ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ВАЗОКОР®
(VASOCOR)
Cклад:діюча речовина: nimodipine;1 мл розчину містить німодипіну 0,2 мг;допоміжні речовини: кислота лимонна моногідрат (Е 330), натрію цитрат, макроголи, вода для ін’єкцій. Лікарська форма.Розчин для інфузій. Фармакотерапевтична група.Селективні антагоністи кальцію з переважною дією на судини. Похідні дигідропіридину. Німодипін.Код АТС С08С А06. Клінічні характеристики. Показання.Профілактика і лікування ішемічних неврологічних розладів, обумовлених спазмом судин головного мозку після субарахноїдального крововиливу внаслідок розриву аневризми. Протипоказання.Тяжке порушення функції печінки. Набряк мозку, гостре підвищення внутрішньочереп-ного тиску, підвищена чутливість до препарату, період вагітності або годування груддю, дитячий вік до 18 років. Не слід призначати німодипін внутрішньо одночасно з інфузією. Спосіб застосування та дози.Вазокор® призначають одразу після настання гострої ішемії (субарахноїдальної геморагії) і застосовують протягом 5-14 днів. У перші 2 години дорослим вводять у вену краплинно по 1 мг (5 мл 0,02 % розчину) на годину. Через 2 години збільшують дозу до 2 мг (10 мл) за 1 годину (приблизно 30 мкг/кг за 1 годину), слідкуючи за гемодинамікою, щоб уникнути занадто різкого зниження артеріального тиску. У хворих з масою тіла менше70 кг або лабільним артеріальним тиском введення препарату слід розпочинати з дози0,5 мг (2,5 мл розчину) за 1 годину.Інфузійний розчин Вазокору® застосовують для безперервного внутрішньовенного введення через центральний катетер із застосуванням перфузійного насоса і триканального крана з одним із наступних розчинів: 5 % розчин глюкози, 0,9 % натрію хлорид, розчин Рінгера з молочною кислотою і магнезією, розчин декстрану 40 % або 6 % розчин ГЕК гідроксиетильованого крохмалю у співвідношенні приблизно 1:4 (розчин Вазокору®/другий розчин). Як супутню інфузію також можнавикористовувати манітол, альбумін людини або кров.Для забезпечення достатнього розведення Вазокору® необхідно, щоб об’єм інфузійних розчинів був не меншим за 1000 мл на добу.Розчин Вазокору® не можна додавати в інфузійний флакон або змішувати з іншими препаратами.Введення Вазокору® не припиняють при проведенні наркозу, оперативного втручання або ангіографії. Введення в аневризму проводять під час оперативного втручання у вогнищі субарахноїдального крововиливу.З профілактичною метою внутрішньовенну терапію німодипіном слід розпочинати не пізніше ніж через 4 дні після крововиливу і продовжувати протягом усього періоду максимального ризику розвитку вазоспазму, тобто до 10-14 днів післясубарахноїдального крововиливу.Якщо в процесі терапевтичного або профілактичного застосування розчину Вазокор® проводиться хірургічне лікування крововиливу, внутрішньовенну терапію німодипіном необхідно продовжувати як мінімум протягом 5 днів після оперативного втручання.Терапевтичне застосуванняУ випадках уже виявлених ішемічних неврологічних порушень, обумовлених спазмом судин внаслідок субарахноїдального крововиливу, інфузійну терапію необхідно розпочинати якомога раніше і проводити протягом не менше 5 днів, але не більше 14.Введення у цистерни головного мозку.У ході хірургічного втручання свіжоприготовлений розчин німодипіну (1 мл інфузійного розчину Вазокору® і 19 мл розчину Рінгера), підігрітого до середньої температури тіла, можна вводити інтрацистернально. Розчин необхідно використовувати одразу після приготування.У випадку виникнення у пацієнта несприятливих реакцій на застосування препарату необхідно зменшити дозу або припинити лікування німодипіном. При тяжких порушенняхфункції печінки, особливо при цирозі печінки, біодоступність німодипіну може збільшитися внаслідок зменшення повноти первинного метаболізму і уповільнення метаболічної інактивації. При цьому побічні реакції (наприклад, зниження артеріального тиску) можуть бути більш вираженими. У таких випадках дозу препарату необхідно зменшити, орієнтуючись на рівень артеріального тиску, а при необхідності – і відмінити лікування. Побічні реакці.З боку травної системи: можливі диспепсичні явища, нудота, інколи діарея, сухість у ротовій порожнині, зміна апетиту, у поодиноких випадках – непрохідність кишечнику внаслідок його паралічу.З боку нервової системи: можливе запаморочення, головний біль, порушення сну, психомоторна гіперреактивність, агресивність, гіперкінези, депресія.З боку серцево-судинної системи: можливе виражене зниження артеріального тиску (особливо на фоні початкового підвищення його рівня), гіперемія обличчя, припливи, відчуття жару в голові, підвищене потовиділення, а також брадикардія; інколи– тахікардія.З боку системи крові: у поодиноких випадках (<1 %) – тромбоцитопенія.З боку імунної системи: гострі реакції підвищеної чутливості інколи включали алергічні прояви від слабких до помірних, зрідка спостерігалися висипи на шкірі.З боку лабораторних показників: підвищення активності трансаміназ, лужної фосфатази і гамма-глутамілтрансферази, порушення функції нирок з підвищенням концентрації сечовини і/або креатиніну у плазмі крові.Місцеві реакції – флебіт (при введенні нерозведеного інфузійного розчину Вазокору® у периферичні судини), інколи – тромбофлебіт. Передозування.Симптоми (при гострому передозуванні): виражена артеріальна гіпотензія, тахікардія, інколи брадикардія, нудота, диспепсичні явища, ознаки порушення діяльності центральної нервової системи.Лікування симптоматичне. Слід негайно відмінити препарат. При вираженій артеріальній гіпотензії у вену вводять дофамін або норепінефрин. Гемодіаліз неефективний. Застосування у період вагітності або годування груддю.Вазокор® протипоказаний жінкам у період вагітності або годування груддю. Діти.Препарат протипоказаний дітям до 18 років. Особливості застосування.Із застереженням застосовувати при значних порушеннях видільної функції нирок (кліренс креатиніну менше 20 мл/хв), при артеріальній гіпотензії (систолічний артеріальний тиск менше 90 мм рт. ст.), при тяжкій патології з боку серцево-судинної системи.При порушеннях функції нирок і пацієнтам літнього віку потрібна корекція режиму дозування.Тривале внутрішньовенне введення Вазокору® слід проводити за допомогою інфузійного насоса через центральний катетер, одночасно вливаючи кровозамінники або засоби, що поповнюють об'єм циркулюючої крові (5 % розчин глюкози, 0,9 % натрію хлориду, розчин Рінгера з молочною кислотою і магнезією, розчин декстрану 40 %, 6 % розчин крохмалю, манітол, альбумін людини, кров). Вазокор® не можна додавати в інфузійний флакон або змішувати з іншими препаратами. Для забезпечення достатнього розведення Вазокору® об'єм супутніх інфузійних розчинів має становити не менше 1000 мл/добу. Слід враховувати, що внутрішньовенну терапію необхідно розпочинати не пізніше ніж через 4 дні після крововиливу.Оскільки німодипін абсорбується полівінілхлоридом, для парентерального введення Вазокору® необхідно використовувати тільки системи з поліетиленовими трубками. Для з'єднання поліетиленової трубки, по якій надходить розчин німодипіну, каналу для надходження супутнього розчину і центрального катетера необхідно використовувати триканальний кран.Німодипін чутливий до дії світла, тому необхідно зберігати препарат так, щоб убезпечити від прямого попадання на нього сонячного світла: слід застосовувати шприци і з'єднувальні трубки чорного, коричневого, жовтого або червоного кольору; крім того, інфузійний насос і трубки доцільно обгорнути у світлонепроникний папір. При розсіяному денному або штучному освітленні Вазокор® (розчин для інфузій) можна використовувати без спеціального захисту протягом 10 годин.Застосування німодипіну потребує особливої обережності при генералізованому набряку тканин головного мозку, вираженому підвищенні внутрішньочерепного тиску, при артеріальній гіпотензії з рівнем систолічного тиску менше 100 мм рт. ст. При лікуванні пацієнтів літнього віку, хворих із вираженими порушеннями функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації < 20 мл/хвилину) і тяжкою патологією серцево-судинної системи рекомендується індивідуальний підбір дози препарату і систематичний контроль артеріального тиску, кількості серцевих скорочень, електрокардіограми, показників функції нирок і печінки. У разі необхідності показано зменшити дозу або відмінити препарат.Грейпфрутовий сік не рекомендується у комбінації з німодипіном, оскільки при цьому може збільшуватись концентрація німодипіну у плазмі крові в результаті пригнічення окиснювального метаболізму дигідропіридинів. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.Здатність керувати автотранспортними засобами і механізмами може бути порушена у зв'язку з можливістю виникнення запаморочення. Тому пацієнтам, які приймають Вазокор®, слід утримуватись від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.Німодипін розчин не слід призначати одночасно з таблетками німодипіну.Лікувальний ефект німодипінуОдночасне тривале застосування німодипіну і нортриптиліну призводить до невеликого збільшення концентрації німодипіну у плазмі крові; концентрація нортриптиліну не змінюється.При сумісному застосуванні німодипіну та антидепресанта нортриптиліну у пацієнтів літнього віку спостерігалося незначне зниження рівня німодипіну у плазмі крові, концентрація нортриптиліну у плазмі не змінювалась. У пацієнтів ізсубарахноїдальною геморагією дози, що в чотири рази перевищували застосовані в цьому дослідженні, не виявили змін.Тривале сумісне застосування Вазокору® і флуоксетину призводило до підвищення концентрації німодипіну у плазмі крові. Концентрація і дія флуоксетину значно зменшуються, а концентрація його активного метаболіту не змінювалась.При сумісному застосуванні 2 рази на день німодипіну в дозі 30 мг і антидепресанта флуоксетину (20 мг) у пацієнтів літнього віку спостерігалося збільшення рівня німодипіну у плазмі крові, зменшення рівня флуоксетину і тенденція до підвищення рівня норфлуоксетину у плазмі крові. У пацієнтів із субарахноїдальними геморагіями добові дози, що в чотири рази перевищували використовувані в цьому дослідженні, не виявили змін рівню норфлуоксетину у плазмі крові.Одночасне внутрішньовенне призначення зидовудину і німодипіну призводить до значного збільшення AUC для зидовудину, зменшення об'єму його розподілу і кліренсу.Німодипін метаболізується через систему Р450 3А4, що локалізується у слизовій оболонцікишечнику і печінці. Тому препарати, що впливають на цю ферментну систему, можуть змінити первинний метаболізм або кліренс німодипіну. При взаємодії між німодипіном і інгібітороми цитохрому Р450 3А4 не виключене збільшення концентраціїнімодипіну у плазмі крові.При сумісному застосуванні з інгібіторами цитохрому Р450 3А4 слід контролювати артеріальний тиск і брати до уваги дозу німодипіну при призначенні макролідних антибіотиків (еритроміцин), противірусних (ритонавір), протигрибкових (кетоконазол), нефазодону.Протиепілептичні засоби (фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін) значною мірою зменшують біодоступність німодипіну, тому одночасне застосування Вазокору® і цих препаратів протипоказане.Дія німодипіну на ефекти інших ліків.У пацієнтів з підвищеним артеріальним тиском, які приймають антигіпертензивні засоби, приймання німодипіну може потенціювати дію останніх. Німодипін може знижувати артеріальний тиск при одночасному введенні діуретиків, блокаторів β-адренорецепторів, інгібіторів ангіотензин 1-перетворюючого ферменту, А1-антоганістів, інших антагоністів кальцію, блокаторів альфа-адренорецепторів, інгібіторів фосфодіестерази 5 та альфа-метилдопа.Якщо застосовується комбінація такого типу, слід особливо пильно проводити моніторинг пацієнтів.Одночасне внутрішньовенне введення бета-блокаторів може посилювати негативну інотропну дію аж до розвитку декомпенсованої серцевої недостатності.Функція нирок може погіршуватись при сумісному застосуванні Вазокору® з потенціально нефротоксичними засобами (наприклад, аміноглікозидами, цефалоспоринами, фуросемідом) а також у пацієнтів із порушеною функцією нирок. Ниркову функцію слід старанно контролювати в таких випадках, а при погіршенні – лікування припинити.Вивчення ефектів дії німодипіну 90 мг (поділеного на дози) у пацієнтів літнього віку, які одержували галоперидол, не виявило потенційної взаємодії. Таке вивчення навряд чи доцільне при застосуванні в умовах субарахноїдальної геморагії високих дознімодипіну.Одночасне застосування внутрішньо німодипіну та діазепаму, дигоксину, глібенкламіду, індометацину, ранітидину і варфарину не виявило ніякої взаємодії. Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.Німодипін – селективний блокатор кальцієвих каналів, похідне дигідропіридину. Вибірково взаємодіє з кальцієвими каналами типу L і блокує трансмембранне надходження іонів кальцію.Завдяки вираженій ліпофільній властивості німодипін добре проходить крізь гематоенцефалічний бар’єр – це зумовлює його здатність відносно вибірково знижувати опір резистентних судин (артеріол) головного мозку, покращувати мозковий кровообіг, зменшувати явища гіпоксії і незначною мірою впливати на периферичні судини. Німодипін запобігає або усуває спазми судин головного мозку, які спричиняють різні судинозвужувальні біологічно активні речовини (серотонін,простагландини, гістамін). Німодипін має нейро- і психотропну активність.Крім впливу на гладком’язові клітини судин мозку, безпосередньо впливає на нейрони і клітини глії. Під впливом препарату відбувається більш виражене збільшення перфузії в уражених ділянках головного мозку з недостатнім кровообігом, ніж у здорових клітинах. Найбільше цей ефект проявляється при спазмах кровоносних судин після субарахноїдального крововиливу. Своєчасне призначення препарату сприяє зменшенню вираженості неврологічних симптомів ішемії мозку і в ряді випадків – зниженню смертності. Німодипін спричиняє протекторну дію щодо нейронів мозку, підвищує концентрацію уваги, позитивно впливає на пам’ять. Ноотропна і нейропротекторна дії опосередковані безпосередньо дією на кальцієві канали нейронів.Німодипін покращує когнітивні функції і рухову активність у хворих літнього віку на деменцію, запобігає виникненню мігрені, вестибулярного синдрому судинної етіології.Фармакокінетика.При введенні у вену до 99 % німодипіну зв’язується з білками плазми. При тривалій інфузії зі швидкістю 0,03 мг/кг за 1 годину середня стійка концентрація у плазмі крові становить 17,6-26,6 мг/мл. Після внутрішньовенного болюсного введення концентрація німодипіну у плазмі крові знижується двофазово з періодами напіввиведення 5-10 хв і55-60 хв. Об'єм розподілу становить 0,9-1,6 л/кг, загальний кліренс – 0,6-1,9 л/год/кг. Препарат проникає крізь плаценту. Концентрація німодипіну і його метаболітів у грудному молоці значною мірою перевищує концентрацію у плазмі крові.Німодипін визначається у спинномозковій рідині в концентрації, що становить 0,5 % від рівня препарату в плазмі крові. Метаболізується в печінці, тому при тяжких порушеннях функції печінки (особливо при цирозі) елімінація уповільнена.Виводиться з організму у вигляді метаболітів: 50 % введеної дози – з сечею, 30 % – з жовчею. Період напіввиведення становить 1,1-1,7 годину. Кінцевий період напіввиведення – 5-10 годин.При повторному введенні у терапевтичних дозах німодипін не кумулює. При тяжкій нирковій недостатності, особливо при цирозі печінки, можливе уповільнення зниження концентрації у плазмі крові. До 15 % введеної дози німодипіну за добу виводиться з сечею у вигляді неактивних метаболітів. Решта виводиться з жовчею. Фармацевтичні характеристики. Основні фізико-хімічні властивості:прозорий безбарвний або злегка жовтуватий розчин. Несумісність.Розчин Вазокору® не можна додавати в інфузійний флакон або змішувати з іншими препаратами. Термін придатності. 2роки. Умови зберігання.Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці. Упаковка. 50 мл розчину у скляному флаконі янтарного кольору, 1 флакон у картонній коробці. Категорія відпуску.За рецептом.Виробник.
ДЖЕНОМ БІОТЕК ПВТ. ЛТД.
Місцезнаходження.Плот номер Д 121-123,Малегаон, ЕМ.АЙ.ДІ.СІ., Сіннар,Насік – 422 103, Індія.