Липофундин аналоги и цены

ІНСТРУКЦІЯ

для  медичного  застосува            ння  препарату

 

ЛІПОФУНДИН МСТ/ЛСТ 20 %

(LIPOFUNDIN MCT/LCT 20 %)

 

 

Склад:

дiючі речовини: олія соєва, середньоланцюгові тригліцериди (MCT);

1 мл емульсії містять олії соєвої 0,1 г; середньоланцюгових тригліцеридів (MCT) 0,1 г;

вміст незамінних жирних кислот: линолева кислота – 48,0-58,0 мг/мл; a-линоленова
кислота – 5,0-11,0 мг/мл;

допоміжні речовини: гліцерин, лецитин яєчний, a-токоферол, натрію олеат, вода для ін’єкцій.

 

Лiкарська форма. Емульсія для інфузій.

 

Фармакотерапевтична група. Розчини для парентерального харчування. Жирові емульсії. Код АТС В05В А02.

 

Клiнiчнi характеристики.

 

Показання.

Забезпечення калоріями, включаючи ліпідний компонент (MCT).

Поповнення незамінних жирних кислот у рамках загального режиму парентерального харчування.

 

Протипоказання.

Гіперчутливість до яєчного чи соєвого протеїну, соєвих чи арахісових продуктів або до будь-якої діючої чи допоміжної речовини.

Тяжка гіперліпемія.

Тяжкі розлади коагуляції крові.

Тяжка печінкова недостатність.

Внутрішньопечінковий холестаз.

Гостра тромбоемболічна хвороба.

Жирова емболія.

Нестабільний гемодинамічний статус із порушенням життєвих функцій (стан шоку чи колапсу).

Нестабільні метаболічні стани (наприклад, тяжкі посттравматичні стани, декомпенсований цукровий діабет, тяжкий сепсис, метаболічний ацидоз).

Гостра фаза інфаркту міокарда чи інсульту.

Тяжка ниркова недостатність (оліго- або анурія) без можливості проведення гемофільтрації чи діалізу.

Некориговані розлади рідинного чи електролітного балансу, такі як гіпокаліємія або гіпотонічна дегідратація.

Декомпенсована серцева недостатність.

Гострий набряк легенів.

Гіпергідратація.

 

Спосіб застосування та дози.

Максимальні добові дози слід вводити лише після поступового підвищення дози з ретельним моніторингом переносимості інфузії.

Залежно від енергетичних вимог, рекомендуються такі дози:

 

1. Дорослі і віком старше 6 років

1-2 г ліпідів на кг маси тіла на добу, що відповідає 5-10 мл Ліпофундину MCT/ЛCT 20 % на кг маси тіла на добу.

 

2. Новонароджені

2-3 (до 4) г ліпідів на кг маси тіла на добу, що відповідає 10-15 (до 20) мл Ліпофундину MCT/ЛCT 20 % на кг маси тіла на добу.

Здатність до виведення тригліцеридів і ліпідів у немовлят розвинена не повністю, особливо у випадку недоношених і гіпотрофічних новонароджених, тому їм не слід застосовувати граничні дози, а також треба дуже уважно слідкувати за рівнем тригліцеридів і жирних кислот.

 

3. Діти віком 1 - 6 років

1-3 г ліпідів на кг маси тіла на добу, що відповідає 5-15 мл Ліпофундину MCT/ЛCT 20 % на кг маси тіла на добу.

 

Швидкість інфузії

Швидкість інфузії має бути якомога меншою. Швидкість інфузії упродовж перших
15 хвилин інфузії не повинна перевищувати 0,05-0,1 г ліпідів на кг маси тіла на годину, що відповідає 0,25-0,5 мл Ліпофундину MCT/ЛCT 20 % на кг маси тіла на годину.

 

Максимальна швидкість інфузії:

До 0,15 г ліпідів на кг маси тіла на годину, що відповідає

до 0,75 мл Ліпофундину MCT/ЛCT 20 % на кг маси тіла на годину.

Відповідно швідкість краплинного введення не повинна перевищувати 0,25 краплі на кг маси тіла на хвилину.

Це означає, що для пацієнта з масою тіла 70 кг максимальна швидкість інфузії Ліпофундину MCT/ЛCT 20 % може становити приблизно 50 мл/год або 18 крапель/хв.

Швидкість інфузії слід знизити для виснажених пацієнтів і для дітей.

При виборі швидкості інфузії рекомендується вводити планову добову дозу безперервно протягом 24 годин, але не менше 16 годин на добу.

 

Шлях введення, тривалість лікування

Внутрішньовенне введення

Ліпідна емульсія придатна для окремого периферичного венозного введення, а також її можна вводити через периферичні вени у межах загального парентерального харчування.

Якщо ліпідна емульсія вводиться одночасно з розчинами амінокислот і вуглеводів,
Y-подібний або обвідний з’єднувач слід розмістити якомога ближче до пацієнта.

Тривалість введення Ліпофундину MCT/ЛCT 20 % у межах повного парентерального харчування загалом становить 1-2 тижні. При подальшому призначенні парентерального харчування з ліпідними емульсіями Ліпофундин MCT/ЛCT 20 % можна вводити протягом триваліших періодів за умови забезпечення належного моніторингу.

Якщо використовуються фільтри, вони мають бути проникними для ліпідів.

Перед введенням емульсію завжди слід доводити до кімнатної температури.

 

Побічні реакції.

Наступний перелік включає кількість системних побічних реакцій, що можуть бути пов’язані із застосуванням Ліпофундину MCT/ЛCT 20 %. За умов належного застосування вони виникають лише дуже рідко (

Розлади крові і лімфатичної системи: гіперкоагуляція.

Розлади імунної системи: алергічні реакції.

Розлади метаболізму і харчування: гіперліпемія, гіперглікемія, метаболічний ацидоз, кетоацидоз.

Частота цих побічних реакцій залежить від дози і може зростати за умов абсолютного чи відносного передозування. За умов належного застосування, тобто дозування, моніторингу, дотримання заходів безпеки та інструкцій, їх частота також не перевищує 1/10 000.

Розлади нервової системи: сонливість.

Судинні розлади: артеріальна гіпертензія або гіпотензія.

Респіраторні, торакальні і медіастинальні розлади: диспное, ціаноз.

Шлунково-кишкові розлади: нудота, блювання.

Загальні розлади і стан ділянки введення: головний біль, припливи/еритема, підвищення температури тіла, підвищене потовиділення, озноб, біль у плечах і спині, синдром жирового перевантаження (див. нижче).

При виникненні цих побічних реакцій чи підвищенні рівнів сироваткових тригліцеридів понад 3 ммоль/л у дорослих і понад 1,7 ммоль/л у дітей інфузію слід припинити, або, якщо необхідно, продовжити у менших дозах.

При відновленні інфузії стан пацієнта слід ретельно контролювати, особливо на початку, і визначати сироваткові рівні електролітів через короткі проміжки часу.

Ліпофундин MCT/ЛCT 20 % завжди слід вводити у межах повного парентерального харчування, що включає амінокислоти і глюкозу.

Нудота, блювання, відсутність апетиту і гіперглікемія є симптомами, пов’язаними зі станами, при яких показане парентеральне харчування і іноді можуть бути пов’язані з парентеральним харчуванням.

 

Синдром жирового перевантаження

Порушена здатність до виведення тригліцеридів може призводити до «синдрому жирового перевантаження», що може бути наслідком передозування. Мають спостерігатися можливі ознаки метаболічного перевантаження. Причини цього можуть бути генетичними (індивідуальні особливості метаболізму) або на жировий метаболізм можуть впливати теперішні чи попередні захворювання. Цей синдром може також бути наслідком тяжкої гіпертригліцеридемії, навіть при рекомендованій швидкості інфузії, та раптової зміни клінічного стану пацієнта, такої як порушення функції нирок чи інфекція.

Синдром жирового перевантаження характеризується гіперліпемією, гарячкою, жировою інфільтрацією, гепатомегалією з/без жовтяниці, спленомегалією, анемією, лейкопенією, тромбоцитопенією, розладами коагуляції, гемолізом і ретиколоцитозом, аномальними показниками тестів функції печінки і комою. Симптоми зазвичай оборотні за умови припинення введення жирової емульсії.

У разі появи ознак синдрому жирового перевантаження інфузію Ліпофундину MCT/ЛCT
20 % треба негайно припинити.

 

 

Передозування.

Симптоми. Синдром жирового перевантаження може виникнути після довготривалого введення Ліпофундину MCT/ЛCT 20 % у пацієнтів з порушеною здатністю до виведення тригліцеридів.

Суттєве передозування жирової емульсії, що містить середньоланцюгові тригліцериди, може призвести до метаболічного ацидозу, особливо якщо одночасно не вводили вуглеводи.

Лікування. У випадку передозування інфузію треба негайно припинити. Інші терапевтичні заходи залежатимуть від специфічних симптомів у пацієнта та їх тяжкості. Якщо після зникнення симптомів інфузію поновлюють, її швидкість слід збільшувати поступово при ретельному моніторингу.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Для Ліпофундину MCT/ЛCT 20 % немає доступних клінічних даних щодо впливу на вагітність. Немає достатніх даних з доклінічних репродуктивних досліджень. Наявні дослідження не зазначають прямого чи непрямого шкідливого впливу на вагітність, ембріональний/фетальний розвиток, пологи чи післяпологовий розвиток.

Парентеральне харчування може знадобитися у період вагітності, але при призначенні Ліпофундину MCT/ЛCT 20 % слід дотримуватись обережності.

Досвіду застосування Ліпофундину MCT/ЛCT 20 % жінкам, які годують груддю, немає. Наразі невідомо, чи переходить Ліпофундин MCT/ЛCT 20 % плацентарний бар’єр і чи виділяється він у материнське молоко. Відповідних достатніх даних досліджень у тварин також немає. Жінкам, які отримують парентеральне харчування, не рекомендується годувати груддю.

 

Дiти.

Ліпофундин MCT/ЛCT 20 % можна застосовувати немовлятам з першого дня життя. Здатність до виведення тригліцеридів і ліпідів у немовлят розвинена не повністю, особливо у випадку недоношених і новонароджених з гіпотрофією, тому їм не слід застосовувати граничні дози, а також слід дуже уважно слідкувати за рівнем тригліцеридів і жирних кислот.

 

Особливості застосування.

Протягом інфузії Ліпофундину MCT/ЛCT 20 % слід проводити моніторинг рівня сироваткових тригліцеридів. У пацієнтів з підозрою на розлади ліпідного метаболізму перед початком інфузії слід виключити ліпемію голоду з сироватковими концентраціями тригліцеридів понад 3 ммоль/л у дорослих і понад 1,7 ммоль/л у дітей. Розвиток гіпертригліцеридемії через 12 годин після введення ліпідів також свідчить про аномальний ліпідний метаболізм.

Залежно від метаболічного статусу пацієнта може виникнути транзиторна гіпертригліцеридемія або підвищення рівнів глюкози крові. Якщо плазмові концентрації тригліцеридів перевищують вищезазначені граничні значення для дорослих і дітей протягом введення ліпідної емульсії, рекомендується знизити швидкість введення. Якщо плазмові концентрації тригліцеридів залишаються вище цих меж, слід зупинити інфузію до нормалізації плазмових концентрацій тригліцеридів.

У новонароджених і дітей молодшого віку при введенні жирових емульсій рівень білірубіну може зміщуватись відносно альбуміну, що спричиняється головним чином довголанцюговими тригліцеридами.

Розлади рідинного і електролітного балансу, такі як гіпокаліємія і гіпотонічна дегідратація, необхідно відкоригувати перед призначенням парентерального харчування шляхом відповідного призначення рідини та електролітів.

Слід проводити моніторинг електролітів, рідинного балансу чи маси тіла, кислотно-лужного балансу, рівнів глюкози у крові, а при довготривалому введенні – розгорнутої формули крові, показників згортання і функції печінки.

Реакції гіперчутливості до інгредієнтів Ліпофундину MCT/ЛCT 20%, (наприклад, внаслідок наявності слідів протеїну в соєвій олії чи яєчному лецитині), надзвичайно рідкісні, але не можуть бути повністю виключені для чутливих пацієнтів. Інфузію Ліпофундину MCT/ЛCT 20 % (чи жирових емульсій узагалі) слід відмінити у випадку появи будь-яких ознак алергічної реакції, таких як гарячка, тремтіння, висипи, диспное.

Передозування може призвести до синдрому жирового перевантаження.

Слід дотримуватись обережності у пацієнтів зі станами, пов'язаними з порушеним ліпідним метаболізмом, такими як ниркова недостатність, цукровий діабет, панкреатит, печінкова недостатність, гіпотиреоз (у присутності гіпергліцеридемії), розлади функції легенів і сепсис.

Ліпіди можуть впливати на результати певних лабораторних тестів (таких як визначення білірубіну, лактатдегідрогенази, насичення киснем, гемоглобіну) при відборі зразка крові перед виведенням ліпідів з кровотоку. У більшості пацієнтів ліпіди виводяться протягом
5-6 годин після інфузії.

Надходження енергії лише з ліпідної емульсії може спричинити метаболічний ацидоз. Розвитку ацидозу можна уникнути при одночасному введенні вуглеводів. Тому разом з жировою емульсією рекомендується вводити внутрішньовенно достатню кількість розчинів вуглеводів або розчинів амінокислот, що містять вуглеводи.

Вітамін Е може впливати на дію вітаміну К у синтезі факторів коагуляції. Це слід брати до уваги пацієнтам з розладами коагуляції крові чи підозрою на дефіцит вітаміну К.

Ліпофундин MCT/ЛCT 20 % містить 2,6 ммоль/л натрію. Це слід враховувати пацієнтам на дієті з контрольованим споживанням натрію.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Достатнього досвіду впливу лікування на можливість керувати автотранспортом і працювати з механізмами немає.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Гепарин індукує оборотне вивільнення ліпопротеїн-ліпази у кровоток. Це може призвести спочатку до зростання плазмового ліполізу, а далі – до тимчасового зниження кліренсу тригліцеридів.

Соєва олія містить природний вітамін K1. Однак у Ліпофундині MCT/ЛCT 20 % його вміст такий низький, що, ймовірно, не має значного впливу на процеси коагуляції у пацієнтів, які застосовують похідні кумарину. Незважаючи на це пацієнтам, які одночасно застосовують антикоагулянти, необхідний моніторинг коагуляційного статусу.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинамiка. Ліпофундин MCT/ЛCT 20 % призначений для забезпечення організму енергією і поліненасиченими («незамінними») жирними кислотами у межах режиму парентерального харчування. З цією метою Ліпофундин MCT/ЛCT 20 % містить середньоланцюгові тригліцериди, довголанцюгові тригліцериди (олію соєву), фосфатиди (лецитин яєчний) і гліцерин.

Середньоланцюгові тригліцериди швидше підлягають гідролізу, виводяться з кровотоку  і повністю окислюються, ніж довголанцюгові тригліцериди. Оскільки вони є бажаним енергетичним субстратом, особливо при розладах розщеплення та/або переробки довголанцюгових тригліцеридів, таких як недостатність ліпопротеїн-ліпази, недостатність кофакторів ліпопротеїн-ліпази, дефіцит карнітину і розлади карнітин-залежної транспортної системи.

Лише довголанцюгові тригліцериди забезпечують організм ненасиченими жирними кислотами, тому первинно їх включають у терапію для профілактики і лікування недостатності незамінних жирних кислот, і лише вторинно – як джерело енергії.

Фосфатиди, крім функції  емульгації тригліцеридів, є компонентами клітинних мембран, що забезпечують їх текучість і біологічні функції.

Гліцерин, що був доданий з метою зробити емульсію ізотонічною крові, є фізіологічною проміжною речовиною метаболізму глюкози і ліпідів; він метаболізується шляхом гліколізу з вивільненням енергії або переробляється для синтезу глюкози, глікогену і тригліцеридів.

Фармакологічні дослідження з безпеки не виявили жодних специфічних ефектів, крім вищезазначених харчових ефектів, таких самих, як і при внутрішньому прийомі окремих речовин.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Завдяки внутрішньовенному введенню біодоступність складників Ліпофундину MCT/ЛCT 20 % становить 100 %.

Доза, швидкість інфузії, метаболічний стан та індивідуальні фактори пацієнта (ступінь голоду) надзвичайно важливі для визначення максимальної сироваткової концентрації тригліцеридів. При введенні відповідно до інструкцій і дотриманні настанов з дозування концентрація тригліцеридів  узагалі не перевищує 4 ммоль/л.

Розподіл

Афінність середньоланцюгових жирних кислот до альбуміну дещо менша, ніж афінність довголанцюгових жирних кислот; незважаючи на це, при прийомі у рекомендованих дозах обидві ці речовини повністю зв’язуються з альбуміном плазми. Тому при дотриманні рекомендацій з дозування ні середньоланцюгові, ні довголанцюгові жирні кислоти не перетинають гематоенцефалічний бар'єр, а також не переходять у спинномозкову рідину.

На даний час немає доступної інформації щодо переходу через плацентарний бар’єр або виділення у материнське молоко.

Метаболізм

Після інфузії тригліцериди гідролізуються до гліцерину і жирних кислот. Обидві ці речовини беруть участь у фізіологічних шляхах вироблення енергії, синтезі біологічно-активних молекул, глюконеогенезі і ресинтезі ліпідів.

Виведення

Період напіввиведення Ліпофундину MCT/ЛCT 20 % з плазми крові становить приблизно
9 хвилин.

Тригліцериди і жирні кислоти не виводяться нирками, що також небажано з огляду на очікуваний поживний ефект Ліпофундину MCT/ЛCT 20 %. Оскільки при введенні Ліпофундину MCT/ЛCT 20 % вводяться природні складники, не слід очікувати на інтоксикацію, що могла б спричинити потребу у прискореному виведенні шляхом підвищеного діурезу або гемодіалізу.

 

Фармацевтичнi характеристики.

 

Основні фізико-хімічні властивості: біла молокоподібна емульсія типу «олія у воді»;

енергетична цінність: 7990 кДж/л = 1908 ккал/л; теоретична осмолярність: 380 мОсм/л; кислотність чи лужність, титрування до pH 7,4:

 

Несумісність.

Ліпофундин MCT/ЛCT 20 % не можна застосовувати як розчин-носій для електролітних концентратів або інших препаратів, а також не можна змішувати емульсію з іншими розчинами для інфузій неконтрольованим чином, оскільки в цих випадках не можна гарантувати достатню стабільність емульсії.

Комбіновані режими можна застосовувати для парентерального харчування лише після їх контролю і гарантії їх фармацевтичної сумісності.

Слід уникати комбінацій Ліпофундину MCT/ЛCT 20 % з алкогольвмісними розчинами для ін’єкцій чи інфузій.

Перед введенням ліпідної емульсії разом з іншими розчинами через Y-подібний з’єднувач або обвідний набір слід перевірити сумісність цих рідин, особливо при одночасному введенні розчинів-носіїв, до яких можна додавати лікарські засоби. Особливої обережності слід дотримуватись при одночасному введенні розчинів, що містять двовалентні електроліти (такі як кальцій).

 

Термін придатності. 2 роки.

Після відкриття лікарський засіб слід застосувати негайно.

Лише для одноразового застосування. Будь-яку невикористану емульсію слід знищити.

Препарат, що був заморожений, слід знищити.

Застосовувати лише якщо емульсія однорідна, а контейнер неушкоджений. Перед введенням візуально перевірити емульсію щодо розділення фаз.

 

Умови зберігання.

Не зберігати при температурі вище 25 °C.

Не заморожувати.

Тримати контейнери у картонній коробці для захисту від світла.

 

Упаковка. По 250 мл або 500 мл емульсії у флаконах скляних типу IІ, закритих гумовими пробками. По 1 або 10 флаконів у картонній коробці.

 

Категорiя відпуску.

За рецептом.

 

Виробник. Б.Браун Мельзунген АГ/B.Braun Melsungen AG.

 

Місцезнаходження.

Карл-Браун-штрассе 1, 34212 Мельзунген, Німеччина/Carl-Braun-straβe 1, 34212 Melsungen, Germany