діюча речовина: бетаксолол;
1 таблетка містить бетаксололу гідрохлориду 10 мг або 20 мг;
допоміжні речовини:
дозування 10 мг: целюлоза мікрокристалічна; лактоза, моногідрат; натрію крохмальгліколят; кремнію діоксид колоїдний б/в; магнію стеарат; спирт полівініловий; титану діоксид (E 171); тальк очищений; лецитин; ксантангум;
дозування 20 мг: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; натрію крохмальгліколят (Тип А); магнію стеарат; кремнію діоксид колоїдний безводний, плівкове покриття Opadry white OY-B-28920 (ксантангум, лецитин, тальк очищений; спирт полівініловий; титану діоксид (E 171)).
Основні фізико-хімічні властивості:
таблетки по 10 мг ‒ круглі двоопуклі таблетки білого або майже білого кольору, вкриті плівковою оболонкою, діаметром ядра приблизно7,0 мм;
таблетки по 20 мг ‒ круглі двоопуклі таблетки білого або майже білого кольору з розділяючою борозенкою, діаметром ядра приблизно 9,5 мм, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Селективні блокатори бета-адренорецепторів.
Код АТХ С07А В05.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Бетаксололхарактеризується трьома фармакологічними властивостями:
- кардіоселективною бета-адреноблокуючою дією;
- відсутністю часткової агоністичної активності (тобто не проявляє власної симпатоміметичноїактивності);
- слабким мембраностабілізуючим ефектом (подібно до хінідину або до місцевих анестетиків) у концентраціях, які перевищують рекомендовані терапевтичні дози.
Фармакокінетика.
Абсорбція. Препарат швидко та повністювсмоктуєтьсяпісля пероральногоприйому при дуже невеликому ефекті першого проходження через печінку та дуже високій біодоступності– приблизно 85 %, що забезпечує низькі відмінності його концентрації у плазмі крові урізних пацієнтів або в одногопацієнта притривалому застосуванні.
Бетаксололзв’язується з білками плазми крові приблизно на 50 %.
Метаболізм. Об’ємрозподілу становить приблизно 6 л/кг. В організмі бетаксололв основному перетворюється у неактивні метаболіти, і тільки 10-15 % бетаксололувиявляється у сечі у незмінному стані. Основний шлях елімінації – через нирки.
Виділення.Період напіввиведеннябетаксололуз організму становить 15-20 годин.
Клінічні характеристики.
Артеріальна гіпертензія.
Профілактика нападів стенокардії напруження.
Тяжкі форми бронхіальної астми та хронічних обструктивних захворювань легень.
Серцева недостатність, яка не контролюється лікуванням.
Кардіогенний шок.
Атріовентрикулярна блокада II та III ступеня у хворих, які не мають водія ритму.
Стенокардія Принцметала (протипоказана монотерапія препаратом при ізольованій/типовій формі цього захворювання).
Дисфункція синусового вузла (включаючи синоатріальну блокаду).
Брадикардія (частота серцевих скорочень <45-50 уд/хв).
Тяжкі форми синдрому Рейно та інших порушень периферичного кровообігу.
Нелікована феохромоцитома.
Артеріальна гіпотензія.
Гіперчутливість до бетаксололу.
Анафілактичні реакції в анамнезі.
Метаболічний ацидоз.
Препарат протипоказаний для застосування у комбінації з флоктафеніном та сультопридом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Застосування препарату не рекомендується у комбінації з аміодароном, бепридилом, дилтіаземом і верапамілом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
У зв’язку з наявністю лактози цей лікарський засіб протипоказаний пацієнтам із вродженою галактоземією, мальабсорбцією глюкози/галактози або синдромом дефіциту лактази.
Брадикардія може бути зумовлена цілим рядом лікарських засобів: бета-адреноблокаторами, антиаритмічними препаратами класу Іа (хінідин, дизопірамід), класу ІІІ (аміодарон і соталол), класу IY (дилтіазем і верапаміл), а також глікозидами наперстянки, клонідином, гуафанцином, мефлохіном і інгібіторами холінестерази, які застосовують для лікування хвороби Альцгеймера.
Протипоказане одночасне застосуванняпрепарату Бетак із зазначеними нижчепрепаратами.
Флоктафенін.У разі шоку або артеріальноїгіпотензії,зумовленоїфлоктафеніном,бета-адреноблокатори спричиняють зниження компенсаторнихсерцево-судинних реакцій.
Сультоприд.Порушення автоматизму серця (надмірна брадикардія),зумовленаадитивним ефектом зменшення частоти скорочень.
Не рекомендуєтьсязастосовувати препарат Бетак із зазначеними нижчепрепаратами.
Блокатори кальцієвих каналів (бепридил, дилтіазем і верапаміл). Порушення автоматизму (надмірна брадикардія, зупинка синусового вузла), синоатріальної та атріовентрикулярної провідності, серцева недостатність (синергічна дія). Такі комбінації можна застосовувати тільки при ретельному клінічному контролі та електрокардіографічному спостереженні, особливо для хворих літнього віку або на початку лікування.
Аміодарон.Порушенняскоротливості, автоматизму та провідності (пригнічення симпатичнихкомпенсаторнихмеханізмів).
Слід з обережністю застосовувати препарат Бетак із зазначеними нижчепрепаратами.
Інгаляційніанестетики, які містять галоген. Бета-адреноблокатори спричиняють зниження серцево-судиннихкомпенсаторнихреакцій (під час операції пригнічення бета-адренорецепторів можна усунути за допомогою бета-стимуляторів). Як правило, терапію бета-блокаторами не слід припиняти, а різкої відміни препарату слід уникати у будь-якому випадку. Необхідно повідомити анестезіолога про лікування, що проводиться.
Препарати, які можуть провокувати пароксизмальну шлуночкову тахікардію типу «torsades de pointes» (крім сультоприду).Антиаритмічніпрепарати класу Іа (хінідин,гідрохінідині дизопірамід) і класу ІІІ (аміодарон, дофетилід, ібутилід, сотатол); деякі нейролептики групи фенотіазину (хлорпромазин, ціамемазин, левомепромазин, тіоридазин), бензаміди (амісульприд, сульпірид, тіаприд), бутирофенони (дроперидол, галоперидол), інші нейролептики (пімозид) та інші препарати (цисаприд, дифеманіл, внутрішньовенний еритроміцин, галофантрин, мізоластин, моксифлоксацин, пентамідин, внутрішньовенні спіраміцин і вінкамін). Підвищення ризику розвитку шлуночкової аритмії та особливо пароксизмальної тахікардії типу «torsades de pointes»(гіпокаліємія є провокуючим фактором). Потрібен клінічний та електрокардіографічний контроль.
Пропафенон.Порушення скоротливості, автоматизму та провідності (пригнічення симпатичних компенсаторних механізмів). Необхідний клінічний і електрокардіографічний контроль.
Баклофен.Посиленняантигіпертензивноїдії. Потрібен контроль артеріальноготискута коригування дози антигіпертензивногозасобу.
Інсулін і антидіабетичнісульфонаміди.Усі бета-блокатори можуть маскувати деякі симптомигіпоглікемії, такі як тахікардія, відчуття серцебиття (див. розділ «Особливості застосування»).Пацієнт має бути попереджений про необхідність посилити самоконтроль рівня цукру у крові.
Інгібітори холінестерази (амбеноміум, донепезил, галантамін, неостигмін, піридостигмін, ривастигмін, такрин). Ризик посилення брадикардії (адитивна дія). Потрібен регулярний клінічний контроль.
Антигіпертензивні засоби центральної дії (клонідин, апраклонідин, альфа-метилдопа, гуанфанцин, моксонідин, рилменідин).Значне підвищення артеріального тиску при різкій відміні антигіпертензивного препарату центральної дії. Необхідно уникати раптової відміни антигіпертензивного засобу та проводити клінічний контроль.
Лідокаїн (внутрішньовенно).Збільшення концентраціїлідокаїнуу плазмі крові з можливим посиленням небажаних неврологічних і серцевихефектів (зниження метаболізму лідокаїнуу печінці). Рекомендується клінічний та електрокардіографічнийконтроль і, можливо, визначення концентраціїлідокаїнуу плазмі крові як під час лікування бета-адреноблокаторами, так і післяйого припинення. При необхідності – корекція дози лідокаїну.
Комбінації, які потребують особливої уваги.
Нестероїдні протизапальніпрепарати (системної дії), у тому числі селективні інгібітори ЦОГ-2. Зниження гіпотензивногоефекту (пригнічення вазодилатуючихпростагландинівнестероїднимипротизапальнимипрепаратами і затримка рідини та натрію піразолоновимипохідними).
Блокаторикальцієвих каналів (дигідропіридини).Артеріальна гіпотензія, недостатність кровообігу ухворих із латентною або неконтрольованоюсерцевоюнедостатністю. Лікування бета-адреноблокаторами може мінімізувати рефлекторні симпатичні механізми, які запускаються при надмірних гемодинамічнихреакціях.
Антидепресанти, споріднені з іміпраміном,нейролептики.Посиленнягіпотензивногоефекту та ризик ортостатичноїгіпотензії(адитивна дія).
Мефлохін.Ризикбрадикардії(адитивна дія відносно розвитку брадикардії).
Дипіридамол (внутрішньовенно).Посилення антигіпертензивного ефекту.
Альфа-блокатори, які застосовуються в урології (альфузозин, доксазозин, празозин, тамсулозин, теразозин).Посилення антигіпертензивного ефекту. Підвищений ризик ортостатичної гіпотензії.
Аміфостин. Посилення антигіпертензивного ефекту.
Серцеві глікозиди. Комбінація яка може подовжувати час атріовентрикулярної провідності та спричиняти брадикардію.
Фінголімод.Одночасне застосування фінголімоду з бета-блокаторами може потенціювати брадикардичний ефект і тому ця комбінація не рекомендована. У випадку необхідності одночасного застосування потрібен відповідний моніторинг з моменту початку лікування, рекомендовано щонайменше проводити нічний моніторинг.
Йодовмісні контрасні речовини. У випадку виникнення шоку або артеріальної гіпотензії на введення водовмісних контрасних речовин, бета-блокатори спричиняють зниження серцево-судинних компенсаторних реакцій.
Коли можливо, лікування бета-блокаторами треба зупинити перед проведенням радіографічного дослідження. Якщо застосування є необхідним, лікар повинен мати можливості проведення інтенсивної терапії.
Кортикостероїди та тетракозактид.Зниження антигіпертензивного ефекту (затримка води та натрію в комбінації з кортикостероїдами).
Особливості застосування.
Ніколи не слід раптово припиняти лікування препаратом у хворих зі стенокардією: різке припинення прийому препарату може призвести до серйозних порушень серцевого ритму, інфаркту міокарда або раптового летального наслідку.
Запобіжні заходи при застосуванні. Відміна препарату.Лікування препаратом не слід припиняти раптово, особливо для хворих на ішемічну хворобу серця. Дозу необхідно знижувати поступово, протягом 1-2 тижнів, а при необхідності можна одночасно розпочатизаміснутерапію, щоб уникнути прогресуваннястенокардії.
Бронхіальна астма та хронічне обструктивнезахворювання легень. Бета-адреноблокатори можна призначати тільки хворим із помірним ступенем тяжкості захворювання, з вибором селективногобета-адреноблокатора у низькій початковій дозі. Перед початкомлікування рекомендується провести оцінку дихальної функції.
Прирозвитку нападів під час лікування можна застосовуватибронходилататори (бета2-адреноміметики).
Серцеванедостатність. Для лікування хворих із нерефрактерноюсерцевоюнедостатністю Бетак при необхідності можна застосовувати під ретельним медичним наглядом у низьких дозах, які поступово підвищуються.
Брадикардія. Дозу необхідно зменшити, якщочастота серцевих скорочень у стані спокою нижче 50-55 ударів за хвилину та ухворого є клінічні прояви брадикардії.
Атріовентрикулярна блокада І ступеня. Враховуючинегативнийдромотропнийефект бета-блокаторів, Бетак з обережністю слід призначати пацієнтам з атріовентрикулярною блокадою І ступеня.
Стенокардія Принцметала.Кількість і тривалість нападів стенокардії можуть збільшитися при застосуванні бета-блокаторів у хворих на стенокардію Принцметала. Застосування препарату можливе при захворюванні помірного ступеня тяжкості та за умови, що лікування проводити одночасно із застосуванням судинорозширювальних засобів.
Порушення периферичного кровообігу. Бета-адреноблокатори можуть призводитидо погіршення станухворих із порушеннями периферичного кровообігу (хвороба Рейно або синдром Рейно, артеріїтабо хронічні облітеруючізахворювання артерій нижніх кінцівок). У таких випадках рекомендується застосовувати кардіоселективний бета-блокатор із наявністю властивостей часткового агоніста бета-рецепторів; призначати його слід з обережністю.
Феохромоцитома. Призастосуваннібета-адреноблокаторів для лікування артеріальної гіпертензії, спричиненої феохромоцитомою, потрібний ретельний моніторинг артеріальноготиску.
Пацієнти літнього віку. У пацієнтів літнього віку обов’язковою є строга відповідність згідно з протипоказаннями. Потрібно бути обережними: лікування пацієнтів літнього віку слід розпочинати з малої дози та під ретельним наглядом (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Хворі з нирковоюнедостатністю. Дляхворих із нирковоюнедостатністю дозування необхідно коригувати залежно від концентраціїкреатинінуу крові або кліренсукреатиніну(див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Хворі на цукровий діабет. Слідпопередитихворого про необхідність посилити самоконтроль рівня глюкози у крові на початку лікування.Продромальнісимптоми гіпоглікеміїможуть бути замаскованими, особливо тахікардія, відчуття серцебиття та підвищена пітливість(див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами» та «Побічні реакції»).
Псоріаз. Призначення препарату потребує ретельної оцінки необхідності його застосування, оскільки є повідомленняпро погіршення стану хворих на псоріазпід час лікування бета-адреноблокаторами (див. розділ «Побічні реакції»).
Алергічні реакції. Упацієнтів, схильних до тяжких анафілактичнихреакцій, особливо пов’язаних із застосуваннямфлоктафеніну(див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»), або припроведенні десенсибілізації терапія бета-адреноблокаторами може призвести до подальшого посилення реакції і зниження ефективності лікування цього станузвичайнимидозами адреналіну.
Загальна анестезія. Бета-блокатори спричиняють ослаблення рефлекторноїтахікардіїта збільшують ризик артеріальноїгіпотензії. Продовження лікування бета-блокаторами знижує ризик розвитку аритмії, міокардіальноїішемії та гіпертонічнихкризів. Необхідно повідомити анестезіолога про те, що хворий проходитьлікування бета-блокатором.
При необхідності припинення лікування та відміни препарату вважається достатнім 48 годин для відновлення чутливості до катехоламінів.
Терапію бета-адреноблокаторами не слід припиняти:
- у хворих із коронарною недостатністю, яким бажано приймати препарат до операції, враховуючи ризик, пов’язаний з раптовою відміноюбета-адреноблокаторів;
- у разі ургентних операцій або у випадках, коли припинення лікування неможливе. Хворого потрібно захистити від наслідківзбудження блукаючого нерва, призначаючи премедикаціюатропіном, з повторенням при необхідності. Для анестезії необхідно застосовувати засоби, які пригнічують міокард найменшою мірою, а втрата крові має бути компенсована.
Необхідно враховувати ризик розвитку анафілактичнихреакцій.
Офтальмологія.Блокада бета-адренорецепторів зумовлює зниження внутрішньоочного тиску та може призводити до зміни результатів скринінгового дослідження на глаукому. Офтальмолог має бути інформований про те, що пацієнт приймає бетаксолол. За пацієнтами, які отримують бета-блокатори і системно, й у вигляді очних крапель, необхідно встановити нагляд, враховуючи можливий адитивний ефект цих препаратів.
Тиреотоксикоз. Бета-блокатори маскують серцево-судинні симптоми тиреотоксикозу.
Спортсмени. Спортсмени повинні враховувати, що препарат міститьактивну субстанцію, яка може давати позитивну реакцію припроведенні тестів антидопінговогоконтролю.
Препарат містить лактозу, тому його протипоказано застосовувати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність.
Тератогенний аспект. Дотепер немає повідомлень про тератогенні ефекти у людей.
Неонатальний аспект. Дія бета-адреноблокатора зберігається протягом декількох днів після народження у дітей, матері яких отримували лікування даним лікарським засобом. Хоча даний залишковий ефект може не мати клінічних наслідків, тим не менше зберігається можливість розвитку серцевої недостатності. У такому разі новонародженого необхідно помістити у відділення інтенсивної терапії (див. розділ «Передозування»), а також слід уникати застосування плазмозамінників (через ризик розвитку гострого набряку легень). Також є повідомлення про випадки розвитку брадикардії, респіраторного дистрес-синдрому і гіпоглікемії. У зв’язку з цим рекомендується ретельний нагляд за новонародженим у спеціалізованих умовах (контроль частоти серцевих скорочень та рівня глюкози в крові протягом перших 3-5 днів життя).
У зв’язку з цим застосування бетаксололу у період вагітності не рекомендується, за винятком випадків, коли користь від застосування препарату переважає можливі ризики.
Годування груддю.
Бета-адреноблокатори проникають у грудне молоко.Годуваннягруддю у період лікування препаратом Бетак слід припинити, оскільки ризик розвитку гіпоглікеміїабо брадикардіїу новонароджених не досліджували.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Досліджень з вивчення впливу бетаксололу на здатність керувати автотранспортом не проводили. При керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами необхідно враховувати, що на тлі прийому цього препарату іноді можуть виникати запаморочення, порушення гостроти зору та інші побічні реакції, що може негативно вплинути на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Звичайна доза при артеріальній гіпертензії та для профілактики нападів стенокардії напруження – 1 таблетка по 20 мг на добу.
Дозування для хворих ізнирковоюнедостатністю. Ухворих із нирковоюнедостатністюкліренсбетаксололузменшуєтьсязізниженням функцій нирок.
Дозу необхідно адаптувати до стануфункцій нирок хворого: при кліренсікреатиніну ³ 20 мл/хв корекція дози не потрібна. Однак рекомендується проводити клінічний нагляд, починаючиз 1-го тижня лікування до досягнення рівноважних рівнів препарату у крові (у середньому 4 доби).
Для хворих із тяжкою нирковоюнедостатністю (кліренскреатиніну< 20 мл/хв) рекомендована початкова доза становить 10 мг на добу (незалежно від частоти та розкладу процедурдіалізу у хворих, яким проводиться гемодіаліз).
Для хворих із печінковою недостатністю немаєнеобхідності коригувати дозу; однак на початку терапії бажаний клінічний нагляд.
Діти.
Безпека та ефективність застосування препарату дітям не встановлені, тому застосовування його цій категорії пацієнтів протипоказане.
Передозування.
Симптоми передозування препарату: брадикардія або надмірне зниження артеріального тиску.
При брадикардіїабо надмірному зниженніартеріальноготискунеобхідно ввести
- 1-2 мгатропіну внутрішньовенно;
- 1 мгглюкагону(введення препарату повторювати при необхідності);
- принеобхідності проводити повільну інфузію25 мкг ізопреналінуабо вводити 2,5-10 мкг/кг/хвдобутаміну.
При серцевійдекомпенсаціїуновонароджених, матері яких у період вагітності застосовувалибета-адреноблокатори:
- глюкагон у дозі 0,3 мг/кг маси тіла;
- госпіталізація у відділення інтенсивної терапії;
- ізопреналін і добутамін: зазвичай у досить високих дозах і тривалий час, під наглядом спеціаліста.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні реакції, включаючи псоріазоподібні висипання або загострення псоріазу (див. розділ «Особливості застосування»), кропив’янка, свербіж, гіпергідроз.
З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, дистальна парестезія, летаргія.
З боку органів зору: відчуття сухості в очах, порушення гостроти зору.
Психічні розлади:астенія, безсоння, втома, депресія, нічні кошмари, сплутаність свідомості, галюцинації.
З боку травної системи: шлунково-кишкові розлади (біль у животі, діарея, нудота та блювання).
Метаболічні розлади: гіпоглікемія, гіперглікемія, брадикардія (можливо, тяжка), уповільненняатріовентрикулярноїпровідності або посилення існуючоїатріовентрикулярноїблокади, серцеванедостатність, зниження артеріальноготиску.
З боку судин: похолодання кінцівок, синдром Рейно, погіршення переміжної кульгавості.
Розлади з боку респіраторної системи, грудної клітки та середостіння:бронхоспазм, диспное.
З боку репродуктивної системи: імпотенція.
Лабораторні показники: рідко спостерігається поява антинуклеарнихантитіл, яка тільки у виняткових випадках супроводжувалася клінічними проявами типу системного червоного вовчака, що миналипісляприпинення лікування.
Термін придатності. 3 роки.
Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 таблеток по 10 мг, 20 мг у блістері. По 3 блістери у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Медокемі ЛТД (Центральний Завод)/
Medochemie LTD (Central Factory).
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
1-10, вул. Константинуполес, Лімассол, 3011, Кіпр/
1-10Constantinoupoleos Street, Limassol, 3011, Cyprus.