Лориста Н цены в аптеках

Цены на Лориста Н в аптеках:
найдено 766 предложений и 270 аптек.
Все цены и наличие Лориста Н актуальны на сегодняшний день. Купить перепарат вы сможете в любой из нижеперечисленных аптек.
Укажите ваш точный адрес, чтобы купить Лориста Н в ближайшей аптеке
Средняя цена
223
29 – 481.77 грн
Условия пользования

Цены на аналоги Лориста Н

Лориста - аналог Лориста Н Лориста
2000 предложений
от 29 до 483 грн
есть в наличии
Лозап плюс - аналог Лориста Н Лозап плюс
620 предложений
от 35 до 430 грн
есть в наличии
Ко-сентор - аналог Лориста Н Ко-сентор
175 предложений
от 41 до 423 грн
есть в наличии
Лориста НD - аналог Лориста Н Лориста НD
93 предложения
от 76 до 286 грн
есть в наличии
Ангизар Плюс - аналог Лориста Н Ангизар Плюс
1 предложение
от 89 до 89 грн
есть в наличии
Гизаар Форте - аналог Лориста Н Гизаар Форте
7 предложений
от 116 до 1010 грн
есть в наличии
Лозартан-Н Рихтер - аналог Лориста Н Лозартан-Н Рихтер
1 предложение
от 404 до 404 грн
есть в наличии
Диокор - аналог Лориста Н Диокор
1997 предложений
от 2 до 354 грн
есть в наличии
Вальсакор - аналог Лориста Н Вальсакор
2000 предложений
от 33 до 701 грн
есть в наличии
Вальсакор H 160 - аналог Лориста Н Вальсакор H 160
429 предложений
от 33 до 701 грн
есть в наличии
Вальсакор H - аналог Лориста Н Вальсакор H
710 предложений
от 33 до 701 грн
есть в наличии
Вазар Н - аналог Лориста Н Вазар Н
400 предложений
от 36 до 489 грн
есть в наличии
Ко-Ирбесан - аналог Лориста Н Ко-Ирбесан
282 предложения
от 58 до 359 грн
есть в наличии
Корсар Н - аналог Лориста Н Корсар Н
4 предложения
от 69 до 88 грн
есть в наличии
Валзап Плюс - аналог Лориста Н Валзап Плюс
4 предложения
от 71 до 127 грн
есть в наличии
Сакорд Н - аналог Лориста Н Сакорд Н
6 предложений
от 77 до 144 грн
есть в наличии
Тиара Дуо - аналог Лориста Н Тиара Дуо
2 предложения
от 78 до 109 грн
есть в наличии
Ирбетан-Н - аналог Лориста Н Ирбетан-Н
307 предложений
от 90 до 283 грн
есть в наличии
Вальсакор HD 160 - аналог Лориста Н Вальсакор HD 160
174 предложения
от 95 до 639 грн
есть в наличии
Касарк Н - аналог Лориста Н Касарк Н
90 предложений
от 121 до 221 грн
есть в наличии
Ванатекс Комби - аналог Лориста Н Ванатекс Комби
8 предложений
от 138 до 376 грн
есть в наличии
Касарк HD - аналог Лориста Н Касарк HD
123 предложения
от 172 до 297 грн
есть в наличии
Ко-диован - аналог Лориста Н Ко-диован
131 предложение
от 180 до 1791 грн
есть в наличии
Вальсакор HD 320 - аналог Лориста Н Вальсакор HD 320
28 предложений
от 183 до 460 грн
есть в наличии
МикардисПлюс - аналог Лориста Н МикардисПлюс
213 предложений
от 206 до 1348 грн
есть в наличии
Кардосал Плюс - аналог Лориста Н Кардосал Плюс
242 предложения
от 220 до 662 грн
есть в наличии
Атаканд плюс - аналог Лориста Н Атаканд плюс
7 предложений
от 504 до 3000 грн
есть в наличии
Все аналоги

Лориста Н инструкция

                                                                                                                                             ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

Лоріста® Н

(Lorista® Н)

 

 

Склад:

діюча речовина: 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 50 мг лозартану калію та        12,5 мг гідрохлоротіазиду;

допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, магнію стеарат, гіпромелоза, макрогол 4000, тальк, барвник хіноліновий жовтий        (Е 104), титану діоксид (E 171).

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група. Комбіновані препарати антагоністів ангіотензину II.

Код АТС С09D А01.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування артеріальної гіпертензії, коли монотерапія лозартаном або монотерапія гідрохлоротіазидом є недостатньою.

 

Протипоказання.

–        Підвищена чутливість до лозартану, речовин, що є похідними сульфонаміду (таких як гідрохлоротіазид), або до будь-яких допоміжних речовин.

–        Тяжка ниркова недостатність (а саме – кліренс креатиніну

–        Анурія.

–        Виражена печінкова недостатність, холестаз, обструктивні захворювання жовчовивідних шляхів.

–        Терапевтично резистентна гіпокаліємія або гіперкальцемія.

–        Стійка гіпонатріємія.

–        Симптоматична гіперурикемія/подагра.

 

Спосіб застосування та дози.

Лоріста® Н можна застосовувати з іншими антигіпертензивними засобами.

Таблетки препарату слід ковтати, запиваючи склянкою води.

Застосування препарату не залежить від прийому їжі.

Артеріальна гіпертензія

Комбінацію лозартану та гідрохлоротіазиду не слід застосовувати як початкову терапію. По можливості доцільно титрувати дози компонентів препарату (лозартану та гідрохлоротіазиду).

При недостатній ефективності монотерапії компонентами препарату можна застосовувати безпосередньо комбінований препарат. Звичайною початковою та підтримуючою дозою для більшості пацієнтів є 1 таблетка препарату Лоріста® Н (50 мг/12,5 мг) 1 раз на добу. Хворим, у яких застосування 1 таблетки  Лоріста® Н не дає достатнього ефекту, дозу препарату можна підвищити до 2 таблеток  Лоріста® Н 1 раз на добу (вранці).

Максимальний гіпотензивний ефект досягається у межах 3-4 тижнів лікування. Максимально рекомендована доза становить 2 таблетки препарату Лоріста® Н 1 раз на добу.

Застосування пацієнтам із нирковою недостатністю та пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі

Пацієнтам з помірною нирковою недостатністю (а саме – кліренс креатиніну 30-50 мл/хв) корекція початкової дози не потрібна.

Лозартан та гідрохлоротіазид у таблетках не рекомендується застосовувати пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі. Лозартан/гідрохлоротіазид у таблетках протипоказаний пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю (а саме – кліренс креатиніну

Застосування пацієнтам зі зменшенням внутрішньосудинного об'єму циркулюючої рідини

Корекцію дефіциту об'єму рідини та/або натрію слід проводити перед початком застосування лозартану/гідрохлоротіазиду у таблетках.

Застосування пацієнтам з печінковою недостатністю

Лозартан/гідрохлоротіазид протипоказаний пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю.

Застосування пацієнтам літнього віку

Пацієнтам літнього віку коригування дози, як правило, не потрібне.

 

Побічні реакції.

Побічні реакції, які можуть виникнути під час лікування лозартаном, класифіковані у групи за частотою появи: дуже часто: ³1/10; часто: ³1/100 - гідрохлоротіазид збільшує активність реніну у плазмі крові та виділення альдостерону, знижує концентрацію калію і збільшує рівень ангіотензину II у плазмі крові. Прийом лозартану блокує всі фізіологічні ефекти ангіотензину II і внаслідок пригнічення ефектів альдостерону може сприяти зменшенню втрати калію, пов’язаної із застосуванням діуретика.

Лозартан чинить помірну та минущу урикозуричну дію. Гідрохлоротіазид незначною мірою підвищує рівень сечової кислоти в крові; комбінація лозартану та гідрохлоротіазиду послаблює гіперурикемію, спричинену діуретиком.

Антигіпертензивний ефект препарату зберігається протягом 24 годин. Антигіпертензивний ефект зберігається при безперервному застосуванні препарату. Крім суттєвого зниження артеріального тиску, терапія препаратом не чинила клінічно значущий вплив на частоту серцевих скорочень.

Комбінація лазартану і гідрохлоротіазиду ефективна у зниженні артеріального тиску у чоловіків і у жінок, пацієнтів негроїдної та європеоїдної рас, пацієнтів середнього (

Лозартан

Лозартан – це синтетичний антагоніст рецептора ангіотензину II (тип АТ1), що застосовується перорально. Ангіотензин II, потужний судинозвужувальний засіб, є первинним активним гормоном ренін-ангіотензинової системи і важливим визначальним фактором патофізіології артеріальної гіпертензії. Ангіотензин II зв'язується з рецепторами АТ1, які містяться у багатьох тканинах (наприклад гладких м'язах судин, наднирникових залозах, нирках і серці), і чинить кілька важливих біологічних ефектів, у тому числі вазоконстрикцію та звільнення альдостерону.

Лозартан селективно блокує рецептор AT1. В умовах in vitro та in vivo лозартан і його фармакологічно активний метаболіт – карбоксильна кислота (E 3174) – блокують усі фізіологічно значущі ефекти ангіотензину ІІ незалежно від джерела або шляху синтезу.

Лозартан не зв'язує і не блокує рецептори інших гормонів та іонні канали, важливі для регуляції діяльності серцево-судинної системи. Крім цього, лозартан не впливає на дію ангіотензинперетворювального ферменту (кіназа II), який відповідає за розщеплення брадикініну. Через що не відзначаються небажані дії, пов'язані з підвищеною концентрацією брадикініну. При введенні лозартану гальмується негативна дія ангіотензину II на утворення реніну, що призводить до підвищення активності реніну у плазмі крові. Підвищення активності реніну призводить до підвищення рівня ангіотензину II у плазмі крові. Незважаючи на ці підвищення, антигіпертензивна активність та зниження рівня альдостерону у плазмі крові зберігаються, що вказує на ефективне блокування рецептора ангіотензину II. Після припинення терапії лозартаном активність реніну у плазмі крові та концентрація ангіотензину ІІ протягом трьох днів повертається до норми.

Лозартан та його основний активний метаболіт мають виразніший афінітет до рецептора AT1, ніж до рецептора AT2. Активний метаболіт, за розрахунками об'ємного відсотка, у 10-40 разів ефективніший, ніж лозартан.

Лозартан не впливає на автономні рефлекси і не має тривалого впливу на рівень норадреналіну у плазмі крові.

Гідрохлоротіазид

Гідрохлоротіазид є діуретиком тіазидового ряду. Механізм антигіпертензивної дії діуретика тіазидового ряду повністю невідомий. Тіазиди впливають на ренальний тубулярний механізм електролітної реабсорбції, тим самим безпосередньо підвищуючи екскрецію натрію та хлору у приблизно однакових кількостях. Діуретичний вплив гідрохлоротіазиду знижує об'єм плазми, підвищує активність реніну у плазмі, підвищує секрецію альдостерону з послідовним зростанням показників калію в сечі і втратою бікарбонату та зниженням рівня калію в сироватці. Можливо, через блокаду ренін-альдостеронової системи супутнє призначення антагоністів рецепторів ангіотензину II сприяє оборотній втраті калію, пов'язаній з діуретиком тіазидового ряду.

Після перорального прийому підсилення діурезу розпочинається протягом двох годин, досягає піку протягом 4 годин і триває протягом 6-12 годин. Антигіпертензивний ефект триває не більше        24 годин.

Фармакокінетика.

Всмоктування.

Лозартан

Після перорального застосування лозартан добре всмоктується і зазнає первинного метаболізму, з утворенням одного активного карбоксильного метаболіту та інших фармакологічно неактивних метаболітів. Системна біодоступність лозартану становить приблизно 33 %. Максимальна концентрація лозартану та його активного метаболіту досягається приблизно через годину і через 3-4 години після прийому відповідно. Прийом їжі не спричиняє клінічно значущих відхилень фармакокінетичного профілю.

Розподіл

Лозартан

Більше 99 % лозартану та його активного метаболіту зв'язується з білками плазми крові, переважно з альбумінами. Обсяг розподілу лозартану становить 34 л. У дослідженні на щурах лозартан невеликою мірою або зовсім не проникав через гематоенцефалічний бар'єр.

Гідрохлоротіазид

Гідрохлоротіазид проникає крізь плацентарний бар’єр, не проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр; проникає у грудне молоко.

Біотрансформація

Лозартан

Приблизно 14 % перорально або внутрішньовенно введеної дози лозартану метаболізується у його активний метаболіт. Після перорального або внутрішньовенного введення, позначеного радіоактивним вугіллям (14C) лозартану калію, радіоактивність плазми крові спричинена в основному лозартаном та його активним метаболітом. В 1 % досліджених осіб лозартан тільки незначною мірою перетворюється на активний метаболіт.

Крім активного метаболіту, формуються неактивні метаболіти, у тому числі два найважливіших метаболіти, сформовані шляхом гідроксилювання бутилового ланцюга і малий метаболіт,             N-2 тетразол глюкуронід.

Виведення

Лозартан

Кліренс лозартану та його активного метаболіту з плазми крові відповідно становить приблизно    600 мл/хв та 50 мл/хв. Кліренс лозартану та його активного метаболіту з нирок приблизно становить відповідно 74 мл/хв і 26 мл/хв. При пероральному введенні із сечею виводиться 4 % застосованої дози лозартану у незміненому вигляді та 6 % – у вигляді активного метаболіту.

Фармакокінетичні властивості лозартану та його активного метаболіту лінійно змінюються при застосуванні пероральних доз лозартану калію до 200 мг.

Після перорального прийому концентрації лозартану та його активного метаболіту у плазмі крові зменшуються поліекспоненціально; період напіввиведення становить приблизно 2 години та         6-9 годин відповідно. При одноразовому дозуванні 100 мг на добу ані лозартан, ані його активний метаболіт істотно не накопичуються у плазмі крові.

І біліарна, і ниркова екскреція відіграють роль в елімінації лозартану та його активних метаболітів. Після прийому пероральної дози позначеного радіоактивним вугіллям (14C) лозартану приблизно 35 % радіоактивності виявляють у сечі, а 58 % – у фекаліях.

Гідрохлоротіазид

Гідрохлоротіазид не метаболізується, але швидко виводиться нирками. Коли концентрації препарату у плазмі крові контролювали протягом принаймні 24 годин, період напіввиведення з плазми крові гідрохлоротіазиду становив 5,6-14,8 години. Принаймні 61 % пероральної дози виводиться у незміненому вигляді протягом 24 години.

Характеристики у пацієнтів

Лозартан-гідрохлоротіазид

Концентрації лозартану та його активного метаболіту у плазмі крові та всмоктування гідрохлоротіазиду у пацієнтів літнього віку з артеріальною гіпертензією значно не відрізняються від тих, що спостерігаються у молодих пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

Лозартан

Після перорального застосування пацієнтам з алкогольним цирозом печінки легкого та помірного ступеня тяжкості концентрації лозартану та його активних метаболітів у плазмі крові були відповідно у 5 та у 1,7 раза вищими, ніж у молодих волонтерів.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: жовті, овальні, дещо двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою з рискою з одного боку.

 

Термін придатності. 5 років.

 

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 30 °C в оригінальній упаковці для захисту від вологи. Зберігати у недоступному для дітей місці.      

 

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по 3, або по 6, або по 9 блістерів у картонній коробці;

По 14 таблеток у блістері; по 1, або по 2, або по 4, або по 6, або по 7 блістерів у картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.

КРКА, д.д., Ново место, Словенія/

KRKA, d.d., Novo mesto, Slovenia.

 

Місцезнаходження.

Шмар’єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/

Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.