інгібіторів моноаміноксидази, седативних лікарських засобів, етанолу. Не рекомендується одночасний прийом з інгібіторами моноаміноксидази або якщо пройшло менше двох тижнів після припинення терапії ними.
Препарат знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який, у свою чергу, підсилює -адрено-стимулюючу активність фенілефрину.
Ризик гепатотоксичної дії препарату посилюється при одночасному застосуванні барбітуратів, трициклічних антидепресантів, рифампіцину, ізоніазиду, а також при вживанні алкоголю. Одночасне застосування з кортикостероїдами збільшує ризик розвитку глаукоми у генетично схильних хворих, з нестероїдними протизапальними засобами – ризик побічних реакцій з боку сечовидільної системи. Антидепресанти, протипаркінсонічні і антипсихотичні лікарські засоби, фенотіазинові похідні підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті, запорів.
Тривалий прийом протисудомних препаратів може знизити ефективність парацетамолу. Парацетамол знижує ефективність урикозуричних лікарських засобів, підвищує дію непрямих антикоагулянтів, подовжує період напіввиведення хлорамфеніколу. Парацетамол і пробенецид впливають на метаболізм взаємно.
Фенілефрин може бути причиною небажаних реакцій взаємодії з інгібіторами моноаміноксидази, блокаторами α- і β-адренорецепторів, антигістамінними препаратами, похідними фенотіазину (прометазин), бронходилататорними симпатоміметичними засобами, трициклічними антидепресантами (іміпрамін), гуанетидином або атропіном, препаратами наперстянки, алкалоїдами раувольфії, індометацином, метилдопою, іншими засобами, що стимулюють центральну нервову систему, та з теофіліном. У поодиноких випадках відзначалося підвищення судинозвужувального ефекту при одночасному застосуванні зстимуляторами пологової діяльності і аритмій – при застосуванні з анестетиками. Можливе значне підвищення артеріального тиску при одночасному внутрішньовенному введенні алкалоїдів ріжків.

Фенірамін потенціює дію лікарських засобів, що пригнічують центральну нервову систему (інгібітори моноаміноксидази, трициклічні антидепресанти, антипаркінсонічні засоби, барбітурати, транквілізатори, наркотики), а також алкоголю. Фенірамін може пригнічувати дію антикоагулянтів і взаємодіяти з прогестероном, резерпіном, тіазидними діуретиками. Одночасне застосування пероральних контрацептивів може призвести до зниження ефективності антигістамінного компонента. Етанол підсилює седативну дію феніраміну.
Трициклічні антидепресанти підсилюють симпатоміметичну дію препарату, одночасне призначення галотану підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії.

Термін придатності. 2 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці  при  температурі  не вище 25 о С.
Зберігати в  недоступному для дітей місці.

Упаковка.  Порошок для орального розчину по 4 г у пакетах; №5,  № 10 в коробці.

Категорія відпуску. Без рецепта.