Склад:
діюча речовина:1 мл розчину містить оксаліплатину 2 мг;
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін'єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Сполуки платини.
Код ATC L01X А03.
Клінічні характеристики.
Показання.
У комбінації з 5-фторурацилом та фоліновою кислотою оксаліплатин рекомендується для:
– ад`ювантної терапії колоректального раку III стадії (стадія C за класифікацією Дюка) після повного видалення первинної пухлини;
– лікування метастатичного колоректального раку.
Протипоказання. - Мієлосупресія до початку першого курсу терапії при рівні нейтрофілів менше 2 х 109/л та/або тромбоцитів менше 100 х 109/л;
– периферична сенситивна нейропатія до початку першого курсу терапії;
– тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв);
– вагітність;
– період годування груддю;
– підвищена чутливість до препаратів, що містять платину;
– дитячий вік.
Спосіб застосування та дози.
Препарат призначений тільки для лікування дорослих. Рекомендована доза оксаліплатину при призначенні ад’ювантної терапії становить 85 мг/м2 внутрішньовенно, цю ж дозу вводять повторно кожні 2 тижні протягом 12 курсів (6 місяців). Не потребує прегідратації. Рекомендована доза оксаліплатину при лікуванні метастатичного колоректального раку становить 85 мг/м2 внутрішньовенно, яку вводять повторно кожні 2 тижні. Дозу потрібно коригувати відповідно до індивідуальної переносимості пацієнтом. Оксаліплатин слід завжди вводити раніше, ніж фторопіримідини, наприклад, перед введенням 5-фторурацилу. Оксаліплатин вводять у вигляді 2-6 годинної внутрішньовенної інфузії, розведеним у
250 - 500 мл 5 % розчину глюкози, для отримання концентрації від 0,2 мг/мл до 0,7 мг/мл; 0,7 мг/мл відповідає найвищій концентрації, що застосовується у клінічній практиці при дозі оксаліплатину 85 мг/м2. Оксаліплатин переважно вводять у комбінації з безперервною інфузією 5-фторурацилу.
Пацієнти групи ризику.
Хворі з порушеною функцією нирок. Застосування оксаліплатину для лікування пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю не вивчалось. У пацієнтів із помірною нирковою недостатністю лікування можна розпочинати з рекомендованої дози. Немає необхідності коригувати дозу у хворих із незначним порушенням функції нирок.
Хворі з порушеною функцією печінки. Спеціальна корекція доз для хворих із порушенням функції печінки не потрібна.
Особи літнього віку. Не спостерігалося збільшення токсичності оксаліплатину при його застосуванні як монотерапії або комбінованої терапії з 5-фторурацилом у хворих віком старше 65 років. Таким чином, немає необхідності у спеціальній корекції доз для осіб літнього віку.
Правила приготування і введення розчину.
Для приготування інфузійного розчину вміст флакону розводять 5 % розчином глюкози до об’єму 250 - 500 мл для отримання концентрації не менше 0,2 мг/мл. Вводять у центральну або периферичну вену протягом 2-6 годин. Інфузію оксаліплатинуслід завжди вводити раніше, ніж інфузію 5-фторурацилу. У випадку утворення синця введення препарату потрібно негайно припинити.
Використовувати лише рекомендовані розчинники.
Вводити у вигляді внутрішньовенної інфузії.
Фізична та хімічна стабільність після розведення у 5 % розчині глюкози спостерігалась протягом 48 годин при температурі 2 °С - 8 °С або протягом 24 годин при температурі 25 °С. Однак, з мікробіологічної точки зору, інфузійний розчин слід використати негайно. Якщо препарат не використати негайно, тривалість та умови зберігання після розведення та перед використанням залежать від користувача, проте термін зберігання має становити не більше 24 годин при температурі 2 °С – 8 °С за умови, що розчин був приготовлений під ретельним контролем та при дотриманні відповідних умов асептики.
Перед застосуванням розчину проводять його візуальний контроль. Можна застосовувати лише прозорий розчин без часток. Препарат призначений лише для одноразового застосування. Будь-який невикористаний розчин підлягає знищенню. Ніколи не використовувати розчини, які містять хлориди або розчин хлориду натрію для розведення.
Сумісність розчину оксаліплатину для інфузій тестувалась зі стандартними ПВХ системами для введення.
Інфузія.
Застосування оксаліплатину не потребує прегідратації.
Оксаліплатин, розведений у 250 - 500 мл 5 % розчину глюкози для отримання концентрації не менше 0,2 мг/мл, слід вводити в периферичну або центральну вену протягом 2 - 6 годин. При застосуванні оксаліплатину у комбінації з 5-фторурацилом інфузія оксаліплатину повинна передувати введенню 5-фторурацилу.
Спеціальні застережні заходи щодо введення.
– Ніколи не застосовувати препарат у нерозбавленому вигляді.
– Оксаліплатин можна застосовувати одночасно з фоліновою кислотою за допомогою Y ‑ подібної інфузійної системи, з розвилкою безпосередньо перед місцем введення ін'єкції (внутрішньовенна інфузія оксаліплатину 85 мг/м2 у 250 - 500 мл 5 % розчину глюкози призначається одночасно з внутрішньовенною інфузією фолінової кислоти у 5 % розчині глюкози протягом 2-6 годин). Оксол і фолінову кислоту не слід поєднувати в одному і тому ж флаконі для інфузій. Фолінова кислота не повинна містити трометамол як допоміжну речовину. Фолінову кислоту необхідно розводити ізотонічними розчинами для інфузій, такими як 5 % розчин глюкози, але ніколи не розводити фізіологічними або лужними розчинами. Оксаліплатин завждислід призначати перед фторопіримідинами (наприклад, 5 ‑ фторурацилом). Після введення оксаліплатину систему для вливання слід промити.
Побічні реакції. При комбінованій терапії оксаліплатином та 5-фторурацилом/фоліновою кислотою (5-ФУ/ФК) найчастіше спостерігалися гастроінтестинальні побічні ефекти (діарея, нудота, блювання та мукозит), гематологічні розлади (нейтропенія, тромбоцитопенія) та неврологічні синдроми (гостра та дозозалежна сенсорна периферична нейропатія). Ці побічні ефекти загалом частіше спостерігалися та характеризувалися більш тяжким перебігом при комбінації оксаліплатину з 5-ФУ/ФК, ніж при терапії тільки 5-ФУ/ФК.
Частота побічних ефектів визначалась за допомогою наступних критеріїв: дуже часто(>1/10), часто (>1/100, <1/10), нечасто (>1/1,000, <1/100), рідко (>1/10,000, <1/1,000), дуже рідко (>1/10,000).
З боку системи кровотворення: дуже часто – анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія, лейкопенія, лімфопенія; дуже рідко – імуноалергічна тромбоцитопенія, гемолітична анемія.
Інфекції та інвазії: дуже часто – інфекції; часто – риніт, гострі респіраторні інфекції, фебрильна нейтропенія/ нейтропенічний сепсис.
З боку імунної системи: дуже часто – звичайні алергічні реакції, такі як висип на шкірі (особливо кропив’янка), кон’юнктивіт, риніт; звичайні анафілактичні реакції, такі як бронхоспазм, біль у грудній клітці, ангіоневротичний набряк, артеріальна гіпотензія та анафілактичний шок.
Розлади метаболізму: дуже часто – анорексія, зміна рівня глюкози крові, гіпокалемія, зміна рівня натрію крові; часто – дегідратація; нечасто – метаболічний ацидоз.
Психічні розлади: часто – депресія, безсоння; нечасто – нервозність.
З боку ЦНС і периферичної нервової системи: дуже часто – периферична сенсорна нейропатія, неврит рухового нерва, сенсорні розлади, порушення смаку, головний біль; часто – запаморочення, парестезії кінцівок, що можуть супроводжуватися судомами, холодова дизестезія періоральної ділянки або верхніх відділів дихальних шляхів (що може симулювати клінічну картину оборотного ларингоспазму), менінгізм; рідко – дизартрія.
Залежно від тривалості симптомів, таких як біль та/або функціональні порушення, необхідна корекція дози або навіть відміна лікування. Таке функціональне порушення як важкість виконання точних рухів, є можливим наслідком порушення сенсорних функцій. Ризик виникнення стійких симптомів для кумулятивної дози близько 850 мг/м2 (тобто 10 курсів) становить приблизно 10 %, для кумулятивної дози 1020 мг/м2 (тобто 12 курсів) – 20 %.
Гострі нейросенсорні порушення розпочинаються протягом кількох годин після введення препарату та часто виникають у результаті дії холоду. Вони характеризуються минущою парестезією, дизестезією та гіпостезією або ж проявляються у вигляді гострого синдрому гортанно-глоткової дизестезіїї, який характеризується суб’єктивним відчуттям дисфагії або диспное. Спазми щелеп, м’язовий спазм, мимовільні скорочення м’язів, міоклонуси, розлади координації рухів, порушення ходи, атаксія, порушення рівноваги, стискання глотки або грудної клітки, пригніченість, дискомфорт та біль. Більше того, одночасно або окремо може виникати пошкодження краніальних нервів у вигляді птозу повік, диплопії, афонії, дистонії, хрипоти, що іноді називають афазією, невралгії трійчастого нерва, болі у обличчі або очах, тимчасова втрата зору, проходить після припинення терапії.
Інші неврологічні симптоми, такі як: втрата сухожильних рефлексів та симптом Лермітта, також спостерігалися під час лікування оксаліплатином.
З боку органу зору: часто – кон’юнктивіт, розлади зору; рідко – тимчасове зниження гостроти зору, розлади поля зору, неврит зорового нерва.
З боку інших сенсорних органів: нечасто – ототоксичність; рідко – глухота.
З боку серцево-судинної системи: дуже часто – носова кровотеча; часто – кровотеча, гіперемія, тромбофлебіт глибоких вен, емболія легеневих судин, тахікардія; артеріальна гіпертензія.
З боку дихальної системи та органів грудної клітки: дуже часто – диспное, кашель; часто – гикавка; рідко – інтерстиціальний пневмоніт, легеневий фіброз.
З боку травної системи: дуже часто – нудота, діарея, блювання, стоматит/мукозит, біль у животі, запор; часто – диспепсія, гастроезофагеальний рефлюкс, гастроінтестинальна кровотеча, ректальна кровотеча; нечасто – парез кишечнику, обструкція кишечнику; рідко – коліт, включаючи діарею, спричинену Clostridium difficile, діарея. Тяжкий пронос/блювання можуть призвести до зневоднення, паралітичної непрохідності кишечнику, закупорки кишечнику, гіпокаліємії, метаболічного ацидозу та ниркової недостатності, особливо при застосуванні оксаліплатину з 5-фторурацилом.
Гепатобіліарні розлади: дуже рідко – синдром обструкції синусоїдів печінки, відомий також
як венооклюзійний печінковий синдром, або гістологічні відхилення, пов`язані з ним, які
включають печінкову пурпуру, вузлову регенеративну дисплазію та перисинусоїдальний
фіброз. Клінічними проявами можуть бути портальна гіпертензія та/або підвищення рівня
трансаміназ.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже часто – алопеція; часто – ексфоліація шкіри (синдром долоні-стопи), еритематозний висип, висип, гіпергідроз.
З боку опорно-рухового апарату: дуже часто – біль у спині; часто – артралгія, біль у кістках.
З боку нирок, сечовидільної та статевої систем: часто – гематурія, дизурія, часті та болісні позиви до сечовипускання, порушення статевої функції; дуже рідко - гостра тубулоінтерстиціальна нефропатія, що призводить до гострої ниркової недостатності; гострий тубулярний некроз; гострий інтерстиціальний нефрит; гемолітичний уремічний синдром.
Загальні розлади та стан місця введення: дуже часто – втомлюваність, гарячка, астенія, біль, реакція у місці введення (локальний біль, набряк та тромбоз). Екстравазація може призвести до локального болю та запалення, що може призвести у тяжких випадках до некрозу, особливо коли оксаліплатин вводиться у периферичну вену.
Лабораторні дослідження: дуже часто – підвищення рівня ензимів печінки, підвищення рівня лужної фосфатази, підвищення рівня білірубіну, підвищення рівня ЛДГ, збільшення маси тіла (при ад’ювантній терапії); часто – підвищення рівня креатинину, втрата маси тіла (при метастазах).
Передозування. Симптоми: у випадку передозування можливі посилення описаних побічних ефектів. Лікування: проводять симптоматичну терапію. Антидот невідомий.
Застосування у період вагітності або годування груддю. На даний час немає даних стосовно безпеки застосування оксаліплатину для лікування вагітних жінок. Оксаліплатин не рекомендується призначати під час вагітності та жінкам репродуктиноговіку, які не застосовують контрацептиви. Питання про призначення оксаліплатину для лікування вагітної жінки може розглядатися лише після чіткого інформування пацієнтки про ризик для плода та отримання її згоди. Під час прийому препарату пацієнтам слід застосовувати належні заходи контрацепції. Необхідно продовжувати їх застосування після закінчення лікування: жінкам протягом 4-х місяців, чоловікам – протягом 6 місяців. Оксаліплатин може мати негативний вплив на фертильність.
Годування груддю. Проникнення оксаліплатину у грудне молоко не вивчалось. Під час лікування оксаліплатином годування груддю протипоказано.
Діти. Препарат призначений для застосування тільки дорослим.
Особливі заходи безпеки. Оксаліплатин слід застосовувати лише у відділеннях, що спеціалізуються на застосуванні цитотоксичних лікарських засобів, під контролем кваліфікованого лікаря, який має досвід проведення хіміотерапії при лікуванні ракових захворювань.
Інструкції щодо застосування та утилізації. При приготуванні розчинів оксаліплатину необхідно дотримуватись застережних заходів, як і при роботі з іншими потенційно токсичними речовинами. Поводження з цією цитотоксичною речовиною вимагає від медичного персоналу дотримання всіх застережних заходів для гарантії захисту працівника та його оточення. Приготування розчинів для ін'єкцій цитотоксичних речовин повинен здійснює досвідчений спеціаліст, обізнаний із питаннями застосування цих лікарських засобів, з дотриманням умов, що гарантують захист навколишнього середовища та, насамперед, персоналу, який працює з цими лікарськими засобами. Необхідна наявність спеціально призначеної ділянки для здійснення підготовчих операцій. У відведеній для цього ділянці заборонено палити, вживати їжу або напої. Персонал слід забезпечитит відповідними матеріалами для роботи з лікарським засобом, медичними халатами з довгими рукавами, захисними масками, головними уборами, захисними окулярами, стерильними одноразовими рукавичками, захисними покриттями для робочого місця, контейнерами та пакетами для збору відходів. Особлива обережність необхідна при контакті з екскрементами та блювотними масами хворого. Слід попередити вагітних жінок про необхідність уникнення роботи з цитотоксичними речовинами. З будь-якою пошкодженою упаковкою необхідно поводитись із дотриманням цих застережних заходів та вважати її забрудненими відходами. Забруднені відходи необхідно спалювати у твердих зафіксованих контейнерах з відповідним маркуванням. При потраплянні концентрату оксаліплатину, відновленого розчину або розчину для інфузій на шкіру слід негайно та ретельно промити водою уражену ділянку. При потраплянні розчину оксаліплатину, відновленого розчину або розчину для інфузій на слизові оболонки слід негайно та ретельно промити водою уражену ділянку.
Після введення оксаліплатину систему для вливання слід промити.
Утилізація.
Будь-які залишки препарату та всі предмети, які застосовували для розчинення та введення оксаліплатину, необхідно знищити відповідно до стандартної процедури утилізації цитотоксичних відходів, беручи до уваги діючі нормативні акти стосовно знищення токсичних відходів.
Особливості застосування. Через обмеженість інформації стосовно безпеки та переносимості препарату у хворих з помірною нирковою недостатністю препарат слід застосовувати лише після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик для хворого.
У цьому випадку необхідно регулярно контролювати функцію нирок та, у разі необхідності, коригувати дозу препарату залежно від токсичності. Необхідне ретельне спостереження стану хворих з алергічними реакціями на інші сполуки платини в анамнезі. У разі виникнення реакції на оксаліплатин, подібної до анафілактичної, інфузію препарату потрібно негайно припинити та призначити відповідне симптоматичне лікування. Повторне застосування оксаліплатину таким хворим протипоказано.
У випадку екстравазації препарату інфузію слід негайно припинити та призначити звичайне місцеве симптоматичне лікування. Слід ретельно контролювати прояви неврологічної токсичності оксаліплатину, особливо у разі застосування в комбінації з лікарськими засобами, що характеризуються специфічною неврологічною токсичністю. Перед початком кожного введення, а потім періодично після введення необхідно проводити неврологічне обстеження хворого.
Хворим, у яких під час інфузії або протягом кількох годин після проведення 2-годинної інфузії розвивається гостра гортанно-глоткова дизестезія (див. «Побічні реакції»), наступне введення препарату слід проводити не раніше ніж через 6 годин. Якщо виникають неврологічні симптоми (парестезія, дизестезія), корекція дози оксаліплатину має базуватися на тривалості та ступені тяжкості цих симптомів:
– якщо симптоми зберігаються більше 7 днів та супроводжуються болем, наступну дозу оксаліплатину слід зменшити з 85 до 65 мг/м2 (лікування метастазів) або до 75 мг/м2 (ад’ювантна терапія);
– якщо парестезія без функціональних порушень зберігається до наступного циклу лікування, наступну дозу оксаліплатину слід зменшити з 85 до 65 мг/м2 (лікування метастазів) або до 75 мг/м2 (ад’ювантна терапія);
– якщо парестезія з функціональними порушеннями зберігається до наступного циклу, лікування оксаліплатином слід припинити;
– якщо ці симптоми зникають після припинення лікування оксаліплатином, можна розглянути питання про поновлення лікування.
Необхідно проінформувати пацієнтів, що симптоми сенсорної периферичної невропатії можуть зберігатися після припинення лікування. Помірна локалізована парестезія або парестезія, що може заважати функціональній активності, можуть спостерігатися протягом більше 3 років після припинення ад’ювантної терапії.
Шлунково-кишкова токсичність оксаліплатину, яка проявляється у вигляді нудоти та блювання, потребує застосування протиблювотних засобів з профілактичною та/або лікувальною метою. Сильний пронос та/або блювання можуть призвести до зневоднення організму, паралітичної кишкової непрохідності, обструкції кишечнику, гіпокаліємії, метаболічного ацидозу та порушення функції нирок, особливо при комбінованому застосуванні оксаліплатину з 5-фторурацилом. У випадку розвитку гематологічної токсичності (кількість нейтрофілів <1,5x109/л або кількість тромбоцитів <50x109/л) початок наступного курсу відкладають до встановлення допустимих рівнів гематологічних показників. Розгорнутий аналіз крові з визначенням лейкоцитарної формули слід проводити до початку терапії оксаліплатином та перед кожним наступним курсом. Пацієнтів необхідно поінформувати, що в разі розвитку діареї/блювання, мукозиту/стоматиту та нейтропенії після застосування оксаліплатину та 5-фторурацилу слід негайно звернутися до лікаря для отримання належного лікування цих симптомів. У разі розвитку мукозиту/стоматиту, що супроводжується або не супроводжується нейтропенією, наступне призначення препарату слід відкласти до настання регресії мукозиту/стоматиту до ступеня тяжкості, що менший або дорівнює 1, та/або до встановлення кількості нейтрофілів >1,5x109/л. Якщо оксаліплатин комбінують з 5-фторурацилом (з фоліновою кислотою або без неї), у зв’язку з токсичністю 5-фторурацилу зазвичай рекомендується корекція його дози. При діареї 4-го ступеня (за класифікацією ВООЗ), нейтропенії 3 ‑ 4 ступеня (кількість нейтрофілів <1x109/л) або тромбоцитопенії 3 ‑ 4 ступеня (кількість тромбоцитів <50x109/л) при зниженні дози 5-фторурацилу також необхідно зменшити дозу оксаліплатину від 85 до
65 мг/м2 (лікування метастазів) або до 75 мг/м2 (ад’ювантна терапія). У разі виникнення респіраторних симптомів неясної етіології, таких як непродуктивний кашель, диспное, крепітація або легеневі інфільтрати на рентгенограмі, необхідно припинити лікування оксаліплатином до виключення інтерстиціального пневмоніту шляхом проведення додаткових обстежень легенів. У випадку порушення функції печінки за даними аналізів, або портальної гіпертензії, не зумовлених метастазами у печінці, слід зважати на можливість виникнення поодиноких випадків судинних порушень у печінці, спричинених дією препарату. Під час доклінічних досліджень були виявлені генотоксичні ефекти оксаліплатину. Чоловікам рекомендується застосовувати протизаплідні засоби протягом усього періоду прийому оксаліплатину і 6 місяців після припинення терапії, а також проконсультуватися про можливість консервації сперми до початку терапії, оскільки оксаліплатин може викликати необоротну безплідність. Жінкам слід уникати вагітності під час прийому препарату та застосовувати надійний засіб контрацепції.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. На здатність пацієнтів керувати транспортними засобами і працювати з механізмами можуть впливати порушення зору, зокрема тимчасова втрата зору (проходить після припинення терапії). Таким чином, пацієнтів необхідно попереджати про можливий вплив цих проявів на здатність керувати транспортними засобами і працювати з механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Іn vіtro не відзначене зв'язування оксаліплатину з білками плазми крові при одночасному застосуванні з еритроміцином, саліцилатами, гранісетроном, паклітакселом, натрію вальпроатом.
При застосуванні оксаліплатину в комбінації з 5-фторурацилом відзначається синергічна цитотоксична дія іn vіtro і іn vіvo. Потенціює нейротоксичність інших протипухлинних засобів.
Фармацевтична взаємодія.
Не допускається змішування і застосування одночасно з іншими препаратами в одній і тій же інфузійній системі (особливо з 5-фторурацилом і фолієвою кислотою). Після введення оксаліплатину систему треба промити.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Протипухлинний препарат, похідне платини, у молекулярній структурі якого атом платини утворює комплекс з оксалатом та 1,2-діаміноциклогексаном. Активна речовина є енантіомером. Оксаліплатин виявляє широкий спектр цитотоксичної дії іn vіtro і протипухлинну дію іn vіvo у різних моделях пухлин. Також виявляє активність іn vіtro і іn vіvo на різних моделях, стійких до цисплатину.
Механізм дії зумовлений взаємодією оксаліплатину з ДНК шляхом утворення між- і внутрішньоспіральних містків і пригніченням синтезу ДНК.
Фармакокінетика. Розподіл і метаболізм.
Іn vіvo оксаліплатин активно біотрансформується і не виявляється в ультрафільтраті плазми вже до кінця 2-годинного введення у дозі 130 мг/м², при цьому 15 % уведеної дози знаходиться в крові, а інші 85 % швидко розподіляються у тканинах (або виводяться з сечею). Платина зв'язується з альбуміном плазми.
Виведення.
Виводиться з сечею протягом перших 48 годин.
До п'ятого дня приблизно 54 % усієї дози виявляється в сечі і менше 3 % – у калі.
Фармакокінетика в особливих клінічних випадках.
Значне зниження кліренсу з 17,55 ±2,18 л/год до 9,95 ±1,91 л/год спостерігалося при нирковій недостатності разом зі статистично значимим зменшенням об’єм розподілу з
330 ±40,9 до 241 ±36,1 л. Вплив тяжкої ниркової недостатності на кліренс платини не вивчено.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.
Несумісність. Не можна змішувати розведений препарат з іншими лікарськими засобами в одному флаконі або системі для інфузій.
– Не застосовувати одночасно з лужними лікарськими засобами або середовищами (особливо з 5-фторурацилом, лужними розчинами, трометамолом та лікарськими засобами, що містять фолінову кислоту та трометамол як допоміжні речовини). Лужні розчини та препарати негативно впливають на стабільність оксаліплатину.
– Не розводити сольовими розчинами, що містять хлориди (включаючи хлориди Са, К, та Na).
– Не змішувати з іншими лікарськими засобами в одному і тому ж флаконі для інфузії чи системі для внутрішньовенного вливання.
– Під час приготування і введення розчину не можна застосовувати матеріали, що містять алюміній.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 ºС в захищеному від світла, недоступному для дітей місці. Не заморожувати.
Упаковка. По 25 мл або 50 мл розчину у флаконі. По 1 флакону в картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Власник реєстраційного посвідчення. ОллМед Інтернешнл Інк., США.
Місцезнаходження. А/с 10356, Сан Хосе, р/р 95157, США.