Сигра цены в аптеках

Цены на Сигра в аптеках:
найдено 3 предложения и 1 аптека.
Все цены и наличие Сигра актуальны на сегодняшний день. Купить перепарат вы сможете в любой из нижеперечисленных аптек.
Укажите ваш точный адрес, чтобы купить Сигра в ближайшей аптеке
Средняя цена
140
68.31 – 213.7 грн
  • АВП-Фарма

    Адрес: Киев, вулиця Урлівська, 11А Позвонить
    Время работы: Пн-Пт: 08:00-22:00, Сб-Вс: 09:00-20:00
    • Сигра табл. п/п.об. 100мг №1 (1х1) блистер (Бафна Фармасьютикалс Лтд., Індія) 68.31 грн
    • Сигра табл. п/п.об. 50мг №4 (1х4) блистер (Бафна Фармасьютикалс Лтд., Індія) 139.01 грн
    • Сигра табл. п/п.об. 100мг №4 (1х4) блистер (Бафна Фармасьютикалс Лтд., Індія) 213.70 грн
Условия пользования

Цены на аналоги Сигра

Новагра - аналог Сигра Новагра
1312 предложений
от 3 до 320 грн
есть в наличии
Потенциале - аналог Сигра Потенциале
1464 предложения
от 7 до 262 грн
есть в наличии
Эргос - аналог Сигра Эргос
194 предложения
от 11 до 272 грн
есть в наличии
Тегрум - аналог Сигра Тегрум
84 предложения
от 17 до 141 грн
есть в наличии
Интагра ІС - аналог Сигра Интагра ІС
300 предложений
от 20 до 444 грн
есть в наличии
Супервига - аналог Сигра Супервига
173 предложения
от 26 до 1974 грн
есть в наличии
Эросил - аналог Сигра Эросил
64 предложения
от 32 до 205 грн
есть в наличии
Камагра - аналог Сигра Камагра
17 предложений
от 39 до 608 грн
есть в наличии
Эротон - аналог Сигра Эротон
1759 предложений
от 40 до 454 грн
есть в наличии
Могинин - аналог Сигра Могинин
72 предложения
от 44 до 188 грн
есть в наличии
Конегра - аналог Сигра Конегра
971 предложение
от 52 до 637 грн
есть в наличии
Максигра - аналог Сигра Максигра
946 предложений
от 53 до 249 грн
есть в наличии
Форсаж - аналог Сигра Форсаж
79 предложений
от 53 до 551 грн
есть в наличии
Инфорс - аналог Сигра Инфорс
183 предложения
от 53 до 462 грн
есть в наличии
Виасил - аналог Сигра Виасил
70 предложений
от 56 до 175 грн
есть в наличии
Силденафил - аналог Сигра Силденафил
82 предложения
от 58 до 222 грн
есть в наличии
Визарсин - аналог Сигра Визарсин
93 предложения
от 59 до 304 грн
есть в наличии
Визарсин Q-Tab - аналог Сигра Визарсин Q-Tab
18 предложений
от 71 до 284 грн
есть в наличии
Филап - аналог Сигра Филап
15 предложений
от 94 до 123 грн
есть в наличии
Ревацио - аналог Сигра Ревацио
3 предложения
от 100 до 11000 грн
есть в наличии
Йохимбина гидрохлорид - аналог Сигра Йохимбина гидрохлорид
113 предложений
от 52 до 129 грн
есть в наличии
Импаза - аналог Сигра Импаза
299 предложений
от 117 до 293 грн
есть в наличии
Зидена - аналог Сигра Зидена
235 предложений
от 132 до 1436 грн
есть в наличии
Левитра - аналог Сигра Левитра
383 предложения
от 209 до 1453 грн
есть в наличии
Сиалис - аналог Сигра Сиалис
1051 предложение
от 412 до 6558 грн
есть в наличии
Левитра ОДТ - аналог Сигра Левитра ОДТ
169 предложений
от 570 до 1036 грн
есть в наличии
Каверджект - аналог Сигра Каверджект
11 предложений
от 720 до 6250 грн
есть в наличии
Все аналоги

Сигра инструкция

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

СІГРА

(SIGRA)

 

Склад:

діюча речовина: силденафіл;

1 таблетка містить 70 мг силденафілу цитрату, що еквівалентно 50 мг силденафілу, або

140 мг силденафілу цитрату, що еквівалентно 100 мг силденафілу;

допомiжнi речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, опадрай блакитний (гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), лактози моногідрат, триацетин (Е 1518), індигокармін (E 132)).

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фiзико-хiмiчнi властивості:

таблетки по 50 мг: блакитні ромбоподібні двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням «BAFNA» з одного боку та гладкі з іншого боку;

таблетки по 100 мг: блакитні трикутні таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з розподільчою рискою з одного боку та гладкі з іншого боку.

 

Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються при еректильній дисфункції. Силденафіл. Код АТХ G04B E03.

 

Фармакологiчнi властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Сігра – препарат для перорального застосування, призначений для лікування еректильної дисфункції. При сексуальному збудженні відновлює знижену еректильну функцію шляхом посилення притоку крові до пеніса.

Фізіологічний механізм, що зумовлює ерекцію, включає вивільнення оксиду азоту (NO) у кавернозних тілах під час сексуального збудження. Вивільнений оксид азоту активує фермент гуанілатциклазу, що стимулює підвищення рівня циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ), що, у свою чергу, спричиняє розслаблення гладкої мускулатури кавернозних тіл, сприяючи притоку крові.

Силденафіл є потужним та селективним інгібітором цГМФ-специфічної фосфодіестерази 5 (ФДЕ5) у кавернозних тілах, де ФДЕ5 відповідає за розпад цГМФ. Ефекти силденафілу на ерекцію мають периферичний характер. Силденафіл не спричиняє безпосередньої релаксуючої дії на ізольовані кавернозні тіла людини, але потужно посилює розслаблювальну дію NO на дану тканину. При активації метаболічного шляху NO/цГМФ, що відбувається при статевій стимуляції, інгібування силденафілом ФДЕ5 призводить до підвищення рівня цГМФ у кавернозних тілах. Таким чином, для того щоб силденафіл викликав необхідний фармакологічний ефект, необхідне сексуальне збудження.

Фармакодинамічні ефекти

Дослідження in vitro показали селективність впливу силденафілу на ФДЕ5, який бере активну участь у процесі ерекції. Дія силденафілу на ФДЕ5 більш потужна, ніж на інші відомі фосфодіестерази, і в 10 разів перевищує його вплив на ФДЕ6, який бере участь у процесах фотоперетворення у сітківці. При застосуванні максимальних рекомендованих доз селективність силденафілу щодо ФДЕ5 у 80 разів перевищує його селективність щодо ФДЕ1, у 700 разів вища, ніж до ФДЕ2, ФДЕ3, ФДЕ4, ФДЕ7, ФДЕ8, ФДЕ9, ФДЕ10 та ФДЕ11. Зокрема, селективність силденафілу до ФДЕ5 у 4000 разів перевищує його селективність до ФДЕ3 – цГМФ-специфічної ізоформи фосфодіестерази, що бере участь у регуляції серцевої скоротливості.

Клінічна ефективність і безпека

За результатами фалоплетизмографії (RigiScan) після застосування силденафілу натще, медіана часу до початку ерекції у пацієнтів, які досягли ерекції із ригідністю 60% (достатньою для здійснення статевого контакту), становила 25 хвилин (у діапазоні значень 12-37 хвилин). Тривалість ефекту силденафілу, так само за даними RigiScan, досягала 4-5 годин після застосування.

Силденафіл спричиняє легке та короткочасне зниження артеріального тиску, що в більшості випадків не має клінічних проявів. Середнє максимальне зниження систолічного артеріального тиску в положенні лежачи після перорального застосування силденафілу в дозі 100 мг становило 8,4 мм рт.ст. Відповідна зміна діастолічного артеріального тиску в положенні лежачи становила 5,5 мм рт.ст. Ці зниження артеріального тиску добре узгоджуються із судинорозширювальною дією силденафілу, можливо, внаслідок підвищення рівнів цГМФ у гладкій мускулатурі судин. Разове пероральне застосування силденафілу в дозах до 100 мг у здорових добровольців не спричиняє клінічно значущих змін на електрокардіограмі.

У пацієнтів із тяжкою ішемічною хворобою серця (зі стенозом щонайменше однієї коронарної артерії понад 70 %) систолічний та діастолічний артеріальний тиск у стані спокою після разового перорального прийому силденафілу в дозі 100 мг може знижуватися відносно вихідного рівня в середньому на 7 % та 6 % відповідно. Середній легеневий систолічний тиск – на 9 %. Силденафіл не призводить до зміни показників серцевого викиду та не зменшує кровотік по стенозованих коронарних артеріях.

Клінічно достовірних відмінностей у показниках часу до виникнення лімітуючої стенокардії при застосуванні силденафілу в пацієнтів з еректильною дисфункцією та хронічною стабільною стенокардією на тлі вживання антиангінальних лікарських засобів (крім нітратів), за результатами тесту на фізичне навантаження, не виявлено.

Легкі й тимчасові порушення здатності розрізняти кольори (блакитний/зелений) були виявлені у деяких пацієнтів при проведенні 100-відтінкового тесту Фарнсворта-Манселла через 1 годину після застосування силденафілу в дозі 100 мг. Ці ефекти повністю зникали через 2 години після застосування препарату. Механізм цієї зміни в розпізнаванні кольорів пов’язаний з інгібуванням ФДЕ6, що бере участь у фотоперетворювальному каскаді реакцій у сітківці. На гостроту зору або контрастну чутливість силденафіл не впливає.

У пацієнтів із документально підтвердженою макулярною дистрофією застосування силденафілу (разово 100 мг) не викликало достовірних змін у результатах проведених досліджень зору (гострота зору, сітка Амслера, моделювання розпізнавання кольорів світлофора, периметр Хамфрі і фотострес).

Як показали дослідження за участю здорових добровольців, разова доза 100 мг силденафілу перорально на рухливість або морфологію сперматозоїдів не впливає.

Фармакокiнетика.

Всмоктування і біодоступність

Силденафіл швидко абсорбується, досягаючи максимальних плазмових концентрацій упродовж 30-120 хвилин (із медіаною 60 хвилин) після перорального застосування натще. Середня абсолютна біодоступність після перорального застосування становить 41% (з діапазоном значень від 25 до 63 %). У рекомендованому діапазоні доз (від 25 до 100 мг) показники AUC та Сmax силденафілу після його перорального застосування збільшуються пропорційно до дози.

При застосуванні силденафілу під час їди ступінь абсорбції знижується із середнім подовженням Tmax до 60 хвилин і середнім зниженням Cmax на 29 %.

Розподіл

Середній об’єм розподілу (Vd) становить 105 літрів, що свідчить про розподіл препарату в тканинах організму. Після разового перорального застосування силденафілу в дозі 100 мг середня максимальна загальна плазмова концентрація силденафілу становить приблизно 440 нг/мл (коефіцієнт варіації – 40 %). Оскільки зв’язування силденафілу та його головного N-десметил-метаболіту з білками плазми досягає 96 %, середня максимальна плазмова концентрація вільного силденафілу становить 18 нг/мл (38 нмоль). Ступінь зв’язування з білками плазми не залежить від загальних концентрацій силденафілу.

У здорових добровольців після разового прийому 100 мг силденафілу через 90 хвилин в еякуляті визначалося менше 0,0002 % (в середньому 188 нг) застосованої дози.

Біотрансформація

Метаболізм силденафілу здійснюється головним чином за участю мікросомальних ізоферментів печінки CYP3A4 (головний шлях) та CYP2C9 (другорядний шлях). Головний циркулюючий метаболіт утворюється шляхом N-деметилювання силденафілу. Селективність метаболіту відносно ФДЕ5 співмірна із селективністю силденафілу, а активність метаболіту щодо ФДЕ5 становить приблизно 50 % активності вихідної речовини. Плазмові концентрації метаболіту становлять близько 40 % концентрацій силденафілу в плазмі крові. N-деметильований метаболіт зазнає подальшого метаболізму, а період його напіввиведення становить приблизно 4 години.

Виведення

Загальний кліренс силденафілу – 41 л/год, період напіввиведення – 3-5 годин. Як після перорального, так і після внутрішньовенного застосування екскреція силденафілу у вигляді метаболітів здійснюється головним чином із калом (приблизно 80 % отриманої пероральної дози) та меншою мірою – з сечею (приблизно 13 % отриманої пероральної дози).

 

Фармакокінетика для особливих груп пацієнтів

Пацієнти літнього віку

У здорових добровольців літнього віку (віком від 65 років) відзначалося зниження кліренсу силденафілу, що зумовлювало підвищення плазмових концентрацій силденафілу та його активного N-деметильованого метаболіту приблизно на 90 % порівняно з відповідними концентраціями у здорових добровольців молодшого віку (18-45 років). У зв’язку з віковими відмінностями у зв’язуванні з білками плазми крові відповідне підвищення плазмової концентрації вільного силденафілу становило приблизно 40 %.

Ниркова недостатність

У добровольців із порушеннями функції нирок легкого та помірного ступеня тяжкості (кліренс креатиніну від 30 до 80 мл/хв) фармакокінетика силденафілу після разового прийому дози 50 мг залишалася незміненою. Середні AUC та Cmax N-деметильованого метаболіту підвищувалися відповідно на 126 % і 73 % порівняно з цими ж показниками у здорових осіб такого ж віку. Однак через високу індивідуальну варіабельність ці відмінності не були статистично достовірними. У добровольців із тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв) кліренс силденафілу знижувався, що призводило до зростання AUC та Cmax в середньому на 100 % та 88 % відповідно порівняно із добровольцями такого ж віку без порушень функції нирок. Крім того, значення AUC та Cmax N-деметильованого метаболіту достовірно підвищувалися на 79 % та 200 % відповідно.

Печінкова недостатність

У пацієнтів із цирозом печінки легкого та помірного ступеня тяжкості (класів А та В за класифікацією Чайлд-П’ю ) кліренс силденафілу знижувався, що призводило до підвищення AUC (84 %) та Cmax (47 %) порівняно з пацієнтами такого ж віку без порушень функцій печінки. Фармакокінетика силденафілу в пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки не вивчалася.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування порушень ерекції, що визначаються як нездатність досягти та підтримати ерекцію статевого члена, необхідну для успішного статевого акту.

Для ефективної дії препарату Сігра потрібне сексуальне збудження.

 

Протипоказання.

– Підвищена чутливість до активної речовини або будь-якої з допоміжних речовин препарату.

– Одночасне застосування із донорами оксиду азоту (такими як амілнітрит) або нітратами у будь-якій формі, оскільки відомо, що силденафіл має вплив на шляхи метаболізму оксиду азоту/циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ) та потенціює гіпотензивний ефект нітратів.

Лікарські засоби для лікування еректильної дисфункції, включаючи силденафіл, протипоказані чоловікам:

– яким не рекомендована статева активність (наприклад, у зв’язку з тяжкими серцево-судинними розладами, такими як нестабільна стенокардія та серцева недостатність тяжкого ступеня);

– із втратою зору на одне око внаслідок неартеріальної передньої ішемічної нейропатії зорового нерва, незалежно від того, пов’язана ця патологія із попереднім застосуванням інгібіторів ФДЕ5 чи ні;

– із такими захворюваннями: порушення функції печінки тяжкого ступеня, артеріальна гіпотензія (артеріальний тиск нижче 90/50 мм рт.ст.), нещодавно перенесений інсульт або інфаркт міокарда та відомі спадкові дегенеративні захворювання сітківки, такі як пігментний ретиніт (невелика кількість таких пацієнтів має генетичні розлади фосфодіестераз сітківки), оскільки безпека силденафілу не досліджувалася у таких підгрупах пацієнтів.

 

Взаємодiя з iншими лiкарськими засобами та інші види взаємодій.

Вплив інших лікарських засобів на силденафіл

Дослідження in vitro

Метаболізм силденафілу відбувається переважно за участю ізоформи 3А4 (головний шлях) та ізоформи 2С9 (другорядний шлях) цитохрому Р450 (CYP). Тому інгібітори цих ізоферментів здатні знижувати кліренс силденафілу.

Дослідження in vivo

Популяційний фармакокінетичний аналіз даних клінічних досліджень продемонстрував зниження кліренсу силденафілу при його одночасному застосуванні з інгібіторами CYP3A4 (такими як кетоконазол, еритроміцин, циметидин). Хоча при одночасному застосуванні силденафілу та інгібіторів CYP3A4 зростання частоти побічних явищ не спостерігалося, рекомендована початкова доза силденафілу становить 25 мг.

Одночасне застосування інгібітора ВІЛ-протеази ритонавіру, потужного інгібітора Р450, у стані рівноважної концентрації (500 мг 1 раз на добу) та силденафілу (разова доза 100 мг) призводило до підвищення Cmax на 300 % (у 4 рази) та AUC – на 1000 % (в 11 разів). Через 24 години плазмові концентрації силденафілу все ще становили близько 200 нг/мл, що свідчить про значний вплив ритонавіру на широкий спектр субстратів Р450, адже концентрації силденафілу при окремому застосуванні становлять близько 5 нг/мл. Силденафіл не впливає на фармакокінетику ритонавіру. З огляду на ці фармакокінетичні дані одночасне застосування силденафілу та ритонавіру не рекомендується; в будь-якому випадку максимальна доза силденафілу за жодних обставин не повинна перевищувати 25 мг протягом 48 годин.

Одночасне застосування інгібітора ВІЛ-протеази саквінавіру, інгібітора CYP3A4, у дозі, що забезпечує рівноважну концентрацію (1200 мг тричі на добу), та силденафілу (100 мг разово) призводило до підвищення Cmax силденафілу на 140 % та збільшення системної експозиції (AUC) силденафілу на 210 %. Не виявлено впливу силденафілу на фармакокінетику саквінавіру. За аналогією припускають, що більш потужні інгібітори CYP3A4, такі як кетоконазол та ітраконазол, матимуть більш виражений вплив.

При застосуванні силденафілу (100 мг разово) та еритроміцину, специфічного інгібітора CYP3A4, у рівноважному стані (500 мг двічі на добу протягом 5 днів) спостерігалося підвищення системної експозиції силденафілу на 182 % (АUC). У здорових добровольців чоловічої статі не спостерігалося впливу азитроміцину (500 мг на добу протягом 3 діб) на AUC, Сmax, Tmax, константу швидкості елімінації та подальший період напіввиведення силденафілу або його головного циркулюючого метаболіту. Циметидин (інгібітор цитохрому Р450 та неспецифічний інгібітор CYP3A4) у дозі 800 мг при одночасному застосуванні із 50 мг силденафілу в здорових добровольців призводив до підвищення плазмових концентрацій останнього на 56 %.

Грейпфрутовий сік є слабким інгібітором CYP3A4 у стінці кишечнику і може спричиняти помірне підвищення плазмових рівнів силденафілу.

Однократне застосування антацидних засобів (магнію гідроксиду/алюмінію гідроксиду) не впливає на біодоступність силденафілу.

Хоча досліджень специфічної взаємодії з усіма лікарськими засобами не проводилося, за даними популяційного фармакокінетичного аналізу, фармакокінетика силденафілу не змінювалася при його одночасному застосуванні із лікарськими засобами групи інгібіторів CYP2C9 (толбутамід, варфарин, фенітоїн), групи інгібіторів CYP2D6 (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, трициклічні антидепресанти), групи тіазидних та тіазидоподібних діуретиків, петльових та калійзберігаючих діуретиків, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, антагоністів кальцію, антагоністів бета-адренорецепторів або індукторів метаболізму CYP450 (таких як рифампіцин, барбітурати).

Нікорандил є гібридом активатора кальцієвих каналів та нітрату. Нітратним компонентом обумовлена імовірність його серйозної взаємодії із силденафілом.

Вплив силденафілу на інші лікарські засоби.

Дослідження in vitro.

Силденафіл – слабкий інгібітор ізоформ 1А2, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 та 3А4 (ІК50 > 150 мкмоль) цитохрому Р450. Оскільки пікові плазмові концентрації силденафілу дорівнюють приблизно 1 мкмоль, вплив препарату Сігра на кліренс субстратів цих ізоферментів малоймовірний.

Дані щодо взаємодії силденафілу та таких неспецифічних інгібіторів фосфодіестерази, як теофілін та дипіридамол, відсутні.

Дослідження in vivo.

Оскільки відомо, що силденафіл має вплив на метаболізм оксиду азоту/циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ), було встановлено, що цей препарат потенціює гіпотензивну дію нітратів, тому його одночасне застосування з донорами оксиду азоту або з нітратами в будь-якій формі протипоказане.

Одночасне застосування силденафілу та блокаторів альфа-адренорецепторів може призвести до розвитку симптоматичної гіпотензії у деяких схильних до цього пацієнтів. Така реакція найчастіше виникає протягом 4 годин після застосування силденафілу. При одночасному застосуванні блокатора альфа-адренорецепторів доксазозину (4 мг та 8 мг) та силденафілу (25 мг, 50 мг та 100 мг) у пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози, стабілізація стану яких була досягнута за допомогою доксазозину, спостерігалося середнє додаткове зниження артеріального тиску в положенні лежачи на 7/7 мм рт.ст., 9/5 мм рт.ст. та 8/4 мм рт.ст. та середнє зниження артеріального тиску у положенні стоячи на 6/6 мм рт.ст., 11/4 мм рт.ст., 4/5 мм рт.ст. відповідно. У даній групі також іноді повідомлялося про розвиток симптоматичної ортостатичної гіпотензії. У цих повідомленнях йшлося про випадки запаморочення та стан перед непритомністю, але без синкопе.

Достовірних взаємодій при одночасному застосуванні силденафілу (50 мг) з толбутамідом (250 мг) або варфарином (40 мг), які метаболізуються CYP2C9, не спостерігалося.

Силденафіл (50 мг) не викликає подовження часу кровотечі, спричиненої застосуванням ацетилсаліцилової кислоти (150 мг).

Силденафіл (50 мг) не потенціює гіпотензивну дію алкоголю в здорових добровольців при середніх максимальних рівнях етанолу в крові 80 мг/дл.

У пацієнтів, які застосовували силденафіл, не спостерігалося жодних відмінностей профілю побічних ефектів порівняно з плацебо при одночасному застосуванні таких класів гіпотензивних лікарських засобів, як діуретики, блокатори бета-адренорецепторів, інгібітори АПФ, антагоністи ангіотензину ІІ, антигіпертензивні лікарські засоби (судинорозширювальні та центральної дії), блокатори адренергічних нейронів, блокатори кальцієвих каналів та блокатори альфа-адренорецепторів. При одночасному застосуванні силденафілу (100 мг) та амлодипіну в пацієнтів із артеріальною гіпертензією спостерігалося додаткове зниження систолічного артеріального тиску в положенні лежачи на 8 мм рт.ст. Відповідне зниження діастолічного артеріального тиску становило 7 мм рт.ст. За величиною ці додаткові зниження артеріального тиску були приблизно однаковими із тими, що спостерігалися при окремому застосуванні силденафілу в здорових добровольців.

Силденафіл у дозі 100 мг не впливав на фармакокінетичні показники інгібіторів ВІЛ-протеази, саквінавіру та ритонавіру, які є субстратами CYP3A4.

 

Особливості застосування.

До початку терапії слід зібрати медичний анамнез пацієнта та провести фізикальне обстеження для діагностики еректильної дисфункції та визначення її можливих причин.

Оскільки сексуальна активність супроводжується певним ризиком з боку серця, до початку будь-якого лікування еректильної дисфункції лікар повинен оцінити стан серцево-судинної системи пацієнта. Силденафіл має судинорозширювальний ефект, що проявляється легким та короткочасним зниженням артеріального тиску. До призначення силденафілу лікар повинен ретельно зважити, чи може такий ефект чинити несприятливий вплив на пацієнтів із певними основними захворюваннями, особливо у комбінації із сексуальною активністю. До пацієнтів із підвищеною чутливістю до вазодилататорів належать пацієнти із обструкцією вивідного тракту лівого шлуночка (наприклад, зі стенозом аорти, гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією) або пацієнти із рідкісним синдромом мультисистемної атрофії, одним із проявів якої є тяжке порушення регуляції артеріального тиску з боку вегетативної нервової системи.

Силденафіл потенціює гіпотензивний ефект нітратів.

Повідомлялося про тяжкі побічні реакції з боку серцево-судинної системи, включаючи інфаркт міокарда, нестабільну стенокардію, раптову серцеву смерть, шлуночкову аритмію, цереброваскулярні крововиливи, транзиторну ішемічну атаку, артеріальну гіпертензію та артеріальну гіпотензію, які за часом збігалися із застосуванням силденафілу. В більшості пацієнтів, але не у всіх, існували фактори ризику серцево-судинних захворювань. Багато таких побічних реакцій спостерігалося під час або одразу після статевого акту, і лише кілька трапилося невдовзі після застосування силденафілу без сексуальної активності. Тому неможливо визначити, чи пов’язаний розвиток таких побічних реакцій безпосередньо із факторами ризику, чи їх розвиток зумовлений іншими чинниками.

Засоби для лікування еректильної дисфункції, у тому числі й силденафіл, слід призначати з обережністю пацієнтам із анатомічними деформаціями пеніса (такими як ангуляція, кавернозний фіброз або хвороба Пейроні) та пацієнтам зі станами, що сприяють розвитку пріапізму (такими як серпоподібноклітинна анемія, множинна мієлома або лейкемія).

Безпека та ефективність одночасного застосування силденафілу з іншими методами лікування еректильної дисфункції не вивчалися. Тому застосування таких комбінацій не рекомендується.

Повідомлялося про розлади зору та випадки неартеріальної передньої ішемічної нейропатії зорового нерва, пов’язані із застосуванням силденафілу та інших інгібіторів ФДЕ5. Пацієнтів слід попередити, що у разі раптового порушення зору застосовування препарату слід припинити та негайно звернутися до лікаря.

Одночасне застосування силденафілу та ритонавіру не рекомендується.

Пацієнтам, які застосовують блокатори альфа-адренорецепторів, застосовувати силденафіл слід з обережністю, оскільки така комбінація може призвести до симптоматичної гіпотензії у схильних пацієнтів. Симптоматична гіпотензія зазвичай виникає протягом 4 годин після застосування силденафілу. З метою мінімізації ризику розвитку ортостатичної гіпотензії терапію силденафілом можна розпочинати лише у гемодинамічно стабільних пацієнтів, які застосовують блокатори альфа-адренорецепторів. Рекомендована початкова доза таким пацієнтам становить 25 мг силденафілу. Крім того, пацієнтів слід проінформувати, як діяти у разі появи симптомів ортостатичної гіпотензії (див. розділ «Спосіб застосування і дози»).

Дослідження тромбоцитів людини продемонстрували, що in vitro силденафіл потенціює антиагрегаційні ефекти натрію нітропрусиду. Інформація щодо безпеки застосування силденафілу пацієнтами із порушеннями згортання крові або гострою пептичною виразкою відсутня. Відтак, застосування препарату в цій групі можливе лише після ретельної оцінки співвідношення користі та ризиків.

Плівкова оболонка таблеток Сігра містить лактозу. Тому препарат не слід застосовувати чоловікам із такими рідкісними спадковими порушеннями, як непереносимість галактози, недостатність лактази Лаппа або мальабсорбція глюкози-галактози.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат не призначений для застосування жінкам.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досліджень впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами не проводилося.

Оскільки при застосуванні силденафілу повідомлялося про випадки запаморочення та порушення з боку органів зору, пацієнтів слід застерегти від керування автомобілем або роботи з іншими механізмами, доки не буде встановлено індивідуальну реакцію на застосування препарату.

 

Спосіб застосування та дози.

Препарат застосовують перорально.

Для ефективної дії препарату Сігра потрібне сексуальне збудження.

Дорослі.

Рекомендована доза становить 50 мг та застосовується, при необхідності, приблизно за годину до статевого акту. Залежно від ефективності та переносимості препарату дозу можна збільшити до 100 мг або знизити до 25 мг, застосовуючи силденафіл в іншій лікарській формі. Максимальна рекомендована доза становить 100 мг.

Максимальна рекомендована частота застосування препарату становить 1 раз на добу. При застосуванні препарату Сігра під час їди дія препарату може наставати пізніше, ніж при його застосуванні натще.

Пацієнти літнього віку.

Необхідність у корекції дози пацієнтам літнього віку відсутня.

Пацієнти із нирковою недостатністю.

Пацієнтам із нирковою недостатністю легкого та помірного ступеня тяжкості (кліренс креатиніну від 30 до 80 мл/хв) рекомендована доза препарату є аналогічною дозі, наведеній вище у розділі «Дорослі».

Оскільки у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв) кліренс силденафілу знижений, рекомендована доза препарату становить 25 мг. Залежно від ефективності та переносимості препарату дозу можна збільшити до 50 мг та 100 мг.

Пацієнти із печінковою недостатністю.

Оскільки у пацієнтів із печінковою недостатністю (наприклад цирозом) кліренс силденафілу знижений, рекомендована доза препарату становить 25 мг. Залежно від ефективності та переносимості препарату дозу можна збільшити до 50 мг та 100 мг.

Пацієнти, які застосовують інші лікарські засоби (наприклад кетоконазол, еритроміцин, циметидин, ритонавір). Детальна інформація наведена у розділі «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій».

Рекомендована початкова доза препарату пацієнтам, які застосовують інгібітори CYP3A4, за винятком ритонавіру, застосування якого разом із силденафілом не рекомендується, становить 25 мг.

З метою мінімізації ризику розвитку ортостатичної гіпотензії стан пацієнтів, які застосовують блокатори альфа-адренорецепторів, має бути стабілізований до початку застосовування силденафілу. Рекомендована початкова доза силденафілу становить 25 мг.

 

Діти

Препарат не призначений для застосування дітям (віком до 18 років).

 

Передозування.

Під час застосування разової дози силденафілу до 800 мг побічні реакції були подібними до тих, що спостерігалися при застосуванні силденафілу в нижчих дозах, але зустрічалися частіше та були більш тяжкими. Застосовування силденафілу в дозі 200 мг не призводило до підвищення ефективності, але спричиняло зростання кількості випадків розвитку побічних реакцій (головного болю, припливів крові, запаморочення, диспепсії, закладеності носа, порушень з боку органів зору).

У разі передозування при необхідності вдаються до звичайних підтримуючих заходів. Прискорення кліренсу силденафілу шляхом гемодіалізу малоймовірне через високий ступінь зв’язування препарату з білками плазми крові та відсутність елімінації силденафілу із сечею.

 

Побічні реакції.

Найчастіше повідомлялося про такі побічні реакції, як головний біль, припливи крові, диспепсія, розлади зору, закладеність носа, запаморочення та порушення сприйняття кольору.

У межах кожної частотної групи побічні реакції наведено у порядку зменшення ступеня їх тяжкості.

 

Система–орган–клас

Побічні реакції

З боку імунної системи

Реакції гіперчутливості

З боку нервової системи

Головний біль

Запаморочення

Сонливість, гіпестезія

Інсульт, непритомність

Транзиторна ішемічна атака, судоми, рецидиви судом

З боку органів зору

Розлади зору, порушення сприйняття кольору

Розлади з боку кон’юнктиви, розлади сльозовиділення, інші розлади з боку органів зору

Неартеріальна передня ішемічна нейропатія зорового нерва, оклюзія судин сітківки, дефекти поля зору.

З боку органів слуху та вестибулярного апарату

Запаморочення, шум у вухах

Глухота*

З боку судин

Припливи крові до обличчя

Гіпертензія, гіпотензія

З боку серця

Посилене серцебиття, тахікардія

Інфаркт міокарда, фібриляція передсердь

Шлуночкова аритмія, нестабільна стенокардія, раптова серцева смерть

З боку дихальної системи

Закладеність носа

Носова кровотеча

З боку травної системи

Диспепсія

Нудота, блювання, сухість у роті

З боку шкіри та підшкірної тканини

Висипи на шкірі

Синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини

Міалгія

з боку репродуктивної системи та молочних залоз

Пріапізм, подовжена ерекція

Загальні розлади

Біль у грудях, підвищена стомлюваність

Обстеження

Підвищена частота серцевих скорочень

 

* Розлади з боку органів слуху та вестибулярного апарату: раптове зниження або втрата слуху.

 


Термін придатності. 3 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

Упаковка №1: 1 таблетка у блістері, 1 блістер у картонній упаковці;

Упаковка №4: 4 таблетки у блістері, 1 блістер у картонній упаковці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. Бафна Фармасьютікалс Лтд., Індія / Bafna Pharmaceuticals Ltd., India.

 

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

147, Мадгаварам-Ред Хілс Роуд, Грентліон, Вілидж Вадакараї Ченнаї Таміл Наду IN 600052, Індія / 147, Madhavaram – Redhills High Road Grantlyon Village Vadakarai Chennai Tamil Nadu IN 600052, India.

 

Заявник. СКАН БІОТЕК ЛТД, Індія / SCAN BIOTECH LTD, India.

 

Місцезнаходження заявника.

Е-4/300, Арера Колоні Екстеншн, 462016, Бхопал, (М.П.) Індія / E-4/300, Arera Colony Extension, 462016, Bhopal, (M.P.) India.