Вальсакор HD 320 цены в аптеках

Цены на Вальсакор HD 320 в аптеках:
найдено 96 предложений и 96 аптек.
Все цены и наличие Вальсакор HD 320 актуальны на сегодняшний день. Купить перепарат вы сможете в любой из нижеперечисленных аптек.
Средняя цена
310
183.18 – 459.79 грн
Условия пользования

Цены на аналоги Вальсакор HD 320

Диокор - аналог Вальсакор HD 320 Диокор
1117 предложений
от 2 до 437 грн
есть в наличии
Вазар Н - аналог Вальсакор HD 320 Вазар Н
368 предложений
от 36 до 489 грн
есть в наличии
Вальсакор - аналог Вальсакор HD 320 Вальсакор
1003 предложения
от 43 до 446 грн
есть в наличии
Тиара Дуо - аналог Вальсакор HD 320 Тиара Дуо
431 предложение
от 68 до 149 грн
есть в наличии
Корсар Н - аналог Вальсакор HD 320 Корсар Н
5 предложений
от 69 до 122 грн
есть в наличии
Валзап Плюс - аналог Вальсакор HD 320 Валзап Плюс
4 предложения
от 71 до 127 грн
есть в наличии
Вальсакор H 160 - аналог Вальсакор HD 320 Вальсакор H 160
541 предложение
от 76 до 639 грн
есть в наличии
Сакорд Н - аналог Вальсакор HD 320 Сакорд Н
3 предложения
от 77 до 94 грн
есть в наличии
Вальсакор HD 160 - аналог Вальсакор HD 320 Вальсакор HD 160
217 предложений
от 95 до 639 грн
есть в наличии
Валсартан - аналог Вальсакор HD 320 Валсартан
2 предложения
от 99 до 100 грн
есть в наличии
Ванатекс Комби - аналог Вальсакор HD 320 Ванатекс Комби
6 предложений
от 138 до 376 грн
есть в наличии
Ко-диован - аналог Вальсакор HD 320 Ко-диован
24 предложения
от 180 до 1800 грн
есть в наличии
Вальсакор H - аналог Вальсакор HD 320 Вальсакор H
268 предложений
от 183 до 460 грн
есть в наличии
Презартан Н - аналог Вальсакор HD 320 Презартан Н
1625 предложений
от 5 до 4200 грн
есть в наличии
Лориста - аналог Вальсакор HD 320 Лориста
2000 предложений
от 29 до 483 грн
есть в наличии
Ко-сентор - аналог Вальсакор HD 320 Ко-сентор
69 предложений
от 41 до 423 грн
есть в наличии
Лозап плюс - аналог Вальсакор HD 320 Лозап плюс
580 предложений
от 51 до 401 грн
есть в наличии
Ко-Ирбесан - аналог Вальсакор HD 320 Ко-Ирбесан
363 предложения
от 58 до 361 грн
есть в наличии
Лориста Н - аналог Вальсакор HD 320 Лориста Н
264 предложения
от 63 до 265 грн
есть в наличии
Лориста НD - аналог Вальсакор HD 320 Лориста НD
84 предложения
от 76 до 265 грн
есть в наличии
Ангизар Плюс - аналог Вальсакор HD 320 Ангизар Плюс
1 предложение
от 89 до 89 грн
есть в наличии
Ирбетан-Н - аналог Вальсакор HD 320 Ирбетан-Н
301 предложение
от 90 до 249 грн
есть в наличии
Гизаар Форте - аналог Вальсакор HD 320 Гизаар Форте
7 предложений
от 116 до 1010 грн
есть в наличии
Касарк Н - аналог Вальсакор HD 320 Касарк Н
107 предложений
от 121 до 228 грн
есть в наличии
Касарк HD - аналог Вальсакор HD 320 Касарк HD
303 предложения
от 172 до 305 грн
есть в наличии
МикардисПлюс - аналог Вальсакор HD 320 МикардисПлюс
251 предложение
от 206 до 1348 грн
есть в наличии
Кардосал Плюс - аналог Вальсакор HD 320 Кардосал Плюс
232 предложения
от 220 до 662 грн
есть в наличии
Эдарби Кло - аналог Вальсакор HD 320 Эдарби Кло
7 предложений
от 324 до 389 грн
есть в наличии
Лозартан-Н Рихтер - аналог Вальсакор HD 320 Лозартан-Н Рихтер
1 предложение
от 404 до 404 грн
есть в наличии
Коапровель - аналог Вальсакор HD 320 Коапровель
1 предложение
от 480 до 480 грн
есть в наличии
Атаканд плюс - аналог Вальсакор HD 320 Атаканд плюс
7 предложений
от 504 до 3000 грн
есть в наличии
Теветен Плюс - аналог Вальсакор HD 320 Теветен Плюс
4 предложения
от 512 до 2100 грн
есть в наличии
Все аналоги

Вальсакор HD 320 инструкция

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

Вальсакор® Н 320

Вальсакор® НD 320

 

(Valsacor® H 320)

(Valsacor® HD 320)

 

Склад:

діючі речовини: 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 320 мг валсартану та 12,5 мг гідрохлортіазиду або 320 мг валсартану та 25 мг гідрохлортіазиду;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, магнію стеарат, натрію кроскармелоза, повідон, кремнію діоксид колоїдний безводний; гіпромелоза, титану діоксид (E 171), макрогол 4000, оксид заліза червоний (E 172) – лише у Вальсакорі Н 320, оксид заліза жовтий (E 172) – лише у Вальсакорі НD 320.

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група. Антагоністи ангіотензину ІІ та діуретики. Код АТС C09D A03.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Артеріальна гіпертензія у пацієнтів, артеріальний тиск яких відповідно не регулюється монотерапією.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до активних речовин або до будь-якого з компонентів препарату; підвищена чутливість до будь-якого сульфонамідного препарату; тяжкі порушення функції печінки, цироз та холестаз; анурія, тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну -          антиаритмічні препарати класу Ia (наприклад квінідин, гідроквінідин, дизопірамід);

-          антиаритмічні препарати класу III (наприклад аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід);

-          деякі нейролептики (наприклад тіоридазин, хлорпромазин, левомепромазин, трифлуоперазин, циамемазин, сульпірид, сультоприд, амісульприд, тіаприд, пімозид, галоперидол, дроперидол);

-          інші (наприклад бепридил, цисаприд, дифеманіл, еритроміцин внутрішньовенно,

-          галофантрин, мізоластин, пентамідин, терфенадин, вінкамін внутрішньовенно).

Через ризик гіпокаліємії гідрохлортіазид слід вводити з обережністю з лікарськими препаратами, що можуть викликати тахікардію типу «пірует».

Серцеві глікозиди

У разі наявності аритмії серця, викликаної дигіталісом, при прийомі тіазидів може спостерігатися гіпокаліємія або гіпомагніємія.

Солі кальцію та вітамін D

Застосування тіазидних діуретиків, включаючи гідрохлортіазид, разом із вітаміном D або солями кальцію може збільшувати рівень кальцію в сироватці.

Антидіабетичні препарати (пероральні препарати та інсулін)

Лікування тіазидом може впливати на переносимість глюкози. Може знадобитися коригування дози антидіабетичного препарату. Метформін слід застосовувати з обережністю через ризик лактоцидозу, викликаного можливою функціональною нирковою недостатністю, яка пов’язана з прийомом гідрохлортіазиду.

Бета-блокатори та діазоксид

Супутній прийом тіазидних діуретиків, включаючи гідрохлортіазид, з бета-блокаторами може підвищити ризик гіперглікемії. Тіазидні діуретики, включаючи гідрохлортіазид, можуть посилити гіперглікемічний ефект діазоксиду.

Лікарські засоби, що застосовуються в лікуванні подагри (пробенецид, сульфінпіразон та алопуринол)

Може знадобитися коригування дози лікарських засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти, оскільки гідрохлортіазид може підвищити рівень сечової кислоти в сироватці. Може знадобитися підвищення дози пробенециду або сульфінпіразону. Супутній прийом тіазиду може підвищити частоту появи реакцій підвищеної чутливості до алопуринолу.

Антихолінергічні препарати (наприклад атропін, біпериден)

Ці препарати можуть збільшити біодоступність діуретиків тіазидного типу, можливо, через зниження перистальтики шлунка та кишечнику та швидкості випорожнення шлунка.

Амантадин

Тіазиди, включаючи гідрохлортіазид, можуть підвищити ризик побічних ефектів, спричинених амантадином.

Смоли холестираміну та колестиполу

Абсорбція тіазидних діуретиків, включаючи гідрохлортіазид, порушується при наявності смол аніонного обміну.

Цитотоксичні препарати (наприклад циклофосфамід, метотрексат)

Тіазиди, включаючи гідрохлортіазид, можуть знизити виведення цитотоксичних лікарських засобів нирками та посилити їх мієлосупресивні ефекти.

Скелетно-м’язові релаксанти, недеполяризовані (наприклад тубокурарин)

Тіазиди, включаючи гідрохлортіазид, посилюють дію похідних кураре.

Циклоспорин

Супутнє лікування циклоспорином може підвищити ризик гіперурикемії та ускладнень типу подагри.

Алкоголь, барбітурати, наркотики або антидепресанти

Вони можуть посилити ортостатичну гіпотензію.

Метилдопа

Є повідомлення про випадки гемолітичної анемії, яка виникала при супутньому прийомі гідрохлортіазиду та метилдопи.

Карбамазепін

У пацієнтів, які приймають гідрохлортіазид супутньо з карбамазепіном, може розвинутись симптоматична гіпонатріємія. Тому таких пацієнтів слід проінформувати про можливість гіпонатріємічних реакцій та здійснювати відповідний моніторинг їх стану.

Контрастне середовище з йодом

У випадку зневоднення, спричиненого діуретиками, існує підвищений ризик гострої ниркової недостатності, особливо при високих дозах йодного препарату. Перед введенням у пацієнтів слід відновити рідинний баланс.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Валсартан/гідрохлортіазид

Позитивний вплив валсартану в комбінації з гідрохлортіазидом на серцево-судинну смертність та захворюваність дотепер не відомий.

Епідеміологічні дослідження показали, що довготривале лікування гідрохлортіазидом знижує ризик серцево-судинної смертності та захворюваності.

Валсартан

Валсартан – це перорально активний, потужний та специфічний антагоніст рецепторів ангіотензину II (Ang II). Він діє селективно на підтип рецепторів AT1, які відповідальні за відомі дії ангіотензину II. При збільшенні концентрації ангіотензину ІІ в плазмі після блокади рецепторів АТ1 відбувається стимуляція незаблокованих рецепторів АТ2, які регулюють дію рецепторів АТ1. Валсартан не проявляє будь-якої агоністичної активності відносно рецепторів АТ1 і має значно більшу спорідненість (приблизно в 20000 разів) з рецепторами AT1, ніж з рецепторами AT2 . Невідомо, чи зв’язується валсартан з іншими гормональними рецепторами, чи блокує їх або іонні канали, які є важливими в кардіоваскулярній регуляції.

Валсартан не пригнічує активності АПФ (відомого також як кініназа II), що перетворює ангіотензин I на ангіотензин II та каталізує розпад брадикініну. Оскільки немає жодного впливу на АПФ та жодного підвищеня рівня брадикініну або речовини P, малоймовірно, що антагоністи ангіотензину II будуть асоціюватись з кашлем.

Введення валсартану пацієнтам з артеріальною гіпертензією призводить до зниження артеріального тиску без зміни частоти пульсу. У більшості пацієнтів після введення одноразової пероральної дози початок антигіпертонічної дії відбувається протягом 2 годин, а максимальне зниження артеріального тиску досягається протягом 4-6 годин. Антигіпертензивний ефект триває більше 24 годин після прийому дози. Під час повторного дозування максимальний ефект досягається протягом 2-4 тижнів та триває протягом довготривалої терапії. Разом з гідрохлортіазидом досягається додаткове зниження артеріального тиску.

Різке припинення прийому валсартану не призводило до появи артеріальної гіпертензії або інших побічних клінічних явищ.

Гідрохлортіазид

Точкою дії тіазидних діуретиків є корковий відділ дистальних звивистих ниркових канальців, де розташовані рецептори, що мають високу чутливість до дії тіазидних діуретиків, і де відбувається пригнічення транспорту іонів Na і Cl в дистальні звивисті канальці. Механізм дії тіазидів пов’язаний з пригніченням насоса Na+Cl-, що, очевидно, відбувається за рахунок конкуренції за місця транспорту Cl-. Внаслідок цього механізми реабсорбції електролітів змінюються: виведення натрію та хлориду збільшується приблизно однаковою мірою; внаслідок діуретичної дії спостерігається зменшення об’єму циркулюючої плазми з подальшим підвищенням активності реніну, секреції альдостерону та виведення з сечею калію і, отже, зниження концентрації калію в сироватці. Зв’язок між реніном і альдостероном опосередковується ангіотензином II, тому при супутньому лікуванні валсартаном, можливо, через блокаду ренін-ангіотензин-альдостеронової системи зменшується спричинене гідрохлортіазидом виведення калію порівняно з монотерапією гідрохлортіазидом.

 

Фармакокінетика.

Валсартан/гідрохлортіазид

Системна біодоступність гідрохлортіазиду знижується приблизно на 30 % при супутньому введенні з валсартаном. На кінетику валсартану не так помітно впливає супутнє введення гідрохлортіазиду. Така явна взаємодія не впливає на комбіноване застосування валсартану та гідрохлортіазиду, оскільки контрольовані клінічні дослідження показали чіткий антигіпертензивний ефект, більший, ніж отриманий при застосуванні окремо будь-якої активної речовини або плацебо.

Валсартан

Абсорбція

Після перорального прийому лише валсартану максимальна концентрація (Cmax) його в плазмі досягається за 2-4 години. Середня абсолютна біодоступність становить 23 %. Прийом їжі знижує експозицію до валсартану, яка вимірюється за допомогою середньої величини площі під кривою «концентрація-час» (AUC) приблизно на 40 % та Cmax приблизно на 50 %, хоча приблизно через 8 годин після застосування препарату концентрації валсартану в плазмі у стані натще та в стані ситості є аналогічними. Однак таке зниження середньої величини AUC не супроводжується клінічно значущим зниженням терапевтичного ефекту, тому валсартан можна застосовувати або під час прийому їжі, або між прийомами.

Розподіл

Об’єм розподілу валсартану в стабільному стані після внутрішньовенного введення становить приблизно 17 л. Це вказує на те, що валсартан не розподіляється в тканинах екстенсивно. Валсартан дуже сильно зв’язується з білками сироватки (94-97 %), головним чином з альбуміном сироватки.

Біотрансформація

Валсартан не біотрансформується в великому об’ємі, оскільки тільки близько 20 % дози відновлюється у формі метаболітів. Гідроксиметаболіт був визначений в плазмі в малій концентрації (менше ніж 10 % середньої величини AUC валсартану). Даний метаболіт є фармакологічно неактивним.

Виведення

Валсартан показує кінетику мультиекспоненціального розпаду (t1/2a