Пангастро цены в аптеках

Цены на Пангастро в аптеках:
найдено 661 предложение и 185 аптек.
Все цены и наличие Пангастро актуальны на сегодняшний день. Купить перепарат вы сможете в любой из нижеперечисленных аптек.
Укажите ваш точный адрес, чтобы купить Пангастро в ближайшей аптеке
Средняя цена
159
48.1 – 470.3 грн
Условия пользования

Цены на аналоги Пангастро

Пантекс - аналог Пангастро Пантекс
106 предложений
от 18 до 1651 грн
есть в наличии
Нольпаза - аналог Пангастро Нольпаза
1961 предложение
от 29 до 695 грн
есть в наличии
Проксиум - аналог Пангастро Проксиум
452 предложения
от 39 до 262 грн
есть в наличии
Золопент - аналог Пангастро Золопент
733 предложения
от 40 до 226 грн
есть в наличии
Пантасан - аналог Пангастро Пантасан
345 предложений
от 55 до 343 грн
есть в наличии
Нольпаза Контрол - аналог Пангастро Нольпаза Контрол
203 предложения
от 55 до 110 грн
есть в наличии
Контролок - аналог Пангастро Контролок
1205 предложений
от 59 до 456 грн
есть в наличии
Паноцид - аналог Пангастро Паноцид
156 предложений
от 59 до 232 грн
есть в наличии
Панум - аналог Пангастро Панум
2 предложения
от 66 до 120 грн
есть в наличии
Протера - аналог Пангастро Протера
4 предложения
от 72 до 235 грн
есть в наличии
Протера Контроль - аналог Пангастро Протера Контроль
1 предложение
от 72 до 72 грн
есть в наличии
Текта Контрол - аналог Пангастро Текта Контрол
68 предложений
от 77 до 116 грн
есть в наличии
Улсепан - аналог Пангастро Улсепан
215 предложений
от 80 до 128 грн
есть в наличии
Пантокар - аналог Пангастро Пантокар
20 предложений
от 87 до 187 грн
есть в наличии
Зованта - аналог Пангастро Зованта
24 предложения
от 90 до 159 грн
есть в наличии
Пульцет - аналог Пангастро Пульцет
480 предложений
от 106 до 481 грн
есть в наличии
Пантор - аналог Пангастро Пантор
21 предложение
от 185 до 249 грн
есть в наличии
Пантопразол - аналог Пангастро Пантопразол
7 предложений
от 240 до 402 грн
есть в наличии
Лансопрол - аналог Пангастро Лансопрол
419 предложений
от 6 до 330 грн
есть в наличии
Омепразол - аналог Пангастро Омепразол
922 предложения
от 6 до 242 грн
есть в наличии
Омепразол-Астрафарм - аналог Пангастро Омепразол-Астрафарм
51 предложение
от 9 до 49 грн
есть в наличии
Омепразол-Дарница - аналог Пангастро Омепразол-Дарница
101 предложение
от 12 до 19 грн
есть в наличии
Нексиум - аналог Пангастро Нексиум
569 предложений
от 17 до 660 грн
есть в наличии
Омез - аналог Пангастро Омез
1423 предложения
от 18 до 355 грн
есть в наличии
Ланцерол - аналог Пангастро Ланцерол
273 предложения
от 31 до 73 грн
есть в наличии
Омеп - аналог Пангастро Омеп
23 предложения
от 31 до 112 грн
есть в наличии
Омез Д - аналог Пангастро Омез Д
255 предложений
от 38 до 229 грн
есть в наличии
Рабепразол - аналог Пангастро Рабепразол
49 предложений
от 38 до 130 грн
есть в наличии
Омеалокс - аналог Пангастро Омеалокс
5 предложений
от 39 до 95 грн
есть в наличии
Омез Инста - аналог Пангастро Омез Инста
148 предложений
от 39 до 256 грн
есть в наличии
Рабимак - аналог Пангастро Рабимак
382 предложения
от 39 до 187 грн
есть в наличии
Рабепразол-Здоровье - аналог Пангастро Рабепразол-Здоровье
70 предложений
от 46 до 123 грн
есть в наличии
Лансопразол - аналог Пангастро Лансопразол
6 предложений
от 48 до 54 грн
есть в наличии
Эзолонг - аналог Пангастро Эзолонг
193 предложения
от 56 до 215 грн
есть в наличии
Омепразол-Тева - аналог Пангастро Омепразол-Тева
126 предложений
от 59 до 94 грн
есть в наличии
Эзонекса - аналог Пангастро Эзонекса
335 предложений
от 60 до 164 грн
есть в наличии
Барол - аналог Пангастро Барол
395 предложений
от 60 до 329 грн
есть в наличии
Пемозар - аналог Пангастро Пемозар
117 предложений
от 60 до 171 грн
есть в наличии
Все аналоги

Пангастро инструкция

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ПАНГАСТРО

(PANGASTRO)

 

Склад:

діюча речовина: пантопразол;

1 флакон містить 40 мг пантопразолу (у вигляді пантопразолу натрію сесквігідрату).

 

Лікарська форма. Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група.

Інгібітори протонного насоса. Код АТХ А02В С02.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

·  Виразка дванадцятипалої кишки.

·  Виразка шлунка.

·  Рефлюкс-езофагіт середнього та тяжкого ступеня.

·  Синдром Золлінгера-Еллісона та інші патологічні гіперсекреторні стани.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Пантопразол, як і інші препарати – інгібітори протонного насоса (ІПН), не слід застосовувати одночасно з атазанавіром.

 

Спосіб застосування та дози.

Внутрішньовенне введення препарату рекомендується лише у випадку, коли його застосування перорально неможливе.

Рекомендовані дози.

Виразка шлунка, виразка дванадцятипалої кишки та рефлюкс-езофагіт середнього та тяжкого ступеня

1 флакон (40 мг пантопразолу) на добу внутрішньовенно.

Пептичні виразки, ускладнені шлунково-кишковими кровотечами, з метою профілактики повторної кровотечі – Пангастро 80 мг внутрішньовенно болюсно, потім у вигляді краплинної інфузії 8 мг/год протягом 3-х днів.

Тривале лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших патологічних станів гіперсекреції

Початкова добова доза препарату становить 80 мг. За необхідності дозу можна титрувати, збільшуючи або зменшуючи,  залежно від показників секреції кислоти в шлунку. Якщо дози перевищують 80 мг на добу, їх необхідно розділити на два введення. Можливе тимчасове збільшення дози пантопразолу до 160 мг, але тривалість  застосування повинна обмежуватися тільки періодом, який необхідний для адекватного контролю секреції кислоти.

У разі необхідності швидкого зменшення кислотності більшості пацієнтів досить початкової дози         2 х 80 мг для досягнення бажаного рівня (

 

 

Печінкова недостатність

Пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю не слід перевищувати добову дозу 20 мг пантопразолу.

Ниркова недостатність

Пацієнтам з нирковою недостатністю не слід перевищувати добову дозу 40 мг.

Пацієнти літнього віку

Пацієнтам літнього віку не слід перевищувати добову дозу 40 мг.

Спосіб прийому

Готовий до застосування розчин отримують  шляхом розведення порошку у флаконі 10 мл розчину для ін’єкцій хлориду натрію 0,9 %. Отриманий розчин можна вводити відразу або ж вливати після змішування зі 100 мл розчину для ін’єкцій хлориду натрію 0,9 %  або розчину для ін’єкцій глюкози 5 %.

Після приготування розчин потрібно  використати протягом 12 годин.

Даний препарат призначений для внутрішньовенного введення протягом 2-15 хвилин.

 

Побічні реакції. 

Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями:

часто  (> 1/100 і ≤ 1/10), нечасто  (> 1/1000 і ≤ 1/100),   рідко   (> 1/10 000 і ≤ 1/1000),   дуже рідко  (≤ 1/10 000, включаючи поодинокі випадки).

З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже рідко – лейкопенія, тромбоцитопенія.

З боку травного тракту: часто – біль в епігастральній ділянці, діарея, запор, метеоризм; нечасто -  нудота, блювання; рідко – сухість у роті.

Загальні розлади: дуже рідко – периферичні набряки, тромбофлебіт у місці введення.

З боку печінки: дуже рідко – підвищення рівня печінкових ферментів (трансаміназ, g-ГТ), тригліцеридів, підвищення температури тіла, гепатоклітинний розлад, що призводив до жовтяниці або печінкової недостатності.

З боку імунної  системи: дуже рідко – анафілактичні реакції, включаючи анафілактичний шок.

З боку шкіри та кістково-м’язової системи: нечасто – алергічні реакції (свербіж, шкірні висипання); рідко – артралгія; дуже рідко – міалгія, кропив’янка, ангіоедема, мультиформна еритема, синдром Лайєлла, синдром Стівенса-Джонсона, фоточутливість.

З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – запаморочення, порушення зору (затьмареність); дуже рідко – депресії; частота невідома – галюцинації, сплутаність свідомості (особливо у схильних до цього пацієнтів, а також загострення вже існуючих симптомів).

З боку сечовидільної  системи: дуже рідко – інтерстиціальний нефрит.

Загальні порушення та порушення у  місці  введення: часто – біль у місці  введення; дуже рідко -  периферичні набряки.

Порушення, визначені за результатами лабораторних досліджень: дуже рідко – підвищення активності печінкових ферментів (трансамінази, гамма-ГТ); підвищення концентрації тригліцеридів; підвищення температури тіла.

Порушення обміну речовин: рідко – гіперліпідемія і зростання рівня ліпідів (тригліцеридів, холестерину), коливання маси тіла; дуже рідко – гіпонатріємія.

З боку репродуктивної системи: рідко – гінекомастія.

 

Передозування.

Симптоми передозування у людини не описані.

Дози до 240 мг, введені внутрішньовенно протягом 2 хвилин,  добре переносилися. Пантопразол  майже не виводиться при проведенні  гемодіалізу. У випадку передозування, при наявності клінічних ознак інтоксикації, слід  вжити звичайних терапевтичних заходів, передбачених на випадок інтоксикації.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Досвід застосування препарату  вагітним жінкам обмежений. У ході  досліджень репродуктивної функції на тваринах спостерігалася незначна ембріотоксичність у дозах понад  5 мг/кг. Даних щодо виділення пантопразолу в грудне молоко немає. Тому в період вагітності і годування груддю пантопразол можна застосовувати тільки у разі, коли очікувана користь від застосування перевищує можливий ризик для плода.

 

Діти.

Не  застосовувати дітям (віком до 18 років).

 

Особливості застосування.

У випадку виникнення загрозливих симптомів (наприклад стрімке небажане зниження маси тіла, часте блювання, дисфагія, блювання з кров'ю, анемія, мелена) та коли є підозрювана або підтверджена виразка шлунка, необхідно виключити можливість злоякісних новоутворень, оскільки лікування пантопразолом маскує симптоми і утруднює встановлення діагнозу.

Якщо, незважаючи на адекватне лікування, симптоми зберігаються, необхідно виконати додаткові обстеження.

Печінкова недостатність

У пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю необхідно під час терапії контролювати активність печінкових ферментів. У разі  підвищення  їх активності  лікування слід припинити.

Бактеріальні інфекції травного тракту

Як і інші інгібітори протонного насоса (ІПН), пантопразол може спричинити зростання чисельності бактерій нормальної флори верхнього відділу травного тракту. Лікування препаратом може дещо підвищувати ризик шлунково-кишкових інфекцій, спричинених такими бактеріями, як Salmonella і Campylobacter.

Пацієнтам з порушеннями функції нирок та пацієнтам літнього віку не слід перевищувати добову дозу 40 мг.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

При лікуванні цим препаратом можливі такі небажані реакції, як порушення зору та запаморочення. За наявності таких реакцій пацієнтам не можна керувати автомобілем чи працювати з механічним обладнанням.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Вплив пантопразолу на всмоктування інших лікарських препаратів

Через виразне та тривале гальмування секреції соляної кислоти пантопразол може послаблювати всмоктування препаратів, біологічна доступність яких залежить від рН шлунка, зокрема азольних протигрибкових засобів (кетоконазол, ітраконазол, посаконазол) та таких препаратів, як ерлотиніб.

Засоби проти ВІЛ (атазанавір)

Сумісний прийом атазанавіру або інших ліків від ВІЛ, всмоктування яких залежить від рН, з інгібіторами протонного насоса може спричинити певне послаблення біологічної доступності ліків проти ВІЛ і, відповідно, знизити їх терапевтичну ефективність. Тому не рекомендується сумісний прийом атазанавіру з інгібіторами протонного насоса.

Кумаринові антикоагулянти (фенпрокоумон або варфарин)

Хоча  під час клінічних фармакокінетичних досліджень при сумісному прийомі з фенпрокоумоном або варфарином реакції взаємодії не спостерігалися, у період постмаркетингового спостереження при сумісному застосуванні повідомлялося про декілька окремих випадків відхилень міжнародного нормалізованого відношення (МНВ). Тому для пацієнтів, які отримують кумаринові антикоагулянти (зокрема фенпрокоумон або варфарин), рекомендується моніторинг протромбінового часу (МНВ) на початку, після закінчення та при епізодичному застосуванні пантопразолу.

Сумісний прийом з атазанавіром

Не рекомендується сумісний прийом атазанавіру з інгібіторами протонного насоса. Якщо ж застосування комбінації атазанавіру з інгібітором протонного насоса неможливо уникнути, рекомендується ретельний клінічний моніторинг (зокрема вірусного навантаження), особливо для комбінацій з підвищенням дози атазанавіру до 400 мг з 10 мг ритонавіру. Не перевищувати добову дозу пантопразолу 20 мг.

Інші дослідження лікарських взаємодій

У  печінці відбувається екстенсивний метаболізм пантопразолу за участі ферментативної системи цитохрому Р450. Основний метаболічний шлях – це деметилювання CYP2C19 і серед інших метаболічних шляхів – окиснення CYP3A4.

Дослідження взаємодій з іншими лікарськими препаратами, що мають аналогічні метаболічні шляхи, зокрема карбамазепіном, діазепамом, глібенкламідом, ніфедипіном і пероральними контрацептивами з левоноргестрелом та етинілестрадіолом, не виявили клінічно важливих взаємодій.

Результати низки досліджень лікарських взаємодій свідчать, що пантопразол не впливає на метаболізм активних речовин за участі ферментів CYP1A2 (кофеїн, теофілін), CYP2C9 (піроксикам, диклофенак, напроксен), CYP2D6 (метопролол), CYP2E1 (етанол) та не впливає на асоційоване з p-глікопротеїном всмоктування дигоксину.

Взаємодії при сумісному застосуванні з антацидами не виявлено.

Також проводилися дослідження лікарських взаємодій при одночасному застосуванні пантопразолу з відповідними антибіотиками (кларитроміцином, метронідазолом, амоксициліном). Клінічно важливих взаємодій виявлено не було. 

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Пантопразол є заміщеним бензимідазолом, який інгібує секрецію соляної кислоти у шлунку через специфічну блокаду протонних насосів парієтальних клітин.

Пантопразол у кислому середовищі парієтальних клітин перетворюється на активну форму й інгібує H+, K+-ATФазу, що блокує кінцеву стадію виробництва соляної кислоти шлунком. Інгібування є дозозалежним і впливає як на базальну, так і на стимульовану секрецію кислоти. У більшості пацієнтів симптоми зникають за 2 тижні. Як і інші інгібітори протонного насоса та інгібітори Н2-рецепторів, пантопразол послаблює кислотність шлунка і, відповідно, збільшує рівень гастрину пропорційно зниженню кислотності. Зростання гастрину є оборотним. Оскільки пантопразол зв’язується з ферментами, віддаленими від рівня клітинних рецепторів, йому притаманна властивість інгібувати секрецію соляної кислоти незалежно від стимуляції іншими речовинами (ацетилхоліном, гістаміном, гастрином). Пероральні та внутрішньовенні лікарські форми забезпечують однаковий терапевтичний ефект.

Під впливом пантопразолу зростають рівні гастрину натще. При короткостроковому застосуванні верхня границя норми у більшості випадків не перевищується. При тривалому лікуванні рівні гастрину в основному зростають у 2 рази. Однак у поодиноких випадках можливе надмірне зростання цих рівнів. Як наслідок, у невеликої частини пацієнтів при тривалому лікуванні спостерігається незначне або помірне зростання кількості специфічних ендокринних клітин шлунка (як при аденоматоїдній гіперплазії). Однак, як показали проведені дослідження, у людей не відбувається формування карциноїдних прекурсорів (атипічної гіперплазії) та гастральних карциноїдних пухлин, як це спостерігалося  в ході  експериментів на тваринах.

Згідно з результатами досліджень на тваринах, при тривалості лікування пантопразолом понад 1 рік не виключений вплив на ендокринні параметри щитовидної залози.

Фармакокінетика. У діапазоні доз від 10 до 80 мг кінетика пантопразолу в плазмі лінійна як при пероральному, так і при внутрішньовенному введенні.

Розподіл

Зв’язування пантопразолу з білками плазми становить близько 98 %. Об’єм розподілу –  приблизно 0,15 л/кг.

Виведення

Речовина майже повністю метаболізується в печінці. Основний метаболічний шлях – деметилювання CYP2C19 з подальшою сульфатною кон’югацією. Серед інших метаболічних шляхів – окиснення CYP3A4. Період напіввиведення – приблизно 1 година, кліренс – приблизно 0,1 л/год/кг. Зареєстровано декілька випадків затриманого виведення. Через специфічне зв’язування пантопразолу з протонними насосами парієтальних клітин збільшення періоду напіввиведення суттєво не корелює з тривалістю терапевтичної дії (інгібуванням секреції соляної кислоти).

Більшість метаболітів пантопразолу (близько 80 %) виводиться нирками, решта – з жовчю. Основним метаболітом як в сироватці, так і в сечі є дисметилпантопразол, кон’югований із сульфатом. Період напіввиведення основного метаболіту (приблизно 1,5 години) не набагато більший, ніж у пантопразолу.

Характеристики для окремих груп пацієнтів. Пацієнтам із порушеннями функції нирок (включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі) зменшення дози пантопразолу не потрібне. Так само, як і у здорових осіб, період напіввиведення пантопразолу у цих пацієнтів короткий. Зовсім невелика кількість пантопразолу діалізується. Незважаючи на те, що період напівжиття головного метаболіту  дещо збільшується (2–3 години), він швидко виводиться, тому не накопичується.

Хоча у хворих на цироз печінки (клас А та В за класифікацією Чайлд-П’ю (Child)) період напіввиведення діючої речовини збільшується до 7–9 годин і, відповідно до цього, збільшується площа під кривою (AUC), максимальна концентрація пантопразолу в плазмі збільшується лише у 1,5 раза  з такою у здорових добровольців.

Невелике збільшення AUC і Cmax у пацієнтів літнього віку  порівняно з пацієнтами молодшого віку не є клінічно значущим.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок від білого до жовтуватого кольору.

 

Несумісність.

Не змішувати  з іншими лікарськими засобами окрім тих, що зазначені в розділі «Спосіб застосування та дози».

 

Термін придатності. 24 місяці.

Термін застосування готового розчину 12 годин.

 

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 ºС. Зберігати в недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

Порошок для ін’єкцій у флаконі. По 1, 5, 10  флаконів у картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.

Лек Фармацевтична компанія д.д. / Lek Pharmaceuticals d.d.

 

Місцезнаходження.

Веровшкова 57, Любляна 1526, Словенія/ Verovskova 57, 1526 Ljubljana,  Slovenia.