Верогалид ER аналоги и цены

Всего найдено 15 аналогів Верогалид ER
Все аналоги Верогалид ER подобраны по международной системе классификации лекарственных средств АТС (анатомо-терапевтическо-химическая классификация).
Действующие вещества: Верапамил
Укажите ваш точный адрес, чтобы купить Верогалид ER в ближайшей аптеке
Средняя цена
2103
6 – 4200 грн

Классификация лекарственного препарата Верогалид ER

Аналоги по составу

У нижеперечисленных аналагов Верогалид ER совпадают коды ATC. Аналоги подобраны по химической структуре лекарственного препарата и являются наиболее подходящими заменителями. Одинаковый состав, показания к применению, могут отличаться дозы действующих веществ.
Состав: верапамил

Аналоги по коду ATC 3-го уровня

Аналоги совпадают по коду ATC 3-го уровня. Лекарственные препараты, имеющие различный состав, но могут быть схожи по показания и способу применения.
Все аналоги Верогалид ER представлены исключительно в ознакомительных целях и не являются поводом для самостоятельного принятия решения о замене препарата. Перед употреблением препарата проконсультируйтесь с врачом и ознакомьтесь с инструкцией по применению.
САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я

ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату

ВЕРОГАЛІД ER 240 мг
(VEROGALID ER 240 mg)

Склад:
діюча речовина: verapamil;
1 таблетка мiстить 240 мг верапамілу гідрохлориду;
допомiжнi речовини: натрію альгінат, целюлоза мікрокристалічна, повідон, магнію стеарат, opadry light yellow Y-5-12577, opadry clear YS-1-7006.

Лікарська форма. Таблетки пролонгованої дії, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Селективні антагоністи кальцію з переважною дією на серце. Код АТС C08D A01.

Клінічні характеристики.
Показання.

Лікування ішемічної хвороби серця:
- стабільна стенокардія напруження;
- нестабільна стенокардія;
- вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала);
- стенокардія після інфаркту міокарда у пацієнтів без серцевої недостатності, якщо бета-блокатори не показані.
Лікування аритмій:
- пароксизмальна надшлуночкова тахікардія, мерехтіння/тріпотіння передсердь з прискореною атріовентрикулярною (АV) провідністю (крім синдрому передчасного збудження шлуночків (синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта (WPW-синдром))).
Лікування артеріальної гіпертензії.

Протипоказання.
- Відома гіперчутливість до активної речовини або до будь-якого компонента препарату;
- синдром слабкості синусового вузла (крім пацієнтів, яким імплантований штучний водій ритму) і синдром преекситації з проведенням імпульсу антероградно;
- II-III ступінь атріовентрикулярної (АV) блокади (крім пацієнтів, яким імплантований штучний водій ритму) та синоатріальної блокади;
- виражена брадикардія (
- артеріальна гіпотензія;
- кардіогенний шок;
- нещодавно перенесений інфаркт міокарда;
- декомпенсована серцева недостатність;
- мерехтіння/тріпотіння передсердь за наявності додаткових провідних шляхів – наприклад, синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта (через підвищений ризик розвитку шлуночкової тахікардії).
Препарат Верогалід er 240 мг не можна застосовувати під час вагітності (особливо в I та II триместрах) та під час годування груддю.
Ін’єкції верапамілу не слід призначати пацієнтам, які нещодавно пройшли курс лікування бета-блокаторами, через ризик артеріальної гіпотензії та асистолії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими препаратами та інші види взаємодій»).

Спосiб застосування та дози.
Дози необхідно визначати індивідуально для кожного пацієнта.
Досвід застосування препарату показує, що середня добова доза повинна становити
240 - 360 мг для всіх показань. У випадку довготривалого застосування препарату середня добова доза не повинна перевищувати 480 мг, можливе лише короткочасне підвищення дози.
Ішемічна хвороба серця:
Рекомендована добова доза становить 240 - 480 мг верапамілу гідрохлориду, розділених на
2 разові дози: 1/2 -1 таблетка Верогаліду ER 240 мг двічі на день (що відповідає 240 - 480 мг верапамілу гідрохлориду на день).
Артеріальна гіпертензія:
Рекомендована добова доза становить 240 - 480 мг верапамілу гідрохлориду, розділених на 1 або 2 разові дози: зазвичай призначається 1 таблетка Верогаліду ER 240 мг один раз на день вранці або 1/2 таблетки 2 рази на день (що відповідає 240 мг верапамілу гідрохлориду на день). У пацієнтів з потребою у повільному зниженні артеріального тиску можна розпочинати терапію з 1/2 таблетки (тобто 120 мг 1 раз на день) вранці.
При зазначених дозах терапевтичний ефект зазвичай має місце через один тиждень застосування препарату. У випадку відсутності бажаного ефекту в межах цього періоду дозу необхідно підвищити. У разі недостатньої терапевтичної відповіді можна додати
1/2 -1 таблетку Верогаліду ER 240 мг увечері (що відповідає 360 – 480 мг верапамілу гідрохлориду на день).
Пароксизмальна надшлуночкова тахікардія, мерехтіння/тріпотіння передсердь:
Рекомендована добова доза становить 240 - 480 мг верапамілу гідрохлориду, розділених на
2 разові дози: 1/2 -1 таблетка Верогаліду ER 240 мг двічі на день (що відповідає 240 – 480 мг верапамілу гідрохлориду на день).
Порушення функції печінки:
У хворих з обмеженою функцією печінки, залежно від ступеня тяжкості, дія верапамілу гідрохлориду посилюється та подовжується через сповільнення розпаду лікарського засобу. Тому в таких випадках дозування слід встановлювати з особливою обережністю та розпочинати з малих доз (наприклад, для хворих з обмеженою функцією печінки спочатку
2 - 3 рази на добу по 40 мг, відповідно 80 - 120 мг на добу).
Спосіб прийому.
Бажано приймати препарат вранці з їжею або відразу після прийняття їжі. Таблетки не можна розкушувати, розколювати або роздавлювати. Таблетки необхідно ковтати цілими, запиваючи півсклянкою води.
Верапаміл гідрохлорид не слід призначати пацієнтам з інфарктом міокарда або пацієнтам з ішемічною хворобою серця, які нещодавно перенесли інфаркт міокарда в анамнезі (до 7 днів).
Препарат можна застосовувати протягом тривалого часу. У разі довготривалого застосування Верогаліду ER 240 мг терапію не можна припиняти одразу, треба поступово зменшувати дозу.
Побiчнi реакцiї.
Більшість небажаних побічних ефектів є наслідком фармакодинамічних ефектів Верогаліду ER 240 мг, особливо в високих дозах. Препарат зазвичай добре переноситься.
Побічні ефекти, як правило, мають слабкий і транзиторний характер, рідко виникає потреба у перериванні терапії.
Оцінка зареєстрованих побічних явищ ґрунтується на класифікації за системами органів та з урахуванням частоти їх виникнення: дуже часто (>1/10); часто (>1/100, 1/1,000, 1/10,000, - з артеріальною гіпотензією (систолічний артеріальний тиск
- з брадикардією (частота серцевих скорочень менше 50 уд/хв);
- з порушенням нервово-м’язової провідності (міастенія Myastenia gravis), синдром Ітона-Ламберта, прогресуюча м’язова дистрофія Дюшена);
- з тяжким ступенем порушення функції печінки (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Верапаміл може впливати на проведення імпульсу, що вимагає особливої уваги до пацієнтів з AV-блокадою I ступеня.
Хоча дані підтверджених порівняльних досліджень показали, що ниркова недостатність не впливає на фармакокінетику верапамілу у пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності, було декілька повідомлень, які свідчать про те, що верапаміл у пацієнтів із нирковою недостатністю повинен застосовуватися з обережністю та під ретельним наглядом. Верапаміл не може бути виведений за допомогою гемодіалізу.
Вплив верапамілу гідрохлориду та бета-блокаторів або інших препаратів з кардіодепресивною дією може бути адитивним як по відношенню до проведення, так і скорочення, відповідно слід з обережністю призначати одночасний прийом таких препаратів або прийом з невеликими інтервалами між ними. На це особливо слід звернути увагу, якщо хоча б один препарат вводиться внутрішньовенно (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими препаратами та інші види взаємодій»).
Під час застосування препарату слід уникати вживання страв та напоїв з грейпфрутом. Грейпфрут може підвищити рівень верапамілу гідрохлориду в плазмі крові.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. На початку застосування, при підвищенні дози чи при зміні гіпотензивного препарату іноді спостерігаються ознаки порушення координації, що може негативно впливати на здатність пацієнтів керувати транспортними засобами чи механізмами, особливо при вживанні алкоголю.
Взаємодiя з iншими лiкарськими засобами та інші види взаємодій.
Верапамілу гідрохлорид метаболізується цитохромом P450, CYP3A4, CYP1A2, CYP2C8, CYP2C9 та CYP2C18. Верапаміл є інгібітором ферментів CYP3A4 та Р-глікопротеїнів (P-gp).
Повідомлялося про клінічно важливі взаємодії з інгібіторами CYP3A4, що супроводжувалися підвищенням рівня верапамілу в плазмі крові, в той час як індуктори CYP3A4 спричинювали зниження плазмових рівнів верапамілу гідрохлориду, тому необхідний ретельний моніторинг на предмет взаємодії з іншими лікарськими засобами.
Під час застосування верапамілу гідрохлориду з іншими ліками може мати місце така лікарська взаємодія:
Етанол.
Було виявлено, що верапаміл гідрохлорид підвищує рівні етанолу в плазмі крові й уповільнює його виведення.
Антиаритмічні препарати, бета-блокатори та анестезуючі засоби загальної дії.
Комбінація верапамілу гідрохлориду з бета-блокаторами, антиаритмічними препаратами, анестезуючими засобами загальної дії з кардіодепресивною дією може мати адитивний ефект як по відношенню до проведення, так і скорочення, і може також призводити до артеріальної гіпотензії, зниження частоти серцевих скорочень, AV-блокади та серцевої недостатності.
- Комбінація внутрішньовенного верапамілу гідрохлориду з бета-блокатором протипоказана (див. розділ «Протипоказання»).
- У пацієнтів, які приймають верапаміл гідрохлорид, внутрішньовенна терапія із застосуванням антиаритмічних препаратів і бета-блокаторів є особливо небезпечною.
Хінідин: можливе зменшення орального кліренсу хінідину (~35%). Може розвинутися артеріальна гіпотензія у разі внутрішньовенного введення верапамілу гідрохлориду, а у пацієнтів з гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією ─ набряк легенів.
Флекаїнідин: мінімальна дія на кліренс флекаїнідину в плазмі крові.