Ванатекс Комби отзывы

Отзывы об эффективности и лечении лекарственного препарата Ванатекс Комби. Укажите ваш точный адрес, чтобы купить Ванатекс Комби в ближайшей аптеке
Рейтинга
НЕТ
отзывов
0 отзывов
На данный момент пользователи не оставили ни одного отзыва о лекарственном препарате Ванатекс Комби. Если вы имел личный опыт использования данного препарата, пожалуйста, поделитесь своим отзывом о нем.

Чтобы написать отзыв о Ванатекс Комби или ответить на него, вам необходимо войти на сайт, а сделать вы это можете через социальную сеть:
или
Настоятельно не рекомендуем самостоятельно выносить решение о приеме лекарственного препарата Ванатекс Комби на основании вышеизложенных отзывов, это может сделать только врач, исходя из вашей клинической картины. Все отзывы о Ванатекс Комби и рекомендации пользователей опубликованы исключительно с ознакомительной целью и не должны послужить для вас как руководство к самолечению.
Перед употреблением препарата проконсультируйтесь с врачом и ознакомьтесь с инструкцией по применению.
САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату

ВАНАТЕКС КОМБІ
(VANATEX COMBI)

Склад:
діючі речовини: 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 80 мг валсартану та 12,5 мг гідрохлоротіазиду або 160 мг валсартану та 12,5 мг гідрохлоротіазиду, або 160 мг валсартану та 25 мг гідрохлоротіазиду;
допоміжні речовини:
ядро: лактози моногідрат, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат;
оболонка таблетки 80 мг/12,5 мг (Advantia Prime 171996BA01): гіпромелоза, макрогол 400, титану діоксид (Е 171), заліза оксид червоний (Е 172);
оболонка таблетки 160 мг/12,5 мг (Advantia Prime 172012BA01): гіпромелоза, макрогол 400, титану діоксид (Е 171), заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид чорний (Е 172);
оболонка таблетки 160 мг/25 мг (Advantia Prime 185998BA01): гіпромелоза, макрогол 400, титану діоксид (Е 171), заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид чорний (Е 172).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група.
Блокатори рецепторів ангіотензину ІІ (блокатори АТ1- рецепторів) та діуретики.
Код АТС C09D A03.

Клінічні характеристики.
Показання.
Артеріальна гіпертензія у пацієнтів, тиск крові у яких відповідно не регулюється монотерапією валсартаном або гідрохлоротіазидом.

Протипоказання.
· Підвищена чутливість до валсартану, гідрохлоротіазиду, інших лікарських препаратів на основі сульфонаміду або до будь-якої з допоміжних речовин.
· Тяжка печінкова недостатність, цироз печінки та холестаз.
· Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв), анурія.
· Стійка гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіперкальціємія та симптоматична гіперурикемія.

Спосіб застосування та дози.
Рекомендована доза препарату Ванатекс Комбі 80 мг/12,5 мг – 1таблетка один раз на добу.
При недостатньому зниженні артеріального тиску через 3-4 тижні лікування рекомендується розглянути можливість продовження лікування з дозуванням 1 таблетка 160 мг/12,5 мг одни раз на добу. Таблетки 160 мг/25 мг призначають пацієнтам, у яких не досягається достатнє зниження артеріального тиску при застосуванні таблеток 160 мг/12,5 мг. Якщо в подальшому при застосуванні таблеток 160 мг/25 мг артеріальний тиск знижується недостатньо, рекомендується розглянути можливість продовження лікування з дозуванням 320 мг/12,5 мг (для можливості отримання такого дозування слід застосовувати валсартан та гідрохлоротіазид в іншій лікарській формі). Дозу 320 мг/25 мг призначають пацієнтам, у яких не досягається достатнє зниження артеріального тиску при застосуванні дози 320 мг/12,5 мг.
Максимальна добова доза становить 320 мг/25 мг (2 таблетки 160/12,5 мг).
Максимальний антигіпертензивний ефект досягається протягом 2-4 тижнів.
Ванатекс Комбі можна приймати незалежно від прийому їжі, запиваючи водою.
Додаткова інформація для особливих груп пацієнтів
Ниркова недостатність
Підбір дози не потрібний для пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну ≥ 30 мл/хв). Через наявність гідрохлоротіазиду Ванатекс Комбі протипоказаний пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю.
Печінкова недостатність
Для пацієнтів із легкою та помірною печінковою недостатністю без холестазу доза валсартану не повинна перевищувати 80 мг. Ванатекс Комбі протипоказаний пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю.
Літні пацієнти
Підбір дози не потрібний для пацієнтів літнього віку.

Побічні реакції.
Побічні реакції щодо валсартану/гідрохлоротіазиду
З боку обміну речовин та харчування: нечасто – зневоднення.
З боку нервової системи: дуже рідко – запаморочення; нечасто – парестезія, гіпоестезія; невідомо – непритомність, безсоння.
З боку органів зору: нечасто – нечіткість зору, порушення зору.
З боку органів слуху: нечасто – дзвін у вухах, середній отит.
З боку серцево-судинної системи: нечасто – артеріальна гіпотензія, прискорене серцебиття.
З боку дихальної системи: нечасто – кашель; невідомо – некардіогенний набряк легенів.
З боку травного тракту: дуже рідко – діарея.
З боку кістково-м’язової системи: нечасто – міалгія (біль у м’язах); дуже рідко – артралгія.
З боку сечовидільної системи: невідомо – порушення функції нирок.
Загальні порушення: нечасто – втома.
Лабораторні показники: невідомо – збільшення сечової кислоти в сироватці крові, збільшення білірубіну та креатиніну в сироватці крові, гіпокаліємія, гіпонатріємія, підвищення рівня азоту сечовини крові, нейтропенія.
Додаткова інформація за окремими компонентами
Неспрятливі побічні реакції, про які повідомлялося раніше, спричинені одним із окремих компонентів, можуть бути також потенційним небажаним впливом Ванатекс Комбі.

Побічні реакції щодо валсартану.
З боку системи крові та лімфатичної системи: невідомо – зниження гемоглобіну, зниження гематокриту, нейтропенія, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: невідомо – інші алергічні реакції/реакції гіперчутливості, включаючи сироваткову хворобу.
З боку обміну речовин та харчування: невідомо – збільшення калію в сироватці крові, гіпонатріємія.
З боку органів слуху: нечасто – запаморочення (вертиго).
З боку серцево-судинної системи: невідомо – васкуліт.
З боку травного тракту: нечасто – біль у животі.
З боку гепатобіліарної системи: невідомо – збільшення показників функції печінки, включаючи підвищення рівня білірубіну у сироватці крові.
З боку шкіри та підшкірних тканин: невідомо – набряк Квінке (ангіоневротичний набряк), висипання, свербіж.
З боку сечовидільної системи: невідомо – ниркова недостатність і порушення функції нирок, підвищення рівня креатиніну у сироватці крові.
З боку дихальної системи: дуже рідко – бронхіт, інфекції верхніх дихальних шляхів.

Побічні реакції щодо гідрохлоротіазиду
Гідрохлоротіазид широко застосовувався протягом багатьох років, часто в більш високих дозах, ніж у дозах, в яких призначався Ванатекс Комбі. Повідомляється про нижчезазначені побічні реакції у пацієнтів, які отримували монотерапію тіазидними діуретиками, включаючи гідрохлоротіазид.
З боку системи крові та лімфатичної системи: рідко – тромбоцитопенія, іноді з пурпурою; дуже рідко – агранулоцитоз, лейкопенія, гемолітична анемія, пригнічення діяльності кісткового мозку.
З боку імунної системи: дуже рідко – алергічні реакції (реакції гіперчутливості).
З боку психіки: рідко – депресія, порушення сну.
З боку нервової системи: рідко – головний біль.
З боку серцево-судинної системи: рідко – серцева аритмія; часто – ортостатична гіпотензія.
З боку дихальної системи: дуже рідко – утруднене дихання (задишка), включаючи пневмонію та набряк легенів.
З боку травного тракту: часто – втрата апетиту, легка нудота та блювання; рідко – запор, шлунково-кишковий дискомфорт; дуже рідко – панкреатит.
З боку гепатобіліарної системи: рідко – холестаз або жовтяниця.
З боку шкіри та підшкірних тканин: часто – кропив’янка та інші види висипань; рідко –ссвітлочутливість; дуже рідко – некротизуючий васкуліт і токсичний епідермальний некроліз, системний червоний вовчак, еритематозноподібні реакції, реактивація шкірного червоного вовчака.
З боку статевих органів і молочної залози: часто – імпотенція.

Передозування.
Симптоми. Передозування валсартаном може призвести до помітної артеріальної гіпотензії, що, в свою чергу, може призвести до пригнічення свідомості, циркуляторного колапсу (судинної недостатності) та/або шоку (коми). Крім того, такі ознаки та симптоми можуть виникати через передозування гідрохлоротіазиду: нудота, сонливість, гіповолемія та електролітні порушення, пов’язані з серцевими аритміями і м’язовими спазмами.
Лікування. Терапевтичні заходи залежать від часу прийому їжі та типу і тяжкості симптомів, надзвичайно важливою є стабілізація кровообігу.
Терапевтичні заходи залежать від давності застосування надлишкової дози, а також виду і та тяжкості симптомів; при цьому першочерговим заходом є нормалізація гемоциркуляції.
Якщо препарат був прийнятий нещодавно, слід викликати блювання. Якщо після застосування препарату пройшов тривалий час, необхідно дати пацієнту достатню кількість активованого вугілля.
При артеріальній гіпотензії слід покласти пацієнта у горизонтальне положення та невідкладно забезпечити відновлення водно-сольового балансу шляхом внутрішньовенного введення ізотонічного сольового розчину.
Валсартан не можна вивести з організму за допомогою гемодіалізу внаслідок його зв’язування з білками плазми, але для виведення з організму гідрохлоротіазиду гемодіаліз є ефективним.

Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність
Валсартан
Застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II (AIIRAs) не рекомендується під час I триместру вагітності. Відомо, що дія антагоністів рецепторів ангіотензину II (AIIRAs) на матку у випадку їх призначення вагітним у II та III триместрах призводить до порушення та загибелі плода, що розвивається. Застосування AIIRAs протипоказане у II та III триместрах вагітності.


Гідрохлоротіазид
Існує обмежений досвід застосування гідрохлоротіазиду під час вагітності, особливо в перший триместр вагітності. Введення тіазидного діуретика в порожнину матки призводило до розвитку тромбоцитопенії у плода чи новонародженого, а також до розвитку інших небажаних явищ. Гідрохлоротіазид проникає у плаценту. З огляду на фармакологічний механізм дії гідрохлоротіазиду його застосування в II I III триместрах може призвести до загрози фето-плацентарної перфузії та може спричинити такі порушення у плода та новонародженого, як жовтяниця, порушення електролітного балансу і тромбоцитопенія.
Годування груддю
Інформація щодо застосування валсартану під час годування груддю відсутня. Гідрохлоротіазид проникає у грудне молоко. Таким чином, Ванатекс Комбі не рекомендовано застосовувати в період годування груддю. Якщо вагітність виявлена в період лікування, препарат слід відмінити якнайшвидче.

Діти.
Безпека і ефективність застосування Ванатекс Комбі для дітей не встановлені.

Особливості застосування.
Зміни рівнів електролітів сироватки
Валсартан
Супутнє застосування з калієвими добавками, калійзберігаючими діуретиками, замінниками солі, що містять калій, або іншими засобами, які можуть збільшити рівні калію (гепарин та ін.), не рекомендується. При необхідності слід проводити контроль вмісту калію.
Гідрохлоротіазид
Повідомляється про гіпокаліємію при лікуванні тіазидними діуретиками, у тому числі гідрохлоротіазидом. Рекомендується частий контроль вмісту калію в сироватці крові.
Лікування тіазидними діуретиками, у тому числі гідрохлоротіазидом, було пов’язано з гіпонатріємією та гіпохлоремічним алкалозом. Тіазиди, включаючи гідрохлоротіазид, збільшують виділення магнію з сечею, що може призвести до гіпомагніємії. Виділення кальцію зменшується внаслідок прийому тіазидних діуретиків. Це може призвести до гіперкальціємії.
Як і у будь-якого пацієнта, який отримує лікування діуретиками, необхідно проводити періодичне визначення рівнів електролітів сироватки через відповідні проміжки часу.
Пацієнти з гіповолемією
За пацієнтами, які отримують тіазидні діуретики, включаючи гідрохлоротіазид, слід встановити спостереження стосовно клінічних проявів водно-електролітного дисбалансу. При тяжкій гіповолемії у пацієнтів, які отримують високі дози діуретиків, рідко може виникати симптоматична гіпотензія після розпочатої терапії препаратом Ванатекс Комбі. Гіповолемію необхідно скоригувати перед початком лікування препаратом Ванатекс Комбі.
Пацієнти з тяжкою хронічною серцевою недостатністю
Застосування Ванатекс Комбі пацієнтам із тяжкою серцевою недостатністю не досліджувалося.
Стеноз ниркової артерії
Ванатекс Комбі не слід застосовувати для лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів із одностороннім або двостороннім стенозом ниркової артерії або стенозом єдиної нирки, оскільки у таких пацієнтів може збільшуватися рівень сечовини крові і креатиніну сироватки крові.
Первинний гіперальдостеронізм
Пацієнтів із первинним гіперальдостеронізмом не слід лікувати препаратом Ванатекс Комбі, оскільки їх ренін-ангіотензинова система не активується.
Стеноз аортального та мітрального клапанів, обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія
Як і у випадку з іншими вазодилататорами, необхідно бути особливо обережними при лікуванні пацієнтів, які страждають на стеноз аортального або мітрального клапанів або гіпертрофічну обструктивну кардіоміопатію (ГОК/HOCM).
Порушення функції нирок
Через пригнічення (інгібування) ренін-ангіотензин-альдостеронової системи застосування Ванатекс Комбі також може бути пов'язане з порушенням функції нирок. Ванатекс Комбі не слід застосовувати таким пацієнтам.
Коригування дози не потрібне для пацієнтів із порушенням функції нирок і кліренсом креатиніну ≥ 30 мл/хв. Рекомендується періодичний контроль рівнів сироваткового калію, креатиніну та сечової кислоти, якщо Ванатекс Комбі застосовують пацієнтам із порушенням функції нирок. При кліренсі креатиніну < 30 мл/хв Ванатекс Комбі не слід застосовувати.
Трансплантація нирок
На даний час відсутній досвід безпечного застосування Ванатекс Комбі пацієнтам, які нещодавно перенесли трансплантацію нирок.
Печінкова недостатність
Пацієнтам із легкою та помірною печінковою недостатністю без холестазу Ванатекс Комбі слід приймати з обережністю.
Системний червоний вовчак
Повідомлялося, що тіазидні діуретики, включаючи гідрохлоротіазид, загострюють або активізують системний червоний вовчак.
Інші метаболічні порушення (порушення обміну речовин)
Тіазидні діуретики, включаючи гідрохлоротіазид, можуть змінювати толерантність до глюкози та підвищувати рівні холестерину, тригліцеридів і сечової кислоти в сироватці крові. Для пацієнтів із цукровимдіабетом може бути необхідним підбір (коригування) дози інсуліну або пероральних препаратів для зниження цукру в крові.
Тіазиди можуть зменшувати виділення кальцію із сечею та призводити до тимчасового і незначного підвищення рівня кальцію в сироватці при відсутності відомих порушень кальцієвого обміну речовин.Виражена гіперкальціємія може свідчити про передбачуваний гіперпаратиреоз (гіперфункція паращитовидних залоз). Необхідно припинити прийом тіазидів перед тим, як перевіряти функцію паращитовидних залоз.
Світлочутливість
Повідомляється про випадки реакцій світлочутливості при лікуванні тіазидними діуретиками. Якщо реакція світлочутливості виникає під час лікування, рекомендується припинити прийом препарату. Якщоповторне призначення діуретичних препаратів вважається необхідним, рекомендується захищати вразливі ділянки від сонця або штучного УФА (ультрафіолетового випромінювання А).
Допінг-контроль
Слід мати на увазі, що цей препарат може призвести до позитивної реакції під час антидопінгового контролю.
Загальна інформація
Слід дотримуватися обережності пацієнтам, які продемонстрували раніше підвищену чутливість до інших антагоністів рецепторів ангіотензину II. Алергічні реакції на гідрохлоротіазид більш ймовірні у пацієнтів з алергією й астмою.
Допоміжні речовини
Пацієнти з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, лактазної недостатності або синдромом мальабсорбції глюкози не повинні приймати цей препарат.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Як і при застосуванні інших антигіпертензивних засобів, бажано дотримуватись обережності при керуванні транспортними засобами та роботі з іншими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Взаємодії, пов’язані як з валсартаном, так і з гідрохлоротіазидом
Сумісне застосування не рекомендується
Літій
Повідомлялося про оборотне збільшення літію в сироватці і про токсичність під час супутнього застосування інгібіторів АПФ і тіазиду, включаючи гідрохлоротіазид. Через відсутність досвіду сумісного застосування валсартану та літію ця комбінація не рекомендується. Якщо комбінація виявиться необхідною, рекомендується ретельний контроль рівня літію в сироватці крові.
Сумісне застосування, що вимагає обережності
Інші антигіпертензивні препарати
Ванатекс Комбі може посилювати дію інших препаратів з антигіпертензивними властивостями (наприклад ІАПФ, бета-блокаторів, блокаторів кальцієвих каналів).
Пресорні аміни (наприклад норадреналін, адреналін)
Можлива знижена реакція на пресорні аміни, але недостатня для того, щоб виключити їх застосування.
Нестероїдні протизапальні препарати (NSAIDs/НПЗП), включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, ацетилсаліцилову кислоту (> 3 г/добу) та неселективні НПЗП
НПЗП можуть послаблювати антигіпертензивний ефект антагоністів ангіотензину II та гідрохлоротіазиду при одночасному застосуванні. Крім того, супутнє застосування препарату Ванатекс Комбі і НПЗП може призвести до погіршення функції нирок і збільшення калію в сироватці крові. Таким чином, рекомендується контроль за функцією нирок на початку лікування, а також відповідна гідратація пацієнта.
Взаємодії, пов’язані з валсартаном
Супутнє застосування не рекомендується
Калійзберігаючі діуретики, калієві добавки, замінники солі, що містять калій, та інші речовини, які можуть збільшити рівні калію
Якщо вважається, що лікарський препарат, який впливає на рівні калію, необхідно поєднувати з валсартаном, рекомендується контроль рівня калію у плазмі крові.
Взаємодія відсутня
Дослідження взаємодії лікарських препаратів із валсартаном не виявили клінічно значущих взаємодій з валсартаном або будь-яким із таких препаратів: циметидин, варфарин, фуросемід, дигоксин, атенолол, індометацин, гідрохлоротіазид, амлодипін, глібенкламід. Дигоксин та індометацин можуть взаємодіяти з компонентом препарату Ванатекс Комбі - гідрохлоротіазидом (див. взаємодії, пов’язані з гідрохлоротіазидом).
Взаємодії, пов’язані з гідрохлоротіазидом
Супутнє застосування, що вимагає обережності
Лікарські препарати, застосування яких пов’язане з втратою калію, та при гіпокаліємії (наприклад калійуретичні діуретики, кортикостероїди, проносні засоби, адренокортикотропні гормони (АКТГ), амфотерицин, карбеноксолон, пеніцилін G, саліцилова кислота та її похідні).
Якщо ці лікарські засоби необхідно призначати у комбінації з гідрохлоротіазидом та валсартаном, рекомендується контроль рівня калію в плазмі. Ці лікарські засоби можуть посилювати вплив гідрохлоротіазиду на рівень калію в сироватці крові.
Лікарські препарати, які можуть спричинити піруетну шлуночкову тахікардію
· Антиаритмічні препарати класу Ia (наприклад хінідин, гідрохінідин, дизопірамід).
· Антиаритмічні препарати класу III (наприклад аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід).
· Деякі нейролептичні засоби (наприклад тіоридазин, хлорпромазин, левомепромазин, трифлуоперазин, ціамемазин, сульпірид сультоприд, амісульприд, тіаприд, пімозид, галоперидол, дроперидол).
· Інші (наприклад бепридил, цизаприд, дифеманіл, еритроміцин (внутрішньовенно), галофантрин, кетансерин, мізоластин, пентамідин, спарфлоксацин, терфенадин, вінкамін (внутрішньовенно)).
Через ризик гіпокаліємії гідрохлоротіазид слід застосовувати з обережністю у комбінації з лікарськими препаратами, які можуть спричинити піруетну шлуночкову тахікардію.

Серцеві глікозиди
Гіпокаліємія або гіпомагніємія, спричинена тіазидом, може виникнути як небажаний ефект, що сприяє виникненню дигіталісної аритмії.
Солі кальцію і вітамін D
Застосування тіазидних діуретиків, включаючи гідрохлоротіазид, з вітаміном D або солями кальцію може посилювати збільшення кальцію в сироватці крові.
Антидіабетичні засоби (пероральні препарати та інсулін)
Лікування тіазидом може вплинути на толерантність до глюкози. Може знадобитися корекція дози протидіабетичного лікарського засобу.
Метформін слід застосовувати з обережністю через ризик лактацидозу, спричиненого можливою ​​функціональною нирковою недостатністю, що пов’язана з гідрохлоротіазидом.
Бета-блокатори та діазоксид
Супутнє застосування тіазидних діуретиків, включаючи гідрохлоротіазид, з бета-блокаторами може підвищувати ризик гіперглікемії. Тіазидні діуретики, включаючи гідрохлоротіазид, можуть посилюватигіперглікемічний вплив діазоксиду.
Лікарські препарати, що застосовуються при лікуванні подагри (пробенецид, сульфінпіразон і алопуринол)
Може знадобитися корекція дози урикозуричних препаратів, оскільки гідрохлоротіазид може підвищувати рівень сечової кислоти в сироватці крові. Може знадобитися збільшення дози пробенециду або сульфінпіразону. Сумісне застосування тіазидних діуретиків, включаючи гідрохлоротіазид, може збільшувати частоту алергічних реакцій на алопуринол.
Антихолінергічні засоби (наприклад атропін, біпериден)
Біодоступність тіазидних діуретиків може збільшуватися антихолінергічними засобами, ймовірно через зменшення моторики травного тракту і швидкості спорожнення шлунка.
Амантадин
Тіазиди, включаючи гідрохлоротіазид, можуть збільшувати ризик несприятливих реакцій, спричинених амантадином.
Холестирамінова та холестиполова смоли
Абсорбція тіазидних діуретиків, включаючи гідрохлоротіазид, порушується присутністю аніонно-обмінних смол.
Цитотоксичні засоби (наприклад циклофозамід, метотрексат)
Тіазиди, включаючи гідрохлоротіазид, можуть знижувати виділення цитотоксичних засобів нирками та посилювати їх мієлосупресивні ефекти.
Недеполяризуючі релаксанти скелетних м’язів (наприклад тубокурарин)
Тіазиди, включаючи гідрохлоротіазид, посилюють дію похідних кураре.
Циклоспорин
Супутній прийом із циклоспорином може підвищити ризик виникнення гіперурикемії та появи симптомів, що нагадують загострення подагри.
Алкоголь, анестетики та седативні засоби
Вони можуть посилити ортостатичну гіпотензію.
Метилдопа
Є окремі повідомлення про випадки гемолітичної анемії у пацієнтів, які отримують супутнє лікування метилдопою та гідрохлоротіазидом.
Карбамазепін
У пацієнтів, які отримують гідрохлоротіазид одночасно з карбамазепіном, може розвинутись гіпонатріємія. Отже, такі пацієнти повинні бути проінформовані про можливість гіпонатріємічних реакцій і повинні знаходитися під контролем.
Йод як контрастна речовина
У разі зневоднення, викликаного діуретиком, існує підвищений ризик розвитку гострої ниркової недостатності, особливо при високих дозах йоду. Пацієнти повинні досягти регідратації перед прийомом.



Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Валсартан
Валсартан є перорально активним і специфічним антагоністом рецепторів ангіотензину II (Аng II). Він діє вибірково на підтип рецепторів AT1, який відповідає за відому дію ангіотензину II. Збільшені рівні Аng II в плазмі крові після блокади рецептора АТ1 валсартаном можуть стимулювати неблокований рецептор AT2, який, цілком імовірно, нейтралізує дію рецептора АТ1. Валсартан не проявляє активності часткового агоніста щодо рецептора АТ1 і має значно більшу спорідненість із рецептором АТ1, ніж із рецептором AT2. Валсартан не пригнічує АПФ (також відомий як кіназа II), який перетворює Ang I в Аng II і руйнує брадикінін. У ході клінічних досліджень, де валсартан порівнювали з інгібітором АПФ, частота сухого кашлю була значно меншою (Р < 0,05) у пацієнтів, які приймали валсартан, ніж у тих, які лікувалися інгібітором АПФ (2,6 % порівняно з 7,9 % ). У ході клінічного дослідження пацієнтів із сухим кашлем в анамнезі під час лікування інгібіторами АПФ 19,5 % досліджуваних осіб, які приймали валсартан, і 19% тих, хто приймав тіазидний діуретик, мали кашель порівняно з 68,5 % пацієнтів, які лікувалися інгібітором АПФ (Р < 0,05 ).
Призначення валсартану пацієнтам із артеріальною гіпертензією призводить до зниження артеріального тиску, не впливаючи при цьому на частоту пульсу. У більшості пацієнтів після прийому одноразової пероральної дози антигіпертензивна активність починається відбуватися протягом 2 годин, а максимальне зниження артеріального тиску досягається протягом 4-6 годин. Гіпотензивний ефект зберігається протягом 24 годин після прийому препарату. При повторному прийомі доз препарату максимальне зниження артеріального тиску при будь-якій дозі в основному досягається протягом 2-4 тижнів і зберігається протягом тривалого лікування. У поєднанні з гідрохлоротіазидом досягається суттєве додаткове зниження артеріального тиску.
У пацієнтів із підвищеним артеріальним тиском, діабетом ІІ типу і мікроальбумінурією було продемонстровано, що валсартан зменшував виділення альбуміну з сечею.
Був зроблений висновок, що 160-320 мг валсартану призводить до клінічно значущого зменшення UАЕ у пацієнтів із підвищеним артеріальним тиском і діабетом II типу.
Гідрохлоротіазид
Місце дії тіазидних діуретиків, в першу чергу, - ниркові дистальні звивисті канальці. Було продемонстровано, що в корі нирки є високоафінний рецептор, який є основною зв’язуючою ділянкою дії тіазидних діуретиків і пригнічення транспортування хлористого натрію (NaCl) в дистальних звивистих канальцях. Механізм дії тіазидів полягає у пригніченні Na+ Cl--односпрямованого переносника, можливо, шляхом конкуренції за Cl- ділянку, що впливає на механізми реабсорбції електролітів: прямо – збільшуючи виділення натрію і хлориду приблизно однаковою мірою і побічно шляхом такої діуретичної дії знижуючи об’єм плазми крові з подальшим збільшенням активності реніну плазми, секреції альдостерону, втратою калію із сечею і зниженням калію в сироватці крові. Ренін-альдостероновий зв’язок опосередковується ангіотензином II, тому при одночасному прийомі валсартану зниження калію в сироватці крові менш виражене, ніж при монотерапії гідрохлоротіазидом.
Фармакокінетика.
Системна біодоступність гідрохлоротіазиду зменшується приблизно на 30 % при одночасному застосуванні з валсартаном. Одночасне застосування гідрохлоротіазиду не чинить істотного впливу на кінетику валсартану. Зазначена взаємодія не впливає на ефективність комбінованого застосування валсартану і гідрохлоротіазиду, оскільки у ході контрольованих клінічних досліджень був виявлений чіткий антигіпертензивний ефект цієї комбінації, який перевищував ефект активної речовини окремо, а також ефект плацебо.
Валсартан
Всмоктування
Після перорального прийому окремо валсартану максимальні концентрації валсартану в плазмі крові досягаються протягом 2-4 годин. Середня величина абсолютної біодоступності становить 23 %. Їжа зменшує вплив приблизно на 50 %.


Розподіл
Рівноважний об’єм розподілу валсартану після внутрішньовенного введення становить близько 17 літрів, вказуючи на те, що валсартан не розподіляється широко в тканинах. Валсартан значною мірою зв’язується з білками сироватки крові (94-97 %), головним чином з сироватковими альбумінами.
Біотрансформація
Валсартан не біотрансформується значною мірою, оскільки лише приблизно 20% дози відновлюється у вигляді метаболітів.
Виведення з організму
Валсартан демонструє кінетику багатоекспоненціального розпаду (t½α < 1 години і t½ß близько 9 годин). Валсартан в основному виводиться з калом (близько 83 % дози) і з сечею (близько 13 % дози), головним чином у незміненому вигляді. Після внутрішньовенного введення плазмовий кліренс валсартану становить близько 2 л/год, а його нирковий кліренс становить 0,62 л/год (близько 30 % від загального кліренсу). Період напіврозпаду валсартану становить 6 годин.
Гідрохлоротіазид
Всмоктування
Після перорального прийому всмоктування гідрохлоротіазиду відбувається швидко (tmax близько 2 год) з аналогічними характеристиками поглинання і у суспензій, і у таблеток. Абсолютна біодоступність гідрохлоротіазиду становить 60-80 % після перорального прийому препарату.
Розподіл
Кінетика розподілу і виведення зазвичай описується функцією бі-експоненціального розпаду. Очікуваний об’єм розподілу становить 4-8 л/кг.
Розповсюджуваний гідрохлоротіазид зв'язується з білками сироватки (40-70 %), в основному сироватковими альбумінами.
Виведення з організму
Що стосується гідрохлоротіазиду, > 95 % від абсорбованої дози виводиться в незміненому вигляді із сечею. Нирковий кліренс складається з пасивної фільтрації та активної секреції в ниркових канальцях. Період напіввиведення становить 6-15 годин.
Особливі групи пацієнтів
Літні пацієнти
Обмежені дані вказують на те, що загальний кліренс гідрохлоротіазиду знижується як у здорових добровольців, так і у літніх пацієнтів із підвищеним артеріальним тиском порівняно з молодими здоровими добровольцями.
Ниркова недостатність
При застосуванні у рекомендованій дозі препарату Ванатекс Комбі не потрібна корекція дози для пацієнтів із кліренсом креатиніну 30-70 мл/хв.
Немає даних щодо застосування препарату Ванатекс Комбі пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) і пацієнтам, які знаходяться на діалізі. Валсартан значною мірою зв’язується з білками плазми і не виводиться за допомогою діалізу, тоді як виведення гідрохлоротіазиду досягається шляхом діалізу.
Нирковий кліренс гідрохлоротіазиду складається з пасивної фільтрації та активної секреції в ниркових канальцях. Як і очікувалось для препарату, який виводиться майже виключно нирками, функція нирок помітно впливає на кінетику гідрохлоротіазиду.
Печінкова недостатність
У ході фармакокінетичного дослідження пацієнтів із легкою (n=6) та помірною (n=5) дисфункцією печінки вплив валсартану був більшим приблизно в 2 рази порівняно з таким у здорових добровольців.
Відсутні дані про застосування валсартану пацієнтам із тяжкою дисфункцією печінки. Захворювання печінки істотно не впливає на фармакокінетику гідрохлоротіазиду.

Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості:
80 мг/12,5 мг: рожеві, довгасті, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою;
160 мг/12,5 мг: рудувато-коричневі, довгасті, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою;
160 мг/25 мг: світло-коричневі, довгасті, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Термін придатності. 3 роки.


Умови зберігання.
Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 30 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.
По 14 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у блістері; по 2 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробники.
Фармацевтичний Завод «Польфарма» С. А./Pharmaceutical Works «Polpharma» S. A.

Місцезнаходження.
Вул. Пельплиньска, 19, 83-200 Старогард Гданьски, Польща/
19 Pelplinska Street, 83-200 Starogard Gdanski, Poland.