Ципрофлоксацин аналоги и цены

Всего найдено 136 аналогов Ципрофлоксацин
Все аналоги Ципрофлоксацин подобраны по международной системе классификации лекарственных средств АТС (анатомо-терапевтическо-химическая классификация).
Действующие вещества: Ципрофлоксацин
Укажите ваш точный адрес, чтобы купить Ципрофлоксацин в ближайшей аптеке
Средняя цена
67
18 – 116 грн

Классификация лекарственного препарата Ципрофлоксацин

Аналоги по составу

У нижеперечисленных аналагов Ципрофлоксацин совпадают коды ATC. Аналоги подобраны по химической структуре лекарственного препарата и являются наиболее подходящими заменителями. Одинаковый состав, показания к применению, могут отличаться дозы действующих веществ.
Состав: ципрофлоксацин

Аналоги по показанию и способу применения

Аналоги совпадают по коду ATC 4-го уровня. Лекарственные препараты, имеющие различный состав, но могут быть схожи по показанию и способу применения.

Аналоги по коду ATC 3-го уровня

Аналоги совпадают по коду ATC 3-го уровня. Лекарственные препараты, имеющие различный состав, но могут быть схожи по показания и способу применения.
  • 1 предложение по цене от 2,094.00 до 2,094.00 грн
  • 141 предложение по цене от 131.00 до 660.00 грн
  • 484 предложения по цене от 30.00 до 321.00 грн
Все аналоги Ципрофлоксацин представлены исключительно в ознакомительных целях и не являются поводом для самостоятельного принятия решения о замене препарата. Перед употреблением препарата проконсультируйтесь с врачом и ознакомьтесь с инструкцией по применению.
САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я

ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЦИПРОФЛОКСАЦИН
(CIPROFLOXACIN)

Склад:
діюча речовина: сiprofloxacin;
1 таблетка містить 250 мг (0,25 г) ципрофлоксацину гідрохлориду у перерахуванні на ципрофлоксацин;
1 таблетка містить 500 мг (0,5 г) ципрофлоксацину гідрохлориду у перерахуванні на безводну речовину і на ципрофлоксацин;
допоміжні речовини (таблетки по 0,25 г): крохмаль картопляний, повідон, тальк, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат;
допоміжні речовини (таблетки по 0,5 г): крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза Е 15), кремнію діоксид колоїдний безводний, кросповідон, магнію стеарат, Оpadry II Whyte 85G18490.

Лікарська форма. Таблетки.
Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Група фторхінолонів. Код АТС J01M A02.

Клінічні характеристики.
Показання. Неускладнені та ускладнені інфекції, спричинені збудниками, чутливими до ципрофлоксацину.
· Інфекції дихальних шляхів: ципрофлоксацин можна рекомендувати для лікування пневмоній, спричинених Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus spp., Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Haemophilus spp., Moraxellacatarrhalis, Legionella та стафілококами.
· Інфекції середнього вуха (середній отит) та придаткових пазух носа (синусит), особливо інфекції, спричинені грамнегативними мікроорганізмами, зокрема Pseudomonas aeruginosa, або стафілококами.
· Інфекції очей.
· Інфекції нирок та/або сечовивідних шляхів.
· Інфекції статевих органів, включаючи аднексит, гонорею та простатит.
· Інфекції органів черевної порожнини (наприклад інфекції шлунково-кишкового тракту, жовчовивідних шляхів, перитоніт).
· Інфекції шкіри та м'яких тканин.
· Інфекції кісток та суглобів.
· Сепсис.
· Інфекції або високий ризик інфекцій (профілактика) у хворих з ослабленою імунною системою (у тому числі під час лікування імунодепресантами та при нейтропенії).
· Вибіркова деконтамінація кишечнику під час лікування імунодепресантами.
· Профілактика інвазивних інфекцій, спричинених Neisseria meningitidіs.
Діти. Ципрофлоксацин можна застосовувати дітям як препарат другої та третьої лінії для лікування ускладнених інфекцій сечовивідних шляхів та пієлонефриту, спричинених Escherichia coli (у клінічних дослідженнях вік дітей, які одержували лікування, становив від 1 до 17 років), а також для лікування легеневих ускладнень, спричинених Pseudomonas aeruginosa у дітей з муковісцидозом (у клінічних дослідженнях вік дітей, які одержували лікування, становив від 5 до 17 років).
Лікування ципрофлоксацином можна призначати тільки після ретельної оцінки співвідношення «ризик-користь» через імовірність розвитку побічних ефектів з боку суглобів та/або навколосуглобових тканин.
Лікування дітей у рамках клінічних досліджень проводилося тільки за переліченими вище показаннями. Клінічний досвід застосування ципрофлоксацину дітям за іншими показаннями обмежений.
Інгаляційна форма сибірської виразки у дорослих та дітей.
Зниження ризику виникнення або прогресування сибірської виразки після аерогенного контакту з Bacillus anthracis.

Протипоказання.
Підвищена чутливість до ципрофлоксацину або до інших хіміотерапевтичних засобів групи хінолонів та інших компонентів препарату; одночасне застосування з тизанідином через клінічно значущі побічні ефекти (артеріальна гіпотензія, сонливість), пов’язані зі збільшенням концентрації тизанідину у плазмі крові; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Спосіб застосування та дози. Необхідно дотримуватись офіційних рекомендацій щодо належного застосування антибактеріальних засобів.
Режим дозування: якщо не призначено інше, рекомендуються наступні добові дози:
Для дорослих
Інфекції дихальних шляхів (залежно від тяжкості захворювання і збудника)2 ×500 мг до 2×750 мг
Інфекції сечовивідних шляхів:
– гострі, неускладнені;
– цистит у жінок (перед менопаузою);
– ускладнені.

2×250 мг до 2×500 мг
разова доза 500 мг


2 ×500 мг до 2×750 мг


Гонорея:
– екстрагенітальна;
– гостра неускладнена.

2×250 мг
разова доза 500 мг
Інфекції статевих органів:
– неускладнена гонорея (включаючи екстрагенітальнівогнища інфекції);
– аднексит, простатит, орхоепідидиміт.

1×500 мг

2×500 мг до 2×750 мг
Діарея2×500 мг
Інші інфекції (див. «Показання»)2×500 мг
– При особливо тяжких, небезпечних для життя інфекціях, наприклад при рецидивуючих інфекціях у хворих на муковісцидоз;
– при інфекціях кісток і суглобів;
– септицемії;
– перитоніті, зокрема при наявності Pseudomonas,Staphylococcus або Streptоcoccus.

2×750 мг
Інгаляційна форма сибірської виразки
(після контакту)
2×500 мг
Профілактика інвазивних інфекцій, спричиненихNeisseria meningitidіs1×500 мг
Додаткова інформація щодо окремих груп пацієнтів
Діти і підлітки
· Ускладнення муковісцидозу
Наявні клінічні і фармакокінетичні дані свідчать на користь застосування ципрофлоксацину для лікування легеневих загострень, спричинених Pseudomonas aeruginosa у дітей та підлітків з муковісцидозом легень (віком від 5 до 17 років), для лікування ускладнень муковісцидозу легень, спричинених Pseudomonas aeruginosa (досвід застосування тільки дітям віком від 5 до 17 років), у дозі 20 мг ципрофлоксацину/кг маси тіла перорально двічі на добу (максимальна добова доза – 1500 мг ципрофлоксацину).
· Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів та пієлонефрит
При ускладнених інфекціях сечовивідних шляхів та пієлонефриті доза становить 10-20 мг ципрофлоксацину/кг маси тіла перорально кожні 12 годин, але не більше максимальної дози 750 мг.
Режим дозування для пацієнтів літнього віку (> 65 років)
При лікуванні пацієнтів літнього віку слід застосовувати якомога нижчі дози ципрофлоксацину залежно від ступеня тяжкості захворювання і кліренсу креатиніну.
Режим дозування при порушенні функції нирок або печінки
У дорослих
· Порушення функції нирок:
– при кліренсі креатиніну від 30 до 60 мл/хв/1,73 м2 (помірна ниркова недостатність) або його концентрації у плазмі крові від 1,4 до 1,9 мг/100 мл максимальна добова доза ципрофлоксацину має становити 1000 мг на добу для перорального застосування;
– при кліренсі креатиніну менше 30 мл/хв/1,73 м2 (тяжка ниркова недостатність) чи його концентрації у плазмі крові еквівалентно або більше 2 мг/100 мл максимальна добова доза ципрофлоксацину має становити 500 мг на добу для перорального застосування (для всіх лікарських форм).
· Порушення функції нирок та гемодіаліз:
– при кліренсі креатиніну від 30 до 60 мл/хв/1,73 м2 (помірна ниркова недостатність) або його концентрації у плазмі крові від 1,4 до 1,9 мг/100 мл максимальна добова доза ципрофлоксацину має становити 1000 мг на добу для перорального застосування;
– при кліренсі креатиніну менше 30 мл/хв/1,73 м2 (тяжка ниркова недостатність) чи його концентрації у плазмі крові еквівалентно або більше 2 мг/100 мл максимальна добова доза ципрофлоксацину має становити 500 мг на добу для перорального застосування.
· Порушення функції нирок та хронічний перитонеальний діаліз в амбулаторних умовах:
– пероральне застосування ципрофлоксацину у формі таблеток, вкритих оболонкою, у дозі 1 таблетка по 500 мг ципрофлоксацину.
· Порушення функції печінки:
– корекція дози не потрібна.
· Порушення функції нирок та печінки:
– при кліренсі креатиніну від 30 до 60 мл/хв/1,73 м2 (помірна ниркова недостатність) або його концентрації у плазмі крові від 1,4 до 1,9 мг/100 мл максимальна добова доза ципрофлоксацину має становити 1000 мг на добу для перорального застосування;
– при кліренсі креатиніну менше 30 мл/хв/1,73 м2 (тяжка ниркова недостатність) чи його концентрації у плазмі крові еквівалентно або більше 2 мг/100 мл максимальна добова доза ципрофлоксацину має становити 500 мг на добу для перорального застосування.
Немає досвіду застосування препарату дітям з порушенням функції нирок або печінки.
Спосіб застосування. Таблетки ципрофлоксацину, вкриті оболонкою, слід ковтати не розжовуючи і запивати невеликою кількістю рідини.
Таблетки ципрофлоксацину, вкриті оболонкою, можна приймати незалежно від вживання їжі.
Прийом препарату натщесерце прискорює засвоєння активної речовини. У такому випадку таблетки ципрофлоксацину, вкриті оболонкою, не слід приймати одночасно з вживанням молочних продуктів або напоїв, збагачених мінералами (молоко; йогурт; апельсиновий сік, збагачений кальцієм). Проте кальцій, що міститься у раціоні, суттєво не впливає на всмоктування ципрофлоксацину.
Коли захворювання протікає у тяжкій формі або через інші причини (наприклад якщо хворий отримує ентеральне харчування) і приймати таблетки ципрофлоксацину неможливо, рекомендується перейти на ін’єкційну формуципрофлоксацину. Після курсу ін’єкцій лікування можна продовжити із застосуванням таблеток ципрофлоксацину.
Тривалість лікування
Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання, клінічного перебігу та бактеріологічного профілю. Важливо продовжувати лікування протягом принаймні 3 днів після нормалізації температури тіла або зникнення клінічних симптомів. Середня тривалість лікування становить:
· 1 день при гострій неускладненій гонореї та циститі;
· до 7 днів при інфекціях нирок, сечовивідних шляхів та органів черевної порожнини;
· у хворих зі зниженим імунітетом лікування проводять протягом усього періоду нейтропенії;
· при остеомієліті курс лікування може становити до 2 місяців;
· 7-14 днів при всіх інших інфекціях;
· загальна тривалість лікування легеневої форми сибірської виразки (після контакту) ципрофлоксацином (внутрішньовенно або перорально) становить 60 днів.
При інфекціях, спричинених стрептококами, лікування слід продовжувати як мінімум 10 днів для уникнення ризику розвитку пізніх ускладнень.
При інфекціях, спричинених Chlamydia, курс лікування також має тривати щонайменше 10 днів.
Діти та підлітки
· Ускладнення муковісцидозу
При ускладненнях муковісцидозу легень, спричиненого Pseudomonas aeruginosa, у дітей (віком від 5 до 17 років) тривалість лікування становить 10-14 днів.
· Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів або пієлонефрит
При ускладнених інфекціях сечовивідних шляхів або пієлонефриті, спричинених Escherichia coli, курс лікування становить 10-21 днів.
При лікуванні легеневої форми сибірської виразки (після контакту) співвідношення «ризик-користь» доводить, що застосування ципрофлоксацину у хворих дітей є доцільним.

Побічні реакції.
Небажані побічні реакції, про які повідомлялося на тлі застосування ципрофлоксацину, наведено у таблиці нижче. Дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 до <1/10); нечасто (≥1/1000 до ≤1/100); рідко (≥1/10000 до ≤1/1000); дуже рідко (≤1/10000), частота невідома (не можна оцінити на основі наявних даних).
Органи та системиЧасто
Нечасто
Рідко
Дуже рідко
Частота невідома
Інфекції та інвазії Грибкові супер-інфекціїАнтибіотико-асо-ційований коліт (дуже рідко – з можливою леталь-ністю)
Система крово-творення та лім-фатичнасистема ЕозинофіліяЛейкопенія, ане-мія, нейтропенія, лейкоцитоз,тром-боцитопенія, тромбоцитеміяГемолітична анемія, агранулоцитоз, пан-цитопенія(небезпеч-на для життя), при-гнічення кісткового мозку (небезпечне для життя)
Імунна система Алергічні реакції, алергічний/ангіоневротичний набряк
Анафілактичні реак-ції, анафілактичний шок (небезпечний для життя), реакції, подібні до сироват-кової хвороби
Травлення та об-мін речовин АнорексіяГіперглікемія
Психічні розлади Психомоторна збудливість/ тривожність
Сплутаність сві-домості і дезорі-єнтація,стривоже-ність, патологічні сновидіння, де-пресія, галюцина-ціїПсихотичні реакції
Нервова система Головний біль, слабкість, розла-ди сну,порушен-ня смакуПарестезії, дизес-тезії, гіпестезії, тремор, судоми,
запаморочення
Мігрень, порушення координації, пору-шення нюху,гіпер-естезія, внутрішньо-черепна гіпертензіяПериферич-на нейрона-тія таполі-нейропатія
Органи зору Порушення зоруПорушення кольоро-вого сприйняття
Органи слуху Дзвін у вухах,
втрата слуху
Порушення слуху
Серце Тахікардія
Подовження інтервалу QT,шлуноч-кова арит-мія, піруетнатахікардія *
Судини Вазодилатація, гіпотензія, синко-пальний станВаскуліт
Органи дихання, торакальні та ме-діастинальні роз-лади Диспное (включа-ючи астматичні стани)
Шлунково-киш-ковий трактНудота, діареяБлювання, біль у ділянці шлунка і кишечнику, дис-пептичні розла-ди, метеоризм Панкреатит
Гепатобіліарна система
Підвищення рів-нів трансаміназ та білірубінуПорушення функ-ції печінки, жов-тяниця, гепатит (неінфекційний)Некроз печінки (ду-же рідко прогресую-чий до печінкової недостатності, яка загрожує життю)
Шкіра та під-шкірна кліткови-на
Висипання, свер-біж, кропив’янка
Реакції фоточут-ливості, поява не-специфічнихпу-хирців
Петехії, мульти-формна еритема, вузликова еритема, синдром Стівенса-Джонсона (з потен-ційноюзагрозою життю) токсичний епідермальний нек-роліз(з потенційною загрозою життю)
Скелетно-м’язова система і система сполучної ткани-ни АртралгіїМіалгії, артрит, підвищення м’язо-вого тонусу і су-доми м’язів
М’язева слабкість, тендиніт, розриви сухожиль (переваж-но ахіллових), загос-трення симптомів міастенії
Нирки і сечови-дільні шляхи Порушення функції нирокНиркова недос-татність, гемату-рія,кристалурія, тубулоінтерсти-ціальний нефрит
Загальні стани, реакції у місці введення Неспецифічний больовий син-дром,нездужан-ня, гарячкаНабряки, підви-щена пітливість (гіпергідроз)Порушення ходи
Лабораторні показники Підвищення рів-ня лужної фос-фатази кровіВідхилення від норми рівня про-тромбіну,підви-щення рівня амі-лази
*Ці реакції спостерігалися переважно у пацієнтів з додатковими факторами ризику пролонгації інтервалу QT (див. розділ «Особливості застосування»).
Наступні небажані побічні явища мають підвищену частоту виникнення у підгрупах пацієнтів, яким застосовують препарат внутрішньовенно або послідовно (після внутрішньовенного ведення – пероральний спосіб застосування):
ЧастіБлювання, транзиторне збільшення активності трансаміназ, висип
НечастіТромбоцитопенія, тромбоцитемія, сплутаність свідомості і дезорієнтація, галюцинації, парестезії та дизестезії, судоми, запаморочення, візуальні порушення, втрата слуху, тахікардія, вазодилятація, артеріальна гіпотензія,транзиторна печінкова недостатність, жовтяниця, ниркова недостатність, набряки
РідкісніПанцитопенія, пригнічення кісткового мозку, анафілактичний шок, психотичніреакції, мігрень, порушення нюху, порушення слуху, васкуліт, панкреатит, некроз печінки, петехії, розрив сухожиль

Застосування дітям. У дітей артропатія спостерігається частіше (див. розділ «Особливості застосування»).

Передозування. Внаслідок передозування при пероральному застосуванні у деяких випадках відзначалась оборотна токсична дія на паренхіму нирок. Тому у випадку передозування, крім проведення звичайних заходів (промивання шлунка, застосування блювальних засобів, введення великої кількості рідини, створення кислої реакції сечі), рекомендується також стежити за функцією нирок та приймати антациди, що містять магній та кальцій, які знижують абсорбціюципрофлоксацину. За допомогою гемодіалізу або перитонеального діалізу виводиться тільки невелика кількість ципрофлоксацину (< 10 %).

Застосування у період вагітності або годування груддю.
Ципрофлоксацин не можна застосовувати вагітним і жінкам, які годують груддю, враховуючи відсутність досвіду його застосування цій категорії пацієнтів.
Спираючись на дані випробувань на тваринах, не можна повністю виключати ймовірність ушкодження суглобових хрящів у новонароджених, тоді як можливість тератогенних ефектів (мальформацій) не підтверджена.

Діти. Ципрофлоксацин можна застосовувати дітям як препарат другої та третьої лінії для лікування ускладнених інфекцій сечовивідних шляхів та пієлонефриту, спричинених Escherichia coli, а також для лікування легеневих ускладнень, спричинених Pseudomonas aeruginosa у дітей з муковісцидозом.
Лікування ципрофлоксацином можна призначати тільки після ретельної оцінки співвідношення «ризик-користь» через ймовірність розвитку побічних ефектів з боку суглобів та/або прилеглих тканин.
Клінічний досвід застосування ципрофлоксацину дітям за іншими показаннями обмежений.
Особливості застосування.
Тяжкі інфекції та/або інфекції, спричинені грампозитивними або анаеробними бактеріями.
Для лікування тяжких інфекцій, інфекцій, спричинених стафілококами або анаеробними бактеріями, ципрофлоксацин слід застосовувати у комбінації з відповідними антибактеріальними засобами.
Пневмококи. Ципрофлоксацин не рекомендується для лікування пневмококових інфекцій через недостатню ефективність щодо бактерій групи Streptococcus pneumoniae.
Інфекції статевих шляхів. Інфекції статевих шляхів можуть бути спричинені резистентними до фторхінолонів ізолятами Neisseria gonorrhoeae. Якщо підозрюється або відомо, що інфекції статевих шляхів спричинені N. gonorrhoeae, особливо важливо отримати інформацію про ступінь резистентності до ципрофлоксацину і підтвердити чутливість до препарату на основі результатів лабораторних досліджень.
Кардіальні порушення. Ципрофлоксацин асоціюється з подовженням інтервалу QT на електрокардіограмі (див. розділ. «Побічні реакції»). Загалом, пацієнти літнього віку можуть бути більш чутливими до впливу препарату на інтервал QT. Слід з обережністю застосовувати ципрофлоксацин із супутніми препаратами, які можуть спричиняти пролонгацію інтервалу QT (наприклад антиаритмічні препарати класу Ia або ІІІ), та у хворих із факторами ризику щодо зазначених станів (наприклад пролонгація QT в анамнезі, некоригована гіпокаліємія).
Діти та підлітки. Аналіз наявних даних щодо безпеки застосування ципрофлоксацину хворим віком до 18 років, більшість із яких страждали на муковісцидоз, не надав жодних доказів пошкодження хрящової тканини або суглобів, асоційованого з лікуванням. Застосування ципрофлоксацину за іншими показаннями, окрім лікування легеневих ускладнень, спричинених Pseudomonas aeruginosa у дітей з муковісцидозом (віком 5-17 років), лікування ускладнених інфекцій сечовивідних шляхів і пієлонефриту, спричинених E.coli (віком 1-17 років), і сибірської виразки після контакту не вивчалося. Клінічний досвід застосування ципрофлоксацину дітям за іншими показаннями обмежений.
Підвищена чутливість до препарату. У деяких випадках гіперчутливість та алергічні реакції можуть спостерігатися вже після першого прийому ципрофлоксацину, про що слід негайно повідомити лікаря.
У поодиноких випадках анафілактичні/анафілактоїдні реакції можуть прогресувати до стану шоку, що загрожує життю пацієнта. У деяких випадках вони спостерігаються вже після першого прийому ципрофлоксацину. У цих випадках прийом ципрофлоксацину необхідно призупинити і негайно провести медикаментозне лікування (лікування анафілактичного шоку).
Шлунково-кишковий тракт. У випадку виникнення протягом або після лікування тяжкої і стійкої діареї про це слід повідомити лікаря, оскільки цей симптом може маскувати тяжке шлунково-кишкове захворювання (наприкладпсевдомембранозний коліт, що може загрожувати життю з можливим летальним наслідком), яке вимагає негайного лікування. У таких випадках прийом ципрофлоксацину необхідно припинити і розпочати застосування відповідної терапії (наприклад ванкоміцин перорально 4×250 мг/добу). Лікарські засоби, які пригнічують перистальтику, протипоказані.
Може спостерігатися тимчасове збільшення активності трансаміназ, лужної фосфатази або холестатична жовтяниця, особливо у пацієнтів з попереднім ушкодженням печінки.
Кістково-м’язова система. При будь-яких ознаках тендиніту (наприклад болюча припухлість, запалення) про це слід повідомити лікаря і припинити лікування антибіотиком. При цьому слід тримати уражену кінцівку у спокої і уникати надмірного фізичного навантаження (оскільки може підвищитися ризик розриву сухожилля).
Розрив сухожилля (переважно ахіллового) спостерігався переважно при застосуванні препарату в осіб літнього віку або на тлі попереднього лікування глюкокортикоїдами.
Ципрофлоксацин слід з обережністю застосовувати пацієнтам із патологічними процесами сухожиль в анамнезі, асоційованими з лікуванням хінолонами.
Нервова система. Хворі на епілепсію і пацієнти, які мають в анамнезі порушення функції центральної нервової системи (наприклад зниження судомного порогу, судоми в анамнезі, зменшення інтенсивності церебрального кровообігу, зміни у структурі головного мозку або інсульт), можуть приймати ципрофлоксацин, тільки якщо очікувана користь переважає можливий ризик, оскільки такі хворі належать до групи ризику через можливі побічні реакції з боку центральної нервової системи.
У деяких випадках побічні реакції з боку центральної нервової системи спостерігаються вже після першого прийому ципрофлоксацину. У поодиноких випадках депресія або психоз можуть прогресувати до стану, що загрожує життю пацієнта. У таких випадках прийом ципрофлоксацину необхідно припинити і негайно повідомити лікаря.
Шкіра і підшкірна клітковина. Було доведено, що ципрофлоксацин спричиняє виникнення реакцій фоточутливості, тому пацієнти, які приймають ципрофлоксацин, повинні уникати інтенсивного сонячного світла або ультрафіолетового опромінення. При виникненні реакцій фоточутливості (подібних до сонячних опіків) терапію ципрофлоксацином слід припинити.
Цитохром Р450. Відомо, що ципрофлоксацин є інгібітором помірної дії ферментів 1А2 цитохрому Р450. Слід дотримуватись обережності при одночасному застосуванні ципрофлоксацину і препаратів, які метаболізуються аналогічним ферментним шляхом (таких як теофілін, метилксантин, кофеїн, дулоксетин, клозапін). Збільшення концентрації цих препаратів у сироватці крові пов‘язане з пригніченням їх метаболічного кліренсу ципрофлоксацином, що може викликати специфічні побічні ефекти.
Вплив на результати лабораторних аналізів. Ципрофлоксацин in vitro може впливати на результати посіву на Mycobacterium spp. шляхом пригнічення росту культури мікобактерій, що може призвести до псевдонегативних результатів аналізу посіву від пацієнтів, які приймають ципрофлоксацин.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Навіть коли препарат приймати точно за вказівками лікаря, він може впливати на швидкість реакції, що може перешкоджати керуванню автомобілем або роботі з іншими механізмами. Це особливо характерно при прийомі препарату паралельно з алкоголем.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Антиаритмічні препарати класу IА або ІІІ. Слід дотримуватись обережності при одночасному застосуванні ципрофлоксацину і антиаритмічних препаратів класу Ia або ІІІ, оскільки ципрофлоксацин має адитивний ефект при подовженні інтервалу QT (див. розділ «Особливості застосування»).
Формування хелатного комплексу. При одночасному застосуванні ципрофлоксацину (перорально) та лікарських засобів, що містять багатовалентні катіони, мінеральних добавок (наприклад кальцію, магнію, алюмінію, заліза),фосфатзв'язуючих полімерів (наприклад севеламер, лантану карбонат), сукральфатів або антацидів, а також із препаратами з великою буферною ємністю (наприклад таблетки диданозину), що містять магній, алюміній або кальцій, абсорбція ципрофлоксацину знижується. У зв‘язку з цим ципрофлоксацин слід приймати або за 1-2 години до або через 4 години після прийому цих препаратів.
Дане обмеження не стосується антацидів, що належать до класу блокаторів H2-рецепторів.
Харчові та молочні продукти. Слід уникати одночасного прийому ципрофлоксацину і молочних або збагачених мінералами продуктів (наприклад молоко, йогурт, апельсиновий сік з підвищеним вмістом кальцію). Решта продуктів із вмістом кальцію значною мірою не впливають на всмоктування ципрофлоксацину.
Пробенецид. Пробенецид сповільнює виведення ципрофлоксацину з жовчю. Одночасне застосування лікарських засобів, що містять пробенецид та ципрофлоксацин, призводить до підвищення концентрації ципрофлоксацину у плазмі крові.
Метоклопрамід. Метоклопрамід прискорює всмоктування ципрофлоксацину (при пероральному прийомі), що призводить до скорочення часу до досягнення максимальної концентрації препарату у плазмі крові. На біодоступністьципрофлоксацину жодного впливу не спостерігалося.
Омепразол. Одночасне застосування ципрофлоксацину та лікарських засобів, що містять омепразол, призводить до незначного зниження Cmax і показника «площа під кривою співвідношення концентрація-час (AUC)» ципрофлоксацину.
Тизанідин. Зі збільшенням концентрації тизанідину в сироватці крові асоціюються гіпотензивні та седативні побічні реакції. Тому одночасне застосування ципрофлоксацину і лікарських засобів, що містять тизанідин, протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).
Теофілін. Одночасне застосування ципрофлоксацину та лікарських засобів, що містять теофілін, може призвести до небажаного підвищення концентрації теофіліну у плазмі крові, що може спричинити розвиток побічних реакцій. У поодиноких випадках такі побічні реакції можуть загрожувати життю або мати фатальний наслідок. Якщо одночасного застосування цих препаратів уникнути не можна, слід контролювати концентрацію теофіліну в сироватці крові та адекватно знижувати його дозу (див. розділ «Особливості застосування»).
Інші похідні ксантину. Після одночасного застосування ципрофлоксацину та засобів, що містять кофеїн або пентоксифілін (окспентифілін), повідомлялося про підвищення концентрації цих ксантинів у сироватці крові.
Метотрексат. При одночасному призначенні ципрофлоксацину можливе уповільнення тубулярного транспорту (нирковий метаболізм) метотрексату, що може призводити до підвищення концентрації метотрексату у плазмі крові. При цьому може збільшуватися ймовірність виникнення побічних токсичних реакцій, спричинених метотрексатом. У зв’язку з цим за пацієнтами, які одержують комбіновану терапію метотрексатом і ципрофлоксацином, слід ретельно наглядати.
Нестероїдні протизапальні засоби. Дослідження на тваринах показали, що комбіноване застосування дуже високих доз хінолонів (інгібіторів гірази) і деяких нестероїдних протизапальних препаратів (окрім ацетилсаліцилової кислоти) може провокувати судоми.
Циклоспорин. При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та циклоспорину спостерігалося транзиторне підвищення концентрації сироваткового креатиніну. Тому таким пацієнтам необхідний частий контроль показника концентрації сироваткового креатиніну (двічі на тиждень).
Антагоністи вітаміну K. При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та антагоніста вітаміну К може посилюватися антикоагулянтна дія останнього. Ступінь ризику може варіювати залежно від основного виду інфекції, віку, загального стану хворого, тому точно оцінити вплив ципрофлоксацину на підвищення значення Міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) складно. Слід здійснювати частий контроль МНВ під час і одразу після одночасного введення ципрофлоксацину та антагоніста вітаміну К (наприклад варфарину, аценокумаролу, фенпрокумону або флуїндіону).
Глібенкламід. В окремих випадках одночасне застосування ципрофлоксацину та лікарських засобів, які містять глібенкламід, може підвищити інтенсивність дії глібенкламіду (гіпоглікемія).
Дулоксетин. Незважаючи на відсутність клінічних даних, можна передбачити можливість взаємодії при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та дулоксетину (див. розділ «Особливості застосування»).
Ропінірол. Моніторинг побічних ефектів ропініролу та відповідне корегування дози рекомендується здійснювати під час і одразу після сумісного введення з ципрофлоксацином (див. розділ «Особливості застосування»).
Лідокаїн. Дослідження за участю здорових добровольців показали, що одночасне застосування лікарських засобів, що містять лідокаїн та ципрофлоксацин, інгібітор ізоензиму CYP450 1A2 помірної дії, призводить до зменшення кліренсулідокаїну, який був введений внутрішньовенно, на 22 %. Хоча лідокаїн добре переноситься, після одночасного застосування його з ципрофлоксацином може спостерігатися певна взаємодія, яка може супроводжуватися побічними реакціями.
Клозапін. Після одночасного застосування 250 мг ципрофлоксацину з клозапіном упродовж 7 днів сироваткові концентрації клозапіну і N-десметилклозапіну були підвищені на 29 % і 31 % відповідно. Клінічний нагляд та відповідна корекція дози клозапіну рекомендується здійснювати під час і одразу після одночасного застосування з ципрофлоксацином (див. розділ «Особливості застосування»).
Силденафіл. Під час досліджень за участю здорових добровольців було виявлено, що Cmax та AUC силденафілу підвищуються приблизно вдвічі після перорального застосування 50 мг одночасно з 500 мг ципрофлоксацину. Слід з обережністю призначати ципрофлоксацин одночасно із силденафілом, ретельно оцінюючи співвідношення «ризик-користь».

Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Механізм дії. Ципрофлоксацин in vitro виявляє високу ефективність щодо широкого спектра грамнегативних і грампозитивних збудників. Механізм антибактеріальної дії обумовлений здатністю ципрофлоксацину пригнічуватитопоізомерази ІІ типу (ДНК-гіразу та топоізомеразу IV), які є необхідними в багатьох процесах життєвого циклу ДНК, таких як реплікація, транскрипція, репарація і рекомбінація.
Механізм резистентності. Резистентність до ципрофлоксацину іn vitro зазвичай пов’язана з мутаціями сайту-мішені, які виникають у бактеріальних топоізомеразах і ДНК-гіразі шляхом багатоступеневих мутацій. Одинарні мутації можуть скоріше призвести до зниження чутливості, а не до клінічної резистентності. Однак множинні мутації зазвичай спричиняють клінічну резистентність до ципрофлоксацину та перехресну резистентність до хінолонів.
Механізми резистентності, які інактивують інші антибіотики, такі як зниження проникності зовнішньої стінки бактерії (притаманно для Pseudomonas aeruginosa) та активне виведення препарату з клітини (ефлюкс), можуть вплинути на чутливість до ципрофлоксацину. Повідомлялося про розвиток плазмід-опосередкованої резистентності, кодованої qnr геном антибіотикорезистентності. Механізми резистентності, якими інактивуються пеніциліни, цефалоспорини,аміноглікозиди, макроліди і тетрацикліни, можуть не впливати на антибактеріальну активність ципрофлоксацину. Організми, стійкі до цих препаратів, можуть бути чутливими до ципрофлоксацину.
Мінімальна бактерицидна концентрація (MБК), як правило, не перевищує мінімальну інгібуючу концентрацію (MIК) більш ніж у 2 рази.
Чутливість до ципрофлоксацину іn vitro. Поширеність набутої резистентності виділених видів може варіювати залежно від місцевості і часу, тому необхідна локальна інформація про резистентність, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. При необхідності слід звернутися за консультацією до спеціалістів, коли місцева поширеність резистентності набула такого рівня, що користь від застосування засобу щодо деяких видів інфекцій є сумнівною.
До ципрофлоксацину загалом чутливі in vitro наступні роди та види бактерій:
аеробні грампозитивні мікроорганізми (Bacillus anthracis, Staphylococcus aureus, Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus spp.);
аеробні грамнегативні мікроорганізми (Aeromonas spp., Brucella spp., Citrobacter koseri, Francisella tularensis, Haemophilus ducreyi, Haemophilius influenzae, Legionella spp., Moraxella catarrhalis, Neisseria meningitidis, Pasteurella spp.,Salmonella spp., Shigella spp. Vibrio spp. Yersinia pestis);
анаеробні мікроорганізми (Mobiluncus);
інші мікроорганізми: (Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae).
Різну чутливість до ципрофлоксацину виявляють: Acinetobacter baumann, Burkholderia cepacia, Campylobacter spp., Citrobacter freudii, Enterococcus faecalis, Enterobacter aerogenes, Enterobacter clocae, Escherichia coli, Klebsiellapneumoniae, Klebsiella oxytoca, Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp., Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas fluorescens, Serratia marcescens, Streptococcus pneumoniae,Peptostreptococcus spp., Propionibacterium acnes.
Вважається, що наступні мікроорганізми виявляють спадкову резистентність до ципрофлоксацину: Staphylococcus aureus (метицилінрезистентні) та Stenotrophomonas maltophilia, Actinomyces, Enteroccus faecium, Listeria monocytogenes,Mycoplasma genitalium, Ureaplasma urealitycum, анаеробні мікроорганізми (за винятком Mobiluncus, Peptostreptococus, Propionibacterium acnes).
Дані щодо легеневої форми сибірської виразки
Рекомендації щодо застосування у людини базуються в основному на чутливості мікроорганізмів in vitro, на даних досліджень на експериментальних тваринах та на обмежених даних щодо застосування людині. Ефективним вважається застосування ципрофлоксацину протягом двох місяців у дозі 500 мг для запобігання захворювання на сибірську виразку у людини. Лікар повинен проводити лікування згідно з національними та/або міжнародними консенсуальнимидокументами щодо лікування сибірської виразки.
Фармакокінетика.
Фармакокінетика ципрофлоксацину вивчалась у різних людських популяціях. Постійна середня пікова концентрація ципрофлоксацину у сироватці дорослих осіб, які приймали по 500 мг перорально кожні 12 годин, становить 2,97 мкг/мл.
Абсорбція. Після перорального застосування таблеток ципрофлоксацину у дозі 250 мг та 500 мг ципрофлоксацин швидко та добре всмоктується, переважно з верхнього відділу тонкого кишечнику.
Максимальні концентрації у сироватці крові досягаються через 1-2 години.
Абсолютна біодоступність препарату становить 70-80 %. Максимальні концентрації у сироватці крові (Cmax) і загальна площа під кривою «концентрація/час» (AUC) підвищувалися зі збільшенням дози.
Розподіл. Відсоток зв'язування ципрофлоксацину з білками є незначним (20-30 %), він знаходиться у плазмі крові переважно в неіонізованій формі. Ципрофлоксацин вільно дифундує в позасудинний простір. Значний об’єм розподілу у стані стійкої рівноваги, який становить 2-3 л/кг маси тіла, доводить, що ципрофлоксацин проникає у тканини у концентраціях, які можуть у багато разів перевищувати рівень препарату в сироватці крові.
Метаболізм. Були зафіксовані невисокі концентрації наступних чотирьох метаболітів: діетилципрофлоксацину (М1), сульфоципрофлоксацину (М2), оксоципрофлоксацину (М3) та формілципрофлоксацину (М4). Метаболіти М1-М3 виявляють in vitro антимікробну активність, подібну або нижчу за активність налідіксової кислоти. М4 у найменшій кількості є еквівалентом норфлоксацину у плані антимікробної активності in vitro.
Виведення. Ципрофлоксацин виділяється здебільшого у незміненому вигляді як нирками, так і через кишечник.
Діти. Відповідно до групи пацієнтів та фармакокінетичного аналізу педіатричних хворих з різними інфекціями, прогнозований середній період напіввиведення у дітей становить приблизно 4-5 годин.

Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 0,25 г круглої форми з плоскою поверхнею, рискою і фаскою, майже білого або жовто-білого кольору. На поверхні таблеток допускається мармуровість.
Таблетки по 0,5 г довгастої форми з двоопуклою поверхнею з рискою, вкриті оболонкою, від білого до жовто-білого кольору.

Термін придатності. 3 роки.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання.
Таблетки по 0,25 г. Зберігати у захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.
Таблетки по 0,5 г. Зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері.
Таблетки по 0,25 г. По 1 або 2 блістери у пачці.
Таблетки по 0,5 г. По 1 блістеру, вкладеному в пачку.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ВАТ «Фармак».

Місцезнаходження. 04080, Україна, м. Київ, вул. Фрунзе, 63.