Монтулар

Склад

діюча речовина: монтелукастнатрію  (montelukast sodium);

1 таблетка містить монтелукастунатрію у перерахуванні на монтелукаст10 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, натріюлаурилсульфат, магнію стеарат, покриття Opadry20А520035  жовтий:гідроксипропілцелюлоза,гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), віск карнаубський, заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172).

Лікарська форма

Основні фізико-хімічні властивості: бежевого кольору, круглі, двоопуклі, гладкі з обох боків таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група.

Засоби для системного застосування при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Блокатори лейкотрієновихрецепторів.  Код АТХ R03D C03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Цистеїніллейкотрієни (LTC4, LTD4, LTE4) є потужними ейкозаноїдамизапалення, що виділяються різними клітинами, у тому числі опасистими клітинами та еозинофілами. Ці важливі проастматичнімедіатори зв’язуються з цистеїніллейкотрієновимирецепторами (CysLT), присутніми в дихальних шляхах людини, і викликають таку реакцію, як бронхоспазм, гіперсекрецію, посилення проникності судин і збільшення кількості еозинофілів.

Монтелукаст при пероральному застосуванні є активною сполукою, яка з високою вибірковістю і хімічною спорідненістю зв’язується з CysLT1-рецепторами. Згідно з клінічними дослідженнями,монтелукастпригнічує бронхоспазмпісля інгаляції LTD4 у дозі 5 мг. Бронходилатаціяспостерігається упродовж 2 годин після перорального застосування, цей ефект був адитивним до бронходилатації, спричиненої β-агоністами. Лікування монтелукастомпригнічувало як ранню, так і пізню фази бронхоконстрикції, спричиненої антигенною стимуляцією. Є клінічні дані про те, що прийом монтелукастузначно зменшував число еозинофілів у периферичній крові та у дихальних шляхах (за вимірами мокротиння), покращував клінічний контроль астми.

Фармакокінетика.

Абсорбція.

Монтелукастшвидко всмоктується після перорального прийому. Після застосування дорослими натще таблеток, вкритих плівковою оболонкою, по 10 мг середня максимальна концентрація (Cmax) у плазмі крові досягалася через 3 години (Tmax). Середня біодоступністьпри пероральному застосуванні складає 64 %. Прийом звичайної їжі не впливав на біодоступністьі на Cmaxпри пероральному застосуванні. Безпека і ефективність були підтверджені під час клінічних досліджень при застосуванні таблеток, вкритих плівковою оболонкою, по 10 мг незалежно від часу прийому їжі.

Розподіл.

Понад 99 %монтелукастузв’язується з білками плазми крові. Об’єм розподілу монтелукастув стаціонарній фазі в середньому становить від 8 до 11 літрів. У ході досліджень на щурах із застосуванням радіоактивно міченого монтелукаступроходження через гематоенцефалічнийбар’єр було мінімальним. Крім того, у всіх інших тканинах концентрації позначеного радіоізотопом матеріалу через 24 години після прийому дози також виявилися мінімальними.

Метаболізм.

Монтелукастактивно метаболізується. Під час досліджень із застосуванням терапевтичних доз концентрації метаболітів монтелукастуу стаціонарному стані плазми крові в дорослих і пацієнтів дитячого віку не визначаються.

Цитохром Р450 2С8 є основним ферментом у метаболізмі монтелукасту. Крім того, цитохроми CYP 3A4 і 2С9 відіграють незначну роль у метаболізмі монтелукасту, хоча ітраконазол(інгібітор CYP 3А4) не змінював фармакокінетичніпоказники монтелукастуу здорових добровольців, які отримували 10 мгмонтелукастуна добу. Згідно з результатами досліджень in vitro з використанняммікросомпечінки людини, терапевтичні плазмові концентраціїмонтелукастуне пригнічують цитохроми Р450 3А4, 2С9, 1А2, 2А6, 2С19 і 2D6. Участь метаболітів у терапевтичній дії монтелукастує мінімальною.

Виведення.

Кліренсмонтелукасту ізплазми крові у здоровихдорослихдобровольціву середньомустановить 45 мл/хв. Післяперорального прийому монтелукасту, міченогоізотопом, 86 % виводиться з калом протягом 5 днів і менше 0,2 % – із сечею. У сукупностіз біодоступністюмонтелукасту при пероральномузастосуванніцей факт вказує, що монтелукаст і йогометаболітимайже повністю виводяться з жовчю.

Фармакокінетика в різних груп пацієнтів.

Для пацієнтів із порушенням функції печінки легкого і середнього ступеня корекція дози не потрібна. Дослідження за участю пацієнтів з порушенням функції нирок не проводилися. Оскільки монтелукасті його метаболіти виводяться з жовчю, корекція дози для пацієнтів з порушенням функції нирок не вважається необхідною. Даних про характер фармакокінетикимонтелукастуу пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня  (понад 9 балів за шкалою Чайлда-П’ю) немає.

При прийомі великих доз монтелукасту(що в 20 та 60 разів перевищували дозу, рекомендовану для дорослих) спостерігалося зниження концентрації теофіліну в плазмі крові. Цей ефект не спостерігається при прийомі рекомендованої дози 10 мг один раз на добу.

Клінічніхарактеристики.

Показання.

Як додаткове лікування при бронхіальній астмі у пацієнтів з персистуючоюастмою від легкого до середнього ступеня, яка недостатньо контролюється інгаляційними кортикостероїдами, а також при недостатньому клінічному контролі астми за допомогою агоністівβ-адренорецепторівкороткої дії, які застосовують при необхідності. У пацієнтів з астмою, які приймають Монтулар®, цей препарат також полегшує симптоми сезонного алергічного риніту.

Профілактика астми, домінуючим компонентом якої є бронхоспазм, індукований фізичним навантаженням.

Полегшення симптомів сезонного та цілорічного алергічного риніту.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Дитячий вік до 15 років.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Монтелукастможна призначатиразом з іншимипрепаратами, що зазвичай застосовуютьсядля профілактикиабо тривалоголікуванняастми. При дослідженнівзаємодіїміж лікарськимизасобамимонтелукасту рекомендованійклінічнійдозіне мав важливого клінічноговпливуна фармакокінетикутакихпрепаратів:теофілін,преднізон, преднізолон,пероральніконтрацептиви(етинілестрадіол/норетиндрон35/1), терфенадин, дигоксинта варфарин.

Упацієнтів,які одночасноприймали фенобарбітал,площа підкривою концентрація-час (AUC) для монтелукасту знижувалася приблизнона 40 %. ОскількимонтелукастметаболізуєтсяСYР 3А4, 2C8 і 2C9, необхідно бути обережним, особливо щодо дітей, якщо монтелукастпризначають одночасно з індукторами СYР 3А4, 2C8 і 2C9, наприклад з фенітоїном, фенобарбіталом і рифампіцином.

Дослідженняin vitro показали, що монтелукастє потужним інгібітором CYP 2C8. Проте дані клінічного дослідження взаємодії лікарських засобів, що включають монтелукасті розиглітазон(маркерний субстрат; препарат, що метаболізуєтьсяза допомогою CYP 2C8), показали, що монтелукастне є інгібітором CYP 2C8 in vivo. Таким чином, монтелукастне впливає значною мірою на метаболізм препаратів, що метаболізуютьсяза допомогою цього ферменту (наприклад паклітакселу,розиглітазонута репаглініду).

Під час досліджень in vitroбуло встановлено, що монтелукастє субстратом CYP 2C8 і меншою мірою 2C9 та 3A4. У ході клінічного дослідження взаємодії лікарських засобів із застосуванняммонтелукастуі гемфіброзилу(інгібітору CYP2C8 і 2С9) гемфіброзилпідвищував системну експозицію монтелукастув 4,4 раза. При одночасному застосуванні з гемфіброзиломабо іншими потужними інгібіторами CYP 2C8 корекція дози монтелукастуне потрібна, але лікар повинен враховувати підвищений ризик виникнення побічних реакцій.

За результатами досліджень in vitro, не очікується виникнення клінічно важливих взаємодій з менш потужними інгібіторами CYP2C8 (наприклад зтриметопримом). Одночасне застосуваннямонтелукастуз ітраконазолом, сильним інгібітором CYP 3A4, не призводило до істотного підвищення системної експозиції монтелукасту.

Особливості застосування

Пацієнтів необхідно попередити, що Монтулар®ніколи не застосовують для лікування гострих нападів астми, а також про те, що вони повинні завжди мати при собі відповідний препарат екстреної допомоги. При гострому нападі слід застосовувати інгаляційні β-агоністикороткої дії. Пацієнти повинні якнайшвидше проконсультуватися з лікарем, якщо вони потребують більшої кількості β-агоністакороткої дії, ніж зазвичай.

Не слід різко замінювати монтелукастомтерапію інгаляційними або пероральнимикортикостероїднимипрепаратами.

Немає даних, які підтверджують, що дозу пероральних кортикостероїдів можна зменшити при одночасному застосуваннімонтелукасту.

Повідомлялося про виникнення психоневрологічних явищ у пацієнтів, які приймають монтелукаст(див. розділ «Побічні реакції»). Оскільки на ці явища можуть впливати інші фактори, невідомо, чи пов’язані ці явища із застосуванняммонтелукасту. Лікарі повинні обговорити ці небажані явища зі своїми пацієнтами та/або їх доглядальниками. Пацієнтам та/або доглядальникамслід дати вказівки про те, щоб вони повідомляли свого лікаря про виникнення таких змін.

У поодиноких випадках у пацієнтів, які отримуютьпротиастматичнізасоби, в тому числі монтелукаст, може спостерігатися системна еозинофілія, інколи разом з клінічними проявами васкуліту, так званий синдром Чарга-Страуса, лікування якого проводиться за допомогою системної кортикостероїдноїтерапії. Такі випадки зазвичай (але не завжди) були пов’язані зі зменшенням дози або відміноюкортикостероїдногопрепарату. Імовірність того, що антагоністи лейкотрієновихрецепторів можуть бути пов’язані з появою синдрому Чарга-Страуса, неможливо спростувати або підтвердити. Лікарі повинні пам’ятати про можливість виникнення у пацієнтів еозинофілії,васкулітноговисипання, погіршання легеневої симптоматики, ускладнення з боку серця та/або нейропатії. Пацієнтів, у яких виникли такі симптоми, слід повторно обстежити і переглянути їх схему лікування.

Лікуваннямонтелукастомне дає змоги пацієнтам з аспіринзалежноюастмою застосовувати аспірин чи інші нестероїдні протизапальні препарати.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Дослідженняна тваринахне демонструютьшкідливого впливуна вагітністьабо ембріональний/фетальний розвиток.

Обмежена інформація бази даних відносно вагітностей не вказує на причинно-наслідковий взаємозв’язок між застосуванняммонтелукастуі виникненням мальформацій(таких як дефекти кінцівок), про які рідко повідомлялося в ході всесвітньогопостмаркетинговогодосвіду застосування.

Монтелукастможна приймати підчас вагітностітільки тоді, коли, на думку лікаря,очікуванакористьдля жінкиперевищуєможливийризикдля плода.

Годування груддю. Дослідження на щурах продемонстрували, що монтелукастпроникає в грудне молоко. Невідомо, чи виводиться монтелукастз грудним молоком у жінок.

Монтелукаст можна застосовувати в період годування груддю, тільки якщо, на думку лікаря, очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для дитини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або  іншими механізмами.

Не очікується,що монтелукаствпливатимена здатністьпацієнтакеруватиавтотранспортомабо іншимимеханізмами. Проте дуже рідкоповідомлялося про сонливістьабо запаморочення.

Спосіб застосування та дози.

Доза для пацієнтів (віком від 15 років) з астмою або з астмою і супутнім сезонним алергічним ринітом становить 10 мг (1 таблетка) на добу, увечері. Для полегшення симптомів алергічного риніту час прийому підбирають індивідуально.

Загальні рекомендації. Терапевтичний вплив монтелукастуна показники контролю астми настає упродовж 1 дня. Препарат можна застосовувати незалежно від прийому їжі. Пацієнтам слід рекомендувати продовжувати приймати препарат Монтулар®, навіть якщо досягнуто контролю астми, а також в періоди загострення астми. Монтулар®не слід застосовувати одночасно з препаратами, що містять у складі діючу речовину монтелукаст.

Немає необхідності в корекції дози для пацієнтів літнього віку, з порушенням функції нирок або з порушеннями функції печінки від легкого до середнього ступеня. Немає даних відносно пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня. Дозування для чоловіків і жінок однакове.

Лікування препаратом Монтулар® залежно від іншого лікування астми.

ПрепаратМонтулар®можна додавати до існуючого курсу лікування пацієнта.

Інгаляційні кортикостероїди.ПрепаратМонтулар®можна застосовувати як додаткове лікування пацієнтам, у яких інгаляційні кортикостероїди разом з β-агоністамикороткої дії, що застосовуються при необхідності, не забезпечують задовільного клінічного контролю захворювання.

Препаратом Монтулар®не слід різко заміняти інгаляційні кортикостероїди.

Діти.

Застосовують дітям віком від 15 років.

Передозування

Немає жодної спеціальної інформації щодо лікування передозуваньмонтелукастом.У  ходідослідженнядорослимхворимна хронічнуастму монтелукастзастосовувалив дозах до 200 мг/добу протягом22 тижнівта у ході короткостроковихдосліджень– у дозах до 900 мг/добу протягомприблизно1 тижнябез клінічнозначущихпобічнихреакцій.

Випадки гострогопередозуваннязафіксованіпротягомпостмаркетинговогоперіодута підчас дослідженьмонтелукасту.Такі випадкизафіксованіпри застосуваннідорослимта дітямдоз, що перевищують1000 мг (приблизно61 мг/кг у 42-місячної дитини).Клінічніта лабораторнідані узгоджувалисяз профілембезпекиу дорослихта дітей. У більшості випадків передозування про побічні реакції не повідомлялось. Найчастіше спостерігалися побічні реакції, що відповідали профілю безпеки  монтелукастута включали: біль у животі, сонливість, спрагу, головний біль, блювання та психомоторну гіперактивність.

Невідомо, чи виводитьсямонтелукастза допомогоюперитонеальногодіалізу або гемодіалізу. Лікуваннясимптоматичне.

Побічні реакції.

Інфекції та інвазії: інфекції верхніх дихальних шляхів.

З боку шкіри і підшкірних тканин: ангіоневротичнийнабряк, гематома, кропив’янка, свербіж, висипання, вузликова еритема, мультиформнаеритема.

З боку кістково-м’язової системи і сполучної тканини:артралгія, міалгія, включаючи м’язові судоми.

З боку нервової системи:головний біль, млявість, сонливість, запаморочення, парестезія/гіпоестезія, судоми.

З боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, діарея, сухість у роті, диспепсія, нудота, блювання.

З боку гепатобіліарноїсистеми:підвищення рівнів трансаміназсироватки (АЛТ, АСТ), гепатит (включаючи холестатичне,гепатоцелюлярнета змішане ураження печінки).

З боку системи крові та лімфатичної системи:тенденція до посилення кровоточивості.

З боку імунної системи:реакції гіперчутливості, у тому числі анафілаксія, еозинофільна інфільтрація печінки.

З боку психіки:порушення сну, у тому числі нічні кошмари, безсоння, сомнамбулізм, дратівливість, тривожність, ажитація, неспокій, гнів, нетерплячість, збудження, включаючи агресивну поведінку або ворожість, депресія, тремор, галюцинації,суїцидальнідумки та поведінка (суїцидальність), психомоторна гіперактивність, тремор, дезорієнтація, порушення уваги, погіршення пам’яті.

З боку серцево-судинноїсистеми: відчуття серцебиття.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння: носова кровотеча, синдром Чарга– Страуса (СЧС), легеневасубтропічнаеозинофілія.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: енурез у дітей.

Загальні розлади та місцеві реакції: астенія/втома, недомагання, відчуття дискомфорту, набряк, гарячка, спрага.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По10 таблеток у блістері, по 3 блістери у картонній упаковці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

КУСУМ ХЕЛТХКЕР ПВТ  ЛТД/

KUSUM HEALTHCARE PVT LTD.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

СП-289 (A), РІІКО Індастріал ареа, Чопанкі, Бхіваді, Діст. Алвар (Раджастан), Індія/

SP-289 (A), RIICO Industrial area, Chopanki, Bhiwadi, Dist. Alwar (Rajasthan), India.