Превенар 13 цены в аптеках

Цены на Превенар 13 в аптеках:
найдено 26 предложений и 26 аптек.
Все цены и наличие Превенар 13 актуальны на сегодняшний день. Купить перепарат вы сможете в любой из нижеперечисленных аптек.
Средняя цена
1876
1715.05 – 1947 грн
Условия пользования

Цены на аналоги Превенар 13

Синфлорикс - аналог Превенар 13 Синфлорикс
127 предложений
от 629 до 1090 грн
есть в наличии
Все аналоги

Превенар 13 инструкция

ІНСТРУКЦІЯ

про застосування медичного імунобіологічного препарату

Превенар® 13/Prevenar® 13

вакцина пневмококова полісахаридна кон’югована (тринадцятивалентна, адсорбована)

 

 

Загальна характеристика:

міжнародна непатентована назва: pneumoccocal saccharide conjugated vaccine adsorbed

основні властивості лікарської форми: гомогенна біла суспензія.

 

Якісний та кількісний склад:

діючі речовини: одна доза (0, 5 мл) містить:

Пневмококовий полісахарид серотипу 1*                     2,2 мкг

Пневмококовий полісахарид серотипу 3*                     2,2 мкг

Пневмококовий полісахарид серотипу 4*                     2,2 мкг

Пневмококовий полісахарид серотипу 5*                     2,2 мкг

Пневмококовий полісахарид серотипу 6A*                  2,2 мкг

Пневмококовий полісахарид серотипу 6B*                  4,4 мкг

Пневмококовий полісахарид серотипу 7F*                   2,2 мкг

Пневмококовий полісахарид серотипу 9V*                  2,2 мкг

Пневмококовий полісахарид серотипу 14*                   2,2 мкг

Пневмококовий олігосахарид  серотипу 18C*              2,2 мкг

Пневмококовий полісахарид серотипу 19A*                2,2 мкг

Пневмококовий полісахарид серотипу 19F*                 2,2 мкг

Пневмококовий полісахарид серотипу 23F*                 2,2 мкг

CRM197 білок-носій                                                      ~ 32 мкг

*Кон’югований з білком-носієм CRM197 та адсорбований на алюмінію фосфаті (0,125 мг алюмінію).

 

допоміжні речовини: алюмінію фосфат, натрію хлорид, вода для ін’єкцій, полісорбат 80, бутандіова кислота.

 

Форма випуску

Cуспензія для ін’єкцій.

 

Код ATC

J07AL02. Пневмококовий полісахаридний очищений антиген кон’югований.

 

Імунологічні і біологічні властивості

Превенар® 13 містить 7 пневмококових капсульних полісахаридів, ідентичних тим, які входять до складу вакцини Превенар (4, 6В, 9V, 14, 18C, 19F, 23F), а також 6 додаткових полісахаридів (1, 3, 5, 6А, 7F, 19А). Усі вони кон’юговані з білком-носієм CRM197.

Частота захворюваності

Немовлята та діти віком від 6 тижнів до 5 років.

Базуючись на дослідженні серотипів, проведеного в Європі до виведення вакцини Превенар на ринок, Превенар® 13 охоплює 73-100% (залежно від країни) серотипів, які викликають інвазивне пневмококове захворювання (ІПЗ) у дітей віком до 5 років. У цій віковій групі серотипи 1, 3, 5, 6А, 7F та 19А спричиняють 15,6% - 59,7% інвазивних захворювань, залежно від країни, періоду дослідження та застосування препарату Превенар.

Гострий середній отит (ГСО) різної етіології є поширеним дитячим захворюванням. 60-70% епізодів ГСО можуть бути спричинені S. pneumoniаe, одними з найпоширеніших збудників бактеріального ГСО в усьому світі.

Визначено, що Превенар® 13 охоплює більш ніж 90% серотипів, які викликають резистентні до антибіотиків ІПЗ.

Діти та підлітки віком від 6 до 17 років

У дітей та підлітків віком від 6 до 17 років частота випадків пневмококової інфекції була низькою, однак, існує підвищений ризик захворюваності та смертності у осіб з фоновими супутніми захворюваннями.

Дорослі віком ≥18 років та особи літнього віку

Дорослі з супутніми основними захворюваннями знаходяться в групі ризику інвазивного пневмококового захворювання (ІПЗ). Крім того, частота виникнення ІПЗ в дорослих зростає, починаючи з 50 років. Згідно з даними спостереження після введення Превенару, але до введення препарату Превенар® 13 під час програм дитячої вакцинації пневмококові серотипи, що входять до складу вакцини Превенар® 13, можуть бути причиною щонайменше 50 – 76% (залежно від країни) випадків ІПЗ у осіб старше 50 років.

Найчастішими проявами ІПЗ в дорослих є бактеріємічна пневмонія (приблизно 80 % випадків), бактеріємія без чіткого вогнища та менінгіт.

Особливі групи пацієнтів

Особи з анатомічною або функціональною аспленією, цукровим діабетом, бронхіальною астмою, хронічним серцево-судинним захворюванням, захворюванням легень, нирок або печінки мають підвищений ризик розвитку інвазивного пневмококового захворювання. Найвищий ризик мають особи з імуносупресією, наприклад викликаною злоякісними гематологічними захворюваннями або інфекцією ВІЛ.

Клінічні дослідження імуногенності Превенар® 13 у немовлят, дітей та підлітків

Захисну ефективність Превенар® 13 стосовно ІПЗ не вивчали. Згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) оцінка потенційної ефективності у немовлят та дітей стосовно ІПЗ базувалася на порівнянні імунної відповіді на сім спільних серотипів, що входять до складу вакцин Превенар® 13 та Превенар, ефективність яких було доведено. Також визначали імунну відповідь для 6 додаткових серотипів.

Імунні відповіді після первинного курсу вакцинації немовлят трьома дозами

У кількох європейських країнах та США були проведені клінічні дослідження із застосуванням декількох схем вакцинації, включаючи два рандомізовані дослідження еквівалентності (проведені у Німеччині із застосуванням первинних курсів за схемою 2-3-4 місяці [006] та у США із застосуванням первинних курсів за схемою 2-4-6 місяців [004]). У цих двох дослідженнях імунні відповіді на пневмококову вакцину порівнювали за низкою критеріїв еквівалентності, включаючи відсоток осіб з сироватковими рівнями серотип-специфічного антиполісахаридного IgG ≥ 0,35 мкг/мл через 1 місяць після первинного курсу вакцинації, порівняння середніх геометричних концентрацій IgG методом ІФА (ELISA GMCs); крім того, порівнювали титри функціональних антитіл (ОРА) між суб’єктами, які отримували Превенар® 13 та Превенар. Для шести додаткових серотипів ці величини порівнювали з найнижчою відповіддю серед усіх семи спільних серотипів у осіб, які отримували Превенар.

Порівняння еквівалентності імунної відповіді для дослідження 006, що базується на співвідношенні немовлят, у яких концентрації антиполісахаридного IgG досягли ≥ 0,35 мкг/мл, представлені в Таблиці 1. Результати дослідження 004 були подібними. Еквівалентність Превенар® 13 (нижня межа 95% довірчого інтервалу (ДІ) для різниці (у відсотках) між групами пацієнтів, що відповіли на введення препарату, при 0,35 мкг/мл становила > -10%) була доведена для всіх семи спільних серотипів, за виключенням серотипу 6В у дослідженні 006 та серотипів 6В та 9V у дослідженні 004. Для цих серотипів відхилення від допустимих меж було незначним. Всі сім спільних серотипів відповідали встановленим критеріям еквівалентності для IgG ELISA GMCs. Превенар® 13 призводив до утворення антитіл до 7 спільних серотипів у концентраціях співставних з такими, що зумовлені вакциною Превенар, хоча дещо нижчі за них. Клінічна значущість цих відмінностей невідома.

Еквівалентність за співвідношенням немовлят, у яких концентрації антитіл досягли ≥ 0,35 мкг/мл та за результатами порівняння IgG ELISA GMC була встановлена для 6 додаткових серотипів у дослідженні 006 та для 5 з 6 серотипів, за винятком серотипу 3 у дослідженні 004. Для серотипу 3 відсоток осіб, які отримували Превенар® 13 та мали сироваткову концентрацію IgG ≥ 0,35 мкг/мл, становив 98,2% у дослідженні 006 і 63,5% у дослідженні 004.

Таблиця 1

Порівняння співвідношення учасників дослідження, у яких концентрація пневмококового антиполісахаридного IgG досягла ≥ 0,35 мкг/мл після введення 3 дози в межах курсу для немовлят – дослідження 006

 

Серотипи

Превенар® 13

%

(N = 282-285)

7-валентний Превенар

%

(N = 277-279)

Різниця

(95% ДІ)

Серотипи 7-валентної вакцини Превенар

4

98,2

98,2

0,0 (-2,5, 2,6)

77,5

87,1

-9,6 (-16,0, -3,3)

9V

98,6

96,4

2,2 (-0,4, 5,2)

14

98,9

97,5

1,5 (-0,9, 4,1)

18C

97,2

98,6

-1,4 (-4,2, 1,2)

19F

95,8

96,0

-0,3 (-3,8, 3,3)

23F

88,7

89,5

-0,8 (-6,0, 4,5)

Додаткові серотипи вакцини Превенар® 13

1

96,1

87,1*

9,1 (4,5, 13,9)

3

98,2

87,1

11,2 (7,0, 15,8)

5

93,0

87,1

5,9 (0,8, 11,1)

6A

91,9

87,1

4,8 (-0,3, 10,1)

7F

98,6

87,1

11,5 (7,4, 16,1)

19A

99,3

87,1

12,2 (8,3, 16,8)

*Серотип вакцини Превенар з найнижчим відсотком відповіді – серотип 6В в дослідженні 006 (87,1%)

Превенар®13 зумовлював утворення функціональних антитіл до всіх 13 серотипів в дослідженнях 004 та 006. Для 7 спільних серотипів не було різниці між групами щодо співвідношення пацієнтів з титрами ОРА ≥ 1:8. Через місяць після первинного курсу вакцинації препаратом Превенар® 13 >96% та >90% пацієнтів мали титр ОРА ≥ 1:8 для кожного з семи спільних серотипів в дослідженнях 006 та 004 відповідно.

Через місяць після первинного курсу вакцинації Превенар® 13 зумовлював титри ОРА ≥ 1:8 для всіх 6 додаткових серотипів у 91,4-100% вакцинованих пацієнтів в обох дослідженнях. Середні геометричні значення титрів ОРА для серотипів 1, 3 та 5 були нижчими за титри для кожного з решти додаткових серотипів; клінічна значущість цього спостереження для захисної ефективності невідома.

Імунні відповіді після первинного курсу вакцинації немовлят двома дозами

Імуногенність препарату після введення двох доз немовлятам була підтверджена у чотирьох дослідженнях. Відсоток немовлят, у яких концентрації IgG до пневмококового капсульного полісахариду досягли ≥ 0,35 мкг/мл через місяць після введення другої дози, становив 79,6-98,5% для 11 з 13 серотипів вакцини. У всіх дослідженнях із застосуванням схеми 2-й, 4-й місяці відсоток немовлят, у яких було досягнуто порогової концентрації антитіл (0,35 мкг/мл) до серотипів 6В (27,9-57,3%) та 23F (55,8-68,1%), був меншим, ніж у дослідженні із застосуванням схеми 3-й і 5-й місяці, в якому отримано показники 58,4% для серотипу 6В та 68,6% для серотипу 23F. Після ревакцинації всі серотипи вакцини, включаючи 6В та 23F, зумовлювали імунну відповідь, яка відповідала ефективній первинній імунізації двома дозами. У дослідженні, яке проводилось в Сполученому Королівстві, утворення функціональних антитіл (ОРА) було співставним для всіх серотипів, включаючи 6В та 23F, при застосуванні вакцин Превенар та Превенар® 13 після первинного курсу вакцинації у віці 2 та 4 місяці та після ревакцинації у віці 12 місяців. Серед пацієнтів, які отримували Превенар® 13, кількість осіб з титром ОРА ≥ 1:8 становила щонайменш 87% після курсу вакцинації у ранньому віці та щонайменше 93% після ревакцинації. Середні геометричні значення титрів ОРА для серотипів 1, 3 та 5 були нижчими за титри для кожного з решти додаткових серотипів; клінічна значущість цього спостереження невідома.

Відповіді на ревакцинацію немовлят після первинних курсів двома та трьома дозами

Після ревакцинації концентрації антитіл до всіх 13 серотипів збільшувалися порівняно з рівнями, які спостерігалися до введення дози для ревакцинації. Після проведення ревакцинації концентрації антитіл для 12 серотипів були вищими, ніж після первинного курсу вакцинації у ранньому віці. Ці спостереження узгоджуються з результатами ефективної первинної імунізації (індукції імунологічної пам’яті). Імунна відповідь для серотипу 3 після ревакцинації не перевищувала рівні, що спостерігалися після курсу вакцинації у ранньому віці; клінічна значущість цього спостереження щодо індукції імунної пам’яті серотипу 3 невідома.

Утворення антитіл після ревакцинації для всіх 13 серотипів вакцини було співставним при первинній вакцинації як двома, так трьома дозами.

У дітей віком від 7 місяців до 5 років імунізація «навздогін», відповідно до віку, призводила до утворення антитіл IgG до капсульного полісахариду кожного з 13 серотипів у кількостях, які були принаймні співставними з тими, що спостерігалися після первинного курсу імунізації трьома дозами у немовлят.

Персистенція антитіл та імунологічна пам'ять оцінювались у дослідженні за участю здорових дітей, які отримували разову дозу вакцини Превенар® 13 щонайменше через 2 роки після попередньої імунізації або 4 дозами препарату Превенар, 3-дозовою серією Превенар для немовлят з наступним введенням вакцини Превенар® 13 у віці 12 місяців, або 4 дозами вакцини Превенар® 13.

Разова доза препарату Превенар® 13 у дітей віком приблизно 3,4 років, незалежно від попереднього вакцинаційного анамнезу Превенаром або вакциною Превенар® 13, індукувала потужну гуморальну відповідь до 7 спільних серотипів та 6 додаткових серотипів препарату Превенар® 13.

Дані епідеміологічного нагляду щодо розповсюдження пневмококової інфекції, отримані з початку виведення на ринок 7-валентної вакцини Превенар в 2000 році, не продемонстрували зниження імунітету, викликаного препаратом Превенар у ранньому дитинстві, з часом.

Недоношені немовлята

Безпека та імуногенність вакцини Превенар® 13, яка застосовувалась у віці 2, 3, 4 і 12 місяців, були оцінені приблизно в 100 недоношених немовлят (середній розрахунковий гестаційний вік (РГВ) – 31 тиждень; діапазон від 26 до 36 тижнів) порівняно з приблизно 100 доношеними немовлятами (середній РГВ – 39 тижнів; діапазон від 37 до 42 тижнів).

Імунну відповідь у недоношених і доношених немовлят порівнювали, використовуючи результати частини осіб, у яких через 1 місяць після курсу вакцинації було досягнуто концентрацію IgG-антитіл до пневмококових полісахаридів ≥ 0,35 мкг/мл, тобто підхід, який використовувався для порівнянь імуногенності вакцин Превенар 13 до Превенар на підставі рекомендацій ВООЗ.

Через 1 місяць після курсу вакцинації концентрації IgG-антитіл до пневмококових полісахаридів ≥ 0,35 мкг/мл було досягнуто в більш ніж 85 % вакцинованих немовлят, за винятком серотипів 5 (71,7 %), 6A (82,7 %) і 6B (72,7 %) у групі недоношених немовлят. Для цих трьох серотипів частина пацієнтів, які відповіли на вакцинацію, серед недоношених немовлят була значно меншою, ніж серед доношених немовлят. Приблизно через 1 місяць після введення переддошкільної дози відсоток осіб у кожній групі, у яких було досягнуто таку саму порогову концентрацію антитіл, становив >97 %, за винятком серотипу 3 (71 % серед недоношених і 79 % серед доношених немовлят). Невідомо, чи відбувається в недоношених немовлят індукція імунологічної пам’яті до всіх серотипів. У цілому в недоношених немовлят геометричні середні концентрації серотип-специфічних IgG були нижчими, ніж у доношених немовлят.

Після курсу вакцинації немовлят геометричні середні титри функціональних антитіл OPA були схожими в недоношених немовлят порівняно з доношеними немовлятами, за винятком антитіл до серотипу 5, титр яких був нижчим у недоношених немовлят. Геометричні середні титри функціональних антитіл OPA після введення переддошкільної дози відносно титрів після курсу вакцинації немовлят були схожими або нижчими для 4 серотипів (4, 14, 18C і 19F), і статистично значно вищими для 6 з 13 серотипів (1, 3, 5, 7F, 9V і 19A) у недоношених немовлят порівняно з 10 з 13 серотипів (1, 3, 4, 5, 6A, 7F, 9V, 18C, 19A і 23F) у доношених немовлят.

Діти (віком 12-59 місяців) повністю імунізовані вакциною Превенар (7-валентною)

Після введення разової дози препарату Превенар® 13 дітям (віком 12-59 місяців), які вважалися повністю імунізованими вакциною Превенар (7-валентною) (2 або 3 дозами первинної серії плюс бустер-ін'єкцією), частка пацієнтів, які досягли рівнів IgG у плазмі ≥ 0,35 мкг/мл та титрів активності опсонінів (АО) ≥ 1:8, становила щонайменше 90 %. Однак, 3 (серотипи 1, 5 та 6A) з 6 додаткових серотипів продемонстрували нижчі значення середньогеометричної концентрації (СГК) IgG та АО середньогеометричного титру антитіл (СГТА) порівняно з дітьми, які отримали щонайменше одну попередню вакцинацію препаратом Превенар® 13. На сьогодні клінічна значущість нижчих СГК та СГТА невідома.

Невакциновані діти (віком 12-23 місяців)

Дослідження вакцини Превенар (7-валентної) у невакцинованих дітей (віком 12-23 місяців) показало, що для досягнення концентрації IgG у сироватці для серотипів 6B та 23F, подібної до тієї, що індукується 3-дозовою серією вакцини для немовлят необхідні 2 дози.

Діти та підлітки віком від 5 до 17 років

У відкритому дослідженні із залученням 592 здорових дітей та підлітків, включаючи хворих на бронхіальну астму (17,4 %), які можуть мати схильність до пневмококової інфекції, при застосуванні вакцини Превенар® 13 було досягнуто імунної відповіді до всіх 13 серотипів. Разову дозу Превенар® 13 вводили дітям віком від 5 до 10 років, які попередньо були вакциновані щонайменше 1 дозою вакцини Превенар, а також дітям та підліткам віком від 10 до 17 років, які раніше ніколи не отримували пневмококову вакцину.

Як у дітей віком від 5 до 10 років, так і у дітей та підлітків віком від 10 до 17 років імунна відповідь на Превенар® 13 була не гіршою за імунну відповідь на Превенар для 7 спільних серотипів та на Превенар 13 для 6 додаткових серотипів порівняно з імунною відповіддю після четвертої дози у немовлят, вакцинованих на 2, 4, 6 та 12-15 місяцях життя, що вимірювалось за рівнями IgG у сироватці.

У дітей та підлітків віком від 10 до 17 років показники АО СГТА через 1 місяць після вакцинації не поступалися АО СГТА у дітей вікової групи від 5 до 10 років для 12 з 13 серотипів (за винятком серотипу 3).

Імунна відповідь після підшкірного введення

Підшкірний шлях введення вакцини Превенар®13 був оцінений у непорівняльному дослідженні із залученням 185 здорових пацієнтів (немовлят та дітей) з Японії, які отримали 4 дози препарату у віці 2, 4, 6 та 12-15 місяців. Результати дослідження показали, що безпека та імуногенність вакцини при підшкірному застосуванні були загалом співставними з тими, що спостерігалась у дослідженнях при введенні вакцини внутрішньом’язово. 

Європейське агентство з оцінки лікарських препаратів відклало обов’язок надання результатів досліджень з використанням вакцини Превенар® 13 за участю пацієнтів, що відносяться до однієї або більше підгруп пацієнтів дитячого віку з пневмококовими інфекціями.

Вплив на носоглоткове носійство

У дослідженні в рамках фармакологічного нагляду у Франції у дітей з гострим середнім отитом зміни в носоглотковому (НГ) носійстві пневмококових серотипів оцінювали після введення вакцин Превенар (7-валентної) та пізніше Превенар® 13. Превенар® 13 значно зменшував НГ носійство 6 додаткових серотипів (і серотипу 6C) разом та окремих серотипів 6C, 7F, 19A порівняно з Превенаром. Також спостерігалося зменшення носійства серотипу 3 (2,5 % проти 1,1 %; p=0,1). Носійства серотипів 1 та 5 не спостерігалося.

Вплив пневмококової кон'югованої вакцини на носоглоткове носійство досліджувався в рандомізованому подвійному сліпому дослідженні на території Ізраїлю, в якому діти отримували або Превенар® 13, або Превенар (7-валентний) на 2, 4, 6 та 12 місяці життя. Превенар® 13 значно зменшував нещодавно встановлену НГ сприйнятливість 6 додаткових серотипів (та серотипу 6C) разом та окремих серотипів 1, 6A, 6C, 7F, 19A порівняно з препаратом Превенар. Зменшення не спостерігалося при застосуванні серотипу 3, а для серотипу 5 колонізація була дуже рідкою, щоб можна було оцінити вплив. Подібні рівні НГ сприйнятливості спостерігалися для 6 з 7 спільних серотипів в обох групах вакцинації, а для серотипу 19F спостерігалося значне зниження сприйнятливості.

Захисна ефективність 7-валентної вакцини Превенар у немовлят та дітей

Ефективність 7-валентної вакцини Превенар оцінювали в двох масштабних, рандомізованих, подвійно-сліпих дослідженнях з активним контролем – Northern California Kaiser Permanente (NCKP) та Finnish Otitis Media (FinOM). Всіх немовлят, що приймали участь у дослідженнях було рандомізовано в групи, які отримували Превенар або контрольну вакцину (NCKP, менінгококова вакцина серогрупи С кон’югована з CRM [MnCC]; FinOM, вакцина для профілактики гепатиту В) курсом з чотирьох доз, які вводили у віці 2, 4, 6 та 12-15-місяців. Результати оцінки ефективності, отримані в дослідженнях (відносно ІПЗ, пневмонії та ГСО), наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Резюме ефективності 7-валентної вакцини Превенар1

Тест

N

EB2

95% ДI

NCKP: ІПЗ, викликаний серотипом вакцини3

30258

97%

85, 100

NCKP: клінічна пневмонія зі змінами на рентгенограмі грудної клітини

23746

35%

4, 56

NCKP: ГСО4

Загальна кількість епізодів

Рецидивуючий ГСО (3 епізоди протягом 6 місяців або 4 епізоди протягом 1 року)

Рецидивуючий ГСО (5 епізодів протягом 6 місяців або 6 епізодів протягом 1 року)

Встановлення тимпаностомічної трубки

23746

 

7%

9%

 

23%

 

20%

 

4, 10

3, 15

 

7, 36

 

2, 35

FinOM: ГСО

Загальна кількість епізодів

ГСО, викликаний усіма типами пневмококів

ГСО, викликаний серотипом вакцини

1662

 

6%

34%

57%

 

-4, 16

21, 45

44, 67

1 Згідно з протоколом

2 Ефективність вакцини

3 Жовтень 1995 р. – 20 квітня 1999 р.; 4 Жовтень 1995 р. – 30 квітня 1998 р.

 

Ефективність Превенар (7-валентного)

Ефективність (прямий та непрямий ефект) 7-валентної вакцини Превенар щодо пневмококового захворювання оцінювали у програмах первинних курсів імунізації немовлят трьома та двома дозами, після кожного з яких проводили ревакцинацію (таблиця 3). Після широкого застосування вакцини Превенар частота випадків виникнення ІПЗ послідовно та суттєво знизилася. В деяких країнах повідомлялося про збільшення частоти випадків ІПЗ, спричиненого серотипами, що не входять до складу вакцини Превенар, такими як 1, 7F та 19А.

Епідеміологічний нагляд щодо Превенар® 13 продовжується, і при оновленні даних за результатами нагляду в різних країнах інформація в цій таблиці може змінитися.

За оцінками, проведеними із застосуванням скринінгового методу, серотип-специфічна результативність курсу імунізації двома дозами, які вводили дітям віком до 1 року у Сполученому Королівстві, становила 66% (-29, 91%) та 100% (25, 100%) для серотипів 6В та 23F відповідно.

Таблиця 3

Резюме ефективності 7-валентної вакцини Превенар щодо ІПЗ

Країна (рік виведення на ринок)

Рекомендована схема

Зменшення захворюваності, %

95% ДІ

Сполучене Королівство (Англія та Уельс)1 (2006)

2, 4 + 13 місяців

Серотипи вакцини:

дві дози у віці до 1 року: 85%

49, 95%

США (2000)

 

Діти

 

Особи ≥ 653

2, 4, 6 +

12-15 місяців

 

 

Серотипи вакцини: 98%

Всі серотипи: 77%

Серотипи вакцини: 76%

Всі серотипи: 38%

 

 

97, 99%

73, 79%

Дані відсутні

Дані відсутні

Канада (Квебек)4

(2004)

2, 4 + 12 місяців

Всі серотипи: 73%

Серотипи вакцини:

Курс у немовлят двома дозами: 99%

Завершена схема: 100%

Дані відсутні

 

92, 100%

 

82, 100%

1 Діти

2 Дані 2005 р. 3 Дані 2004 р.

4 Діти

Також після введення вакцини у національну програму імунізації була встановлена ефективність застосування Превенар за схемою 3+1 відносно ГСО та пневмонії. При ретроспективній оцінці великої страхової бази даних США частота візитів з приводу ГСО знизилася на 42,7% (95% ДІ, 42,4 – 43,1%), а кількість рецептів, виписаних дітям молодше 2 років з приводу ГСО, - на 41,9%, порівняно з вихідними даними до видачі ліцензії на препарат (2004 проти 1997-99 рр.). У подібному аналізі кількість госпіталізацій та амбулаторних візитів з приводу пневмонії (будь-якого ґенезу) знизилися на 52,4% та 41,1%, відповідно. Для випадків, ідентифікованих як пневмококова пневмонія, зниження числа госпіталізацій та амбулаторних візитів для дітей молодше 2 років становило 57,6% та 46,9%, відповідно. Хоча аналіз, що базується на спостереженні, не дає можливості встановити безпосередній причинно-наслідковий зв’язок, ці результати свідчать, що Превенар відіграє важливу роль у зниженні навантаження захворювання слизових оболонок (ГСО та пневмонія) у цільовій популяції.

Дослідження імуногенності за участю дорослих віком ≥18 років та осіб літнього віку

У дорослих осіб поріг антитіл для серотип-специфічних пневмококових полісахаридних IgG, що зв’язаний з концентрацією антитіл та асоціюється із досягненням захисту не був визначений. У всіх основних клінічних дослідженнях для оцінки потенційної ефективності проти інвазивних пневмококових інфекцій та пневмонії використовували серотип-специфічні опсоно-фагоцитарні реакції (ОФР). Через місяць після кожної вакцинації визначали титри ОФР та проводили розрахунок геометричних середніх титрів (ГСТ) ОФР. Титри ОФР відображаються як зворотне значення найбільшого розведення сироватки, яке б знижувало виживаність пневмококів щонайменше на 50%.

Базові дослідження вакцини Превенар® 13 були побудовані таким чином, щоб показати, що через один місяць після вакцинації функціональна імунна відповідь ОФР для 13 серотипів не поступається, а для деяких серотипів перевищує імунну відповідь на 12 серотипів, спільних з ліцензованою 23-валентною полісахаридною пневмококовою вакциною (серотипи 1, 3, 4, 5, 6B, 7F, 9V, 14, 18C, 19A, 19F, 23F). Імунна відповідь на унікальний для вакцини Превенар® 13 серотип 6А оцінювали шляхом демонстрації 4-кратного зростання специфічного титру ОФР порівняно з рівнем до імунізації.

У Європі та США було проведено п’ять клінічних досліджень з метою оцінки імуногенності вакцини Превенар® 13 у різних вікових груп (в діапазоні 18 – 95 років). На сьогоднішній день клінічні дослідження вакцини Превенар® 13 забезпечують дані  щодо імуногенності у дорослих осіб віком від 18 років, у тому числі віком 65 років та старших, які раніше (за 5 років до включення у дослідження) проходили вакцинацію однією чи декількома дозами 23-валентної полісахаридної вакцини. У кожне дослідження були включені: здорові особи, імунокомпетентні особи зі стабільними основними захворюваннями, які обумовлюють схильність до пневмококової інфекції (напр., хронічні захворювання серцево-судинної системи, хронічні захворювання дихальної системи, включаючи астму, розлади функції нирок, цукровий діабет та хронічні захворювання печінки, включаючи алкогольне ураження печінки), а також особи з факторами ризику (паління та зловживання алкоголем).

Безпечність та імуногенність вакцини Превенар® 13 було доведено у осіб віком 18 років та старше, включаючи осіб, які раніше були вакциновані пневмококовою полісахаридною вакциною.

Дорослі, які раніше не були вакциновані 23-валентною пневмококовою полісахаридною вакциною

У прямому порівняльному дослідженні, яке було проведене із залученням  осіб віком 60-64 роки, учасники отримували разові дози вакцини Превенар® 13 або 23-валентної пневмококової полісахаридної вакцини. У тому ж дослідженні інші групи дорослих віком 50-59 років та дорослих віком 18–49 років отримували разову дозу вакцини Превенар® 13.

Порівняння значень ГСТ ОФР (через 1 місяць після вакцинації) у 60-64-річних учасників, які отримували разову дозу Превенар® 13 або 23-валентної пневмококової полісахаридної вакцини, та у 50-59-річних учасників, які отримували разову дозу вакцини Превенар® 13, наведені у таблиці 4.

Таблиця 4

ГСТ ОФР у дорослих учасників віком 60-64 роки, що отримували Превенар® 13 або 23-валентну пневмококову полісахаридну вакцину (PPSV23) та у дорослих осіб віком 50-59 років, які отримували Превенар® 13а, б, в

 

Превенар® 13

Превенар® 13

PPSV23

Превенар® 13:

50-59 років порівняно з 60-64 роки

Превенар® 13 порівняно з PPSV23, 60-64 років

50-59 років, N=350-384

60-64 роки, N=359-404

60-64 роки, N=367-402

Серо-тип

ГСТ

ГСТ

ГСТ

Співвідно-шення ГС

(95% ДІ)

Співвідно-шення ГС

(95% ДІ)

1

200

146

104

1,4

(1,08, 1,73)

1,4

(1,10, 1,78)

3

91

93

85

1,0

(0,81, 1,19)

1,1

(0,90, 1,32)

4

2833

2062

1295

1,4

(1,07, 1,77)

1,6

(1,19, 2,13)

5

269

199

162

1,4

(1,01, 1,80)

1,2

(0,93, 1,62)

6A†

4328

2593

213

1,7

(1,30, 2,15)

12,1

(8,63, 17,08)

6B

3212

1984

788

1,6

(1,24, 2,12)

2,5

(1,82, 3,48)

7F

1520

1120

405

1,4

(1,03, 1,79)

2,8

(1,98, 3,87)

9V

1726

1164

407

1,5

(1,11, 1,98)

2,9

(2,00, 4,08)

14

957

612

692

1,6

(1,16, 2,12)

0,9

(0,64, 1,21)

18C

1939

1726

925

1,1

(0,86, 1,47)

1,9

(1,39, 2,51)

19A

956

682

352

1,4

(1,16, 1,69)

1,9

(1,56, 2,41)

19F

599

517

539

1,2

(0,87, 1,54)

1,0

(0,72, 1,28)

23F

494

375

72

1,3

(0,94, 1,84)

5,2

(3,67, 7,33)

а Неменша ефективність встановлювалась, якщо значення нижньої межі двобічного 95% ДІ для ГСТ більше 0,5.

б Статистично достовірна більш виражена відповідь встановлювалась, якщо значення нижньої межі двобічного 95% ДІ для ГСТ більше  1.

в Для серотипу 6A†, унікального для вакцини Превенар® 13, статистично достовірна більш виражена відповідь встановлювалась, якщо значення нижньої межі двобічного 95% ДІ для ГСТ більше 2.

У дорослих віком 60-64 роки ГСТ ОФР для вакцини Превенар® 13 були не менше, ніж ГСТ ОФР, отримані для 23-валентної пневмококової полісахаридної вакцини (для 12 серотипів, що входили до складу обох вакцин). Для 9 серотипів титри ОФР були статистично достовірно більш високими у осіб, які отримували вакцину Превенар® 13.

У дорослих віком 50-59 років ГСТ ОФР для всіх 13 серотипів вакцини Превенар® 13 були не меншими, ніж рівні імунної відповіді на Превенар® 13 у осіб віком 60-64 роки. Для 9 серотипів імунна відповідь залежала від віку та була статистично достовірно більш вираженою у осіб 50-59 років, ніж у осіб 60-64 років.

У всіх дорослих осіб віком ³ 50 років, які отримали разову дозу вакцини Превенар® 13, титри ОФР для серотипу 6А були значно вищими, ніж у осіб віком ³ 60 років, які отримали разову дозу 23-валентної пневмококової полісахаридної вакцини.

Через рік після вакцинації препаратом Превенар® 13 титри ОФР знизились порівняно з рівнями, визначеними через місяць після вакцинації. Водночас, титри ОФР для всіх серотипів залишались вищими, ніж на вихідному рівні:

 

ГСТ ОФР на вихідному рівні

ГСТ ОФР через 1 рік після вакцинації Превенар® 13

Дорослі віком 50-59 років, які раніше не були вакциновані 23-валентною пневмококово полісахаридною вакциною

5 – 45

20 – 1234

Дорослі віком 60-64 років, що раніше не були вакциновані 23-валентною пневмококово полісахаридною вакциною

5 – 37

19 – 733

У таблиці 5 наведено геометричні середні титри функціональних антитіл OPA через 1 місяць після застосування разової дози вакцини Превенар 13 в осіб віком 18–49 років порівняно з особами віком 60–64 років.

Таблиця 5

Геометричні середні титри функціональних антитіл OPA в осіб у віці 18–49 років і 60–64 роки після вакцинації препаратом Превенар® 13a,б

 

18–49 років

N=836–866

60–64 роки

N=359–404

18–49 років відносно до віку

60–64 роки

Серотип

Геометричний середній титрб

Геометричний середній титрб

ГС співвідношення

(95-% ДІв)

1

353

146

2,4

(2,03, 2,87)

3

91

93

1,0

(0,84, 1,13)

4

4747

2062

2,3

(1,92, 2,76)

5

386

199

1,9

(1,55, 2,42)

6A

5746

2593

2,2

(1,84, 2,67)

6B

9813

1984

4,9

(4,13, 5,93)

7F

3249

1120

2,9

(2,41, 3,49)

9V

3339

1164

2,9

(2,34, 3,52)

14

2983

612

4,9

(4,01, 5,93)

18C

3989

1726

2,3

(1,91, 2,79)

19A

1580

682

2,3

(2,02, 2,66)

19F

1533

517

3,0

(2,44, 3,60)

23F

1570

375

4,2

(3,31, 5,31)

a Не менша ефективність визначалася як нижня межа 2-бічного 95-% ДІ для геометричного середнього співвідношення; більша за 0,5.

б Статистично значно більша відповідь визначалася як нижня межа 2-бічного 95-% ДІ для геометричного середнього співвідношення; більша за 1.

в Довірчі інтервали (ДІ) для співвідношення – це зворотні перетворення довірчого інтервалу на підставі розподілення t-критерію Стьюдента для середньої різниці логарифмів показників.

У дорослих віком 18–49 років геометричні середні титри функціональних антитіл OPA до усіх 13 серотипів, які охоплюються вакциною Превенар® 13, були не менш ефективними, ніж відповіді на вакцинацію препаратом Превенар® 13 дорослих віком 60–64 роки.

Через 1 рік після вакцинації препаратом Превенар® 13 титри функціональних антитіл OPA знижувалися порівняно з титрами через 1 місяць після вакцинації, проте титри функціональних антитіл OPA до всіх серотипів залишалися вищими за вихідні рівні.

 

Вихідний геометричний середній титр функціональних антитіл OPA

Геометричний середній титр функціональних антитіл OPA через 1 рік після вакцинації препаратом Превенар® 13

Дорослі у віці 18–49 років, які раніше не отримували 23-валентну пневмококову полісахаридну вакцину

 

Від 5 до 186

 

Від 23 до 2948

 

Дорослі, які раніше були вакциновані 23-валентною пневмококовою полісахаридною вакциною

Порівняння імунної відповіді на введення Превенар® 13 та 23-валентної полісахаридної вакцини проводили у прямому порівняльному дослідженні за участю осіб віком від 70 років і старше, які щонайменше за 5 років до вакцинації у дослідженні отримували разову дозу пневмококової полісахаридної вакцини.

Порівняння значень ГСТ ОФР (через 1 місяць після вакцинації) у раніше вакцинованих пневмококовою полісахаридною вакциною учасників віком старше 70 років, які отримали разову дозу вакцини Превенар® 13 або 23-валентної полісахаридної вакцини, наведені у таблиці 6.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 6

ГСТ ОФР у дорослих учасників віком старше 70 років раніше вакцинованих пневмококовою полісахаридною вакциною,  які отримували разову дозу Превенар® 13 або 23-валентної пневмококової полісахаридної вакцини (PPSV23) а, б, в

 

 

Превенар® 13 N=400-426

PPSV23 N=395-445

Співвідношення ГСТ ОФР Превенару та PPSV23

Серотип

ГСТ ОФР

ГСТ ОФР

ГС співвідношення

(95% ДІ)

1

81

55

1,5

(1,17, 1,88)

3

55

49

1,1

(0,91, 1,35)

4

545

203

2,7

(1,93, 3,74)

5

72

36

2,0

(1,55, 2,63)

6A†

903

94

9,6

(7,00, 13,26)

6B

1261

417

3,0

(2,21, 4,13)

7F

245

160

1,5

(1,07, 2,18)

9V

181

90

2,0

(1,36, 2,97)

14

280

285

1,0

(0,73, 1,33)

18C

907

481

1,9

(1,42, 2,50)

19A

354

200

1,8

(1,43, 2,20)

19F

333

214

1,6

(1,17, 2,06)

23F

158

43

3,7

(2,69, 5,09)

а Неменша ефективність встановлювалась, якщо значення нижньої межі двобічного 95% ДІ для ГСТ більше 0,5.

б Статистично достовірна більш виражена відповідь встановлювалась, якщо значення нижньої межі двобічного 95% ДІ для ГСТ більше  1.

в Для серотипу 6A†, унікального для вакцини Превенар® 13, статистично достовірна більш виражена відповідь встановлювалась, якщо значення нижньої межі двобічного 95% ДІ для ГС співвідношення більше 2.

У дорослих осіб вакцинованих пневмококовою полісахаридною вакциною щонайменше за 5 років до початку клінічного дослідження ГСТ ОФР для вакцини Превенар® 13 були не меншими, ніж відповідні показники для 12 спільних серотипів 23-валентної пневмококової полісахаридної вакцини. Більш того, у цьому дослідженні для 10 з 12 спільних серотипів було показано статистично достовірно більші рівні ГСТ ОФР. Після вакцинації препаратом Превенар® 13 імунна відповідь на серотип 6А була статистично достовірно більш вираженою, ніж після вакцинації 23-валентною полісахаридною вакциною.

У осіб віком 70 років та старших, які раніше були вакциновані 23-валентною пневмококовою полісахаридною вакциною щонайменше за 5 років до початку дослідження, через рік після вакцинації препаратом Превенар® 13 титри ОФР знизились порівняно з рівнями, отриманими через місяць після вакцинації. Водночас, титри ОФР для всіх серотипів залишались вищими, ніж на вихідному рівні:

 

ГСТ ОФР на вихідному рівні

ГСТ ОФР через 1 рік після вакцинації Превенар® 13

Дорослі віком від 70 років і старше, які були вакциновані 23-валентною пневмококовою полісахаридною вакциною щонайменше 5 років тому

9 – 122

18 – 381

Імунна відповідь в особливих групах пацієнтів

Особи з описаними нижче станами мають підвищений ризик розвитку пневмококового захворювання.

Діти та підлітки з серповидно-клітинною анемією

У Франції, Італії, Великобританії, США, Лівані, Єгипті та Саудівській Аравії було проведено відкрите одногрупове дослідження двох доз вакцини Превенар® 13, які вводилися з інтервалом у 6 місяців. У нього залучили 158 дітей і підлітків віком від ≥6 до 39°С, обмеження рухів у місці введення (через виникнення болю), почервоніння у місці введення або набряк /затвердіння розміром 2,5 см – 7,0 см (після курсу вакцинації у ранньому віці);

нечасто: почервоніння у місці введення, припухлість /затвердіння розміром > 7,0 см, плач.

Побічні реакції, зафіксовані під час постреєстраційного застосування вакцини Превенар® 13

Хоча наступні побічні реакції на лікарський препарат не спостерігалися під час клінічних досліджень Превенар® 13 у немовлят та дітей, наступні явища вважаються небажаними реакціями на лікарський препарат Превенар® 13, оскільки вони були зареєстровані протягом післяреєстраційного застосування препарату. Оскільки ці реакції були отримані зі спонтанними звітами, їх частоту не можна було визначити, а отже вона вважалася невідомою.

Розлади з боку кровоносної та лімфатичної системи:

лімфаденопатія, що локалізується в області місця введення ін’єкції.

Розлади з боку імунної системи:

анафілактична/анафілактоїдна реакція, включаючи шок, ангіоневротичний набряк;

Розлади з боку шкіри та підшкірної тканини:

багатоформна еритема.

Загальні розлади та реакції у місці введення:

почервоніння, запалення, свербіж у місці введення; почервоніння обличчя.

Додаткова інформація щодо особливих груп пацієнтів: апное у глибоко недоношених дітей (≤ 28 тижнів вагітності) (див. розділ «Особливості застосування»).

Діти та підлітки віком від 6 до 17 років

Безпечність препарату оцінювали у 592 дітей (294 дітей віком від 5 до 10 років, попередньо імунізованих щонайменше однієї дозою Превенару та 298 дітей віком від 10 до 17 років, які не отримували пневмококової вакцини).

Найпоширенішими побічними реакціями у дітей та підлітків віком від 6 до 17 років були:

Розлади з боку нервової системи:

часто: головні болі.

Розлади з боку шлунково-кишкового тракту:

дуже часто: знижений апетит;

часто: блювання, діарея.

Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини:

часто: висипання, кропив'янка або висипання, подібні до кропив'янки.

Загальні розлади та реакції у місці введення:

дуже часто: дратівливість; еритема у будь-якому місці введення вакцини;

ущільнення/припухлість або біль/болісність; сонливість; погана якість сну; болісність у місці ін'єкції вакцини (в тому числі порушення руху);

часто: підвищення температури.

Інші побічні реакції, які попередньо спостерігалися у немовлят та дітей віком від 6 тижнів до 5 років, можуть також бути застосовними до цієї вікової групи, але не спостерігалися у цьому дослідженні, можливо через невеликий розмір вибірки.

Додаткова інформація щодо особливих груп пацієнтів

Діти та підлітки з серповидно-клітинною анемією мають схожу частоту розвитку небажаних реакцій, за винятком головного болю, блювання, діареї, підвищення температури, втомлюваності, артралгії та міальгії, що спостерігаються дуже часто.

Дорослі віком ≥18 років і особи літнього віку

Оцінку безпеки проводили у 6 клінічних дослідженнях за участю 7097 дорослих віком від 18 до 95 років. Превенар® 13 вводили 5667 дорослим учасникам, з яких 2616 (46,2 %) мали вік від 50 до 64 років, а 3051 (53,8 %) належали до вікової групи 65 років та старше. 1916 пацієнтів із загального числа осіб, що отримували Превенар® 13, раніше (щонайменше за 3 роки до щеплення у дослідженні) були вакциновані 23-валентною пневмококовою полісахаридною вакциною, а 3751 пацієнт не проходив раніше вакцинацію 23-валентною полісахаридною вакциною. Одне з шістьох досліджень включало групу дорослих (n=899) віком від 18 до 49 років, які отримували Превенар® 13 і які раніше не отримували 23-валентну пневмококову полісахаридну вакцину.

Спостерігалася тенденція до зниження з віком частоти розвитку небажаних реакцій. Незалежно від того, чи мала місце попередня вакцинація, у осіб віком 65 років та старше спостерігали меншу кількість небажаних реакцій, ніж у більш молодих осіб, при цьому в цілому побічні реакції спостерігаються найчастіше в наймолодших дорослих віком від 18 до 29 років.

Загалом категорії частоти розвитку небажаних реакцій були схожими в усіх вікових групах, за винятком блювання (спостерігалося дуже часто (³1/10) у дорослих віком від 18 до 49 років і часто (від ³1/100 до